Соціологія - Герасимчук А.А.
У першій частині посібника висвітлено основні питання соціології, зокрема її специфіка, функції, методи і категорії, подано соціологічний аналіз суспільства, взаємозв'язок суспільства і особистості, соціальна стратифікація і соціальна мобільність, наводяться основні поняття соціології освіти, науки й культури.Друга частина посібника присвячена питанням економічної теорії і практики з точки зору соціології. Аналізуються соціологія організації, соціологія праці, соціологія народонаселення тощо. В окремі розділи виділені питання соціології: управління, особливості реалізації влади в організації, типи соціальних конфліктів і шляхи їх вирішення. У розділі, присвяченому організаційній культурі, узагальнено її методологію і визначені засади сучасної культури організації. Для студентів усіх спеціальностей, всіх, хто цікавиться законами «людських взаємостосунків».
ЗМІСТ
ВСТУПНЕ СЛОВО
Частина І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Розділ І. СОЦІОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
1.1. Специфіка соціологічної системи знання.
Об'єкт і предмет соціології
Соціологія в системі суспільних і гуманітарних наук
Визначення поняття "соціологія"
1.2. Історичні етапи становлення соціологічної думки.
Соціологічні твори стародавніх мислителів; Платон і Аристотель
Погляди представників стоїцизму
Вчення Августина Аврелія
Концепція Фоми Аквінського
Соціологічна думка мислителів епохи Відродження
Постулати Нікколо Макіавеллі
Соціологічна думка вчених Нового часу
Гегелівська концепція взаємовідносин
Соціальні реформи Огюста Конта
Соціологічні погляди Еміля Дюркгейма
Теорія Вільфредо Парето
Соціологічна концепція Фрідріха Ніцше
Вчення Ортеги-і-Гассета
Становлення франкфуртської школи
Соціологічна думка в Росії
Марксистська соціологія
1.3. Особливості сучасної зарубіжної соціології
Концепції функціональної орієнтації
Концепції соціальних конфліктів
Теорія інтеракції
Символічний інтеракціонізм
Теорія дій
Феноменологічна та етнометодологічна лінії
Теорія "нового гуманізму"
Неоконсерватизм
Технологічний детермінізм
1.4. Розвиток соціологічної думки в Україні
Протосоціологічні проблеми часів Київської Русі
Політизація громадської свідомості українців
Формування соціологічної думки
Соціально-політичні погляди радянських часів
Сучасна соціологія в Україні
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 2. ФУНКЦІЇ, МЕТОДИ І КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
2.1. Функції соціології
Пізнавальна функція
Прогностична функція
Організаційно-технологічна функція
Управлінська функція
Інструментальна функція
2.2. Методи соціології
Метод аналізу документів
Метод спостереження
Метод опитування
Метод експерименту
2.3. Категорії соціології
Вимоги до категорії соціології
Особливості соціологічних категорій
Основна категорія соціології—категорія "соціальне"
Функції знання соціального утворення
Методологічні категорії
Категорії проведення соціальних досліджень
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 3. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬСТВА
3.1. Суспільство і соціальні структури
Сутність поняття "суспільство"
Основні ознаки суспільства
3.2. Суспільство як соціальна система
Поняття соціальної системи
Поняття та структура соціального інституту
Типи соціальних інститутів
Соціальні та суспільні відносини
Соціальний інтерес та соціальна цінність
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 4. СУСПІЛЬСТВО І ОСОБИСТІСТЬ
4.1. Особистість – соціальна істота
Поняття особистості
Соціалізація особистості
4.2. Суспільство і особистість
Поняття соціального статусу
Соціальні ролі особистості
Фактори впливу на статус
4.3. Соціальна діяльність і поведінка особистості
Поняття соціальної діяльності
Потреба як основа соціальної діяльності
Інтерес, мотив, стимул
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 5. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА І СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
5.1. Соціальна структура суспільства
Поняття соціальної структури
Соціальна група
Основні підструктури соціальної структури суспільства
5.2. Соціальна стратифікація
Функціональний підхід до соціальної стратифікації
Конфліктний підхід до соціальної стратифікації
Еволюційний підхід
5.3. Соціальна мобільність
Поняття соціальної мобільності
Горизонтальна мобільність
Вертикальна мобільність
Принципи соціальної мобільності
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 6. СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ, НАУКИ, КУЛЬТУРИ
6.1. Соціологія освіти
Предмет соціології освіти
Структура освіти
Функції освіти
6.2. Соціологія освіти
Поняття науки
Ознаки науки
Принципи функціонування науки
6.3. Соціологія культури
Поняття культури
Сфери прояву людської культури
Типи та форми культури
Елементи культури
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 7. ФУТУРОЛОГІЯ. ЇЇ ФУНКЦІЇ ТА МЕТА
7.1. Становлення і розвиток футурології
Виникнення науки
Причини розвитку футурології
Теоретичні засади футурології
Сутність футурології
Функції футурології
Напрями розвитку футурології
Завдання футурології
7.2. Соціальні прогнози
Історичні періоди прогностичної діяльності
Способи розробки прогнозів
Методи прогнозування
7.3. Прогнозування міжнародної політики
Напрями прогнозування
Необхідність збереження миру на Землі
ТЕРМІНИ І ПОНЯПЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Частина II. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНА НАУКА
1.1. Історія становлення економічної соціології
Становлення економічної соціології
Видатні представники економічної соціології
1.2. Об'єкт, предмет та складові економічної соціології
Об'єкт економічної соціології
Предмет економічної соціології
Категорії економічної соціології
Складові економічної соціології
1.3. Взаємовплив економіки і соціології
Обставини виникнення економічної соціології
Соціальні функції економіки
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 2. СОЦІОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1. Методологічні аспекти і поняття "організація"
Трактування поняття "організація"
Ознаки, що характеризують організацію
Функція соціальної організації
2.2. Суспільство і організація
Сучасні визначення суспільства
Складові суспільства
Соціальна група
Особливості соціальної організації
Організація як складова суспільства
2.3. Соціальні форми організації
Ознаки організації
Вимоги до діяльності організацій
Зовнішнє середовище і внутрішній простір
Характеристика соціальних форм організації
2.4. Функції і розвиток організації
Основні функції організації
Принципи розвитку організації
Форми змін в організації
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 3. МАЛА ГРУПА В ОРГАНІЗАЦІЇ
3.1. Зміст поняття група. Особливості малих груп.
Класифікація груп
Етапи розвитку малої групи
Первинні та вторинні групи
Фактори об'єднання в групи
3.2. Поведінка людей у групах
Типи поведінки в групах
Групи нормативного і відносного зіставлення
Поведінка натовпу
3.3. Членство у групах
Зовнішні і внутрішні групи
Етноцентризм
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 4. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
4.1. Теорія управління як наука
Управління організацією як процес її самовдосконалення
Аспекти розгляду управлінського процесу
Становлення теорії управління як науки
Необхідність врахування динаміки змін в управлінні
4.2. Функції управління
Сфери застосування управлінських процесів
Характеристика основних функцій управління
Рівні управління
4.3. Засади управління організацією
4.4. Поради молодим керівникам і не тільки
Поради P.A. Вебера
Поради українських вчених щодо організації роботи менеджера
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ
5.1. Теоретичний підхід до розуміння влади
Управління і влада
Еліта та її види
Еліта влади, політична і економічна еліта
Проблеми влади в суспільстві
5.2. Специфіка влади в організації
Формальна наявність влади
Контроль над пріоритетними засобами реалізації влади
Використання свого становища, встановлених приписів і норм
Контроль як реалізація влади
Важливість інформаційного забезпечення
Володіння "суміжним простором"
Технічне озброєння
Дезорганізація представників противаги
5.3. Межі влади в організації
Структурні чинники, які обмежують владу
Влада, яка творить владу
Використання атрибутів влади
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА
6.1. Визначення поняття організаційної культури
Організаційна культура як складова культури суспільства
Приклади визначень поняття "організаційна культура"
Узагальнення висловлювань про організаційну культуру
6.2. Функції культури організації
Внутрішні функції організаційної культури
Зовнішні функції культури
6.3. Складові культури організації
Символи
Способи спілкування
Цінності
Ритуали
Традиції
Міфи
Табу
6.4. Соціально-етичні аспекти культури організації
Ментальне програмування
Показники організаційної культури
Дистанція влади
6.5. Засади сучасної організаційної культури
Добір працівників
Вимоги до учасників сучасного виробництва
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розліл 7. КОНФЛІКТИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
7.1. Типи і динаміка соціальних конфліктів
Визначення поняття "конфлікт"
Класифікація конфліктів
Типи конфліктів з точки зору їх проявів
7.2. Форми конфліктної боротьби
Класифікація форм боротьби в конфліктах
Особливості конфліктних ситуацій
Чинники впливу на розвиток конфлікту
Конфлікт і організаційна структура
Конфлікт і ієрархія управління
7.3. Розвиток конфлікту в організаціях
Фази розвитку конфлікту
Стан в організації до і після конфлікту
7.4. Особливості виробничих конфліктів
Типові характеристики агресивних представників
Психологічні аспекти конфлікту
Нейтралізація конфлікту
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 8. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ
8.1. Основні терміни соціології праці
Значення поняття "соціологія праці"
Зміст сфери соціології праці
Об'єкт і предмет соціології праці
8.2. Соціологічне розуміння праці
Зміст поняття "праця"
Аналіз змісту поняття "праця"
Поведінка людини в праці
8.3. Функції соціології праці
8.4. Мотиваційні аспекти праці
Організація праці як джерело мотивації
Мотиваційні форми праці
Збагачення змісту праці. Індивідуальні і групові форми організації праці
8.5. Концепція службової кар'єри людини в соціології праці
Фази становлення та розвитку кар'єри
Основні типи службової кар'єри
Кар'єра управлінця
Кар'єра спеціаліста
Кар'єра підприємця
Кар'єра індивідуала
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
Розділ 9. СОЦІОЛОГІЯ НАРОДОНАСЕЛЕННЯ
9.1. Сутність соціології народонаселення
Населення і соціально-економічна сфера
Механізми регуляції життєдіяльності
9.2. Управління соціально-демографічним розвитком
Необхідність впливу держави на соціально-демографічні процеси
Завдання управління демографічними процесами
9.3. Основи демографічної політики
Головні напрями демографічної політики
Демографічна політика як частина соціальної політики держави
9.4. Соціологія репродуктивної поведінки
Рух народонаселення і якість життя
Економічні угрупування населення та їх ознаки
Динаміка змін трудових ресурсів і соціальних відносин
9.5. Соціологія міграції
Причини міграції
Класифікація міграційних процесів та їх особливості
Функції міграції
Міграційна поведінка і мотивація
Міграції та відтворення населення
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУПНЕ СЛОВО
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни — соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/повний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов'язковим складанням екзамену або заліку. Соціологія є наукою, яка не тільки відтворює в теоретичній формі різноманітність пульсу життя суспільства, а й практично впливає на нього. "Соціологія,—наголошував американсько-польський соціолог Ф. Знанецький,— не є наукою, яку можна творити виключно в тиші бібліотечних та архівних кабінетів. Коли ми прагнемо до стислих теоретичних узагальнень чи, тим паче, до вирішення практично-соціальних проблем, ця наука мусить сягати до джерел подібно до того, як це чинить геологія, географія, ботаніка, зоологія". Французький філософ Огюст Конт, ввівши в 30-ті роки XIX ст. термін "соціологія", навіть і гадки не мав, що ця наука вже через кілька десятиліть після його смерті тріумфально крокуватиме планетою, висуне цілу плеяду таких яскравих імен, як Г. Спенсер, М. Вебер, Ф.Тьонніс, Г.Зіммель, В.Паретто, П.Сорокін, Р.Мертон, Р.Дарендорф, Д.Карнегі та багато-багато інших.
Далеко за межами нашої держави відомі такі українські соціологи, як В.Андрущенко, Б.Гаєвський, М.Захарченко, В.Волович, В.Городяненко, І.Гавриленко, М.Лукашевич, А.Ручка, В.Танчер, М. Чурилов, О.Якуба та інші, які вивчають і значною мірою формують ідеї українського суспільства в умовах незалежності.
Цей навчальний посібник складений на основі програм з соціології, що читаються в університетах міст Києва, Дніпропетровська, Львова, Харкова, Одеси, і затверджений науково-методичною комісією з соціології Міністерства освіти і науки України. Складається посібник із двох частин: І — загальнотеоретична соціологія, II — економічна соціологія. Теми курсу складено таким чином, що кожна наступна є логічним продовженням попередньої. Враховуючи специфіку заочної та дистанційної форм навчання, автори намагалися охопити якнайбільше матеріалу програми нормативного курсу, що спричинило до деякої фрагментарності викладу окремих тем і, навіть, їх опущення в тексті навчального посібника. Тож звертаємо твою увагу, шановний Читачу, на літературу, подану наприкінці розділів книги. Маємо щире переконання, що вона до деякої міри допоможе заповнити ті прогалини в соціологічному знанні, які не висвітлені в цій праці.
Частина І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Розділ І. СОЦІОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
1.1. Специфіка соціологічної системи знання.
Слово "соціологія" походить від латинського societas (суспільство) і грецького logos (слово, вчення) й означає вчення про суспільство. Вперше термін "соціологія" в науку ввів французький мислитель Огюст Конт (1798-1857). Вводячи новий термін, він визначив соціологію як загальну науку про структуру суспільства, його розвиток.
Об'єкт і предмет соціології
Об'єктом соціологічного знання є суспільство, але суспільство вивчають і право, і філософія, і історія, і етика і т. д. Отож, коли ми говоримо про об'єкт пізнання соціології, то маємо на увазі зв'язки і відносини, які прийнято називати соціальними. Слід відрізняти об'єкт і предмет соціології. Коли ми говоримо про об'єкт пізнання, то мова йде про те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а коли — про предмет, то це означає, що завдяки даній науці (у нашому випадку це соціологія) ми вивчаємо якусь специфічну сторону об'єкта. Тому предмет науки не може бути тотожним об'єкту (чи об'єктам), які вона вивчає. Останній— це емпірично дана реальність, яка виражає той чи інший бік об'єктивного світу. Предмет науки — це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення найбільш важливих, з практичної точки зору, закономірностей і відносин цієї реальності'. Як вже зазначалося, суспільство як об'єкт вивчається рядом наук, проте економіка вивчає те, що стосується економічної сфери життя, право — юридичної, історія — ще іншої і т. д. Соціологія ж вивчає, як суспільство сприймає, наприклад, ті чи інші економічні реформи, соціальні наслідки їх впровадження, те ж саме можна сказати про правові норми. Сьогодні багато говорять і пишуть про екологічну кризу. Щоб якось послабити екологічні проблеми, не допустити остаточної загибелі всього живого на Землі, люди об'єднуються в різного роду природоохоронні організації, виступають з протестами проти забруднення водних басейнів, землі, атмосфери відходами виробництва, висловлюють свої думки стосовно причин порушення зв'язків у системі "суспільство — природа", дають рекомендації щодо ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу на довкілля. Форми і методи діяльності цих організацій, причини протесту людей, їх ставлення до природи і т. д.— все це об'єкт досліджень соціології і, зокрема, соціальної екології.
Соціологія в системі суспільних і гуманітарних наук
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А.О.Бороноєв, В.Я.Єльмеєв, В.М.Орлов у статті "Про предмет соціології як загальної науки про суспільство" пишуть, що природу, наприклад, вивчають фізика, геологія, хімія, біологія, філософія та інші науки. Чи виникла, запитують автори статті, в їх ряду наука, яка б не була ні фізикою, ні філософією, ні хімією і т. д. Такої науки немає, і ніхто серйозно не займається її створенням. Місце соціології стосовно специфічних суспільних дисциплін таке ж саме, як і загальної біології стосовно анатомії, фізіології та інших спеціальних біологічних галузей; положення загальної фізики стосовно акустики, електроніки, вчення про світло і т. д.; місце хімії стосовно органічної і неорганічної хімії. Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія—це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект" тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).
Визначення поняття "соціологія" Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну еорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем. Сьогодні в літературі є чимало визначень соціології як науки. Аргументоване, на наш погляд, визначення соціології дав П.Сорокін, який вважав, що соціологія — це наука про суспільство і закономірності, які проявляються у суспільних явищах. Предметом вивчення соціології, на думку автора, є суспільство та його явища. Слід зазначити, що спроби якнайдокладніше дати визначення соціології мали місце в колишньому СРСР ще в середині 60-х років. За нашим переконанням, найбільш вдалим на сьогодні є визначення, подане в колективній праці, де автори підкреслюють: "...Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей, про соціальні процеси і соціальні відносини між спільностями, між спільностями і особистістю, наука про суспільство і суспільні відносини". Зі спробами виділити соціальне у вузькому значенні слова, тобто у всередині самого суспільства, відрізнити соціальні відносини від політичних, економічних та інших, пов'язане формування різних предметних галузей соціології. Так виникло ціле сімейство соціологій: праці, освіти, політики, сім'ї та інших соціальних інститутів і процесів. З'явились соціологічні теорії середнього рівня, що спираються на матеріали емпіричних досліджень. В окремий пласт соціологічного знання виділилась методика, техніка і організація соціологічних досліджень.