Лабораторні з ремонту машин / Дефектовка шестерень

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра „Надійності та ремонту машин”

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

„ДЕФЕКТАЦІЯ ШЕСТЕРЕНЬ, ПРУЖИН, ПІДШИПНИКІВ”

ДНІПРОПЕТРОВСЬК 2009

Дефектація шестерень, пружин, підшипників.

Дніпропетровськ 2009

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ремонту та надійності машин. Протокол № 7 від “ 23 “ грудня 2009 р.

Розглянуто та затверджено на засіданні методичної ради факультету “Механізації сільського господарства”

Протокол № 8 від „15 “ січня 2010 р.

Укладачі: ст. викл. Калганков Є.В.

ст. викл. Кириленко О.І.

Рецензент: доц. Мельянцов П.Т.

МЕТА РОБОТИ:

1. Вивчити способи дефектовки і контролю шестерень, підшипників кочення, клапанних пружин.

2. Отримати навички по способам контролю і перевірки шестерень і підшипників кочення і пружин.

З А В Д А Н Н Я:

1. Підготовити робоче місце, інструмент, прибори, обладнання.

2. Провести зовнішній огляд, визначити стан робочих поверхонь, корозійних і механічних пошкоджень.

3. Провести замір зубів шестерень, підшипників кочення, встановити величину зносу.

4. Зробити висновки.

О Б Л А Д Н А Н Н Я:

Прилади КИ-1223, КИ-940А, штангенциркуль, штангензубомір, лупа, індикатор годинникового типу, шестерні, підшипники кочення, клапанні пружини, обтиральний матеріал.

ПРОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Спряження і деталі дефектують з метою оцінки їх технічного стану і визначити можливість їх подальшої експлуатації або необхідність відновлення.

При дефектуванні шестерень. підшипників кочення, пружин застосовують слідуючі основні методи: зовнішній огляд, обстукування або випробовування вручну. Вимірювання величини зносу або зазору стандартним інструментом або спеціальним пристосуванням. Для цього необхідно підготовити робоче місце і отримати завдання на виконання роботи. Перевірити необхідний інструмент і настроїти його.

По шестерні:

Становище робочих поверхонь зубів шестерень контролюють зовнішнім оглядом, а величину зносу зубів, посадочних, шліцьових, шпон очних пазів – вимірювання, дефектовки шестерень проводиться у відповідності з технічними умовами.

Допускається:

1. поверхневі тріщини на зубі і викришування зуба загальної площі не більш 25% від його поверхні;

2. поломка трьох суміжних зубів до 1/3 їхньої довжини. Шестерні бракують при слідуючих дефектах:

• наскрізні тріщини на зубах і вибій на їх торцях;

• нерівномірний знос зуба (конусність) біль 0,05 мм на довжині 10 мм (перевірити тільки у непостійно замкнутих шестерень), послаблення вінцю шестерень на маточині.

Вибравши по таблицям технічних умов або визначивши величину установочної висоти штангензубоміра, а цю величину встановлюють на штангензубомірі. При встановленні користуються лупою.

Встановивши штангензубомір на вимірювальний зуб на відстані ¼ величини зуба, підводять горизонтальну рухливу лінійку до профілю зуба і закріплюють стопором хомутик мікрометричної гайки і, обертаючи мікрометричну гайку, досягають щільного прилягання площин зубомір до вимірюваних площин профілю зуба. Проводять виміри і в другій площині.. Такі заміри зубів проводять 4-5 разів. результат замірів заносять в таблицю журналу.

На підставі замірів, технічних умов типової технології ремонту і даних зовнішнього огляду студент дає висновки про стан шестерні.

ІІ. Дефектовка підшипників складається з огляду, перевірки на шум та легкість обертання, вимірювання радіального зазору і розміру кілець. Для цього:

• підготовити робоче місце і прибор КИ-1223 – вимірювання радіального зазору підшипників кочення

• провести зовнішній огляд підшипників, встановити наявність кольорів мінливості, стан шариків, сепараторів і бігових доріжок, викришування і тріщин, відтисків шариків на бігових доріжках, втомного (осьповидного) і корозійного зносів, результати зовнішнього огляду занести до журналу.

Для підшипників не допускається: тріщини або викришування матеріалу на кільцях і тілах кочення, кольори мінливості і відбитки на бігових доріжках кілець, корозія, шелушіння металу, лусочні (чешуйчаті) відшарування або послаблення заклепок, вибоїни і вм’ятини на сепараторі, які перешкоджають плавному обертанню кілець; нерівномірний знос бігових доріжок в упорних і радіально-упорних підшипників, вступання роликів з-за зовнішнього кільця і конічних підшипників.

Проводять заміри радіального зазору, для чого підшипники за допомогою притискного гвинта закріплюють на плиті прибору. Потім підводять стрижень індикатора, так, щоб стрілка індикатора декілька відхилилася, і закріплюють його. Установлюють індикаторну шкалу на 0.

При натисканні зовнішньої обойми підшипників рукою стрілка індикатора відхилюється і показує величину радіального зазору. Величину радіального зазору замірюють в трьох-чотирьох точках, обертаючи зовнішнє кільце на кут 90-120º. Результати замірів заносять в журнал і підраховують середню величину радіального зазору.

На основі заміру величини радіального зазору, зовнішнього огляду підшипника в даних технічних умовах студент робить заключення про придатність, ремонт чи природність підшипника.

Стан пружин перевіряють оглядом та вимірюванням робочого навантаження (пружності) пружини при стисканні її робочої висоти.

Пружину вважають пригодною, якщо:

А) поверхні витків рівні і гладкі, без слідів корозії, тріщин та надломів;

Б) опірні поверхні плоскі та перпендикулярні вісі пружини, відхилення від перпендикулярності не більше 2 мм на 100 мм довжини. Перевірку проводять кутником та щупом.

Пружину торцем встановлюють на повір очну плиту та з боку приставляють до пружини повір очний слюсарний кутник. При обертанні пружини визначають щупом величину зазору.

Визначити пружність пружини, для чого встановити прилад КИ – 040 А в горизонтальне положення, перевіряючи правильність встановлення відвісним рівнем. Перевіряється положення вісового механізму.

Встановлюється пружина, що підлягає перевірці на столик приладу і поворотом рукоятки приладу стискають пружину до робочого стану та закріплюють каретку стопорним гвинтом. Звільнивши ваговий механізм поворотом запраного важеля, визначають величину навантаження стиснення пружини.

Результати вимірів заносять в журнал і по даним вимірів і технічних вимог на дефектацію дається висновок про природність пружин.

Контрольні питання

1. По яким причинам бракують шестерню?

2. Як проводять вимірювання штангензубоміром?

3. Які дефекти не допускаються на підшипникам?

4. Як проводять дефектацію пружин?

Складання звіту:

1. Дається висновок по стану зовнішнього огляду.

2. Вказують найменування шестерні, номер по каталогу, марка матеріалу і термічна обробка.

3. Результати вимірювань заносять в таблицю.

Таблиця 1

Установочна висота штангензубоміра	Контролюємі параметри	№ зуба, що вимірюється						Довжина
		1	2	3	4	5	сер.
	Товщина зуба по кресленню
	Товщина зуба, отримана вимірюванням
	Величина зношування зуба

4. Схема вимірювань

Висновок студента:

а) по результатам зовнішнього огляду;

б) по результатам вимірювання.

По підшипникам кочення

1. Вказати найменування підшипника, його номер, умовне позначення.

2. Результати зовнішнього вигляду (шарики, сепаратори, бігові доріжки, кольори побіжалості, корозія, втомлювальний знос, тріщини).

3. Результати вимірів

№ підшипника	Діаметр зовнішнього кільця	Діаметр внутрішнього кільця	Заміри зазорів	Середня величина зазору

5. Висновок студента

а) по результатам зовнішнього огляду

б) по вимірюванням

По пружинам:

1. Вказати найменування пружин, номер по каталогу.

2. Результати вимірювання.

Найменування	Діаметр пружини, мм	Число витків	Діаметр проволоки, мм	Відхилення від перпендикулярності, мм	Довжина в вільному стані, мм	Довжина в навантаженому стані, мм	Величина навантаження, Н

Висновок студента

Література

1. Петров Ю.Н. Основы ремонта машин. – М. Колос,1976.

2. Левитский И.С. Технология ремонта машин. – М.: Колос, 1975.

3. Технические условия и указания по дефектовке деталей и сопряжений.

4. Селиванов А.Л. Справочная книга по технологии ремонту машин в сельском хозяйстве. – М.: Колос, 1975