33. Перекладіть речення. У словнику визначте відміну іменників (у ііі відміні – групу) та дієвідміну дієслів.

1. Crudelitatis mater avaritia est.

2. Cibus animī sunt boni et pulchri sermones.

3. Tempus est magister vitae.

4. Caecus non iudicat de colore.

5. Leonem mortuum etiam catulī mordent.

6. Pacem cum hominĭbus, bellum cum vitiīs habē.

7. Familia Romana ex viro, uxōre, liberis servisque constabat.

8. Corpus hominis labore et exercitatione firmatur.

9. Romae anseres publice in Capitolio alēbantur.

10. Nonnuli philosophī mortem ut finem miseriārum suārum exspectant.

11. Amīcus verus rara avis est.

12. Ars alit artificem.

13. Homo est mundi pars.

14. Urbes constituit aetas, hōra dissolvit.

15. Mare Rubrum colōre non abhorret a ceteris.

16. Homines bibunt vina, animalia autem – aquam fontes.

17. Alter frenis eget, alter calcarĭbus.

18. Victori magnum praemium est gloria.

19. Nulla habemus arma contra mortem.

20. Lucullus delectabatur mirifice lectiōne librōrum.

animal, alis n тварина

vinum, ī n вино

homo, inis m людина

gloria, ae f слава

praemium, ī n нагорода

victor, oris m перможець

mors, tis f смерть

miseria, ae f горе, нещастя

arma, ōrum n зброя

liberi, ōrum m діти

lectiō, onis f читання

Lucullus, ī m Лукулл

calcar, aris n шпора

frenum, ī n вудила

amīcus, ī m друг

ars, artis f мистецтво

pars, partis f частина

mundus, ī m земля, людство

hōra, ae f час (взагалі), година

aetas, ātis f час життя, століття

urbs, urbis f місто

colōr, oris m колір

mare, is n Rubrum Червоне море

fons, fontis m джерело

aqua, ae f вода

finis, is m межа, кордон

Roma, ae f Рим

liberi, bri m книга

servisque = et servi =

servus, ī m служник

pax, pacis f мир

bellum, ī n війна

vitium, ī n вада, ґандж

leo, onis m лев

catulus, ī m кіт

tempus, oris n час

magister, trī m учитель

anser, eris m гусак

Capitolium, ī n Капітолій

corpus, oris n тіло

labor, oris m праця

exercitatio, onis f вправа

familia, ae f Romana римська сім’я

vir, viri m чоловік

uxōr, oris f дружина

vita, ae f життя

cibus, ī m їжа

animus, ī m душа

sermo, onis m бесіда, діалог

crudelitas, atis f жорстокість

avaritia, ae f жадібність, жадоба

artifex, icis m майстер magnus, a, um великий

nullus, a, um жодний

alter, era, erum інший (alter... alter один, другий)

verus, a, um справжній

ceter, era, erum інший

mortuus, a, um мертвий

caecus, a, um сліпий

bonus, a, um хороший

pulcher, chra, chrum гарний, красивий

suus, a, um свій

dissolvo, ĕre розв’язувати, руйнувати

constituo, ĕre будувати, розміщати, встановлювати

bibo, ĕre пити

est = esse бути

habeo, ēre тримати, мати, володіти, зберігати

delecto, āre забавляти, потішати, тішити, розважати

egeo, ēre не мати, терпіти нестатки, потребувати

alo, ĕre годувати

abhorreo, ēre мати відчуття огиди, ненавидіти; не збігатися; розходитись

exspecto, āre очікувати

firmo, āre гартувати

consto, āre стояти твердо (нерухомо), залишатися незмінним, складати(ся)

mordeo, ēre кусати

judico, āre судити, вирішувати справу

mirifice надзвичайно

publice офіційно

non не

autem спол. але, з іншого боку, проте

et спол. і, та

etiam спол. також

contra прийм. проти

a прийм. від

in прийм. на, в

ex прийм. з, із

cum прийм. з

de прийм. з, із, про

Чи знаєте Ви? Для історії римської культури важливим було засвоєння римлянами образів грецької міфології. Їм присвоюють нові імена: Юпітер (у греків Зевс), Юнона (Гера), Нептун (Посейдон), Плутон (Аїд), Церера (Деметра), Веста (Гестія), Мінерва (Афіна), Венера (Афродіта), Амур (Ерот), Вулкан (Гефест), Марс (Арес), Діана (Артеміда), Меркурій (Гермес) та інші.

Окрім верховних богів-олімпійців і другорядних божеств, які населяли навколишній світ античної людини, є ще чимало цікавих постатей. Це титани (найвідоміший – Прометей); герої напівлюди-напівбоги (на зразок улюбленця античності Геркулеса – Геракла); легендарні митці (Орфей, Пігмаліон, Дедал зі своїм сином Ікаром); міксантропічні, тобто наділені людськими ознаками химерні істоти (кентавр, сфінкс, сирени) тощо.

У римському пантеоні були і суто італійські божества. Наприклад, Янус – бог з двома обличчями, бог початку та кінця, який відкриває небесні ворота для нового дня. Симпатична італійська богиня Абеона (ab-eo – (йти собі), виходити) була покровителькою дітей, які вперше залишали домівку. Адеона (ad-eo – приходити) ж, навпаки, вважалася супутницею тих, котрі повертаються назад, до рідного дому, долаючи перешкоди.