ProektSystem

Додаток 8-А

Графік для визначення середньологарифмічної різниці температур при теплоносії пар - вода

263

Додаток 8-Б

0 3О

Графік для визначення середньологарифмічної різниці температур при теплоносії вода - вода

264

Додаток 8-Е

Графікдлявизначеннякоефіцієнта тепловіддачівідпари,якаконденсується, до вертикальної стінки

Примітка. Значення коефіцієнта

268

9 РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

РОБОТИ КОТЕЛЬНИХ

9.1 Загальні положення

Методика розрахунку техніко-економічних показників складена відповідно до діючих будівельних норм і правил проектування. У прикладі розрахунку використані рекомендації ДПІ «Сантехпроект» [23].

Техніко-економічні показники роботи котельных визначаються на стадії технічного або робочого проекту.

У перелік техніко-економічних показників відповідно до

СНиП II-35-76 «Котельные установки. Нормы проектирования» [27] включаються:

-розрахункова теплопродуктивність котельної (з врахуванням власних потреб і теплових втрат в котельній);

-встановлена теплова потужність котельної;

-річна відпустка теплоти споживачам;

-річне вироблення теплоти;

-річне число годин використання встановленої потужності;

-річна витрата палива натурального і умовного;

-встановлена потужність струмоприймачів;

-річна витрата електроенергії;

-річна витрата води;

-чисельність персоналу;

-будівельний об'єм головного корпусу;

-загальна площа забудови будівель і споруд, щільність забудови;

-загальна кошторисна вартість будівництва котельної, у тому числі загальнобудівельні роботи, спеціальні будівельні роботи, монтажні роботи, устаткування;

-річні експлуатаційні витрати, у тому числі вартість палива;

-питомі показники на 1 ГДж (Гкал/год) теплової потужності:

-капітальні витрати;

-потужність струмоприймачів;

-чисельність персоналу;

-питома витрата умовного палива на 1ГДж (1Гкал) відпущеної

-теплової енергії;

-собівартість 1ГДж (1Гкал) відпущеної теплоти, у тому числі паливна складова;

271

- приведені витрати на 1 ГДж (1 Гкал) відпущеної теплоти.

Примітка. У проекті реконструкції котельної мають бути приведені її показники до і після реконструкції.

Визначення техніко-економічних показників здійснюється на основі завдань на проектування, що видається замовником, і розрахункових даних технологічної, будівельної, електротехнічної, кошторисної і інших частин проекту.

Завдання на проектування, що видається замовником, повинно включати:

-максимальну годинну витрату тепла на технологічні цілі;

-максимальна годинна витрата тепла на опалювання і вентиляцію житлових і суспільних будівель, промислових будівель, у тому числі чергове опалювання;

-середню годинну витрату тепла на гаряче водопостачання;

-максимальну годинну витрату пари на технологічні потреби (по параметрах);

-кількість і температуру конденсату, що повертається;

-режими споживання гарячої води і пари на технологічні і побутові потреби промисловими підприємствами;

-вид і марку виділеного для котельної палива;

-транспортну схему доставки твердого палива і мазути;

-вартість 1 м3 вихідної води;

-вартість 1 кВт·години електроенергії;

-вартість одиниці палива;

-середню річну заробітну плату (з преміями і нарахуваннями) одного працючого.

В разі реконструкції і розширення діючої котельної окрім вказаних, необхідно привести наступні дані:

-балансову вартість будівельних робіт, монтажных робіт, устаткування;

-потужність встановлених електродвигунів;

-річну витрату електроенергії;

-річну витрату води.

Дані технологічної, будівельної, електротехнічної, кошторисної і інших частин проекту використовуються в прикладі розрахунку технікоекономічних показників.

272

9.2 Методика розрахунку техніко-економічних показників

Dт - розрахункова витрата пари заданих параметрів на технологічні потреби, кг/с;

Ск - теплоємність конденсату, кДж/кг К (ккал/кг град.); iп - ентальпія пари, кДж/кг (ккал/кг);

nк - кількість повертаного конденсату %; tк - температура конденсату °С;

Qвп- витрата теплоти на власні потреби котельної, МДж/с; qп - втрати теплоти в котельній %.

Встановлена продуктивність котельної МДж/с (Гкал/год) визначається як сума максимальних значень продуктивності встановлених котлоагрегатів

де ΣQвод - максимальна теплопродуктивность водогрійних котлів МДж/с (Гкал/год);

ΣDпар - максимальна паропродуктивність парових котлів, кг/с іп - ентальпія пари, кДж/кг.К; іжв - ентальпія живильної води, кДж/кг.К.

Річна відпустка теплоти тис. ГДж складається з теплоти, що відпускається на опалювання, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби.

Опалювання

Річна відпустка теплоти на опалювання визначається за формулами:

опалювання житлових і суспільних будівель, тис. ГДж

Qожрік =24 3600 Qо . По.10-3; (9.3)

опалювання промислових будівель

273

де 24 - термін роботи систем опалювання житлових і суспільних будівель протягом доби, годин;

Qоп - максимальна витрата теплоти на опалювання з врахуванням втрат в мережах, МДж/с;

ов - максимальна витрата теплоти на чергове опалювання і вентиляцію з врахуванням втрат в мережах, МДж/с;

По - тривалість опалювального періоду, діб; а - сума недільних і святкових днів в опалювальному періоді;

m - термін роботи підприємства на добу, годин;

tвн - розрахункова температура повітря в опалювальних приміщеннях, °С, tвн приймається для житлових і суспільних будівель рівною I8°C, а для виробничих будівель - по характерній температурі в робочий час;

tср.о - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період °С;

5 -температура повітря в опалювальних приміщеннях в неробочий час °С;

tp.o - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалювання °С;

Вентиляція

Річна витрата теплоти на вентиляцію визначається за формулою, ГДж

274