Тема 12.Етнонаціональна політика

План роботи

1. Етнонаціональні спільноти як суб’єкти й об’єкти політики.

2. Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.

3. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.

Теми рефератів:

1. Національна державність українського народу в історичній ретроспективі.

2. Українська діаспора: минуле і сучасність.

3. Українська національна ідея.

4. Націоналізм в соціально-політичному аспекті.

5. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні.

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть і коротко охарактеризуйте підходи до визначення нації.

2. На яких підвалинах базується культура міжнаціонального спілкування? Назвіть їх, а також антиподи культури міжнаціонального спілкування.

3. Дайте визначення поняття „державна мова”.

4. Дайте визначення понять „національна свідомість” і „національна самосвідомість”.

5. Як взаємодіє між собою нація і держава?

6. Яка різниця між поняттями „патріотизм” і „націоналізм”?

7. У Конституції України (ст. 11) вжито поняття „корінні народи” та „національні меншини”. Визначте зміст цих понять.

2. Що означає національне самовизначення народів?

Уряди європейських країн, незважаючи на політ коректність своїх політичних систем, все частіше констатують провал мультиетнічних проектів на власній території. Чим це викликано? Чи можливі етнічні конфлікти на території демократичних держав в сучасному світі?

Методичні рекомендації:

1. Вивчення першого питання треба розпочати зі з'ясування сутності понять „суб'єкт” та „об'єкт” етнонаціональної політики, розкрити зміст суб'єкт-об'єктних відносин етнонаціональних спільнот-етносів, націй, етнічних та етнографічних груп, національних меншин тощо.

2. При вивченні другого питання важливо усвідомити те, що в світі фактично не існує моноетнічних держав і тому етнонаціональна політика займає одне з провідних місць у державній політиці. Для усвідомлення цього необхідно з'ясувати, що є об'єктом етнонаціональної політики, а також, як задовольняються етнічні інтереси і потреби різних етнічних груп, які механізми застосовуються для гармонізації етнонаціональних відносин, врегулювання та локалізації міжнаціональних конфліктів. Крім цього, слід засвоїти загальновизнані принципи етнополітики, яких дотримуються більшість країн сучасного світу, нормативні акти окремих країн та норми міжнародного права, що регулюють етнополітику.

3. Третє питання присвячене аналізу особливостей етнонаціональної політики в сучасній Україні. Визначення таких особливостей передбачає з'ясування стану етнонаціональних відносин у державі, забезпеченості міжетнічних та міжнаціональних стосунків нормативними актами, розкриття сутності етнонаціональної політики та її основних принципів.

Література:

1. Акт проголошення незалежності України. – К., 1991.

2. Антонюк О. Формування етнополітики Української держави: історичні та теоретико-методологічні засади. Монографія. – К., 1999.

3. Вівчарик М., Панченко П., Жмихова В. Українська нація: шлях до самовизначення. – К., 2001.

4. Етносоціологія: терміни та поняття. Навч. посібник. – К., 2003.

5. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. Монографія. – К., 1999.

6. Колодій А.І. Нація як суб'єкт політики. – Львів, 1997.

7. Конституція України. – К., 1996.

8. Політологічний енциклопедичний словник /Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенко. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.

9. Сміт Е. Національна ідентичність: Пер. з англ. – К., 1996. 26. Українська ідея: перші речники. – К., 1994.

10. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / За ред. В.С. Крисаченка. – К.: НІСД, 2003.