3.1 Символіка стародавніх зображень. Писанка, як джерело магічного впливу

Рослини, квіти, птахи, археологічні споруди, побут мешканців Карпат, процесі праці, відпочинку – все це знаходить своє втілення на писанок і є тією першоосновою, що дає матеріал для орнаментальних прикрас.

Усім писанкам притаманна спорідненість мотивів (наприклад: геометричні квіти, різні варіанти «клинців» та «сонечка» тощо).

Серед дрібного багатобарвного геометричного малюнка часто на писанках привертає увагу лінія з чіткими заокругленими гребінцями. Це елемент не домінуючий і в даному випадку виступає як допоміжний у створенні загальної схеми орнаменту.

На Київщині, Волині, Тернопільщині гребінчаста смуга зустрічається в різних варіантах так званого «безконечника», тобто хвиляста лінія з гребінцями є основним зображувальним мотивом з певним змістом.

Запровадження цього елементу в писанковий орнамент можна віднести до часів трипільської культури.

БЕЗКОНЕЧНИК – символ багатого вражаю, означає нитку життя

Мабуть, з часом частина хвилястої лінії, а саме – «гребінець» стає окремим мотивом, уособлюючи в собі різні образи: «крутогори», «баранячі ріжки», «сороки», «крученики». Зміст цих мотивів також пов’язаний був із землеробським культом.

На Гуцульщині на відміну від інших регіонів України, збереглися поруч з геометричними елементами зображення коників, оленів, баранців, риб, качок, що переплітається з казково – билинними та язичеськими уявленнями, переказами та обрядами. Наприклад, коні за прадавнім уявленням – носії щастя, добробуту, спроможності оберігати від усякого лиха людину, його оселю. Адже «обереги» – амулети у вигляді культурних зображень коників або глиняних платівок, були в мистецтві не лише в Х–ХІ століттях, але і в творчості українських майстрів.

РИБА, ОЛЕНЬ – символи здоров’я та довголіття

Українські писанки зберегли давні риси в органічному поєднанні з новими, що виникали в нових соціально – економічних умовах. У процесі розвитку писанкового орнаменту набули певного значення рослинні мотиви в різних численних варіантах, в яких можна помітити вплив художніх стилів ХVІІ–ХVІІІ століть. Саме в цей час інтенсивно розвивається український народний орнамент, особливо рослинний. Писанкові рослинні мотиви вражають надзвичайним багатством і різноманітністю.

Тут ми бачимо різне «дубове», «калинове», «виноградне» листя, ніби у попередньому розрізі бутони, багатопелюсткові квіти – розетки, «повні ружі», «дзвіночки», «троянди», «тюльпани», численні «вазони» і багато інших мотивів, які є цікавими зразками народної рослинної орнаменти. Звертаючись до різних видів народного мистецтва багатої природи України, майстри писанкового розпису створили і продовжують створювати твори художньої цінності.

СОСНА, ВЕРБА, СОНЯШНИК – символи, що лікують

РУЖА, КВІТКА, ДЗВІНОЧОК – символи, які сприяють народженню дітей

ЛИСТ, КАЛИНОВИЙ ЛИСТ – символи сили і витривалості

3.2 Символіка та семантика

Колесо – як знак єднання найвищого спокою із напруженою силою – є вершиною досконалості, образом Вічності Божої і уявленням того безсмертя, яке у природі виражене повторенням відродження життя. У загально християнському розумінні колесо є символом безсмертя і майбутнього небесного існування, образом безмежної Божої любові.

Сонце – як центр і основа небесного простору – є носієм світла і життя. Бог – це світло, і тому сонце є символом Бога. В наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа, як до Сонця-Правди.

Хрест – чотириріг, як символ Всесвіту – є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року і чотирьох темпераментів. У християнстві хрест – це святий знак відкупу, яким церква все починає, благословляє і освячує. Тому належить йому перше місце серед християнських символів.

Трикутник – символ вогню, безсмертя, а також чоловічої і материнської сили. У християнстві – це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у трикутник колесом – це символ Божого ока.

Дерево життя – як космічне дерево – є символом небесного стрижня і скарбницею життя: поєднує в собі подовженість і короткочасність, стійкість і динаміку, силу і слабкість, верх і низ; це символ безперервного відродження природи. Дерево займає у Святому письмі центральне місце. Із багатьох понять можна виділити найсуттєвіше, а саме: дерево – це сукупність усього доброго й цінного; це образ Божої мудрості, входження в Божу волю і Божу довіру.

Спіраль – знак вегетативної і органічної плодючості, і як знак Сонця є володарем часу. Числа 7 і 12 належать до аспекту Сонця. Це також символ порядку таїнства літургійного року.

Триріг – знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії та порядку і тому є класичним числом культових повторень.

Зірка – знак неба, визначення порядку небесних тіл і підтвердження сонячного божества. В християнстві зірка – це знак царства Христа. Святий Апостол Павло називав зірку образом вибраних у вічності, і найбільш яскраво серед них світить Марія-Мати. Ласкава, як вранішня зоря, вона сповіщає про схід Сонця-Христа.

Свастика – знак святого вогню і сонця. У християнстві свастик є символом Божественної Величі. У ранньому християнстві свастика охороняла від злих духів.

Блискавка – небесний вогонь, одночасно караючий і освячуючий; це поява сонячної сили і провісник божественного; до чого вона доторкається, те стає освяченим. В християнстві – це блиск Божої Ласки.

Колосся і зерно є образним відображенням предків, святою їжею і пристанищем сонячного божества. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа і Божого царства. Пізніше колосся стає символом Святої Тайни Євхаристії.

Церква-Вежа – символ святої гори, вершина якої сягає небес. Вона також є знаком прагнення до висот. Церква і дзвіниця в християнстві – це символ прагнення людей до вічності.

Граблі – символ дощу, верхньої і нижньої води, яка вийшла із неба і землі. В Старому Завіті дощ є прообразом обіцяного Спасителя; в Новому Завіті – символом ласки і благ вісті науки святого Євангелія.

Гілка як частинка дерева є важливим символом культури. Це образ живучості Божої Ласки, завжди нових проявів добродійності та заклик до нових добрих справ. Освячена лоза оберігає від хвороб та злих сил. Гілка на Трійцю є первістком природи, даром весняного цвітіння та символом безкінечного життя та Божої ласки.

Дубовий листок, як частинка дуба, що вважався притулком божого грому, бо в нього легко потрапляє блискавка, символізує силу Богів природи. У Святому Письмі дуб – святий знак повноти життя Людей Божих та символ Божої справедливості.

Півень, передвісник дня – провідник божого сонця та сторож, який охороняє добро від впливу зла. У християнстві півень, як передвісник світла, є символом Христа, світла, що перемогло темряву. Птахи символізують благочестя Святих та їх піднесення до Бога.

Кінь. У архаїчній міфології Бог-Сонце їде по небу на вогняних конях. Кінь – символ невтомності руху сонця та нестриманої швидкості плинної води. У християнстві кінь – це образ безстрашного пророка віри, який летить у світ, готовий до загибелі.

Риба символізує воду, а також, як і вода, є символом життя та смерті. Через її незвичайну якість примноження вона є поширеним знаком щастя. У християнстві – це символ новохрещених.

Олень. Ріг оленя є символом променів сонця, яке сходить. З цією символікою світла пов'язане поняття переможця-спасителя, охоронця, вказівника шляху та провідника. У християнстві олень є образом пошуку Бога та взаємної допомоги.

Зигзаг, хвильки – символи води.

Безкінечник – нескінченність життя.

Квадрати та ромби – знаки землі та існуючого на ній всього, що пов'язане з числом 4: 4 періоди життя людини (1 – народжується, 2 – живе, 3 – старіє, 4 – помирає) – народження, юність, старість, смерть; 4 пори року (весна, літо, осінь, зима); 4 стихії – вогонь, вода, повітря, земля; 4 сторони світу (південь, північ, схід, захід); у місяця 4 фази; у дня – ранок, день, вечір, ніч. Все, що пов'язано з часом, пов'язували з числом 4, яке геометрично виражається квадратом або хрестом. Якщо потрібно було зашифрувати час, день, роки – малювали квадратики, які ділилися навхрест, утворювалося 4 квадрати – означало тиждень (7 днів), більший квадратик означав 4 тижні – місяць, пори року. Дівчата, коли малювали писанку, хлопцям казали: «Щоб ти жив так довго, скільки я тобі намалювала». І він рахував 1, 2, 3... і по колу безконечно. Знайомились і одружувались через писанку.

Сигма – знак змії.

Баранячі ріжки – відродження рослинного світу. Таким чином, писанкарство як образотворчий фольклор має коло символічних предметів народного мистецтва, що застосовувався для висловлення певних етичних понять, матеріалізуючи їх у конкретному втіленні.