Заняття №6

Тема. Будова черепа. Кістки мозкового відділу черепа: потилична та клиноподібна.

Мета заняття. Засвоїти загальні закономірності розподілу скелета голови на відділи, вивчити особливості будови потиличної та клиноподібної кісток у різних видів свійських тварин.

Матеріальне забезпечення. Цілі черепа, сагітальні та фронтальні розпили черепів, скелети різних видів свійських тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

На початку викладення матеріалу необхідно згадати, що на черепі термін «краніальний напрям» не застосовується, замість нього вживають: оральний (ротовий) – в бік рота, назальний (носовий) – в бік носа, ростральний – в бік рила (в свині), протилежний вищевказаним напрям у ділянці голови позначають як каудальний або аборальний. Значення таких напрямів як дорсально і вентрально також зберігається і для скелета голови.

Далі акцентувати увагу, що скелет голови представляє собою злиття кісток різної будови, функції та походження. Складність будови скелета голови зумовлена різноманіттям його функцій. У черепі розміщені головний мозок, органи нюху, зору, присінково-завитковий орган. Значною частиною скелета голови є щелеповий апарат із зубами та м’язами, а також з органами, що функціонально пов’язані з цим апаратом. На черепі розміщений початковий відділ дихального апарату, а інколи й сильні захисні утвори – роги, ікла. Скелет голови є також місцем фіксації м’язів голови, шиї й тулуба.

Наголосити, що в скелеті голови ссавців розрізняють два відділи – мозковий (нейрокраній) і лицевий (спланхнокраній). Межа між ними орієнтовно проходить по сегментальній площині, проведеній через передні краї очних ямок. В утворенні цих відділів у вищих хребетних беруть участь кістки різного походження. Майже всі вони міцно і нерухомо з’єднуються одна з одною швами, а в дорослих тварин – зростаються за допомогою кісткової тканини (синостоз). Рухливість зберігається лише у висково-нижньощелепному суглобі та між члениками під’язикової кістки. Обидва відділи в хребетних виникають і спочатку розвиваються як утвори різного призначення. Нейрокраній з’являється з розвитком переднього кінця нервової трубки, яка перетворюється на головний мозок, а спланхнокраній розвивається в передньому відділі кишкової трубки в результаті формування органів дихання і травлення. Спланхнокраній виникає значно раніше і незалежно від нейрокранія.

В цілому череп нагадує чотиригранну піраміду з дорсальною, вентральною та двома бічними поверхнями. Зрізана вершина піраміди звернена в бік носа, або назально, а основа піраміди – в бік шиї, або каудально.

Мозковий відділ черепа утворений чотирма непарними (потилична, клиноподібна, міжтім’яна та решітчаста) та трьома парними (вискова, тім’яна, лобова) кістками, які формують черепну коробку для розміщення головного мозку, тому їх внутрішня (мозкова) поверхня дуже характерна: вона гладенька, як би відшліфована, і одночасно має відбитки всіх нерівностей мозку – мозкових закруток у вигляді пальцевих втиснень, борозен між закрутками у вигляді мозкових гребінців, а також окремих ділянок мозку у вигляді ямок, відбитків судин і нервів у вигляді судинних та нервових жолобів, каналів і отворів. На кістках мозкового відділу черепа для прикріплення м’язів – жувальних та тих, що йдуть з тулуба – є ямки, гребені та відростки.

Необхідно акцентувати увагу, що потилична та клиноподібна кістки мозкового відділу черепа зберігають ознаки будови, подібні до хребців: мають тіла, дуги (крила), відростки та ряд отворів. Далі чітко визначити межі цих кісток і, користуючись схемами 17 та 18, вказати їх основні складові частини.

Схема 17.

Будова потиличної кістки

1. Тіло

яремні відростки

2. Бічні частини

потиличні вирости

3. Луска

Схема 18.

Будова клиноподібної кістки

основна клиноподібна кістка (базисфеноїд)

1. Тіло

передклиноподібна (пресфеноїд)

вискові

2. Крила

очноямкові

2. Крилоподібні відростки

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

На початку згадайте, на які відділи поділяється осьовий скелет і відзначте, що його складовою частиною є скелет голови або череп. Далі повторіть напрями на черепі.

На черепах різних видів тварин визначте межі потиличної та клиноподібної кісток, а потім вивчіть їх будову.

Користуючись черепами різних видів свійських тварин відзначте, що потилична кістка спереду і зверху межує з міжтім’яною й тім’яною, збоку – з висковими, а знизу – з клиноподібною кістками. Відмітьте, що основними складовими кістки є тіло, луска і дві бічні частини, які обмежують великий потиличний отвір, що з’єднує черепну порожнину з хребетним каналом.

Вентрально від великого потиличного отвору знайдіть тіло або основну частину потиличної кістки, яке назально зростається із тілом клиноподібної кістки. На місці їх зрощення з вентральної поверхні виділіть парний м’язовий горбок, що є межею між тілами обох кісток. На черепі із розітнутою черепною коробкою на дорсальній (мозковій) поверхні тіла знайдіть плоску ямку для довгастого мозку, а попереду від неї – поперекову ямку для моста мозку. Відзначте, що тіло потиличної кістки утворює медіальні краї рваних отворів.

Далі знайдіть бічні частини, котрі несуть потиличні вирости та яремні відростки. По обидва боки від великого потиличного отвору виділіть потиличні вирости, які призначені для з’єднання з атлантом, а латерально від них – яремні відростки для прикріплення м’язів, що йдуть із шиї. Латерально від основи виростка з вентральної поверхні на дні виросткової ямки знайдіть отвір каналу під’язикового нерва, а каудально від нього – один або кілька отворів виросткового каналу.

Дорсально від великого потиличного отвору та бічних частин знайдіть луску потиличної кістки. На дорсальному краї луски виділіть потиличний або поперечний карковий гребінь (кінь, собака, свиня), що з боків переходить у вискові гребені луски вискової кістки. Відзначте, що луска має дві поверхні – зовнішню і внутрішню. На зовнішній, або карковій поверхні луски біля потиличного гребеня знайдіть зовнішнє потиличне підвищення для прикріплення каркової зв’язки, а на внутрішній (мозковій) – виділіть відбитки черв’ячка і півкуль мозочка.

Далі на черепі великої рогатої худоби відмітьте, що тіло потиличної кістки циліндричне, яремні відростки короткі та загнуті медіально, під’язиковий отвір часто подвійний, потиличний гребінь відсутній, а зовнішнє потиличне підвищення на лусці слабо виражено. В коня тіло потиличної кістки на місці переходу мозкової поверхні в зовнішню має дещо загострені краї, які обмежують значний рваний отвір. Зовнішня поверхня луски поділяється на каркову й невелику тім’яну частини, які розділені поперечним карковим гребенем. На карковій поверхні знайдіть добре виражене потиличне підвищення, а вентрально від нього – каркову ямку, що є місцем фіксації каркової зв’язки. По серединній лінії тім’яної частини луски виділіть слабко виражений зовнішній стріловий (сагітальний) гребінь. На черепі собаки відзначте, що основна частина плоска і своїми бічними краями щільно підходить до кам’янистої кістки, внаслідок чого рваний отвір невеликий. Луска потиличної кістки трикутної форми і на тім’яних поверхнях має стріловий гребінь, ступінь розвитку якого залежить від породи собаки. Карковий гребінь добре виражений, бічні частини мають короткі й широкі яремні відростки. В свині тіло потиличної кістки приплюснуте, бічні частини разом з лускою обмежують трикутної форми великий потиличний отвір. Яремні відростки довгі, прямі, спрямовані донизу. Луска потиличної кістки висока, розширена догори, зовні гладенька, тобто без потиличного підвищення.

Користуючись черепами різних видів свійських тварин відзначте, що клиноподібна кістка розміщена в основі черепа, назально від тіла потиличної кістки, рострально межує з лемешем, решітчастою, піднебінними, крилоподібними кістками, а каудально – з потиличною й висковою кістками. Зауважте, що основними частинами кістки є тіло, дві пари крил (вискові та очноямкові) і парний крилоподібний відросток.

Спочатку знайдіть тіло клиноподібної кістки, яке в молодих тварин складається з двох частин – розміщеної назально передклиноподібної (пресфеноїд) і каудально основної клиноподібної (базисфеноїд) кісток, що зростаються в одну кістку.

Далі знайдіть дві пари крил, які відходять у дорсо-латеральному напрямку від пресфеноїда – очноямкові та від базисфеноїда – вискові. Крім того, відзначте, що очноямкові крила беруть участь у формуванні крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки та частково орбіти. Назо-вентрально від вискових крил і базисфеноїда знайдіть парні крилоподібні відростки, котрі з’єднуються латерально з піднебінними і медіально з крилоподібними кістками. На орбітальному або назальному краї крилоподібного відростка виділіть крилоподібний гребінь, який каудально обрамляє клинопіднебінну ямку та дно орбіти, а дорсально переходить в очноямково-клиноподібний (очноямково-висковий) гребінь.

Спереду крилоподібного гребеня, в клинопіднебінній ямці, знайдіть ряд отворів, через які в названу ямку проходять судини та нерви: решітчастий – між крилом клиноподібної та лобовою кісткою, веде в носову порожнину, зоровий – верхній, веде в черепну коробку, нижче від нього – очноямкова щілина, а поряд із нею, ще більш вентрально – круглий. Останні два отвори можуть зливатися в один – очноямковокруглий (велика рогата худоба, свиня). Далі знайдіть отвори, через які судини та нерви, навпаки, виходять із клинопіднебінної ямки: клинопіднебінний – веде в носову порожнину, верхньощелепний – в підочноямковий канал, каудальний піднебінний – у піднебінний канал.

Використовуючи черепа із розітнутою черепною коробкою на мозковій поверхні базисфеноїда знайдіть ямку гіпофіза (турецьке сідло), позаду неї у вигляді поперекової пластинки – спинку турецького сідла. На мозковій поверхні пресфеноїда, який дорсально піднятий відносно базисфеноїда, знайдіть борозну зорового перехрестя, яка справа і зліва через зоровий отвір веде у відповідну орбіту.

Запам’ятайте, що пресфеноїд та очноямкові крила формують назальну черепну ямку, а базисфеноїд та вискові крила – каудальну черепну ямку – для розміщення головного мозку.

Наприкінці розгляньте особливості будови клиноподібної кістки в різних видів свійських тварин. На черепі великої рогатої худоби, крім того, в основі вискового крила знайдіть овальний отвір, а також відзначте, що очноямковокруглий отвір великий. Відзначте, що в коня тіло клиноподібної кістки товсте, спинка турецького сідла слабо виражена, гіпофізарна ямка невелика. Окрім зорового отвору, очноямкової щілини та круглого отвору, в основі крилоподібного відростка, який має значні розміри і відходить двома пластинками – однією від тіла клиноподібної кістки, другою – від вискового крила, знайдіть криловий канал. Каудально він починається більшим (каудальним) криловим отвором, а назально відкривається в круглий отвір. Дорсально криловий канал закінчується меншим криловим отвором. На ростральному кінці вискового крила знайдіть три вирізки: медіальну – сонну, середню – остисту і латеральну – овальну. В собаки тіло клиноподібної кістки має вигляд пластинки, вискові крила розвинуті сильніше, ніж очноямкові. Спинка турецького сідла сильно розвинута, має бічні відростки. Жолоб між зоровими отворами відсутній. У клинопіднебінну ямку ведуть очноямкова щілина та круглий отвір. Позаду останнього в основі вискового крила знайдіть каудальний криловий отвір, позаду нього – овальний отвір, а між висковими крилами і барабанною частиною кам’янистої кістки – сонний отвір, який веде в сонний канал вискової кістки. В свині крила кістки невеликі, проте значно виражені крилоподібні відростки, на їх широких каудальних поверхнях знаходяться крилові (човноподібні) ямки. Очноямковокруглий отвір обширний.