2.3. Правовий характер бюджету.

Основою бюджетно-правового статусу державних органів влади та його територіальних підрозділів є право на самостійний бюджет. Таке право надано лише цим суб’єктам, а не відповідним органам державної влади чи місцевого самоврядування. З нього випливає широке коло бюджетних прав матеріального і процесуального змісту, завдяки використанню яких і здійснюється право на самостійний бюджет. Це право на отримання відповідних доходів, розподіл і використання  їх на потреби визначених територій, а також право на регулювання бюджетних відносин у межах обумовленої компетенції.

Бюджетно-правовий статус державних та місцевих органів влади становить сукупність таких прав:

-право на власний бюджет;

-право на отримання бюджетних доходів і залученян їх до відповідного бюджету;

-право використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих огранів влади за призначенням;

-право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;

-право утворення і використання в межах бюджету цільвих або резервних фондів.

Бюджетні права закріплені у Конституції України, в Бюджетному кодексі України” та ін.нормативно-законодавчих актах.

2.4. Бюджетне планування.Основні завдання, принципи та методи.

Бюджетне планування є складовою загальнодержавного економічного планування. Рівень його організації, наукова обгнрунтованість головних показників бюджету , їх збалансованість значною мірою визначають економічний та соціальний розвиток окремих регіонів, так і держави в цілому.

Бюджетне планування - централізований розподіл і перерозподіл у процесі складання і виконання бюджету сукупного суспільного продукту і НД по всіх ланках бюджетної системи і по всіх видах фінансових планів на основі державного плану соціально-економічного розвитку України.

Це комплекс організаційно-технічних, методичних заходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Основою бюджетного планування є нормативна база, а саме:

Конституція, Бюджетний кодекс, Укази Президента, Пропозиції ВРУ до Основних напрямів бюджетної політики, Постанови та розпорядження КМУ, Державні програми економічного та соціального розвитку.

Організація бюджетного планування здійснюється у два етапи:

Перший етап – зведене бюджетне плануання: на ньому виконуються  комплексні розрахунки за макроекономічними показникками.

Другий етап – адресне бюджетне планування: на ньому встановлюються конкретні зв’язки бюджету з усіма фінансовими планами н/г, потім ці бюджети набувають форми фінансових зобов’язань.

Основними завданнями бюджетного планування є:

 забезпечення необхідних макроекономічних пропорцій розвитку держави;

 виявлення реальних джерел надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

 ефективність розподілення за напрямами та між регіонами бюджетних видатків;

 сприяння найбільш ефективного використання бюджетних коштів галузями н/г;

 забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;

 утворення необхідних соціальних резервів, які використовуються на планові й позапланові заходи;

 передбачення в системі здійснення бюджетних платежів можливості прозорого бюджетного контролю.

Прионципи бюджетного планування:

 наукова обгрунтованість;

 оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб’єктів – платників податків і рівнем соціальних виплат;

 центрапльне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;

 органічний взаємозв’язок між пргнозними та поточноими бюджними планами;

 директивний характер бюджетних виплат;

 демократичність;

 наявність відповідних бюджетних резервів.

Методи бюджетного планування

 метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період;

 нормативний метод За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей н/г, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії.

 Балансовий.. На основі цього методу вдається досягти узгодженості між длжерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв’язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;

 Предметно-цільовий.. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного та соціального розвитку.Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.При формуванні бюджету на 2002р. прголошений основним методом.