1.3. Методичні підходи до оцінювання вливу інформаційно-комунікаційних технологій на національну економіку
Трансформація сучасного глобального економічного порядку відбувається здебільшого під впливом інформаційних чинників. Фундаментальною основою високотехнологічного інформаційного суспільства є інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура. Підвищенню ефективності її функціонування сприяє стимулювання розвитку національної інфраструктури захисту інформації, майнової відповідальності бізнесу в сфері ІКТ і відповідного ринку страхових послуг. Все це зумовлює необхідність оцінювання розвитку інформаційно-комунікаційних технологій як на національному, так і на світовому рівні. Розроблення методології оцінювання впливу ІКТ в рамках національної економіки є надзвичайно актуальним завданням з урахуванням різноманітних підходів до цієї важливої наукової проблеми.
Зараз в світі формуються наступні тенденції: 1) отримання синергетичного ефекту завдяки спільним зусиллям суб’єктів міжнародних економічних відносин; 2) загострення міжнародної конкуренції завдяки використанню засобів ІКТ [37].
Переважання першої або другої тенденції визначає характер інформаційної взаємодії між країнами, яка може набувати форм ієрархічної підпорядкованості інформаційних взаємовідносин між відкритими економіками: інформаційного партнерства у вирішенні завдань геоекономічних пріоритетів взаємовідносин; інформаційного апелювання до культурно-політичних цінностей; інформаційної нейтральності; або ж інформаційної війни як крайньої форми [36, c. 384].
Вважаємо за неможливе забезпечити суспільні блага лише ринковими механізмами, оскільки специфіка інформаційного ринку полягає, між іншим, в розбіжності між прибутковістю підготовки та реалізації інформаційного товару в тій чи іншій країні.
Інформаційне забезпечення в країнах як процес повинно здійснюватися на певних принципах (рис. 1.10).
Рис.1.10. Основні принципи інформаційного забезпечення країни
Джерело: розроблено автором на основі [38], [40]
Принципи інформаційного забезпечення є взаємопов’язаними, вони повинні максимально використовуватися при формуванні та діяльності інформаційних структур. Це дозволяє їм ефективно функціонувати в умовах ринку та здійснювати інформаційне забезпечення на новому етапі економічного розвитку.
Фактор впливу на національну економіку в ІКТ поділяються на наступні групи[17,c. 55]:
Напрям впливу (зовнішні, внутрішні)
Форма регулювання відносин (державне, ринкове, змішане)
Територіальна ознака (глобальні, регіональні, місцеві)
Фінансова підтримка (міжнародні організації, державне фінансування, міждержавні угоди, транснаціональні, власні кошти).
Серед міжнародних організацій, які здійснюють оцінювання рівня розвитку інформаційного суспільства в більшості країн світу, відзначимо шостку лідерів (рис. 1.11).
Рис. 1.11. Міжнародні організації, які здійснюють оцінювання рівня розвитку інформаційного суспільства в більшості країн світу
Джерело: розроблено автором на основі [36,c.254], [38]
Для моніторингу розвитку ІКТ у відкритих економіках застосовують низку інтегрованих індексів, побудованих на основі сукупностей показників ІКТ-індикаторів. Найбільш поширеними з-серед них є [38]:
Індекс розвитку IКT (ICT Development Іndex (IDI)), розроблений МСЕ.
Індекс інформаційного суспільства (Information Society Index ISI), розроблений компанією International Data Corporation (IDC), яка є провідним глобальним постачальником ринкової інформації, консультаційних послуг, а також організатором заходів на ринках інформації технологій, телекомунікацій та споживчої техніки.
Індекс цифрових можливостей або цифрової перспективи (Digital Opportunity Index DOI), розроблений МСЕ в межах WPIIS мережі Орбиком (Orbicom); він дозволяє здійснювати експертизу в ключових галузях розвитку інформаційного суспільства.
Індекс цифрового доступу (Digital Access Index DAI), розроблений МСЕ.
Індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index NRI), розроблений Світовим економічним форумом.
Для оцінювання інформаційного впливу на глобалізаційні процеси призначений індекс готовності суспільства до функціонування в глобальних мережах [33, c. 87]. Це інтегрований показник, який складається з індексу використання мереж, індексу розвитку можливостей, індексу розвитку інформаційної інфраструктури, індексу розвитку мережевої економіки, індексу розвитку електронної комерції [36, c. 298].
Для визначення якiснoї та кiлькiснoї характеристик стану К-суспiльства та фундаментальних умoв йoгo рoзвитку на думку М. Згурoвськoгo дoцiльнo скoристатися iндексoм К-суспiльства (Iкс), рoзрoбленим i застoсoваним OOН для свoїх членiв. Цей iндекс є синтетичним i визначається трьoма гoлoвними вимiрами [35, c. 62]:
iндексoм iнтелектуальних активiв суспiльства (Iiа), який фoрмується за дoпoмoгoю таких iндикатoрiв, як пoвний термiн шкiльнoгo навчання в країнi, кiлькiсть мoлoдi вiкoм дo 15 рoкiв, щo oтримує oсвiту, рiвень надання населенню iнфoрмацiї за дoпoмoгoю IКТ та преси, зoкрема, Iнтернету, телефoннoгo зв’язку, газет, журналiв;
iндексoм перспективнoстi рoзвитку суспiльства (Iпр), щo визначається державними витратами на oхoрoну здoрoв’я, на дoслiдження та iннoвацiйний рoзвитoк країни, зниженням витрат на oбoрoну країни, кiлькiстю дiтей на oднoгo вчителя у пoчаткoвiй шкoлi, рiвнем свoбoди вiд кoрупцiї;
iндексoм якoстi рoзвитку суспiльства (Iяр), який характеризує якiсть та безпеку життя людей шляхoм врахування таких фактoрiв, як рiвень дитячoї смертнoстi, нерiвнiсть рoзпoдiлу сoцiальних та матерiальних благ мiж грoмадянами суспiльства (Gini-iндекс), спiввiднoшення захищенoї в екoлoгiчнoму вiднoшеннi теритoрiї дo загальнoї теритoрiї країни, кiлькoстi викидiв вуглекислoгo газу на душу населення.
Метод МАЗ базується на використанні теорії багатовимірних векторних (евклідових) просторів і теорії кривих розсіювання. Введений вектор дозволяє перейти від множини інформаційно-комунікаційних параметрів лише до одного інформаційно-комунікаційного вектора. Метод МАЗ полягає в розрахунку модуля вектора А. Довжина ІК-вектора А визначає рівень розвитку ІКТ в країні, а положення країни в n-мірному просторі вибраної множини країн дає «кут зсуву» між векторами А1 та А2 і визначає його відмінність від ІК-вектора іншої країни В через вектор С. Цей метод також дає деяке уявлення про напрямки розвитку ІКТ однієї країни щодо іншої [39].
Подальший порівняльний аналіз рейтингів низки країн щодо використання та розвитку ІКТ дозволяє зробити висновки про існування деяких труднощів в подібних методах оцінювання. Тож на основі аналізу методів оцінювання впливу процесів інформатизації на показники національноекономічного розвитку, побудованих у вигляді різних індексів, індикаторів, рейтингів тощо, визначаємо як позитивні, так і негативні сторони такого оцінювання. На нашу думку, до негативних сторін відносяться:
високий ступінь можливої суб'єктивності експертів при виборі та оцінюванні показників країн, регіонів і т.д.;
відсутність однозначної наступності рейтингів в часі, що не дозволяє враховувати диференційовані темпи фактичного розвитку;
неможливість використання абсолютних порівнюваних показників розвитку країн і порівняння системи показників між країнами;
вузькоспеціалізована спрямованість з широким використаннямням різнорідних показників макроекономічного розвитку (соціально-економічних, технологічних та ін), причому не в натуральному вимірі (найбільш об'єктивних), а часто в грошових еквівалентах;
складність розуміння основної сутності пропонованих методів і підходів, що веде до обмеженості кола реальних користувачів рейтингів та їх фактичної непрозорості та ін.
Позитивними сторонами наявних основних методів кількісного оцінювання процесів макроекономічного розвитку, в тому числі інформатизації, слід вважати саме їх існування.
Для оцінювання розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх впливу на національну економіку нами було обрано дещо відмінний перелік параметрів. На основі показників (серед яких є інтегральні індекси), розрахованих для кожної досліджуваної країни, виокремлюються інформаційні чинники, які визначають якість розвитку суспільства, що є головною метою інформаційного суспільства (табл.1.2).
Таблиця 1.2
Основні показники дослідження розвитку ІКТ та та їх впливу на національну економіку
|
Назва показника |
Одиниці виміру |
Характеристика |
Думка автора |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
ВВП на душу населення за ПКС |
дол. США |
Міра випуску продукції на душу населення в доларах постійної купівельної спроможності, при цьому нівелюється вплив інфляційних процесів. Вищий реальний ВВП на душу населення є показником вищого рівня життя |
Є одним з основних показників рівня соціально-економічного розвитку країни, що дозволить порівняти макроекономічну складову з інформаційною при аналізі досліджуваної теми та виявити, до розвинених чи тих що розвиваються вони належать |
Продовження табл. 1.2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Індекс розвитку людського потенціалу |
– |
Інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території |
Даний показник є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. Є інтегрованим, що обєднує показники соціально-економічного розвитку та надає можливість більш детально охарактеризувати вплив ІКТ на життя країн |
|
Індекс конкурентоспроможності |
– |
Глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за показником економічної конкурентоспроможності |
Допомагає визначити пріоритетні напрями розвитку конкуретоспроможності країн та виявити фактори впливу |
|
Індекс розвитку ІКТ |
– |
Складений індекс, що визначає рейтинг країн за показниками, що належать до інфраструктури ІКТ. IDI призначений для моніторингу розвитку ІКТ у країнах, а також для вимірювання тенденцій у зміні глобального цифрового розриву. Розраховується МСЕ |
Є основним показником при аналізі розвитку ІКТ, в його структуру входить три складові (підіндекси): доступу, використання і навичок, що дозволить визначити рівень інформатизації суспільства та тенденції росту ІКТ в країнах |
|
Основні показники розвитку інформатизованого суспільства за МСЕ |
на 100 жителів |
Включають:
|
Кожен з показників вказує на рівень розвитку ІКТ. При високих значеннях наявна перспектива розвитку міжнародного співробітництва в сфері ІКТ |
|
Експорт/імпорт товарів та послуг ІКТ |
% від загального числа експорту/імпорту товарів |
Включає телекомунікації, аудіо і відео, комп'ютер і супутнє обладнання; електронні компоненти та інші товари інформаційно-комунікаційних технологій, за винятком програмного забезпечення |
Вважаємо, що міжнародне співробітництво прямо пропорційно залежить від рівня експорту/імпорту товарі і послуг ІКТ: чим вищий товарооборот в країні в галузі ІКТ, тим вище рівень міжнародного співробітництва в даній країні |
|
Експорт послуг ІКТ |
% від експорту послуг, дол. США |
Включає комп'ютерні та комунікаційні послуги (телекомунікації, поштові, кур'єрські послуги), а також інформаційні послуги (комп'ютерні дані і сервіси, пов’язані з новинами) |
Закінчення табл.1.3
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Найбільші ТНК |
– |
Рейтинг Форбс «Global 2000 Leading Companies» |
Визначення найбільших ТНК в галузі ІКТ серед досліджуваних країн дозволить визначити рівень міжнародного співробітництва |
|
Високотехнологічний експорт |
%, дол. США |
Експорт продукції наукомістких галузей (аерокосмічної, комп'ютерної, фармацевтичної, приладобудівної та електротехнічної) |
Один із основних складових рівня розвитку МНТС |
|
Дослідники в НДДКР |
на млн.осіб |
Професіонали, які зайняті в розробці або створення нових знань, продуктів, процесів, методів або систем і в управлінні відповідними проектами. |
Даний показник передбачає характеристику рівня МНТС та розвитку ІКТ в країні |
|
Науково-технічні статті в журналах |
шт. |
Відносяться до числа наукових та інженерних статей, опублікованих в наступних областях: фізика, біологія, хімія, математика, клінічної медицини, медико-біологічних та інженерно-технічних досліджень, а також Землі і космосу. |
Чим більша кількість статей, тим вищий рівень розвитку МНТС та ІКТ в країнах |
|
Топ-500 університетів
|
% |
Частка університетів країни у академічному шанхайському рейтингу 500 найкращих вузів планети |
Широкий доступ до різних форм навчання свідчить про високий рівень розвитку МНТС та ІКТ в країнах |
Джерело: [36],[38],[39],[40]
Розглянемо запропоновані показники впливу інформаційних чинників через призму національних економік 6 економічних регіонів, виділивши по топ-6 країн інноваційно-інформаційного розвитку з кожної групи, які завдяки реалізації цілеспрямованих економічних стратегій досягли покращення міжнародної конкурентоспроможності, та порівняємо їх з Україною для можливості подальшого наслідування успішного досвіду нашою державою. Також задля деталізованого аналізу досліджуваної теми сконцентруємо свою увагу на характеристиці впливу ІКТ на пострадянське угрупування, до якого входить Україна – СНД, зупинившись на дослідженні мобільного зв’язку як однієї з основних складових галузі ІКТ.