Модуль «Загальні організаційні питання ветеринарної медицини»
-
Коли вперше на території України прийнято Закон України «Про ветеринарну медицину України»
А. 5 грудня 1996 року.
Б. 25 червня 1992 року.
В. 15 листопада 2001 року.
Г. 16 листопада 2006 року.
2. Ким прийнятий Закон України «Про ветеринарну медицину України»
А. Постанову Верховної Ради України підписав голова Верховної Ради України І. Плющ, указ підписав президент України Л.М. Кравчук.
Б. Постанову Верховної Ради України підписав голова Верховної Ради України О. Мороз, указ підписав президент України Л.М. Кравчук.
В. Постанову Верховної Ради України підписав голова Верховної Ради України О. Мороз, указ підписав президент України Л.Д. Кучма.
Г. Постанову Верховної Ради України підписав голова Верховної Ради України І. Плющ, указ підписав президент України В.А. Ющенко.
3. Процес, що включає ідентифікацію небезпеки, оцінку ризику хвороби тварин, управління ризиком та повідомлення про ризик:
А. Арбітражне дослідження.
Б. Буферна зона.
В. Аналіз ризику.
Г. Патологічний матеріал.
4. Зона, яка встановлюється в межах та впродовж кордону інфікованої зони із застосуванням заходів, що ґрунтуються на епізоотичних характеристиках відповідної хвороби тварин, для запобігання поширенню патогенного агента до країни або зони, що є вільною від такої хвороби тварин.
А. Буферна зона.
Б. Інфікована зона.
В. Зона, вільна від інфікованої хвороби.
Г. Карантинна зона.
5. Разовий документ, виданий офіційним лікарем ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження і діє в межах адміністративного району.
А. Ветеринарне свідоцтво.
Б. Міжнародний ветеринарний сертифікат.
В. Ветеринарна довідка.
Г. Сертифікат (посвідчення) про якість продукту.
6. Забезпечення захисту життя і здоров’я тварин і людини від ризиків, пов’язаних з хворобами тварин, включаючи зоонози, а також забезпечення оптимальних умов життя тварин, що запобігають їх шкідливому впливу факторів довкілля на їх здоров’я та продуктивність.
А. Ветеринарно-санітарні заходи.
Б. Ветеринарно-санітарне та епізоотичне благополуччя.
В. Державний ветеринарно-санітарний нагляд.
Г. Державний ветеринарно-санітарний контроль.
7. Функції, що використовуються державними інспекторами ветеринарної медицини з метою повторної перевірки дотримання вимог чинного законодавства в галузі ветеринарної медицини.
А. Ветеринарно-санітарні заходи.
Б. Державний ветеринарно-санітарний контроль.
В. Державний ветеринарно-санітарний нагляд.
Г. Ветеринарно-санітарне та епізоотичне благополуччя.
8. Хвороби, що передаються людям від тварини:
А. Антропонози.
Б. Зооантропонози.
В. Зоонози, антропонози, зооантропонози.
Г. Зоонози.
9. Матеріали, обладнання, інструменти, спеціальні автомобілі, призначені для використання у ветеринарної медицині.
А. Засоби захисту тварин.
Б. Засоби ветеринарної медицини.
В. Засоби розгляду за тваринами.
Г. Інші засоби, які не ввійшли в А, Б, В.
10. Хімічні, фізичні, імунобіологічні, гомеопатичні, лікарські препарати, які використовуються у ветеринарній медицині:
А. Засоби захисту тварин.
Б. Засоби ветеринарної медицини.
В. Засоби догляду за тваринами.
Г. Інші засоби, які не ввійшли в А, Б, В.
11. Разовий документ, виданий державним інспектором (офіційним лікарем) ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження і діє за межами адміністративного району до державного кордону України:
А. Міжнародний ветеринарний сертифікат:
Б. Ветеринарне свідоцтво.
В. Сертифікат (посвідчення) про якість.
Г. Ветеринарна довідка.
12. Особливий правовий режим, який застосовується в інфікованій та буферній зонах з метою локалізації і ліквідації спалаху хвороби тварин згідно розпорядження державної надзвичайної протиепізоотичної комісії:
А. Карантин тварин.
Б. Карантин профілактичний.
В. Карантинний пост (станція).
Г. Карантинні ветеринарно-міліцейський пост.
13. Тимчасове спеціально облаштоване місце на кордоні карантинної зони, встановлене за рішенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії з метою локалізації та недопущення поширення хвороб, що підлягають повідомленню:
А. Карантин тварин.
Б. Карантини профілактичні.
В. Карантинні пости (станції).
Г. Карантинні ветеринарно-санітарний пост.
14. Разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, що видається в країні експорту і засвідчує стан здоров’я тварин та дотримання вимог щодо охорони здоров’я людини.
А. Сертифікат (посвідчення) про якість.
Б. Міжнародний ветеринарний сертифікат.
В. Ветеринарне свідоцтво.
Г. Ветеринарна довідка.
15. Система та процедура спостережень за ветеринарно-санітарним станом об’єктів контролю та нагляду:
А. Моніторинг.
Б. Мінімальні показники якості.
В. Максимальна межа залишків.
Г. Міжнародний стандарт.
16. Спеціаліст державної установи ветеринарної медицини, якому надано право проводити державний ветеринарно-санітарний контроль:
А. Інспектор ветеринарної медицини.
Б. Лікар ветеринарної медицини господарств різної форми власності.
В. Неофіційний лікар ветеринарної медицини.
Г. Офіційний лікар ветеринарної медицини.
17. Тварини, підприємства з відгодівлі тварин, утримання транспорту по перевезенню тварин, переробці підприємства, холодильні камери, засоби ветеринарної медицини, засоби захисту тварин:
А. Об’єкти державного ветеринарно-санітарного контролю.
Б. Об’єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
В. Об’єкти державного ветеринарно-санітарного нагляду.
Г. Ветеринарно-санітарні об’єкти.
18. Будь-яка визначена виробником кількість товару з однаковою назвою та властивостями, вироблених за визначений виробником період часу, за однакових умов на одному і тому ж об’єкті, транспортується одним і тим же транспортним засобом і супроводжується одним ветеринарним документом:
А. Партія.
Б. Серія.
В. Штами мікроорганізмів.
Г. Оцінка ризику.
19. Визначена виробником кількість ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів з однаковою назвою та властивостями, що вироблені за один технологічний цикл, за однакових умов на одному і тому ж об’єкті:
А. Партія.
Б. Серія.
В. Штами мікроорганізмів.
Г. Оцінка ризику.
20. Зразки, отримані від живих або мертвих тварин, що містять або можуть містити патологічні зміни, збудників інфікованих чи паразитарних хвороб та призначені для відправки до лабораторії ветеринарної медицини:
А. Біологічний матеріал.
Б. Матеріал.
В. Патологічний матеріал.
Г. Біологічний матеріал, матеріал, патологічний матеріал.
21. Обов’язкова до виконання письмова вимога державних інспекторів ветеринарної медицини України, АР Криму, області, міст Києва та Севастополя, міст, районів, регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що надається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення законодавства з питань ветеринарної медицини та усунення його наслідків:
А. Припис.
Б. Настанова.
В. Інструкція.
Г. Ветеринарно-санітарні вимоги.
22. Система ветеринарно-санітарних заходів, що застосовується перед або після переміщення тварин з метою запобігання занесенню або поширення хвороб тварин:
А. Карантин профілактичний.
Б. Профілактичний карантин.
В. Карантинний ветеринарно-міліцейський пост.
Г. Карантинний пост (станція).
23. Тварини:
А. Велика рогата худоба, свині, дрібна рогата худоба, коні, птахи, які використовуються в тваринництві.
Б. Сільськогосподарські, дикі, зоопаркові, птахи, інкубаційне яйце, зигота, запліднена ікра, риби.
В. Сільськогосподарські, дикі, зоопаркові, лабораторні, птахи, інкубаційне, товарне яйце, зигота, запліднена, товарна ікра.
Г. Усе вірно (А, Б, В).
24. Уповноважена ДКВМ України лабораторія, що залучається як третя сторона під час вирішення спірних питань за результатами лабораторних досліджень:
А. Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринках.
Б. Державна лабораторія ветеринарної медицини.
В. Референс-лабораторія.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
25. Можливість виникнення негативної події та вірогідні масштаби її наслідків протягом певного періоду часу:
А. Патологічний матеріал.
Б. Інфікована зона.
В. Ризик.
Г. Аналіз ризику.
26. Діяльність з надання послуг, пов’язаних з профілактикою, клінічною діагностикою та лікуванням хвороб тварин і консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка проводиться закладами ветеринарної медицини, у тому числі ліцензованими лікарями ветеринарної медицини:
А. Державна практика.
Б. Ветеринарна практика.
В. Державна установа ветеринарної медицини.
Г. Офіційні лікарі ветеринарної медицини.
27. Система ідентифікації, оцінки, аналізу та контролю ризиків, що впливають на безпечність тварин, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу. Ветеринарних препаратів, кормових добавок:
А. Ризик.
Б. Аналіз ризику.
В. Референс-лабораторія.
Г. Система аналізу ризиків та контролю у критичних точках.
28. Комплекс протиепізоотичних заходів, що здійснюються під керівництвом головного державного інспектора ветеринарної медицини, включаючи забій хворих та інфікованих тварин стада, а у разі необхідності – підозрілих тварин:
А. Стемпінг-аут.
Б. Референс-лабораторія.
В. Система аналізу ризиків та контролю у критичних точках.
Г. Аналіз ризику.
29. Спеціалісти ветеринарної медицини:
А. Лікарі ветеринарної медицини.
Б. Лікарі та фельдшери ветеринарної медицини.
В. Магістри, лікарі та фельдшери ветеринарної медицини.
Г. Лікарі та магістри ветеринарної медицини.
30. Генетично однорідні популяції мікроорганізмів у межах виду з певними стабільними специфічними морфологічними ознаками та біологічними властивостями:
А. Штами мікроорганізмів.
Б. Серія.
В. Партія.
Г. Ризик.
31. Законодавство про ветеринарну медицину складається з:
А. Закону України «Про ветеринарну медицину».
Б. Закону України «Про ветеринарну медицину», нормативних документів.
В. Конституції України, Закону України «Про ветеринарну медицину», нормативно-правових документів.
Г. Конституції України, Закону України «Про ветеринарну медицину».
32. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України:
А. Кабінет міністрів України.
Б. Міністерство аграрної політики України.
В. Державний комітет ветеринарної медицини України.
Г. Верховна Рада України.
33. Хто повідомляє Міжнародному Епізоотичному Бюро (МЕБ) про встановлення, очікуваний період дії та дату скасування карантину тварин за особливо небезпечними хворобами, занесеними до списку МЕБ:
А. Віце-прем’єр міністр України.
Б. Президент України.
В. Міністр аграрної політики України.
Г. Голова Державного комітету ветеринарної медицини України.
34. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів утворюються:
А. Для надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю та нагляду з виконання вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин.
Б. Для встановлення карантинного ветеринарно-міліцейського посту.
В. Для проведення громадського порядку в карантинній зоні.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
35. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів комплектуються:
А. Лікарями ветеринарної медицини.
Б. Лікарями та фельдшерами ветеринарної медицини.
В. Лікарями та магістрами ветеринарної медицини.
Г. Фельдшерами, лікарями та магістрами ветеринарної медицини, які закінчили Вищу школу міліції.
36. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів фінансуються:
А. За рахунок бюджетних коштів, що виділяються ДКВМ на здійснення протиепізоотичних заходів.
Б. За рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, що виділяються ДКВМ на здійснення протиепізоотичних заходів.
В. За рахунок бюджетних коштів, що виділяються міністерством внутрішніх справ України на здійснення протиепізоотичних заходів.
Г. За рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, що виділяються міністерством внутрішньої справ України на здійснення протиепізоотичних заходів.
37. Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів затверджується:
А. Державним комітетом ветеринарної медицини України.
Б. Міжнародним епізоотичним бюро.
В. Комітетом Міністрів України.
Г. Міністерством аграрної політики України.
38. За порушення Закону України «Про ветеринарну медицину накладати адміністративні штрафи мають право:
А. Офіційні лікарі ветеринарної медицини.
Б. Державні інспектори, офіційні лікарі, приватні лікарі ветеринарної медицини.
В. Державні інспектори, приватні лікарі ветеринарної медицини.
Г. Державні інспектори ветеринарної медицини.
39. Зразки державного огляду і знаки розрізнення для посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд затверджуються:
А. Кабінетом Міністрів України.
Б. Міністром аграрної політики України.
В. Державним комітетом ветеринарної медицини України.
Г. Президентом України.
40. Переміщення не ідентифікованих тварин, тварин без відповідних ідентифікованих, ветеринарних, супровідних документів:
А. Дозволяється при письмовому дозволі інспектора, заступника інспектора ветеринарної медицини, району, міста, області.
Б. Дозволяється за домовленістю з інспектором ветеринарної медицини.
В. Не дозволяється.
Г. Усі вірні (А, Б, В).
41. Ринок:
А. Спеціально відведене та облаштоване місце, де є лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи.
Б. Спеціально відведене та облаштоване місце. Де бажано мати лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи.
В. Місце, де проводиться продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження.
Г. Вірної відповіді немає.
42. Реалізація тварин, продуктів тваринного походження при відсутності ветеринарних документів на ринках:
А. Дозволяється після проведеної ветсанекспертизи в лабораторії на ринках.
Б. Забороняється.
В. Дозволяється після дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.
Г. Дозволяється після дозволу директора ринку.
43. Дослідження безпечної залишкової кількості та побічних ефектів від застосування ветеринарних препаратів виконує:
А. Референс-лабораторія.
Б. Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок.
В. Державний науково-контрольний інститут біотехнології та штамів мікроорганізмів.
Г. Усі вірні (А, Б, В).
44. Державний ветеринарно-санітарний нагляд на державному кордоні та транспорті України здійснюють:
А. Головний державний інспектор ветеринарної медицини України, його заступник, державний інспектор ветеринарної медицини ДКВМ, головні державні інспектори, державні інспектори ветеринарної медицини регіональних служб.
Б. Головні державні інспектори ветеринарної медицини регіональних служб.
В. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів.
Г. Державні інспектори ветеринарної медицини регіональних служб, підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів.
45. Положення про державну лабораторію ветеринарної медицини затверджує:
А. Кабінет Міністрів України.
Б. Державний комітет ветеринарної медицини України.
В. Міжнародне епізоотичне бюро.
Г. Міністерство аграрної політики України.
46. Положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті України затверджується:
А. Міжнародним епізоотичним бюро.
Б. Міністерством аграрної політики України.
В. Державним комітетом ветеринарної медицини України.
Г. Кабінетом Міністрів України.
47. Відкриття мисливського сезону на підставі території здійснюється з підтвердження:
А. Головного інспектора ветеринарної медицини після проведення епізоотичного обстеження мисливських угідь.
Б. Офіційного лікаря ветеринарної медицини після проведення епізоотичного обстеження мисливських угідь.
В. Головного лікаря ветеринарної медицини господарства, який знаходиться в зоні мисливського угілля.
Г. Усі вірні (А, Б, В).
48. При підозрі (невластивій) поведінці тварин, загибелі тварин мисливці повинні інформувати:
А. Офіційного лікаря ветеринарної медицини.
Б. Державного інспектора ветеринарної медицини.
В. Головного лікаря ветеринарної медицини господарств, який знаходиться в зоні мисливського угіддя.
Г. Усі вірні (А, Б, В).
49. Управління ризиком здійснює:
А. Кабінет Міністрів України.
Б. Міністерство аграрної політики України.
В. Державний комітет ветеринарної медицини України.
Г. Адміністрація президента України.
50. Визначення ефективної іноземної ветеринарної служби:
А. Членство країни у міжнародних організаціях.
Б. Чесність працівників іноземної ветеринарної служби, непридатність шахрайства, корупції та фальсифікацій.
В. Необхідний рівень кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини.
Г. Усі вірні (А, Б, В).
51. Порядок проведення перевірки дотримання ветеринарно-санітарних вимог, реєстрації та виключення з реєстру об’єктів для імпорту в Україну встановлюється:
А. Державним комітетом ветеринарної медицини України.
Б. Кабінетом Міністрів України.
В. Міністерством аграрної політики України.
Г. Міжнародним епізоотичним бюро.
52. Ветеринарні документи при переміщенні за межі України для країн СНД:
А. Ветеринарні довідки.
Б. Міжнародні ветеринарні сертифікати.
В. Ветеринарні свідоцтва форми № 1, № 2.
Н. Ветеринарні свідоцтва форми № 1, № 2, № 3.
53. Рішення про видачу або відмову у видачі ветеринарних документів приймається:
А. не пізніше трьох днів з дати надходження документів на розгляд.
Б. Не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд.
В. Не пізніше ніж через квартал з дати надходження документів на розгляд.
Г. Не пізніше з дати надходження документів на розгляд.
54. Список хвороб, що підлягають повідомленню, включає:
А. Всі особливо небезпечні хвороби, занесені до списку МЕБ.
Б. Екзотичні хвороби тварин, які в разі занесення та подальшого поширення в Україні можуть привести до непридатного рівня ризику для тварин та людей.
В. Хвороба тварин, що проявляється в Україні, які в разі спалаху або поширення на території України можуть привести до неприйнятного рівня ризику для здоров’я тварини та людей.
Г. Усі вірні (А, Б, В).
55. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з утриманням та обігом тварин зобов’язані:
А. Виконувати вимоги щодо ідентифікації тварин, що їм належать у тому числі котів, собак та інших дрібних домашніх тварин, які ідентифікують за допомогою мікрочипів.
Б. Брати участь у діяльності державної комісії в експлуатацію об’єктів.
В. Після виявлення або виникнення підозри при спалахах особливо небезпечної хвороби негайно повідомляти в міжнародне епізоотичне бюро.
Г. Накладати адміністративні стягнення при порушенні ветеринарно-санітарних вимог.
56. Особи, які проводять виставки, змагання тварин, ярмарки з тваринами, що мандрують, організовують пересувні зоопарки, зобов’язані отримати дозвіл головного державного інспектора ветеринарної медицини області, району, міста протягом:
А. 10 днів з дати надходження заяви.
Б. 30 днів з дати надходження заяви.
В. 3 дня з дати надходження заяви.
Г. В день надходження заяви.
57. Особи, які проводять виставку, змагання тварин, ярмарки з тваринами, що мандрують, організовують пересувні зоопарки, отримують дозвіл головного державного інспектора ветеринарної медицини України, області, району:
А. Заплативши три неоподаткованих податком мінімумів доходу громадян.
Б. Заплативши шість неоподаткованих податком мінімумів доходу громадян.
В. Заплативши десять неоподаткованих податком мінімумів доходу громадян.
Г. Безкоштовно.
58. У разі відсутності хвороби тварин (лабораторно підтверджено), від яких отримується репродуктивний матеріал при підозрі, що племені тварини заражені хворобою, яка може передаватися через сперму, запліднені яйцеклітини та ембріони:
А. Тимчасова заборона залишається.
Б. Тимчасова заборона знімається.
В. Тимчасова заборона залишається до особистого розпорядження голови надзвичайної протиепізоотичної комісії України.
Г. Тимчасова заборона залишається до рішення керівника (ради керівників) племінного господарства.
59. Якщо за біохімічними, біофізичними та морфологічними властивостями сперма для штучного запліднення, запліднені яйцеклітини та ембріони не відповідають вимогам до репродукції або вміст бактерій у них перевищує допустимі рівні, реалізація:
А. Дозволяється після знезараження.
Б. Дозволяється після письмового дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста).
В. Забороняється.
Г. Дозволяється після дозволу Кабінету Міністрів України.
60. Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію України (при Кабінеті Міністрів України) очолює:
А. Віце-прем’єр-міністр України.
Б. Прем’єр-міністр України.
В. Головний державний інспектор ветеринарної медицини України – голова державного комітету ветеринарної медицини України.
Г. Міністр аграрної політики України.
61. Положення про Державні надзвичайні протиепізоотичні комісії України, областей, районів, міст затверджуються:
А. Президентом України.
Б. Державним комітетом ветеринарної медицини України.
В. Кабінетом міністрів України.
Г. Міністерством аграрної політики України.
62. Рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії є:
А. Є обов’язковим лише для служби ветеринарної медицини.
Б. Є обов’язковим для Рішення і фізичних осіб, які працюють на об’єктах вет-сан контролю та нагляду.
В. Є не обов’язковим для служби ветеринарної медицини.
Г. Є не обов’язковим для юридичних і фізичних осіб, які працюють на об’єктах вет-сан контролю та нагляду.
63. Голова Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України повідомляє про заходи, яких необхідно вжити з метою обмеження пересування людей та проведення дезінфекції:
А. Головному державному санітарному лікарю України.
Б. Головному державному інспектору ветеринарної медицини України.
В. Кабінету Міністрів України.
Г. Міністру аграрної політики України.
64. Перелік особливо небезпечних (карантинних) хвороб затверджується:
А. Президентом України.
Б. Державним Комітетом ветеринарної медицини України.
В. Верховною Радою України.
Г. Кабінетом Міністрів України.
65. Головний державний інспектор ветеринарної медицини своїм розпорядженням може, встановити карантинні обмеження на період:
А. Не довше ніж на 72 години.
Ю. На період до 30 днів.
В. На період до 10 днів.
Г. Усі вірні.
66. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з виробництвом, переробкою, реалізацією тварин, продуктів тваринного походження на період карантину тварин:
А. Не зобов’язані надавати спеціалістам ветеринарної медицини службові приміщення, обладнання, засоби зв’язку.
Б. Зобов’язані надавати спеціалістам ветеринарної медицини службові приміщення, обладнання, засоби зв’язку.
В. Це вирішує директор (рада трудового колективу) господарства.
Г. Це вирішує голова обласної, районної, міської державної адміністрації.
67. Хто повідомляє у міжнародній організації, ветеринарної установи сусідніх країн про ліквідацію спалаху особливо небезпечної хвороби тварини, занесеної до списку МЕБ:
А. Віце-прем’єр-міністр України.
Б. Президент України.
В. Головний державний інспектор ветеринарної медицини України.
Г. Міністр аграрної політики України.
68. Через який термін місцева державна протиепізоотична комісія повинна прийняти рішення про запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин:
А. Протягом 48 годин.
Б. Протягом 72 годин.
В. Протягом 120 годин.
Г. Протягом 24 годин.
69. Протягом якого часу запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин повинна розпочати свою діяльність місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія:
А. Протягом перших 48 годин.
Б. Протягом перших 72 годин.
В. Протягом перших 120 годин.
Г. Протягом перших 24 годин.
70. Протягом якого терміну з моменту прийняття рішення про запровадження карантину тварин місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія інформує через засоби масової інформації осіб, які перебувають на території карантинної зони:
А. Протягом перших 24 годин.
Б. Протягом перших 48 годин.
В. Протягом перших 72 годин.
Г. Протягом перших 120 годин.
71. Хто веде реєстр об’єктів, які використовують не їстівні продукти тваринного походження:
А. Кабінет Міністрів України.
Б. Державний комітет ветеринарної медицини України.
В. Міністерство аграрної політики України.
Г. Референт-лабораторія.
72. Переробка шкіряної сировини, отриманої з великої рогатої худоби, овець та кіз проводиться лише після дослідження на:
А. Лейкоз.
Б. Харчові токсикози і токсикоінфекції.
В. Туберкульоз, лептоспіроз, лейкоз, бруцельоз.
Г. Сибірку.
73. Підприємства з переробки неїстівних продуктів тваринного походження повинні вести та зберігати запаси протягом:
А. Одного року.
Б. Трьох років.
В. П’яти років.
Г. Одного місяця.
74. Наукові ступені:
А. Кандидат наук, доктор наук, доцент, професор, академік.
Б. Старший науковий співробітник, доцент, професор.
В. Кандидат наук, доктор наук.
Г. Старший науковий співробітник, кандидат наук, доцент, доктор наук, професор, академік.
75. Вчене звання:
А. Доцент, професор, академік.
Б. Старший науковий співробітник, доцент, академік.
В. Старший науковий співробітник, професор.
Г. Старший науковий співробітник, доцент, професор.
76. Для реалізації інноваційних проектів на замовлення ДКВМ хто визначає діяльність науково-впроваджувальних центів ветеринарної медицини:
А. Державний комітет ветеринарної медицини та Українська академія аграрних наук.
Б. Українська академія аграрних наук.
В. Державний Комітет ветеринарної медицини та комітет Міністрів України.
Г. Кабінет Міністрів України.
77. Хто є державним замовником науково-дослідних робіт у галузі ветеринарної медицини:
А. Кабінет Міністрів України.
Б. Міністерство аграрної політики України.
В. Державний комітет ветеринарної медицини.
Г. Верховні Рада України, президент України.
78. Експертно-дорадчий орган з питань регламентації безпечного та ефективного застосування ветеринарних препаратів, кормових добавок, їх реєстрації:
А. Державна фармакологічна комісія.
Б. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія.
В. Кабінет Міністрів України.
Г. Українська академія аграрних наук.
79. Державна фармакологічна комісія діє при:
А. Кабінеті Міністрів України.
Б. Державному комітеті ветеринарної медицини.
В. Верховній Раді Україні.
Г. Адміністрації Президента України.
80. Державна фармакологічна комісія ветеринарної медицини діє на підставі положення, що затверджується:
А. Кабінетом Міністрів України.
Б. Державний комітетом ветеринарної медицини.
В. Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
81. Директор, завідувачі відділів Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи є:
А. Офіційними лікарями ветеринарної медицини.
Б. Лікарями або магістрами, які проводять діагностичні дослідження, але не мають статусу інспекторів ветеринарної медицини.
В. Офіційними лікарями та інспекторами ветеринарної медицини.
Г. Інспекторами ветеринарної медицини.
82. Хто забезпечує методичну підтримку державних лабораторій ветеринарної медицини і здійснює контроль за проведенням ними лабораторних досліджень:
А. Державний комітет ветеринарної медицини.
Б. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія.
В. Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
Г. Кабінет Міністрів України.
83. У кого повинні отримати спеціальний дозвіл лабораторії для роботи із збудниками особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ?
А. У МЕБ.
Б. У Державному комітеті ветеринарної медицини.
В. У державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
Г. У Кабінеті Міністрів України.
84. Максимальний термін дії реєстрації ветеринарних препаратів в Україні:
А. 3 роки.
Б. 10 років.
В. 5 років.
Г. 1 рік.
85. Рішення про державну реєстрацію ветеринарного препарату, або про відмову в реєстрації приймає:
А. державний комітет ветеринарної медицини.
Б. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія.
В. Кабінет Міністрів України.
Г. Державна фармакологічна комісія.
86. За зберігання та підтримання штамів мікроорганізмів, що пройшли депонування відповідає:
А. Державний комітет ветеринарної медицини.
Б. Національний центр штамів мікроорганізмів.
В. Кабінет Міністрів України.
Г. Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
87. В яких випадках застосовується спрощена державна реєстрація ветеринарних препаратів?
А. Якщо препарати містять рівну кількість однаково діючих речовин, їх терапевтичний вплив однаковий з препаратами, зареєстрованими в Україні, визначені Державним комітетом ветеринарної медицини.
Б. Якщо препарати не містять рівну кількість однаково діючих речовин, їх терапевтичний вплив однаковий з препаратами, зареєстрованими в Україні, визначені Державним комітетом ветеринарної медицини.
В. Якщо є письмовий дозвіл Кабінету Міністрів України.
Г. Якщо є письмовий дозвіл Міністра аграрної політики України.
88. Реєстрація ветеринарного препарату призупиняється, якщо:
А. Виявляється, що він є неефективним в умовах, визначених для його застосування, або небезпечним для здоров’я людей чи тварин.
Б. Реєстрацію проведено на підставі неповних або неправдивих даних.
В. Якщо його присутність в продуктах тваринного походження у кількості, що перевищує максимальний рівень залишків.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
89. Державна реєстрація ветеринарного препарату скасовується, якщо:
А. Виявиться, що він є не ефективним в умовах. Визначених для його застосування, або небезпечним для здоров’я людей чи тварини у разі присутності в продуктах тваринного походження у кількості. Що перевищує максимальний рівень залишків:
А. Ветеринарний препарат не відповідає вимогам, зазначеним у реєстраційному дос’є.
Б. реєстрацію проведено на підставі неповних або неправдивих даних.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
90.Усі суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю ветеринарними препаратами повинні отримати ліцензію проведення діяльності від:
А. Кабінету Міністрів України.
Б. Від Державного комітету ветеринарної медицини, або уповноваженого ним державної установи ветеринарної медицини.
В. Тільки від Державного комітету ветеринарної медицини.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
91. Ветеринарні імунологічні препарати відпускаються:
А. Юридичним і фізичним особам, які утримують тварин.
Б. Тільки державним закладам ветеринарної медицини.
В. Лише закладами ветеринарної медицини та ліцензованим лікарям ветеринарної медицини.
Г. Лише ліцензованим лікарям ветеринарної медицини.
92. Роздрібна торгівля ветеринарними препаратами здійснюється:
А. Аптеками ветеринарної медицини, фізичними особами, які вміють заготовити лікарські трави.
Б. Лише закладами ветеринарної медицини та ветеринарними аптеками.
В. Фізичними та юридичними особами, які мають приміщення і бажання реалізовувати лікарські препарати.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
93. При роздрібній торгівлі забороняється продаж без рецепта лікаря ветеринарної медицини:
А. Ветеринарних імунобіологічних засобів
Б. Ветеринарних лікарських засобів, які мають застосовуватися тільки під контролем ліцензованого лікаря ветеринарної медицини для уникнення розвитку, що може загрожувати тваринам, споживачам продуктів тваринного походження, отриманих від тварин. Що лікувалися, або навколишньому середовищу:
В. Ветеринарних лікарських засобів, призначених для лікування, які вимагає попереднього діагнозу, або застосування яких може спричинити процеси, що перешкоджатимуть подальшим діагностичним або терапевтичним заходам.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
94. Ветеринарні препарати, які не зареєстровані, дозволяється ввозити на територію України з метою:
А. Державної реєстрації в Україні.
Б. Експонування на виставках, ярмарках та конференціях.
В. Наукових досліджень.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
95. У разі епізоотії, панзоотії, які можуть призвести до зараження великої кількості тварин, чи може ДКВМ дозволяти застосування ветеринарного препарату, не зареєстрованого на Україні?
А. Забороняється.
Б. Дозволяється, видається разовий дозвіл за умови наявності документів, які підтверджують застосування цього препарату в країні, з якої він імпортується.
В. Дозволяється, видається багаторазовий дозвіл за умови наявності документів, які підтверджують застосування цього препарату в країні, з якої він імпортується.
Г. Дозволяється лише за письмовим дозволом Кабінету Міністрів України, або особисто Президентом України.
96. Забороняється реєстрація кормових добавок, преміксів, які:
А. Завдають шкоди ветеринарно-санітарному та епізоотичному стану в Україні.
Б. Несприятливо впливають на здоров’я людей, тварин та довкілля.
В. Завдають шкоди споживачів шляхом погіршення характерних особливостей продуктів тваринного походження, або справляють на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей продуктів тваринного походження.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
97. У разі прийняття рішення про відмову в реєстрації кормових добавок, преміксів та готових кормів чи може власник оскаржити це рішення?
А. Так, необхідно звернутися до суду.
Б. Ні, рішення Державного Комітету ветеринарної медицини остаточне.
В. Так, необхідно звернутись до Кабінету Міністрів України.
Г. Так, необхідно звернутись до віце-прем’ер-міністра України.
98. Документ, який видає ДКВМ після реєстрації кормових добавок, преміксів та готових кормів:
А. Ветеринарна довідка.
Б. Реєстраційне посвідчення.
В. Ветеринарне свідоцтво.
Г. Міжнародний ветеринарний сертифікат.
99. Кормові добавки, премікси та готові корми вважаються непридатними, якщо:
А. Строк придатності закінчився.
Б. Вміщують забруднюючі речовини у кількостях, які перевищують максимально допустимі рівні.
В. Вміщують заборонені до використання ветеринарні препарати.
Г. Г. Усі вірно (А, Б, В).
100. Особи, які використовують харчові відходи для годівлі тварин, призначені для забою, ведуть записи про походження харчових відходів:
А. Протягом трьох років.
Б. Протягом року.
В. Протягом п’яти років.
Г. Постійно, але подають інформацію тільки податковій службі.
101. Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів та патологічного матеріалу збудників хвороб тварин з метою проведення наукових досліджень:
А. Забороняється.
Б. Дозволяється.
В. Дозволяється після письмового рішення Кабінету Міністрів України.
Г. Г. Усі вірно (А, Б, В).
102. Чинники, які необхідно враховувати при визначенні ризику, пов’язаного із ввезенням на територію України товарів:
А. У разі ввезення на територію України тварин береться до уваги очікувана ефективність профілактичного карантину тварин для здійснення моніторингу здоров’я тварин.
Б. Наявність у країні походження державних систем ідентифікації і реєстрації тварин:
В. Використання товарів за призначенням.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
103. Коли проводиться стандартно прикордонний ветеринарно-санітарний контроль?
А. У разі підтвердження наявності у тварин особливо небезпечних хвороб, занесені до списку МЕБ.
Б. У разі підтвердження зараження тварин хворобою, яка може спричиняти підвищення рівня захворюваності на епідемічні хвороби тварин в Україні.
В. Якщо згідно з ветеринарно-санітарними заходами вимагається міжнародний ветеринарний сертифікат, перевірки того, що такий сертифікат, яким супроводжується вантаж, є повним та автотентичним, а також того, що тварини, зазначені в міжнародному ветеринарному сертифікаті, відповідно тим, що містять у вантажі.
Г. У разі підозри на небезпечну хворобу тварини, записаної до списку МЕБ.
104. У разі підтвердження факту, що міжнародний ветеринарний сертифікат не є прийнятим?
А. Вантаж по узгодженню з власником реалізується за заниженою вартістю.
Б. Вантаж має бути повернений у країну відправлення або знищений за рахунок власника товару чи перевізника.
В. Вантаж не можна знищувати, тільки відправляти в країну-експортер.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
105. Усі товари. Що надходять до митних складів, магазинів безмитної торгівлі, де знаходяться товари і транспортні заходи, що підлягають митному контролю:
А. Не підлягають обов’язковому державному ветеринарно-санітарному контролю.
Б. Підлягають.
В. Підлягають лише державному митному контролю Державним митним Комітетом України.
Г. Підлягають контролю спеціалістами міжнародного епізоотичного бюро.
106. Міжнародний ветеринарний сертифікат:
А. Має бути розбірливо виписаний на будь-якому аркуші з обов’язковою печаткою і підписом завідувача пункту державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.
Б. Має бути виписаний в пункті держаного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті при імпорті товару, тварин на територію України.
В. Має бути надрукованим, мати серійний номер та відповідати типовій формі сертифіката.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
107. Оплата проведення профілактики, ліквідації хвороб тварин, інспектування, видача ветеринарної супровідної, що надається державною службою ветеринарної медицини:
А. Здійснюється за рахунок власників згідно з тарифами.
Б. Здійснюється за рахунок Кабінету Міністрів України.
В. Крім комплексу протиепізоотичних заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України, здійснюється за рахунок власників згідно з тарифами.
Г. Здійснюється за домовленістю з власниками, або визначеного тарифу.
108. Внести до Міжнародного епізоотичного бюро, членом якого є Україна здійснюється:
А. За рахунок коштів Державного бюджету України.
Б. За рахунок коштів Державного Комітету ветеринарної медицини України.
В. За рахунок коштів служби ветеринарної медицини (державної і приватної) України.
Г. За рахунок допомоги юридичних і фізичних осіб (громадян) України.
109. Після приватизації державної лікарні ветеринарної медицини протягом якого терміну не можна її перепрофілювати:
А. Протягом 1 року.
Б. Протягом 3 років.
В. Протягом 5 років.
Г. Протягом 10 років.
110. Підвищення кваліфікації та післядипломна освіта кандидатів, докторів ветеринарних наук здійснюється:
А. На відповідних кафедрах навчальних закладів III-IV рівнів акредитації та у відділах науково-дослідних інститутів.
Б. У вищих навчальних закладах IV рівня акредитації.
В. У вищих навчальних закладах післядипломної освіти та на факультетах ветеринарної медицини III- IV рівнів акредитації.
Г. У вищих навчальних закладах післядипломної освіти та на факультетах ветеринарної медицини I, II та IV рівнів акредитації.
111. Підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини проводиться не рідше:
А. Одного разу на 1 рік.
Б. Одного разу на 3 роки.
В. Одного разу на 5 років.
Г. Одного разу на 10 років.
112. Життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини за рахунок спеціального процесу Державного бюджету України:
А. Не підлягає страхуванню.
Б. Підлягає обов’язковому страхуванню.
В. Підлягає страхуванню за рахунок роботодавця, або за власний рахунок.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
113. Спеціалістами ветеринарної медицини за час роботи в інфікованій зоні посадові оклади виплачуються:
А. Згідно посадового окладу.
Б. Додають 25 % до посадового окладу.
В. В подвійному розмірі.
Г. Додають 50 % до посадового окладу.
114. Головні державні інспектори ветеринарної медицини України, областей, районів, їх заступники:
А. мають першочергове право на одержання житла.
Б. Мають першочергове право на одержання транспортного засобу для особистих цілей.
В. Мають право на одержання житла згідно планової черги в районі, місці, області, Україні.
Г. Не мають право на одержання житла.
115. Державну, галузеву та оперативну звітність (інформаційне забезпечення) підприємства і громадяни надають державним установам ветеринарної медицини:
А. Згідно тарифу і тарифікації цін.
Б. Безплатно.
В. За домовленістю з власниками тварин або керівником господарства.
Г. Усі вірно (А, Б, В).
116. За правопорушення в галузі ветеринарної медицини на фізичних, юридичних осіб, чия діяльність пов’язана з вирощуванням, виробництвом, реалізацією тварин, продуктів тваринного походження, з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики:
А. Накладається адміністративна (штрафи) та кримінальна відповідальність.
Б. Накладається дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність.
В. Накладається адміністративна (штрафи) відповідальність.
Г. Накладається кримінальна відповідальність.
117. Рішення про накладання штрафів за правопорушення в галузі ветеринарної медицини оформляються:
А. Інструкціями.
Б. Постановами.
В. Ветеринарно-санітарними вимогами.
Г. Положеннями.
118. Наука, яка розробляє принципи і форми організації ветеринарної справи в сучасних умовах:
А. Організація і економіка ветеринарної справи.
Б. Організація ветеринарної справи.
В. Економіка ветеринарної справи.
Г. Усі клінічні ветеринарна науки.
119. Документ про обов’язкові ветеринарні норми, які висуваються до підприємств, пов’язаних з тваринами, продуктами та сировиною тваринного походження:
А. Інструкція.
Б. Ветеринарно-санітарні вимоги.
В. Правила.
Г. Настанова.
120. Документ, який визначає техніку і методику виконання ветеринарної роботи:
А. Інструкція.
Б. Ветеринарно-санітарні вимоги.
В. Правила.
Г. Настанова.
121. Документ, який визначає порядок і умови утримання тварин в господарстві, їх продажу, можливі рішення по відношенню до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду:
А. Інструкція.
Б. Ветеринарно-санітарні вимоги.
В. Правила.
Г. Настанова.
122. Документ, який визначає обов’язкові заходи у ветеринарній медицині:
А. Інструкція.
Б. Ветеринарно-санітарні вимоги.
В. Правила.
Г. Настанова.
123. Документ, який визначає обов’язки, права та юридичний статус установ ветеринарної медицини, посадових осіб служби ветеринарної медицини:
А. Інструкція.
Б. Положення.
В. Постанова.
Г. Настанова.
124. Розділ організації і економіки ветеринарної справи, який вивчає питання фінансування ветеринарних заходів, порядок складання кошторису витрат установ ветеринарної медицини:
А. Економіка ветеринарної справи.
Б. Організація ветеринарної справи.
В. Бухгалтерський облік у ветеринарній медицині.
Г. Ветеринарна статистика.
125. Розділ організації і економіки ветеринарної справи, який вивчає ведення ветеринарної документації, оформлення актів, ветеринарних довідок, свідоцтв:
А. Ветеринарна статистика.
Б. Ветеринарне діловодство.
В. бухгалтерський облік у ветеринарній медицині.
Г. Економіка ветеринарної справи.
126. Установа ветеринарної медицини інспекторського напряму:
А. ДКВМ, голові управління ветеринарної медицини АК Крим, обласного міста Київ і Севастополя, районів, міст, регіональних установ державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, ветеринарної міліції з забезпеченням карантинних заходів.
Б. ДКВМ, голові управління ветеринарної медицини АК Крим, обласного міста Київ і Севастополя, районів, міст, регіональних установ державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, ветеринарної міліції з забезпеченням карантинних заходів до регіональних установ.
В. ДКВМ, голові управління ветеринарної медицини АК Крим, обласного міста Київ і Севастополя, районів, міст, регіональних установ державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, ветеринарної міліції з забезпеченням карантинних заходів до ветеринарної міліції.
Г. ДКВМ науково-дослідний інститут з лабораторною діагностикою і ветеринарно-санітарною експертизою.
127. Науково-дослідний інститут з лабораторною діагностикою і ветеринарно-санітарною експертизою, зональні лабораторії, обласні, районні, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках:
А. Установи ветеринарної медицини інспекторського напряму.
Б. Установи ветеринарної медицини діагностичного напряму.
В. Установи ветеринарної медицини постачального напряму.
Г. Усі вірно.
128. Державні лікарні ветеринарної медицини району (міста), дільничні лікарні ветеринарної медицини, дільниці ветеринарної медицини, пункти сервісного обслуговування, приватні лікарні ветеринарної медицини:
А. Установи ветеринарної медицини діагностичного напряму.
Б. Установи ветеринарної медицини постачального напряму.
В. Установи ветеринарної медицини лікувально-профілактичного напряму.
Г. Усі вірно.
129. ДКВМ, ВАТ, НВП «Укрзооветпромпостач», «Облветпостач», біофабрики державні і приватні ветеринарної медицини:
А. Установи ветеринарної медицини діагностичного напряму.
Б. Установи ветеринарної медицини постачального напряму.
В. Установи ветеринарної медицини лікувально-профілактичного напряму.
Г. Установи ветеринарної медицини інспекторського напряму.
130. ДКВМ підпорядкування:
А. Кабінету Міністрів України;
Б. Міністру аграрної політики України;
В. Верховній Раді України;
Г. Президенту України.
131. ДКВМ оголошує:
А. Голова комітету;
Б. Міністр аграрної політики України;
В. Кабінет міністрів України;
Г. Віце-прем’єр-міністр України.
132. Спеціалісти ветеринарної медицини ДКВМ, головного управління ветеринарної медицини АР Крим, областей, районів:
А. Мають повноваги офіційних лікарів ветеринарної медицини;
Б. Мають повноваги офіційних лікарів та інспекторів ветеринарної медицини;
В. Мають повноваги інспекторів ветеринарної медицини.
Г. Мають повноваги офіційних лікарів ветеринарної медицини за рішенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії України.
133. Яка державна установа веде Державну реєстраційну книгу засобів захисту тварин?
А. Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок;
Б. Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи;
В. Державна фармакологічна комісія ;
Г. Державний комітет ветеринарної медицини.
134. Хто повідомляє міжнародному епізоотичному бюро (МЕБ) про встановлення карантину тварин:
А.Голова Верховної Ради України;
Б. Голова Надзвичайної протиепізоотичної комісії України;
В. Голова державного комітету ветеринарної медицини України;
Г. Міністр аграрної політики України.
135. Установи ветеринарної медицини, які утворюються для надання практичної допомоги управлінню ветеринарної медицини, проведення охоронно-карантинних заходів з профілактики, локалізації і ліквідації карантинних хвороб тварин, перевірку стихійних ринків:
А. Регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті;
Б. Установа ветеринарної міліції з забезпечення карантинних ветеринарних заходів;
В. Державні комісії ветеринарної медицини;
Г. Референс-лабораторія.
136. Хто підписує розпорядження про встановлення карантину тварин?
А. Віце-прем’єр-міністр України, голова обласної (районної,міської) державної адміністрації;
Б. Головний державний інспектор ветеринарної медицини України, області, міста, району;
В. Директор науково-дослідного інституту з лабораторією діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, державної, обласної, районної лабораторії ветеринарної медицини.
Г. Головний державний інспектор регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.