- •Оптимізація захисту пшениці озимої від основних шкідливих організмів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» Запорізького району Запорізької області
- •Завдання
- •Календарний план
- •3.3. Структура посівних площ та система сівозмін
- •Озима пшениця “Золотоколоса”
- •Озима пшениця “Шестопалівка”
- •4.2 Фітосанітарний стан озимої пшениці
- •4.12. Хвороби озимої пшениці
- •5. Інтегрована система захисту озимої пшениці
- •5.1. Основний обробіток грунту
- •5.1.1 Підготовка насіння
- •5.2 Допосівний період
- •5.2.1 За 1—15 днів до сівби
- •5.3 Догляд за посівами
- •5.3.1 Період сівби
- •5.3.2 Фаза сходів — третього листка (і етап органогенезу)
- •5.3.3 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу)
- •5.3.4 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом зими
- •5.5 Допосівний період
- •5.5.1 За 1—15 днів до сівби
- •5.6 Догляд за посівами
- •5.6.1 Період сівби
- •5.6.2 Фаза сходів — третього листка (і етап органогенезу)
- •5.3.3 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу)
- •5.3.4 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом зими
- •5.3.5 Відновлення весняної вегетації
- •5.3.6 Фаза весняного кущення (III етап органогенезу)
- •5.3.7 Фаза виходу в трубку (IV—VII етапи органогенезу)
- •5.3.8 Фаза колосіння — цвітіння (VIII—IX етапи органогенезу)
- •5.3.9 Фаза формування зерна (X етап органогенезу)
- •5.3.10 Закінчення формування - наливання зерна (X—XI етапи органогенезу)
- •5.3.11 Достигання — повна стиглість зерна (XII етап органогенезу)
- •5.3.12 Післязбиральний період
- •7 Охорона праці
- •7.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві
- •7.2. Вимоги з охорони праці при посіві озимої пшениці
5. Інтегрована система захисту озимої пшениці
Значних втрат культурним рослинам завдають шкідливі організми, негативний вплив яких можна обмежити або й зовсім унеможливити завдяки запровадженню інтегрованого захисту рослин.
Сучасна система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним комплексом спеціальних заходів.
Заходи щодо захисту озимої пшениці від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною загальної системи агрокультурних заходів при вирощуванні цієї культури
Сучасні методи та прийоми захисту рослин.
Організаційно-технічні – напрям, що створює несприятливі умови для розмноження шкідливих організмів одночасно із забезпеченням оптимальних умов росту і розвитку рослин.
Агротехнічні – це використання системи прийомів агротехніки або одного із них з метою створення як правило через обробіток ґрунту сприятливих умов для оптимізації росту і розвитку культур.
Імунологічні – це пошук форм рослин виведення та введення їх в культуру з такими властивостями які поряд із збільшенням продуктів та якості врожаю підвищується стійкість проти шкідливих організмів.
Біологічні – це використання живих істот або продуктів їх життєдіяльності для упередження шкоди шкідливих організмів.
Мікробіологічні – це використання проти шкідливих організмів збудників їх захворювання у різних препаративних формах.
Біотехнічні – це використання біологічно активних речовин, які порушують без токсичного впливу механізм внутрішньовидових взаємовідносин, наприклад за рахунок феромонів.
Механічні – це використання механічних конструкцій, установок або пристосувань для збору для знищення шкідливих організмів.
Фізичні – це використання вогняних, електричних, високочастотних та ін приладів для збору або знищення шкідливих організмів.
Хімічні – це використання проти шкідливих організмів токсичних, хімічних речовин, одержаних синтетичним шляхом в умовах промислового виробництва. Ця група ділиться на інсектициди, фунгіциди, гербіциди.
Генно-інженерні – це створення та впровадження у виробництво генно-модифікованих видів організмів, що відлякують гальмують розвиток, або знищують шкідливі організми та підвищують продуктивність виробленої фітопродукції.
Фітонцидні – використовують у взаємозв’язку з іншими методами і прийомами фітонцидних властивостей рослин з метою оптимізації впливу на динаміку чисельності шкідливих корисних організмів – це рослинні препарати.
5.1. Основний обробіток грунту
Обробіток ґрунту поліпшує повітряний, водний, тепловий та поживний режими ґрунту, сприяє знищенню бур'янів, шкідників, хвороб та їх збудників. Під час обробітку заробляють у ґрунт післяжнивні рослинні рештки, органічні і мінеральні добрива, готують ґрунт до сівби, запобігають ерозійним процесам, поглиблюють орний шар ґрунту, затримують талі води, здійснюють поливи тощо. Обробіток ґрунту, таким чином, створює сприятливі умови для росту і розвитку рослин.
Під час обробітку здійснюють такі технологічні процеси: перевертання скиби, розпушування, кришіння, перемішування, ущільнення ґрунту та вирівнювання його поверхні. Ці технологічні процеси здійснюють за допомогою оранки, лущення, культивації, боронування, шлейфування, коткування.
Оранка - основний і найважливіший прийом обробітку, при якому перевертається і розпушується орний шар, підрізаються бур'яни, загортаються в ґрунт добрива та пожнивні рештки. Орють переважно полицевими плугами. Для забезпечення більш повного перевертання, розпушування і кришіння ґрунту, загортання пожнивних решток плуги обладнують передплужниками, які встановлюють перед кожним корпусом. Передплужник зрізує та скидає на дно борозни верхній шар ґрунту товщиною 10-12 см, а основний корпус плуга приорює його нижнім шаром ґрунту, здатним добре кришитися. Оранку плугом з передплужником називають культурною і застосовують на ґрунтах з глибиною орного шару не менше 20 см.
Обробіток ґрунту без перевертання верхнього шару називають безполицевим і застосовують на чистих від бур'янів полях після просапних культур та у районах поширення вітрової ерозії. При цьому обробітку на поверхні ґрунту залишаються пожнивні залишки. Глибоке розпушування ґрунту без перевертання верхнього шару проводять культиваторами-плоскорізами, культиваторами глибокорозпушувачами, а також звичайними плугами без полиць.
Глибина оранки залежить від біологічних особливостей культур, а також товщини гумусового горизонту ґрунту. Оранка може бути мілкою (до 20 см), середньою (20-22 см), глибокою (25 см і більше) та плантажною (понад 45 см).