Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методЗИ.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
19.03.2016
Размер:
505.34 Кб
Скачать
      1. Шифр "подвійний квадрат" Уітстона

У 1854 р. англієць Чарльз Уітстон розробив новий метод шифрування біграмами. Шифр Уітстона відкрив новий етап в історії розвитку криптографії. Шифр використовує відразу дві таблиці, розміщені по одній горизонталі, а шифрування відбувається біграмами. Шифр "подвійний квадрат" виявився дуже надійним і зручним. Він застосовувався Німеччиною навіть у роки другої світової війни.

Пояснимо процедуру шифрування цим шифром на прикладі. Нехай маємо дві таблиці з випадково розташованими в них англійськими алфавітами (рис. 1.4). Перед шифруванням вихідне повідомлення розбивають на біграми. Кожна біграма шифрується окремо. Першу букву біграми знаходять у лівій таблиці, а другу букву – у правій. Потім будують прямокутник так, щоб букви біграми лежали в його протилежних вершинах. Інші дві вершини цього прямокутника дають букви біграми шифр-текста.

A

M

W

O

_

J

_

A

C

I

,

J

I

R

H

D

G

U

K

R

P

V

L

X

.

S

C

T

F

X

F

Y

G

?

W

E

N

Y

B

L

Z

V

S

.

B

U

Q

T

Q

,

K

?

E

P

N

O

D

H

Z

M

Рис. 1.4. – Таблиці з символами англійського алфавіту для шифру "подвійний квадрат" Уітстона

Якщо обидві букви біграми повідомлення лежать в одному рядку, то і букви шифртекста беруть з цього ж рядка. Першу букву біграми шифртекста беруть з лівої таблиці в стовпці, що відповідає другій букві біграми повідомлення. Друга ж буква біграми шифртекста береться з правої таблиці в стовпці, що відповідає першій букві біграми повідомлення. Тому біграма повідомлення SW перетворюється в біграму шифртекста YF. Аналогічно шифруються всі біграми повідомлення. Повідомленню BETTER_LATE_THAN_NEVER відповідає шифр-текст CTLEGOG,NJ_N??Q_E_GHG0

Шифрування методом "подвійного квадрата" дає дуже стійкий до розкриття і простий у застосуванні шифр. Зламування шифртекста "подвійного квадрата" вимагає великих зусиль, при цьому довжина повідомлення повинна бути не менш тридцяти рядків[9].

      1. Одноразова система шифрування

Майже всі шифри, що застосовуються на практиці, характеризуються як умовно надійні, оскільки вони можуть бути в принципі розкриті при наявності необмежених обчислювальних можливостей. Абсолютно надійні шифри не можна розкрити навіть маючи необмежені обчислювальні можливості. Існує єдиний абсолютно надійний шифр – одноразова система шифрування. Характерною рисою одноразової системи шифрування є одноразове використання ключової послідовності. Одноразова система винайдена в 1917 р. американцями Дж. Моборном і Г. Вернамом [9,11]. Для реалізації цієї системи підстановки іноді використовують одноразовий блокнот. Цей блокнот складений з відривних сторінок, на кожній з яких надрукована таблиця з випадковими числами (ключами)|. Блокнот виготовляється в двох екземплярах: один використовується відправником, а інший – одержувачем. Для кожного символу повідомлення використовується свій ключ з таблиці тільки один раз. Після того як таблиця використана, вона повинна бути вилучена з блокнота і знищена. Шифрування нового повідомлення починається з нової сторінки. Цей шифр абсолютно надійний, якщо набір ключів дійсно випадковий і непередбачений. Якщо криптоаналітик спробує використовувати для заданого шифртекста всі можливі набори ключів і відновити всі можливі варіанти вихідного тексту, то вони всі будуть рівноймовірними. Теоретично доведено, що одноразові системи не розкриваються, оскільки їхній шифртекст не містить достатньої інформації для відновлення відкритого тексту. Здавалося б, що одноразову систему варто було б застосовувати у всіх випадках, що вимагають абсолютної інформаційної безпеки. Однак можливості застосування одноразової системи обмежені практичними аспектами. Істотним моментом є вимога одноразового використання випадкової ключової послідовності. Ключова послідовність з довжиною, не меншою довжини повідомлення, повинна передаватися одержувачу повідомлення по деякому секретному каналі. Це вимога не буде занадто обтяжливою для передачі дійсно важливих одноразових повідомлень. Однак така вимога практично нездійсненна для сучасних систем обробки інформації, де потрібно шифрувати багато мільйонів символів.