Питання до державного іспиту

з української мови, української та зарубіжної літератур

та методик їх викладання у вищих навчальних закладах

І. Українська мова

1. Історія академічного красномовства.

2. Основні риси, види академічного красномовства.

3. Жанри академічного красномовства.

4. Лекція як основний жанр академічного красномовства.

5. Комунікативні ознаки мовленнєвої культури оратора.

6. Аналіз і прогнозування мовної ситуації і політики в Україні. Визначальні чинники сучасної мовної ситуації.

7. Результати мовних контактів (диглосія, білінгвізм, асиміляція, інтерференція, суржик).

8. Причини необхідності реформування чинного правопису.

9. Інновації у сучасній українській літературній мові (кінець ХХ – початок ХХІ століття).

10. Типи мовних девіацій.

11. Словотвір як основне джерело поповнення лексичного фонду сучасної української мови на межі тисячоліть. Продуктивні способи словотворення.

12. Запозичення як інтенсивний шлях зростання лексичного складу сучасної української мови. Причини активізації процесу запозичення.

13. Основні способи розвитку нових переносних значень у відомих слів: метафоричні й метонімічні перенесення, розширення і звуження семантичного обсягу слів, семантичне калькування.

14. Зміни в активному і пасивному складі лексики сучасної української мови кінця ХХ – початку ХХІ століть.

15. Зміни в стилістичній стратифікації української лексики останніх десятиліть.

16. Образ мови в науковій парадигмі ХХ століття.

17. Домінантні лінгвістичні теорії кінця ХХ століття.

18. Еволюція лінгвістичних ідей у ІІ половині ХХ століття.

19. Когнітивна лінгвістика.

20. Функціональна лінгвістика.

21. Комунікативна лінгвістика.

22. Лінгвістична гендерологія.

23. Проблеми прикладної лінгвістики.

24. Лінгвокультурологія: підсумки, тенденції, перспективи.

25. Граматична категорія як узагальнене абстрактне поняття. Концепції граматичних категорій.

26. Способи вираження граматичних значень. Мовні засоби вираження граматичних значень.

27. Різновиди транспозиційних процесів у системі лексико-граматичних категорій. Синтаксичний, морфологічний та семантичний ступені переходу.

28. Граматична форма як окремий елемент парадигми. Типи граматичних форм.

29. Категорія роду іменника: способи вираження, співвідношення семантико-граматичного і формально-граматичного змісту, сучасні тенденції в родовій категоризації.

30. Вигуки як специфічні мовні знаки: звукова і морфемна структура, контекстна зумовленість, специфіка

Іі. Українська і зарубіжна літератури

1. Естетичні засади та специфіка європейського модернізму як передумова поширення ідей нової літератури в Україні. Леся Українка як теоретик і практик неоромантичних ідей в українській літературі.

2. Вплив українського національного середовища та народницьких літературних традицій на специфіку українського модернізму.

3. Літературно-критичні дискусії та популяризація західного і східного модернізму в теоретичних засадах українських письменників.

4. „Молода муза” в контексті українського модернізму. Естетична платформа літературного угруповання. Характеристичні прикмети творчості авторів і критиків „Української хати”. Символізм в українській літературі.

5. Культура літературознавчих досліджень і світова літературознавча думка. Методологічний плюралізм І.Франка. Проблеми методології у працях Д.Чижевського, Л.Білецького. Літературознавчі дослідження і професійна етика.

6. Культурно-історичний метод: теоретичні засади та їх прояви в українському літературознавстві. Метод аналогій, закон причинності та ідея закономірного розвитку явищ в інтерпретації І.Тена.

7. Методологія літературознавчої компаративістики. Теорія запозичень та особливості її реалізації в художніх творах. Поняття про іматологію. Проблеми між літературного діалогізму.

8. Особливості літературознавчих студій на межі тисячоліть. Літературознавство кінця ХХ – початку ХХІ ст.: напрями, течії, школи. Постколоніальний акцент.

9. Психологічний імпресіонізм та містично-сакральні мотиви в українській модерній поезії та прозі 20-30-х років ХХ ст.

10. Модерністсько-міфологічні елементи у творчості сучасних українських поетів.

11. Традиції та новаторство сучасної української прози. Співіснування постмодернізму та неоромантизму.

12. Поетичне експериментаторство І.Римарука, В.Герасим’юка, В.Голобородька. Синтез національних традицій та елітарності.

13. Лірична драма І.Франка „Зів’яле листя” як зразок новаторської поезії.

14. Місце і роль лірики Лесі Українки в контексті її поетичної творчості.

15. „Кларнетизм” Павла Тичини як органічне продовження творчих пошуків „молодомузівців” і Грицька Чупринки.

16. Особливості української філософської лірики другої половини ХХ століття.

17. Психологічний напрям і феномен психоаналізу. Шляхи і долі психологічного напряму в ХХ ст. (Б.Мейлах, С.Ейзенштейн).

18. Становлення і нищення шкіл та напрямів у літературознавстві 20-30-х років ХХ ст.

19. „Празька школа” поезії. Перегук творчих настанов „Празької школи” з орієнтаціями „Розстріляного відродження”. Переведення „філософії серця” у нову якість – „філософії чину”.

20. „Химерна проза” як можливість уникнення штампів прози „соцреалізму”. Її традиції: фольклор, „низове бароко”, „котляревщина”, творчість М.Гоголя, М.Йогансена. Засвоєння досвіду світової літератури (Є.Гофман). Органі стичне поєднання реалістичного й фантастичного, ймовірного й таємного.

21. Віртуальний характер сучасної літератури. Перетрансформація віянь постмодернізму, його концептуальні параметри, зв’язок з теорією по структуралізму, герменевтикою, психоаналізом.

22. „Диво” – це доля таланту (П.Загребельний). Фабульно-сюжетний час роману, „триповерхова” композиція, специфіка образної системи.

23. Дилогія П.Загребельного „Тисячолітній Миколай”: національне буття крізь призму часопростору.

24. Варіативність форм буття у романі „Мальви” Р.Іваничука. Історія створення, тема, проблематика, художньо-образна система роману.

25. Художньо-філософський зміст та поетика роману „Єрусалим на горах” Р.Федоріва”.

26. Основні етапи історичного розвитку ХХ століття. Вплив філософських, наукових, соціологічних, культурологічних концепцій на формування світобачення людини нового часу. Варіативність модернізації світової літератури ХХ століття.

27. Своєрідність сучасної реалістичної літератури. Традиції реалізму та їх взаємодія з літературними течіями модерністського спрямування.

28. Жанрове розмаїття світової літератури другої половини ХХ століття.

29. Вплив екзистенціалізму на розвиток світової літератури другої половини ХХ століття.

30. Проблема взаємодії культур Заходу і Сходу в контексті літературного процесу XX – початку ХХІ століть.

31. Становлення постмодернізму. Системи координат модерністського та постмодерністського світосприйняття. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у сучасній світовій літературі.