4. Цілі і завдання тренінгу.
Як провідна мета соціально-психологічного тренінгу багатьма авторами виділяється підвищення компетентності в спілкуванні. Проте нині зв'язати СПТ лише спілкуванням можна, але тільки якщо розширити це поняття. Людина формується і розвивається як особистість — в суспільстві, в процесі спілкування і взаємодії з іншими людьми. Комунікативні здібності людини є і умовою для її розвитку, і результатом цього розвитку. Підвищення компетентності у спілкуванні в широкому сенсі неможливо без зміни комплексу особистісних якостей людини, її соціальних установок, а також перегляданню її загального відношення до соціального світу і до себе. Багато з раннє приватних завдань соціально-психологічного тренінгу нині виділилися в самостійні напрями.
Загалом можна виділити наступні напрями роботи СПТ і відповідні завдання. Розвиток комунікативної компетентності
Прикладом є групи «Тренінгу спілкування». їх основні завдання:
розвиток здатності до встановлення і підтримки психологічного контакту в спілкуванні;
пізнання своїх можливостей і обмежень у взаємодії з іншими людьми;
усвідомлення і зняття внутрішніх бар'єрів і затисків, що заважають ефективній комунікації;
розвиток здатності прогнозувати поведінку іншої людини і т. п.
Розвиток міжособистісної чутливості
Прикладом можуть бути групи «Тренінгу сенситивності». їх основні завдання:
розвиток здатності до самоаналізу і розуміння інших;
розподіл спостережуваних і переживаних компонентів в сприйнятті іншої людини;
розвиток здатності до розуміння і прогнозування відношення, почуттів і станів людини у визначених ситуаціях;
- розвиток чутливості учасників до групового процесу, пов'язаною із сприйняттям повнішого ряду комунікативних стимулів, що отримуються від інших, і т. п.
Загальний особистісний розвиток учасників
Прикладом є групи «Тренінгу особистісного зростання». При цьому як завдання можуть визначатися:
формування адекватного уявлення про себе;
освоєння системи понять і уявлень, необхідних для психологічного аналізу своєї особистості і соціально-психологічних ситуацій;
корекція неадаптивних особистісних установок;
зняття внутрішньоособистісних конфліктів і напруги;
формування навичок організації оптимального спілкування, конструктивного вирішення конфліктів у спілкуванні, психологічного аналізу ситуацій і т. п.
Розвиток самосвідомості
Робота в цьому напрямі може включати:
корекцію і розвиток само сприйняття;
розвиток здатності до самоаналізу і рефлексії;
усвідомлення і подолання інтерпретаційних обмежень що накладаються стереотипізованими фрагментами свідомості і т. п.
Як допоміжні напрями СПТ можна виділити наступні.
Розвиток психічних процесів:
розвиток мислення (творчого мислення, рухливості мислення);
розвиток пам'яті (оволодіння мнемотехніками);
розвиток сенсорної спостережливості (розширення спосібности фіксувати усю сукупність сигналів) і т. п.
Поліпшення суб'єктивного самопочуття і зміцнення психічного здоров'я :
розвиток здібностей емоційної і поведінкової саморегуляції;
оволодіння навичками релаксації і управління м'язовим
тонусом;
отримання особистого досвіду переживання змінених станів свідомості і його використання в практичних цілях;
робота з ресурсними станами і т. п.
Також СПТ можна використовувати для забезпечення оптимального функціонування груп (службових і виробничих колективів, академічних груп і т. п.) і людей в цих групах. Робота тренінгових груп в цих напрямах може бути спрямована на:
об' єднання колективів;
вирішення внутрішньогрупових конфліктів;
зняття психоемоційної напруги в групі;
полегшення процесів адаптації новачків до нових умовам діяльності;
освоєння соціальних і професійних ролей.
■ Вона може включати як корекційну роботу (корекція дезадаптивних соціальних і особистісних установок), так і розвивальну, спрямовану на: