10. Суть психологічних механізмів соціалізації

Соціалізація є виключно потужною силою. Прагнення до конформізму швидше правило, ніж виняток. Це пояснюється двома причинами: обмеженими біологічними можливостями людини та обмеженнями, зумовленими культурою. Неважко зрозуміти, що ми маємо на увазі, кажучи про обмежені біологічних можливості: людина не здатна літати, не маючи крил, і його не можна цього навчити. Оскільки ж будь-яка культура обирає лише певні зразки поведінки з безлічі можливих, вона теж обмежує соціалізацію, тільки частково використовуючи біологічні можливості людини.  Далі ми розглянемо, яким чином біологічні та культурні фактори впливають на соціалізацію. Біологічний контекст Хоча людям властиві такі генетично обумовлені рефлекси, як кліпання, хапання і ссання, по всій видимості, у їхніх генах не запрограмовані складні моделі поведінки. Вони змушені навчатися одягатися, добувати їжу або будувати для себе укриття. Люди не тільки не володіють вродженими зразками поведінки; вони повільно освоюють навички, необхідні для виживання. Протягом першого року життя харчування дитини повністю залежить від турботи дорослих. Таким чином, виживання немовлят залежить від дорослих, які про них піклуються. На відміну від них дитинчата мавп самі добувають для себе їжу через три-шість місяців після народження. У теж час, тривалість періоду залежності дитини від дорослих корисно для нього з точки зору розвитку. Немовлята отримують можливість засвоювати навички (наприклад, здатність говорити), які набагато складніше, ніж навички будь-яких інших істот. 

11. Значення і сутність волонтерського руху в соціальній роботі

Участь у соціально цінної волонтерської (добровольчої) діяльності саме по собі здатне викликати позитивні зміни в особистості. Найбільш ефективно в цьому плані соціально-педагогічне рух дітей та молоді, суть якого полягає в прагненні надати дитячо-юнацької ініціативності та активності соціально-позитивний характер і при цьому не тільки вирішувати завдання виховання людини, здатної сприймати і привласнювати духовно-моральні гуманістичні цінності, надходити відповідно до переконань, але й вирішувати перспективне завдання формування природними, м'якими засобами майбутніх професіоналів та волонтерів соціальної роботи різної спрямованості. Діти і підлітки, які пройшли через програми і заходи соціально-педагогічного характеру, так чи інакше, пов'язують свою майбутню професійну життя з соціальною сферою, серйозно і позитивно змінюються в духовно-моральному плані, стають значно більш творчими і діяльними.

Є багато спільного, що об'єднує всі громадські об'єднання. Як правило, це цілеспрямованість і некомерційний характер діяльності, самоврядування, відсутність жорсткої ієрархії, багатоканальні джерела фінансування, надання допомоги не тільки членам своїх об'єднань, але і оточуючим. Вони можуть створюватися з метою захисту прав певної групи населення; об'єднання спільних зусиль для реалізації соціально-значущих завдань; втілення нових ідей; підтримки талантів і т. д.

Громадське об'єднання - це некомерційне об'єднання громадян, що створюється на основі спільності їх інтересів, для задоволення духовних або інших нематеріальних потреб (не має основною метою отримання прибутку), що зафіксовано в ст. 50 і ст. 117 Цивільного Кодексу Російської Федерації. Цілі діяльності громадських об'єднань лежать в області прав людини, благодійності, освіти, науки, мистецтва, фізкультури і спорту, екології і т. п. [4].

Громадські об'єднання можуть створюватися в одній з наступних організаційно-правових форм: громадська організація, громадський рух, громадський фонд, громадська інституція, орган громадської самодіяльності.

Критеріями відмінностей є: а) мету діяльності, б) наявність (відсутність) членів, в) керівні органи та порядок їх формування, г) особливості управління майном.

Громадська організація: спільна діяльність для досягнення загальних соціально значущих цілей.Тільки в організації передбачено членство (наприклад, скаути, піонери, дімсісти).

Громадський рух: масовий рух із соціальними, політичними та іншими суспільно корисними цілями.Ні членства, але є учасники (наприклад, екологічний рух "Грінпіс"). Вищий орган, як і у громадської організації - з'їзд (конференція або збори). Постійно діючий керівний орган вибирається колегіально (правління, рада, виконком і т. д.).

Громадський фонд: засновується для формування майна на основі добровільних внесків та інших законних надходжень і використання даного майна на суспільно корисні цілі (наприклад, Дитячий фонд).Немає ні членів, ні учасників, головне - наявність майна для реалізації, як власних програм, так і програм інших некомерційних організацій. Вищий орган (зазвичай його називають правлінням) можуть обирати учасники загальних зборів, а можуть призначити засновники. Обов'язково має бути орган, наглядовий за його діяльністю, - опікунська рада.

Громадське установа: створюється для надання конкретного виду послуг, що відповідають інтересам учасників (наприклад, громадська бібліотека, спортивна школа, суспільний театр). Потрібно виділяти засновників, учасників і споживачів послуг установи. Наприклад, заснувати бібліотеку як громадська інституція можуть 3 людини, працювати в ній (бути учасниками) 10 чоловік, а споживачами послуг бібліотеки можуть стати всі бажаючі. Керують громадською установою люди, які призначаються засновниками.

Орган громадської самодіяльності: засновується для спільного вирішення соціальних проблем, що виникли у громадян за місцем проживання, роботи або навчання. Діяльність спрямована на всіх, хто навчається або працює по сусідству (наприклад, студрада в гуртожитку освітнього закладу). Беруть участь громадяни, зацікавлені у вирішенні певних проблем. Не має вищестоящих органів та організацій, управління - на виборній основі.