1. Мета і завдання практики

Мета виробничої практики – закріпити теоретичні знання і отримати практичні навички процесу управління маркетингом на підприємстві, одержаних на заняттях в агроуніверситеті.

У результаті проходження виробничої практики студент повинен вміти орієнтуватися в основних поняттях і визначеннях маркетингу; знати функціональні та організаційні особливості маркетингу.

Виходячи з зазначеної мети, студент повинен виконати наступні завдання:

• проаналізувати стан і тенденції розвитку економіки підприємства за останні 3-5 років;

• визначити цілі підприємства та засоби їх досягнення;

• ознайомитися з сучасними організаційними маркетинговими структурами на підприємстві (відділом збуту, спеціалізованим відділом маркетингу, відділом маркетингових досліджень, сучасним відділом маркетингу);

• охарактеризувати сучасний рівень організації маркетингу на підприємстві ;

• описати законодавчо-правове та інформаційне забезпечення організації маркетингу на підприємстві;

• проаналізувати складові зовнішнього і внутрішнього середовища об’єкта практики;

• охарактеризувати комерційно-збутову політику підприємства;

• систематично вести щоденник;

• зібрати матеріал для написання звіту;

• виконувати розпорядження керівника практики від підприємства;

• дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

2. Вимоги до оформлення індивідуального завдання

Індивідуальне завдання подається окремим додатком у звіті з виробничої практики після висновків.

Індивідуальне завдання повинно мати титульну сторінку, оформлену згідно додатку. Його розміщують на одній стороні стандартних аркушів формату А4, залишаючи ліворуч 30 мм, праворуч – 15 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм.

На сторінці розміщують 28-30 рядків.

В разі необхідності розділи завдання нумерують арабськими цифрами з крапкою у кінці. Номер розділу вказують перед заголовком.

Всі сторінки індивідуального завдання до звіту, включаючи таблиці і рисунки, розміщені на окремих сторінках, також нумерують арабськими цифрами.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Їх заголовки пишуть великими літерами. Відстань між заголовком і текстом складає один рядок. Назви розділів по тексту мають відповідати назвам, вказаним у змісті.

Основну частину цифрової інформації оформлюють у таблицях. Вони повинні бути компактними і містити тільки ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об'єкт дослідження. Показники, що характеризують один одного, повинні міститися поруч.

Кожна таблиця супроводжується текстом, який повністю або частково має знаходитись попереду таблиці. В тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчується логічними висновками. Але в тексті не повинні повторюватись цифри, наведені в таблиці.

Таблиця повинна мати чіткий і лаконічний тематичний заголовок згідно з її змістом. Над заголовком з правої сторони пишуть слово "Таблиця" та номер.

Заголовки таблиць, колонок і рядків починають з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони є продовженням речення заголовка (наприклад, заголовок "Прибуток", а підзаголовок: "на 1 т"), і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Нумерують таблиці у межах всього завдання до звіту: Таблиця 1, Таблиця 2 і т.д. або по розділах двома цифрами: Таблиця 1.1., Таблиця 2.3.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті: (табл. 1.1) або на наступній сторінці. Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1. Бажано таблицю розмістити на одній сторінці без переносу. Якщо це неможливо, то при переносі на обох сторінках пишуть номери колонок і тоді на другій сторінці назву їх не повторюють, а над таблицею справа пишуть "Продовження табл. ..."

Не відводять в таблицях окремих колонок "№ п/п" і "Одиниця вимірювання". Номер рядка вказують попереду його назви, а одиницю вимірювання – позаду, відокремивши її від назви комою. Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в кінці заголовка таблиці в дужках.

Таблицю розміщують так, щоб була можливість читати її без повороту роботи, або, у крайньому випадку, повернувши її по ходу стрілки годинника.

Крім таблиць, у роботі можуть бути використані рисунки. Назву вказують під рисунком, після його номера, на тому ж рядку.

Кожний додаток починають з нової сторінки, в правому кутку вгорі пишуть "Додаток А", а потім, по центру, тематичний заголовок. Якщо в додатку є таблиці і рисунки, то їх також нумерують окремо. Посилання на додатки в тексті роблять так само, як і на таблиці.

Скорочення слів у тексті, заголовках розділів і підрозділів, таблиць, додатків і рисунків не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспеціалізовані скорочення і терміни, то їх необхідно один раз розшифрувати в дужках після першого використання в тексті.

Одиниці вимірювання необхідно вказувати за державними стандартами та іншими загальноприйнятими правилами. Наприклад, одиниці вимірювання маси: грам – г. кілограм – кг, центнер – ц, і т.д. Після таких скорочень крапку не ставлять. Грошові одиниці вимірювання позначають з крапкою: грн.