![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти та науки україни
- •Глава 1. Основні положення автоматизованого проектування
- •Передумови та можливості застосування обчислювальної техніки при проектуванні
- •Трудомісткість конструкторської та технологічної підготовки виробництва (тпв)
- •1.2. Класифікація сапр
- •Кодування складності технологічних процесів
- •Приклад формування формалізованого коду сапр виробів машинобудування
- •1.3. Економічна ефективність автоматизованого проектування
- •Розраховані показники
- •1.4. Основні компоненти сапр
- •1.5. Математичне забезпечення
- •1.6. Технічне забезпечення
- •1.6.1. Технічні засоби обробки інформації
- •1.6.2. Засоби обміну інформацією
- •1.6.3. Друкуючі пристрої
- •1.6.3.1. Матричні принтери
- •1.6.3.2. Струминні принтери
- •1.6.3.3. Друкуючі пристрої з п’єзоелектричними виконавчими механізмами
- •1.6.3.4. Друкуючі пристрої з термографічними виконавчими механізмами
- •1.6.3.5. Бульбашково-струмінний друк з бічним і прямим розпиленням чорнила
- •А) безперервного; б) дискретної дії
- •Принтера
- •1.6.3.6. Лазерні принтери
- •1.6.4. Плоттери
- •1.6.4.1. Пір’яні плоттери (пп, pen plotter)
- •1.6.4.2. Струминні плоттери (сп, ink-jet plotter)
- •1.6.4.3. Електростатичні плоттери (еп, ectrostatic plotter)
- •1.6.4.4. Плоттери прямого виводу зображення (ппвз, direct imaging plotter)
- •1.6.4.5. Плоттери на основі термопередачі
- •1.6.4.6. Лазерні (світодіодні) плоттери (лп, laser/led plotter)
- •1.6.4.7. Основні параметри плоттерів. Носій та зображення
- •Параметри точності
- •Розрізнююча здатність друку (resolution)
- •Точність (accuracy)
- •Повторюваність (repeatability)
- •Параметри продуктивності - швидкість друку, чи переміщення носія (media travel speed)
- •Графічні мови, стандартні формати даних (protocol support, standard data formats, graphic languages).
- •Число типів ліній (line types)
- •1.7. Програмне забезпечення
- •1.8. Інформаційне забезпечення
- •1.9. Лінгвістичне забезпечення
- •1.10. Методичне забезпечення
- •1.11. Організаційне забезпечення
- •Глава 2. Програмний комплекс “ Sapr_100_w ”
- •2.1. Програмний комплекс “ Sapr_100_w ”. Використання та склад
- •2.2. Діалогово-алгоритмічна сапр тп “Sapr_2014”
- •Приклад вмісту (лістинг) файла “ Detal.Txt “
- •04.12.2002 Стенд Корпус 2.0 Фамилия 1 Фамилия 2 Фамилия 3
- •111,”Нержавеющая”,3,”12х18h9т”,”5632-72”,.528,1.38,.65,7.78
- •2.3. Програмний засіб “p_Eskiz_4”
- •2.4. Програмний засіб “p_Plan_5x5_13”
- •Лістинг файла Formula.Txt
- •Глава 3. Інтегровані системи автоматизованого проектування технологічної підготовки машинобудівного виробництва
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Принципи автоматизації прийняття рішень при технологічному проектуванні
- •Метод аналізу
- •Метод синтезу
- •Додаток 1
- •Файл підкачки–
- •Використання „проводника” Windows
- •Розкривання файла чи групи файлів
- •Перегляд відомостей про файли
- •Відображення файлів та груп
- •Збереження файла
- •Переміщення файла або папки
- •Копіювання файла або папки на гнучкий диск
- •Створення нової папки
- •Зміна назви файла або папки
- •Видалення файла чи папки
- •Видалення та відновлення файлів із корзини
- •Переміщення інформації із одного документа в інший
- •Варіант діалогу для створення адресно-орієнтованого ярлика:
- •Додаток 2 завдання для самостійної роботи Дати письмові відповіді на 3 питання :
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Глава 1. Основні положення автоматизованого 3
- •Глава 2. Програмний комплекс “ Sapr_100_w ” 61
- •Глава 3. Інтегровані системи автоматизованого проектування технологічної підготовки машинобудівного виробництва 72
Кодування складності технологічних процесів
-
Код складності
Кількість
Розмірів на кресленні деталі
Кількість технологічних переробок, доступних проектуванню
1
101
1
2
101
2
3
102
5
4
103
5
5
104
5
По комплексності автоматизації проектування також маються три ступені з кодовими позначеннями: «I» — одно етапна САПР, що виконує лише один етап проектування (наприклад, що розробляє тільки маршрутний ТП, чи тільки проектування операційних карт із розрахунками режимів різання, але без технічного нормування); «2» — багато етапна САПР, що забезпечує декілька етапів проектування з усіх встановлених для об'єкта, проектованого системою (наприклад, що проектує маршрутно-операційний опис технологічного процесу, деталізований до рівня переходу з визначенням між операційних розмірів, а також виконує технічне нормування); «З» — комплексна САПР, що виконує всі етапи проектування, встановлені для об'єкта, проектованого системою.
САПР ТП комплексного ступеню повинна забезпечувати: можливість проектування первісної заготівлі, розробку ТП, який включає всі технологічні переробки і який деталізований до рівня переходу, синтез керуючих програм для верстатів із ЧПУ. Також має бути забезпечений випуск повного комплекту текстових форм, операційних ескізів, проектування технологічного оснащення й технології її виготовлення, в тому числі й УП для верстатів із ЧПУ.
По характеру документів, що випускаються, передбачено п'ять ступенів з кодовими позначеннями: «I» - САПР, що випускає документи (текстові і (чи) графічні) на паперовій основі; «2» - САПР, що випускає документи на машинних носіях (перфоносіях чи магнітних носіях); «З» - САПР, що випускає документи на фото носіях (мікрофільмах, мікрофішах, фотошаблонах і т.п.); «4» — САПР комбінована, виконує документи на двох і більше типах носіїв; «5» — інші САПР.
Застосування універсальних ЕОМ автоматично забезпечує можливість як випуску документів на паперовому носії, так і на якому-небудь іншому чи на декількох машинних носіях. Але в ряді випадків необхідна спеціальна доробка периферійних пристроїв, узгодження програмного забезпечення. Часто необхідне розширення комплексу периферійних пристроїв, чи розробка нових пристроїв, спеціалізованих на виконання певних задач зчитування, або виводу інформації.
На ряді підприємств багато номенклатурного виробництва оригінали документів зберігаються тільки на магнітному носії. Така технологія спрощує процес внесення змін. На паперовий носій документація виводиться лише для виконання замовлення на виготовлення партії виробів. Після виконання замовлення документація, оформлена на папері, знищується. При необхідності внесення змін в ТП вони здійснюються лише в одному місці — на магнітному носії.
По кількості документів, що випускаються, комплексно характеризується продуктивність конкретної САПР. Встановлено три ступені продуктивності САПР: «1» — малої; «2» — середньо»; «З» — високої.
Кількісні показники продуктивності стандартом жорстко не регламентовані, тому що вони залежать від характеру документів, що випускаються. Для САПР ТП, що випускають текстові документи (маршрутні, операційні карти, відомості оснащення і т.п.), можуть бути рекомендовані наступні кількісні показники, вимірювані в кількості аркушів формату А4, що випускаються за рік роботи: «I» — до 105, «2» — до 106, «З» — понад 106.
Цей показник залежить від багатьох факторів експлуатації САПР. Велику роль поряд із програмним забезпеченням, відіграють набір технічних засобів і кваліфікація користувачів. Так, продуктивність САПР, реалізованих на ЕС ЕОМ, залежить від моделі самої ЕОМ і продуктивності її процесора, якості генерації операційної системи ОС ЕС, її типу, кількості АЦДП і їхніх моделей, встановлених на комплексі. На сьогодні реальна віддача САПР ТП значно залежить від надійності технічних засобів і від кваліфікації користувачів і самої технології проектування. При задовільному стані техніки, багато термінальному режимі експлуатації і навченому персоналі, використання ЕС ЕОМ дозволяло багаторазово перекривати показники високої продуктивності навіть при роботі в 1 зміну. При реалізації САПР на СМ ЕОМ висока продуктивність може бути досягнута завдяки застосуванню АЦДП паралельного друку, однак вони менш надійні ніж АЦДП ЕС ЕОМ. При використанні ПЕОМ, оснащених лазерним принтером, висока продуктивність може бути забезпечена використанням одного принтера з продуктивністю 10 аркушів паперу за 1-у хвилину при роботі в одну зміну. Сучасні моделі принтерів забезпечують продуктивність 15-ть і більше аркушів паперу формату А4 за 1-у хвилину.
По кількості рівнів в структурі технічного забезпечення також встановлені ступені САПР із цифровими кодами: «I» — однорівнева, побудована на основі однієї ЕОМ зі штатним набором периферійних пристроїв і засобами обробки графічної інформації; «2» — дворівнева, на основі центральної ЕОМ і спів працюючих з нею одного чи декількох автоматизованих робочих місць (АРМ), що мають власну ЕОМ; «З» — трьохрівнева побудована на основі великої ЕОМ, декількох АРМ і периферійного програмно-керованого устаткування для централізованого обслуговування цих АРМ, чи на основі великий ЕОМ і групи АРМ, об'єднаних в обчислювальну мережу.
На сьогодні у більшості випадків при реалізації САПР на ПЕОМ, застосовується однорівнева, або дворівнева система. Раніше, при застосуванні великих машин, наприклад, “ЕС-1060” із дисплейним комплексом “ЕС-7920” чи “ЕС-7970”, малась можливість одночасної незалежної роботи із 100 користувачами. Операційна система ОС ЕС у режимі MVS разом з діалоговою системою колективного доступу, наприклад, PRIMUS, FOKUS, ОКО чи КДО, забезпечували користувачу широкий набір команд для рішення будь-яких задач взаємодії з ЕОМ. При цьому віртуальний режим експлуатації надавав кожному користувачу необмежені ресурси пам'яті. При цьому, з метою раціонального використання ресурсів великих ЕОМ , структуру технічного комплексу САПР будували таким чином, щоб використовувати процесор великої ЕОМ лише для власне проектування, а всі операції по підготовці вихідних даних, організацію при цьому діалогу, операції по аналізу й обробці результатів проектування здійснювались за допомогою малих чи персональних ЕОМ.
У багатьох галузях машинобудівного комплексу були створені й успішно експлуатувались трьох рівневі комплексні САПР. В якості головної ЕОМ в них використовувалась супер ЕОМ — багатомашинний комплекс «Ельбрус» вітчизняної розробки. На другому рівні використовувались кілька машин серії ЕС максимальної потужності, наприклад, ЕС-1061, ЕС-1066. На третьому рівні використовувались АРМ-2 із своїм комплексом автоматизованих робочих місць, що забезпечували як підготовку вихідних текстових і графічних даних, так і обробку результатів проектування.
Таблиця 1.3