Розрахована кількість ремонтів і технічних обслуговувань по маркам машин

Найменування та марка машин	Кількість машин	Кількість ремонтів та ТО
		Капітальний ремонт	Поточний ремонт	ТО-3	ТО-2	ТО-1	СТО
Трактори: Т-150 ЮМЗ-6 К-701 ... і т.д. Автомобілі: ЗІЛ КамАЗ ГАЗ Комбайни: ДОН-1500 КСК-100 ... і т.д. Сільськогосподарські машини: Плуг ПЛН-3-35 Плуг ПЛП-6-35 Сівалка СЗ-3,6 Сівалка СУПН-8 .... і т.д.

1.2. Визначення загальної трудомісткості ремонтних робіт та технічних обслуговувань

Річна трудомісткість чи об’єм виконання робіт в майстерні являється одним з найважливіших показників. Від значення цього показника залежать виробничі площі майстерні, склад та чисельність працюючих майстерні а також склад та кількість основного виробничого обладнання. По значенню загальної трудомісткості розраховується виробнича програма ремонтної майстерні.

В основу визначення трудомісткості проведення ремонтних робіт в майстерні повинні бути закладенні такі фактори:

• річний план проведення ремонтних робіт в господарстві;

• існуюча схема спеціалізації і кооперації по ремонту і технічному обслуговуванню МТП і автомобільного парку господарства;

• існуюча в господарстві ремонтно-обслуговуюча база і організація ремонту, що склалася в господарстві;

• рівномірне завантаження майстерні на протязі року і готовність техніки за 20-25 днів до початку польових робіт.

Для раціонального завантаження майстерні необхідно здійснити розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт між об’єктами ремонтно-обслуговуючої бази району (області) та господарства. Складні роботи, такі як капітальний ремонт машин технічне обслуговування енергонасичених тракторів доцільно проводити на спеціалізованих підприємствах та станціях технічного обслуговування тракторів та автомобілів. При розподіленні ремонтних робіт можна користуватися рекомендаціями, які наведенні в додатку 6. Слід також враховувати розташування об'єктів ремонтно-обслуговуючої бази району (області), а також склад елементів ремонтно-обслуговуючої бази господарства, забезпеченість її обладнанням та матеріалами.

Данні по розподіленню ремонтно-обслуговуючих робіт представляються в табличній формі (табл. 1.2). Значення нормативних трудомісткостей по ремонту та обслуговуванню машин наведенні в додатках 7-10. Трудомісткість проведення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню визначається сумуванням трудомісткостей робіт по ремонтній майстерні.

Таблиця 1.2

Розподілення проведення ремонтних робіт між об’єктами ремонтно-обслуговуючої бази району (області) та господарства

Марка машини

Вид ремонту чи ТО

Кількість ТО та ремонтів

Трудомісткість 1-го ремонту чи ТО

Загальна трудомісткість

Розподілення трудомісткості

РОБ району (області)

РОБ господарства

Ремонтна майстерня

Автогараж

Машинний двір

Пункт ТО

кількість

люд.-год

кількість

люд.-год

кількість

люд.-год

кількість

люд.-год

кількість

люд.-год

люд.-год.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Трактори:

Т-150 і т.д.

КР

ПР

ТО-3

ТО-2

ТО-1

СТО

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Автомобілі:
ГАЗ і т.д.	КР
	ПР	х	х
	ТО-2
	ТО-1
Комбайни:
ДОН-1500 і т.д.	КР
	ПР
	ТО-2
	ТО-1
С.-г. машини:
Плуг ПЛН-3-35 і т.д.	ПР
…
Обладнання МТФ	ПР
Всього:					-		-		-		-		-

Трудомісткість проведення поточного ремонту автомобілів визначається за формулою:

(15)

де  річна трудомісткість проведення поточного ремонту автомобілів і-ї марки, люд.-год.;

- норматив трудомісткості на 1000 км для автомобіля і-ї марки (додаток 8).

Трудомісткість проведення робіт по обслуговуванню об’єктів тваринницьких ферм визначається як:

(16)

де  трудомісткість проведення поточного ремонту обладнання тваринницьких ферм відповідного напрямку, люд.-год.;

N_і – кількість поголів’я тварин відповідного виду, шт.;

n_у – нормативна річна кількість умовних ремонтів на 1000 голів тварин.

Значення кількості умовних ремонтів на 1000 голів тварин n_у відповідно рівні: для ВРХ – 3,47; свині – 0,57; вівці – 0,4; кури – 0,06.

Загальна трудомісткість проведення робіт в майстерні визначається з урахуванням проведення допоміжних робіт. До таких робіт належать такі як:

• ремонт технологічного обладнання майстерні;

• ремонт та виготовлення пристроїв та інструменту;

• ремонт та виготовлення окремих деталей;

• інші роботи.

Тоді загальну трудомісткість можна визначити за формулою:

Т_з = Т_о + Т_обл + Т_пр + Т_д + Т_ін, (17)

де Т_з – загальна трудомісткість проведення ремонтних робіт в майстерні, люд.-год;

Т_о – трудомісткість проведення ремонтів та технічних обслуговувань, люд.-год (див.табл.2);

Т_обл – трудомісткість ремонту технологічного обладнання майстерні, люд.-год (Т_обл= 5...7% від Т_о);

Т_пр – трудомісткість виготовлення та ремонт пристроїв та інструменту, люд.-год (Т_пр= 2...3% від Т_о);

Т_д – ремонт та виготовлення окремих деталей, люд.-год (Т_д= 3...5% від Т_о);

Т_ін – інші роботи, люд.-год (Т_ін= 6...8% від Т_о).

Значення загальної трудомісткості проведення ремонтно-обслуговуючих робіт в майстерні буде використано для визначення виробничої програми майстерні, а також для визначення типового проекту майстерні.