Тематичний модуль 4 Практичне заняття №12

Тема: Рани. Інфіковані рани. Їх загоєння і лікування. Фази перебігу ранового процесу. Хірургічна обробка гнійної рани. Вторинний хірургічний шов. Клінічний розбір хворого з інфікованою раною. Заняття проводиться в гнійній перев'язочній.

І. Актуальність теми

В даний час 35-40 % хворих хірургічного профілю складають пацієнти з гнійно-запальними захворюваннями, післяопераційні гнійні ускладнення розвиваються в середньому у 30 % хворих. В загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв'язку з інфекційними ускладненнями сягає 42-60 %.

Виходячи з складного патогенезу ранового процесу з урахуванням його фази, а також характеру збудника і його чутливості до лікарських препаратів, необхідний диференційований підхід до вибору лікарських засобів для місцевого лікування інфікованих і гнійних ран.

ІІ. Мета заняття:

1. Знати визначення поняття інфікована рана (α=ІІ).

2. Знати фази ранового процесу у хворих з гнійними ранами (α=ІІ).

3. Знати види дренування ран (α=ІІ).

4. Знати види вторинних хірургічних швів і методику їх накладання (α=ІІ).

5. Уміти провести хірургічну обробку інфікованої рани (α=ІІІ).

6. Вміти провести забір матеріалу для цитологічного, мікробіологічного та гістологічного досліджень для контролю перебігу ранового процесу (α=ІІІ).

7. Уміти вибрати препарат для місцевого лікування гнійних ран відповідно фази ранового процесу (α=ІІІ).

ІІІ. Забезпечення початкового рівня знань-умінь

Література:

Основна:

8. Загальна хірургія (за. Ред. М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча).-К. «Медицина».- 2010.- С.240-255.

9. Хірургія: підручник/Б.П.Лисенко, В.Д.Шейко, С.Д.Хіміч.-К.:ВСВ «Медицина»,2010.-712 с.

10. Загальна хірургія: навчальний посібник/ В.І.Пантьо, В.М. Шимон, О.О. Болдіжар.-Ужгород:ІВА, 2010-464 с.

11. С. Д. Хіміч. Довідник хірурга. – К.: Здоров’я, - 2011. – 208 с.

12. Хірургія (за ред. С.Д.Хіміча).- К. «Здоров’я».-2004.-С.147-150, 246-263.

13. Хірургія (за. Ред. Б.П.Лисенка, В.Д.Шейка, С.Д.Хіміча). К. «Медицина».- 2010.- С.94-108.

14. Методичні розробки для аудиторної и самостійної роботи студентів.

Додаткова:

11. Сучасне медикаментозне лікування ран: Відомча інструкція / МОЗ та АМН України. – Київ, 2002. – 36 с.

12. Хіміч С.Д. Довідник хірурга. - К. «Здоров’я».-2011.- С. 62-68

13. Гостищев В. К. Общая хирургия: учебник / Гостищев В. К. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010.- 848 с.

14. Петров С. В. Общая хирургия: учебник / Петров С. В. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010.- 768 с.

15. Виницкая И. М. Первая медицинская помощь при основных хирургических заболеваниях и травмах: учебник / Виницкая И. М., Котовская Е. Б.; Южный федеральный. ун-т.- Ростов н/Д: Феникс, 2009.- 378 с.

16. Войно-Ясенецкий В. Ф. Очерки гнойной хирургии / Войно-Ясенецкий В. Ф. . - 4-е изд.- М.: БИНОМ , 2006.- 704с.

17. Зубарев П. Н. Общая хирургия: учебник для мед. вузов / под ред. П. Н. Зубарева, М. И. Лыткина, М. В. Епифанова; [авт.: С. А. Алентьев и др.] . - 2-е изд., доп. и перераб.- СПб.: СпецЛит, 2004 . - 492 с.

18. Ковалев А. И. Общая хирургия: Курс лекций / Ковалев А. И.- М.: МИА, 2009.- 648 с.

19. В. П. Польовий, О. Й. Хомко, С. П. Польова, А. С. Паляниця, І. О. Вишньовський. Догляд за хворими хірургічного профілю. – Чернівці: Медуніверситет, – 2012. – 380 с.

20. Загальна хірургія в питаннях в питаннях і відповідях. Навчально-методичний посібник/ А.А.Симодейко, С.С.Філіп, О.О.Болдижар.- Ужгород: ІВА,2005.- 288 с.

Міждисциплінарна інтеграція

- анатомія, топографічна анатомія (знати анатомо-топографічні особливості зони оперативного втручання);

- мікробіологія (знати основних збудників гнійної хірургічної інфекції);

- патофізіологія (знати місцеві клінічні ознаки запалення в рані, патофізіологічні зміни в рані залежно від фази ранового процесу);

- біохімія (знати вплив рівня кислотності, хімічних сполук на перебіг ранового процесу);

- біофізика (знати механізм дії фізичної антисептики);

- фармакологія (знати лікарські форми і основні вимоги до препаратів для місцевого лікування гнійних ран).

Внутрішньодисциплінарна інтеграція:

- десмургія (вміти накласти пов'язку на відповідну анатомічну ділянку, провести імобілізацію);

- асептика, антисептика (знати шляхи потрапляння збудників інфекції в рану, методи її профілактики, методи сучасної антисептики, вміти накласти асептичну пов'язку);

- кровотеча, методи зупинки (вміти провести тимчасову та кінцеву зупинку кровотечі, визначити величину крововтрати).

Тести і завдання для перевірки вихідного рівня знань

Назвіть умови, необхідні для розвитку хірургічної інфекції в організмі людини.

а) наявність сапрофітів;

б) наявність «вхідних воріт» для інфекції (+);

в) збереження цілісності шкірних покривів;

г) зниження імунобіологічної резистентності макроорганізму (+);

д) високий титр антитіл.

Назвіть захисні бар'єри місцевої реакції організму на гноєрідну інфекцію, що проникла в нього.

а) фасція;

б) спинний мозок;

в) плевра;

г) грануляційний вал (+);

д) піогенна оболонка (+).

Вторинним називається інфікування рани, яке можливо при:

а) порушенні асептики у момент надання першої допомоги;

б) протягом перших 3-5 днів з моменту поранення;

в) інфікуванні лікарняними штамами мікроорганізмів (+);

г) у момент отримання травми;

д) порушенні асептики при перев'язці (+).

При первинному інфікуванні мікроби в рану потрапляють з:

а) пінцета при хірургічній обробці;

б) рук хірурга;

в) шкіри пораненого (+);

г) шовного матеріала;

д) ранячих предметів (+).

Через який час мікроби в рані починають проявляти свою активність?

а) 1-4 год;

б) 6-8 год (+);

в) 10-12 год;

г) 24 год;

д) 3-5 хв.

Для місцевих ознак запалення характерні всі ознаки, окрім:

а) набряку;

б) ціанозу (+);

в) болі;

г) страждального виразу обличчя (+);

д) підвищення температури.

В яких ранах найбільш ймовірний розвиток інфекції?

а) різаної;

б) що утворилася після удару по зубах (+);

в) розташованої на обличчі;

г) коленої (+);

д) скальпованої.

Які максимально допустимі терміни первинної хірургічної обробки рани від моменту поранення?

а) до 12 год;

б) до 24 год (+);

в) до 48 год;

г) до появи ознак розвитку інфекції;

д) до 8 днів після поранення.

Препарати для місцевого лікування гнійних ран в гнійно-некротичну фазу ранового процесу повинні володіти наступними ефектами, окрім:

а) дегідратуючим;

б) місцевоподразнювальним (+);

в) противиразковим (+);

г) антимікробним;

д) знеболюючим.

Які покази до видалення дренажів при лікуванні гнійних ран?

а) стерильний посів ранового виділення (+);

б) відсутність перифокального запалення (+);

в) незначне гнійне виділення;

г) наявність крові в рані;

д) неестетичний вигляд рани.

Гнійна рана в першій фазі запалення характеризується всім, окрім:

а) високого мікробного обсіменіння;

б) наявності грануляційної тканини (+);

в) вираженого порушення локальної мікроциркуляції;

г) серозного характеру ексудату (+);

д) наявності гнійно-некротичного детриту.

Які препарати показані для місцевого лікування гнійних ран в першій фазі ранового процесу?

а) лінімент бальзамічний за О.В. Вишневським;

б) мазі на водорозчинній основі (+);

в) фізіологічний розчин;

г) мазі на жировій основі;

д) гіперосмотичні препарати на основі сорбентів (+).

Основні завдання місцевого медикаментозного лікування гнійних ран в гнійно-некротичній фазі раневого процесу?

а) придушення інфекції (+);

б) адсорбція продуктів мікробного і тканинного розпаду (+);

в) стимуляція репаративних процесів в рані;

г) захист грануляцій від висихання;

д) профілактика вторинного інфікування.

Основні завдання місцевого медикаментозного лікування гнійних ран у фазі грануляцій?

а) стимуляція репаративних процесів в рані (+);

б) адсорбція продуктів мікробного і тканинного розпаду;

в) знеболення;

г) профілактика вторинного інфікування ран (+);

д) активація відторгнення некротичних тканин.

Які фази не відповідають перебігу ранового процесу:

а) анаеробна (+);

б) грануляцій;

в) загоєння (+);

г) гнійно-некротична;

д) епітелізації.