4. Класифікація умов праці на підприємстві. Порядок визначення умов праці.
Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я та працездатність у процесі праці. Вони визначаються застосовуваним обладнанням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, які залежать від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цехи і ділянки, так і для кожного робочого місця
Фактори, що формують умови праці, можна розділити на наступні групи: · Санітарно-гігієнічні; · Психофізіологічні; · Естетичні; · Соціально-психологічні; · Організаційно-економічні. Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запиленість повітря,вібрація,освітлення, рівень шуму,інфразвук,ультразвук,електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче,ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат,мікроорганізми,біологічніфактори). Приведення цих факторів у відповідність ізсучасниминормами, нормативами істандартамиє передумовою нормальної працездатності людини. Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини і підтримки сталого рівня його працездатності.Роботаз поліпшення умов праці передбачає в першу чергу вдосконалення техніки, технології і фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалення виробничихпроцесівз урахуванням комплексу санітарних норм,стандартіві вимог.Психофізіологічні умови - величина фізичної, динамічної та статичної навантажень, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, напруженість аналізаторних функцій, монотонність, нервово-емоційне напруження, естетичний (прибирання туалетів, роботаз гноєм, екскрементами і т.д.) і фізичний дискомфорт (використання індивідуальних засобів захисту, змінність). Обмеження і регламентація фізичних зусиль, оптимальне поєднання фізичної і розумової роботи мають значний вплив на зниження стомлюваності робітників.Естетичні умови (кольорове оформлення інтер'єрів приміщень і робочих місць, озеленення виробничих і побутових приміщень, прилеглих територій, забезпечення спецодягом та ін.) Всі ці фактори впливають на працюючого через створення емоційного виробничого фону. Приємно, легше і продуктивніше працюється на робочому місці, оснащеному сучасним обладнанням, в конструкції якого враховані ергономічнівимоги, коли дотримано естетично виразний зовнішній вигляд обладнання,механізмів, інструменту, приміщень, робочого одягу. [4] Виробничий інтер'єр являє собою естетично оформлене архітектурно-художнє внутрішнійпростірпромислових будівель. Створення виробничого інтер'єру вимагає: • чіткої композиції внутрішнього простору і раціональногоплануванняробочих місць; • систематизованого розміщення основного технологічного обладнання і доцільною прокладки внутрішніх проходів, проїздів, санітарно-технічних і технологічних комунікацій. • оптимальної системи освітлення та «колірного клімату», тобто забарвлення поверхонь і предметів у приміщенні; • загального благоустрою приміщення (зон відпочинку, візуальної інформації і т.д.). При створенні виробничого інтер'єру слід враховувати: призначеннябудівлі, його об'єм та площу; особливості технологічногопроцесу;режим праці та відпочинку;характерустаткування;психологічнета естетичне вплив різних поєднань композицій і кольорів на людину; кліматичні особливості і т.д. . Соціально-психологічні чинники, характеризують взаємовідносини в трудовому колективіі створюють у працівниківвідповіднийпсихологічнийнастрій. На людину постійно впливають як фактори зовнішнього середовища, так і подразники, створювані самою людиною. Це знаходить відображення в трьохфункціяхцентральної нервової системи: рефлекторної; координаційної; інтегральної. Перераховані функції мають відношення до дієздатності і працездатності людини. Працездатністьхарактеризуєтрудову діяльність з кількісної сторони і пов'язана з ефективністю праці. Вона має свою межу, обмежений кількістю енергії, яка може бути витрачена без шкоди організму. Названі функції обмежують витрата енергії людини, що зовні виявляється у втомі, тобто в занепаді сил унаслідок втрати енергії.Стомленняпов'язане з гальмуванням і в цілому з координаційною функцією. Під час трудової діяльності відбуваються не тільки фізичні, але йпсихологічнізрушення: поліпшення і погіршення стану, сприйняття запам'ятовування, уявлення, уяви і т.д. Всі ці поняття є психічними категоріями, які разом з фізіологічнимифункціямиформують, визначаютьособистість людини, її фізичні та нервово-емоційніздібностіта можливості, придатність до виконання тієї чи іншої діяльності. [5]
Фізичні і психологічні функції необхідно враховувати при здійсненні технічних, організаційних, соціальних та інших заходів з удосконалення організації праці. Крім того, необхідно враховувати іемоціїлюдини, які викликаються не тільки власне трудовою діяльністю, але також виробничими й особистими взаєминами, естетичним оформленням навколишнього середовища.