7. Нектаропродуктивність дерев і кущів по зонах України, кг з 1 га

Медоносні дерева і кущі	Степ	Лісостеп	Полісся	Гірські райони Карпат
Біла акація	500—1000	300	—	100—200
Липа дрібнолиста	—	150—500	300	—
Гледичія тришипна	200—300	—	—	—
Верби: біла, ламка, вушка та, гостролиста, попеляста	50—100	100—150	50-100	50
Клени:
гостролистий	150—200	200—250	—	150
польовий	—	300—500	—	—
татарський	100—150	100—150	100	—
Бархат амурський	—	200—300	100—150	—
Софора японська	200—500	—	—	—
Лох сріблястий.	200	100—150	—	—
Жовта акація	—	200	100	—
Жимолость татарська	70	70—100	70	—
Білоягідник	—	70	50	—
Смородина золотиста	50	60	—	—
Обліпиха крушиновидна	—	50—100	30—50	—
Кизил	40—50	—	—	—

або фосфорних і калій­них разом, на внесені калійні чи фосфорні реагують гірше. Вносять добрива при весняній оранці, передпосівній культивації і під час підкормок.

Дослідженнями На­уково-дослідного інституту бджільництва виявлено вплив мікро­елементів на нектаровиділення сільськогосподарських культур. Значно підвищують виділення нектару гречкою і соняшником мікроелементи (бор, марганець, мідь, цинк), але на різних типах грунтів вони діють на одні й ті ж культури неоднаково. Марга­нець підвищує врожай і виділення нектару гречкою на. чорнозем­них грунтах, а борна дерново-підзолистих. Мікроелементами обробляють насіння перед сівбою.

В Інституті бджільництва добрі результати одержано при збризкуванні насіння гречки і червоної конюшини витяжкою деревного попелу. Для приготування витяжки на 1 ц насіння використовували 1,6 кг попелу. Підвищення нектаропродуктивності насаджень досягають підбором найбільш нектароносних видів дерев і кущів, які відпові­дають даній зоні і типу грунту; змішуванням в насадження біологічно споріднених видів і певної їх конструкції (ряди, алеї, лісо­смуги тощо); підтриманням відповідної густоти дерев і кущів в насадженнях, прорідженням та формуванням крон дерев, розпу­шуванням міжрядь та міжсмужних ділянок дисковими та іншими знаряддями обробітку грунту; сівбою на зелене удобрення на бідних грунтах в міжсмужних ділянках суміші нектароносних культур з сидеральними (фацелії з люпином, фацелії з гірчицею).

Строки цвітіння нектароносних рослин в лівобережному Лісостепу протягом пасічницького сезону наведено в таблиці 4.

Ліщина, від якої ведуть рахунок початку зацвітання нектаро­носів, цвіте в окремі роки в різний час — в другій або в третій декаді березня, але період від цвітіння ліщини звичайної до зацвітання інших рослин з роками майже не змінюється. Так, медунка аптечна зацвітає через 14—15 днів після початку цвітіння ліщини, вишня — через 40—42 дні, біла акація — 60—63, липа —через 90—91 день.

Знаючи наперед початок цвітіння нектароносних рослин, можна заздалегідь підготовити бджолині сім'ї до використання взятку та в оптимальні строки вивезти пасіку на медозбір.

Оптимальні строки сівби нектароносних рослин встановлюють, користуючись визначеними періодами від висіву до зацвітання.