Література

- Гіденс Е. Соціологія. – К.: Основа, 1999. – С. 41-63.

- Кравченко А.И. Социология. Учебник. – М.: ПБОЮЛ., 2001. – С. 237-271.

- Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – С.194-210.

- Соціологія: Підручник для студ. вузів / За ред.. В.Г. Городяненка – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – С.184-204.

Соціологія: Підручник / За ред.. В.М.Пічі. – Львів: «Магнолія Плюс», «Новий світ - 2000». – 2004. – С.107-125.

- Юрій М.Ф. Соціологія. – К.: Кондор, 2007. – С. 69-81.

- Бандурович А. Ю. Образ лидера: представления и предпочтения жителей Украины // Социс. – 2003. - №3. – С.38-47.

- Волосков И. В. Особенности социализации учащейся молодежи // Социс, 2009. - № 6. – С. 107-110.

- Єхало В. Соціодраматична концепція соціалізації особистості // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – №4. – С. 54-61.

- Кравченко В.И. Харизматическая личность: многообразие понимания // Социс. – 2004. - №4. – С. 134-137.

- Ковалева А.И. Концепция социализации молодежи: нормы, отклонения, социализационная траектория // Социс. – 2003. - №1. – С. 109-114.

- Семенов В. Е. Ценностные ориентации современной молодежи // Социс, -2007. - № 4. – С. 37-43.

- Солодникова И. В. Социализация личности: сущность и особенности на разных этапах жизни // Социс. – 2007. - № 2. – С. 32-40.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання виконується у формі реферату або програми соціологічного дослідження або анотації до статті

Реферат – перша наукова робота, яку студент виконує у вузі. Реферат являє собою виклад наявних у науковій літературі концепцій з заданої проблемної теми. Реферат – один з видів самостійних студентських робіт. Незважаючи на те, що це наукова робота, реферат не повинен містити ніяких елементів новизни. Досить грамотно і логічно викласти основні ідеї з заданої теми, що містяться в декількох джерелах, і згрупувати їх за точкам зору. Підготовка реферату припускає поглиблене вивчення першоджерел і сприяє всебічному знайомству з літературою за обраною темою, створює можливість комплексного використання набутих навичок роботи з книгою, розвиває самостійність мислення, вміння на науковій основі аналізувати явища дійсності і робити висновки. Для реферату необхідне обґрунтування власного розуміння процесу, аргументована згода з однією з висловлюваних точок зору.

Загальні вимоги до рефератів:

1. Тема реферату обирається студентом із наведеного переліку тем або за власним вибором за погодженням з викладачем.

2. Тема, план і зміст реферату повинні бути взаємовідповідними.

3. До реферату додається список використаної наукової літератури.

Вимоги до змісту

Робота має містити такі складові частини:

1) Титульна сторінка.

2) План, який розкриває зміст роботи із позначенням сторінок.

3) Реферат починається зі вступу, в якому обґрунтовується актуальність обраної теми, мета, об’єкт, предмет та основні завдання дослідження.

4) Основна частина реферату, присвячена розкриттю змісту обраної теми. Він повинен являти собою самостійно виконане дослідження з проблеми, заявленої у назві ІНДЗ.

5) У частині «Висновки» мають міститися висновки з викладеного тексту. У висновках має бути стисло викладена головна ідея реферату, коротке резюме того, що викладено в основній частині роботи, інтелектуальні враження автора роботи від дослідженої теми.

6) Список використаних літературних джерел повинен містити бібліографічний список джерел, використаних студентом під час роботи над ІНДЗ. Укладаючи його, необхідно додержуватись вимог державного стандарту. Кожен бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку прізвищ авторів (назв творів). Бібліографічні записи повинні мати порядкову нумерацію. Посилання на літературу робляться в тексті з позначенням їх порядкового номера в списку і сторінок через кому в прямокутних дужках. Наприклад: [5, с.21], або на декілька підряд сторінок [9, с.45-48]. Якщо посилання робиться на декілька джерел, то цифри номеру йдуть через крапку з комою. Наприклад: [10, с.31; 15, с.128].

Приклади оформлення літератури:

1. Один автор

Гейзенберг В. Избранные философские работы: Шаги за горизонт. Часть и целое / В. Гейзенберг; пер. с нем. А. В. Ахутина, В. В. Бибихина. – СПб. : Наука, 2005. – 572 с.

2. Два автори

Глазко В. И. «Опасное знание» в «обществе риска» (век генетики и биотехнологии): Монография / В. И. Глазко, В. Ф. Чешко. – Харьков : ИД «ИНЖЭК», 2007. – 544 с.

3. Три і більше авторів

Патон Б. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальній аспекти / [Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман, Б. Мовчан] // Вісник Національної Академії Наук Україин. – 2009. – № 6. – С. 18–26.

4. Стаття з наукового журналу

Соболь О. Становлення медіально-мережевої парадигми / О. Соболь // Філософська думка. – 2008. – № 5. – С. 3–15.

5. Електронний ресурс

Степин В. С. Высокие технологии и проблема ценностей [Електронний ресурс] / В. С. Степин // Высокие технологии и современная цивилизация : Материалы научной конференции / Институт философии РАН. – М., 1998. – Режим доступу (станом на 2015 р.) : http://www.safety.spbstu.ru/el-book/www.philosophy.ru/iphras/library/tech/vysok.html

Вимоги до оформлення:

1) Структура реферату визначається логікою дослідження і має складатися зі вступу, двох (іноді трьох) питань, висновків та списку літератури.

2) Шрифт Times New Roman, 14 розмір шрифту, міжрядковий інтервал 1,5.

3) Розміри полів мають відповідати: верхнє і нижнє 2 см, ліве 3 см, праве 1 см.

4) Відступ першого рядку абзаців 1,5 см. Рівняння абзаців по ширині. Назви розділів по центру.

4) Титульна сторінка повинна відповідати вимогам університету до оформлення письмових робіт.

6) Обсяг реферату без титульної сторінки має становити 20000-25000 знаків (з пробілами).

7) Порядковий номер сторінки проставляється праворуч у верхньому куті сторінки. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ньому порядковий номер не ставиться. Він проставляється на наступній сторінці і далі за порядком.

Тематика наукових рефератів

1. Соціологія і суспільство: шляхи і цілі використання соціологічних знань.

2. Методологічні принципи розробки програми соціологічного дослідження діяльності вчителя.

3. Соціоінженерна діяльність і методи її здійснення.

4. Методи збору інформації в соціології.

5. О. Конт про взаємозв’язок еволюції суспільства і розвиток окремого індивида.

6. Психоаналітична орієнтація соціальних ідей З. Фройда.

7. Функціоналізм і конфліктологія в історії соціології.

8. Е. Дюркгайм: соціологія як об’єктивний аналіз «соціальних фактів».

9. Теорія «соціальної дії» М. Вебера.

10. Соціологічна концепція Пітіріма Сорокіна.

11. Толкот Парсонс – засновник теорії дії і системно-функціональної школи в соціології.

12. Элтон Мейо – один з засновників американської індустріальної соціології і доктрини «людських відносин»

13. Теорія постіндустріального суспільства в трудах Д. Белла, Дж. Гелбрейта, З. Бжезинського і ін.

14. Теорія комунікативної дії Ю. Хабермаса.

15. Плюралізм сучасної соціологічної думки.

16. Сучасні тенденції в зміні структури суспільства.

17. Організація і основні етапи соціологічного дослідження.

18. Емпірична соціологія: досягнення і проблеми.

19. Обробка і аналіз соціологічної інформації: якісні і кількісні методи.

20. Теорія особистості в зарубіжній соціології.

21. Особистість і соціальні ролі.

22. Що таке соціальна зрілість?

23. Уніфікація і індивідуалізація особистості.

24. Внутрішні та зовнішні регулятори соціальної поведінки людини.

25. Методологічні і методичні проблеми соціології статі.

26. Сексуальність як соціальний продукт.

27. Сучасна сексуальна революція: причини та наслідки.

28. Проблема насильства і діяльність засобів масової інформації.

29. Гендерна стратифікація.

30. Сім’я у сучасному суспільстві.

31. Подружні конфлікти: причини виникнення і можливості вирішення.

32. Розлучення і його наслідки.

33. Основні соціологічні теорії сім’ї.

34. Соціальна еволюція української сім’ї.

35. Марксистська теорія класів і сучасність.

36. Маргінали у суспільстві.

37. Критерії оцінки соціального статусу і престижу людини.

38. Основні принципи ефективної соціальної політики.

39. Вища освіта як загальнолюдська цінність. Сучасна концепція вищої освіти.

40. Проблеми вітчизняної соціології освіти і її задачі.

41. Освіта і наука у суспільстві, що трансформується.

42. Культура як соціальне явище.

43. Протиріччя, труднощі, шляхи удосконалення духовної культури суспільства.

44. Інтелігенція та культура.

45. Гуманізація культури.

46. Соціальні наслідки глобалізації.

47. Засоби масової інформації та глобалізація мас-медіа.

48. Масове суспільство і культура.

49. Соціокультурні характеристики українського суспільства.

50. Формальні та неформальні відносини в бюрократичних організаціях.

51. Зміна технологій та перспективи розвитку бюрократичної організації у сучасному суспільстві.

ІНДЗ у формі написання анотації статті з соціології

Складання анотації розвиває критичне мислення, уміння узагальнювати, аналізувати. Уміло складені анотації дозволяють читачам економити час і здійснювати усвідомлений вибір літератури.

Анотація – це короткий виклад змісту статті, книги, монографії і т.п. В анотації розкривається найістотніше з всього змісту і роз’яснюється призначення роботи.

Відповідно до цільового призначення розрізняють два типи анотацій – довідкові і рекомендаційні. Мета довідкової анотації – дати коротку інформацію (довідку) про зміст і специфіку твору. Такі анотації складають для характеристики наукових, учбових, довідкових видань, а також для розкриття змісту збірок і зібрань творів. Об’єм довідкових анотацій різний: від декількох слів до декількох рядків. Довідкові анотації використовуються в науково-допоміжних , бібліографічних покажчиках, адресованих фахівцям.

Рекомендаційна анотація, разом з короткою інформацією про твір, переслідує й інші цілі: зацікавити читача, показати значення і специфіку даної книги або статті, її місце у ряді інших, близьких за змістом і призначенням. Головна особливість рекомендаційної анотації – педагогічна спрямованість; характеризуються твори, відповідні рівню підготовки, віковим та іншим особливостям читачів. Рекомендаційні анотації бувають короткими і розгорненими. Вони складаються для надання рекомендацій з метою пропаганди наукових, науково-популярних, а також творів художньої літератури.

План анотації включає:

1. Бібліографічний опис роботи.

2. Перелік основних проблем, які розглядаються в роботі, вказівка розділу соціології, до якого вони відносяться.

3. Висновки автора, його думка, оцінка, які повинні бути чітко аргументованими, обгрунтованими.

Дії при написанні анотації можуть бути наступними:

1. Розбийте текст на смислові частини.

2. Виділіть в кожній частині основну думку, сформулюйте її своїми словами.

3. Вкажіть основні питання, проблеми, що розглядає автор, його висновки, пропозиції.

4. Сформулюйте свою думку, дайте оцінку прочитаної статті.

5. Визначте значущість роботи.

Літературне оформлення і редагування анотації

Лаконічність – відмінна риса літературно оформленої анотації. Задача полягає в тому, щоб об’єднати розрізнені відомості, при цьому виділити найістотніше, головне. Наприклад, щоб привернути увагу читача до конкретної статті, книги, на початку рекомендаційної анотації повідомляють про цікавий факт (подію) або підкреслюють значення даного твору у ряді інших, близьких за змістом.