Застосування вакуум- екстрактора

До сучасних методів оперативного акушерства належить операція витягання плода за допомогою вакуум- екстрактора. Він складається з вакуум- апарата (в ньому створюється негативний тиск) і чашечок (різних розмірів), що їх накладають на голівку плода.

Принцип роботи апарата грунтується на створенні вакууметричного тиску між внутрішньою поверхнею чашечки і голівки плода. При цьому виникає сила зчеплення, яка створює можливість робити тракції, потрібні для витягання плода.

Вакуум- екстрактор застосовують, якщо треба швидко закінчити пологи, коли кесарів розтин небажаний або протипоказаний, а для накладання щипців немає умов.

Основні показання:тривала слабкість пологових сил, початок гіпоксії плода.

Умови:повне відкриття зіву, відсутність плідного міхура, цілковита відповідність між розміпами таза і голівки, потиличне передлежання, живий плід. Вакуум- екстрактор протипоказаний при розгинальних передлежаннях, передчасних пологах, невідповідності між розмірами таза і голівки, захворювання, при яких треба усунути потуги (пороки серця, тяжкі гестози та ін.)

Чашечку вакуум-екстрактора накладають поблизу від малого тім'ячка; негативний тиск після накладання чашечки доводять до 0,4…0,5 кг/см куб., при тракціях- до 0,7…0,8 кг/см куб. Тракції роблять під час потуг.

Кесаревим розтином називають розроджувальну операцію, під час якої плід вилучається через розтин передньої черевної стінки й матки обіч природні пологові шляхи, якщо розродження через останні неможливе або небезпечне (Гентер Г.Г.)

При з'ясуванні показань до КР слід виходити з основних і супутніх станів, що визначають необхідність оперативного розродження. На сьогодні ,, чи знайдеться ще інша хірургічна операція, показання до якої не мали хоча б якоюсь мірою чітких меж'' (Слєпих О.С.).

Згідно з резолюцією Другої науково-практичної конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (1998) показання до КР поділяють на такі з боку роділлі та плода.

Показання з боку роділлі:

1. Анатомічне (ІІІ, ІV ст.) звуження таза та форми вузьких тазів, що рідко зустрічаються.

2. Клінічно вузький таз.

3. Центральне передлежання плаценти.

4. Часткове передлежання плаценти з кровотечею та відсутністю умов до термінового природного розродження.

5. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти з відсутністю умов до термінового природного розродження.

6. Розрив матки, що загрожує або розпочався.

7. Два чи більше рубців на матці.

8. Неспроможність рубця на матці.

9. Рубець на матці після корпорального КР.

10. Рубцеві зміни шийки матки й піхви.

11. Аномалії пологової діяльності, що не піддаються медикаментозній корекції.

12. Значне варикозне розширення вен шийки матки, піхви та промежини.

13. Аномалії розвитку матки та піхви.

14. Стан після розриву промежини ІІІ ст. та пластичних операцій на промежині.

15. Стан після хірургічного лікування сечостатевих та кишковостатевих нориць.

16. Пухлинні утворення органів малого таза, що завадять народженню плода.

17. Рак шийки матки.

18. Відсутність ефекту від лікування важких форм гестозу і неможливість термінового природного розродження.

19. Травматичні пошкодження таза і хребта.

20. Екстрагенітальна патологія, що вимагає виключення ІІ періоду пологів (за наявністю висновку відповідного фахівця згідно з методичними рекомендаціями).

21. Верифікований генітальний герпес.

Показання з боку плода:

1. Гіпоксія плода підтверджена об'єктивними методами дослідження за відсутності умов до термінового природного розродження.

2. Тазове передлежання плода масою понад 3700,0 у поєднанні з іншою акушерською патологією та високим ступенем перинатального ризику.

3. Випадіння пульсуючих петель пуповини.

4. Неправильне положення плода після збігання навколоплідних вод.

5. Високе пряме стояння стріловидного шва.

6. Розгинальні вставлення голівки.

7. Лікована неплідність з високим ризиком перинатальної патології.

8. Штучне запліднення (IVF, ICSI).

9. Агонія чи клінічна смерть вагітної при живому плоді.

10. Багатоплідна вагітність при тазовому передлежанні І плода.

Протипоказаня до абдомінального КР:

• Інфекція пологнових шляхів;

• Тривалий, понад 8 год., безводний період4

• Численні вагінальні дослідження (>3);

• Гіпертермія будь-якого походження;

• Мертвий або нежиттєздатний плід.

Умови виконання операції КР відповідають протипоказанням.

Укладнення вагітності й пологів, при яких природне розродження становить небезпеку для здоров'я і життя роділлі, вимагають виконання операції за абсолютними показаннями, тобто без врахування протипоказань і умов.

Організація (регламент) операції КР: за даними різних клінік, близько 40% КР виконується планово. Плановою вважається та операція, необхідність виконання якої затверджена консіліумом, в такому випадку не має значення добовий час виконання операції. Слід вважати доцільним виконання операції з початком пологової діяльності, оскільки це сприяє дозріванню сурфактантної системи плода.

Стислий опис техніки інтраперитонеального КР.

Лапаротомія поперечна надлобкова або нижня серединна. Розтин очеревини заглиблення між сечовим міхуром та маткою тна 1,5 см вище дна сечового міхура. Розтин м'яза передньої стінки матки в межах найбільшого обводу передлеглої частини скалпелем (до 1,5- 2 см) з наступним розширенням рани методом Гусакова або Дерфлера. Виведення голівки плода по долоні або по гілці акушерських щипців (в окремих анатомічно несприятливих випадках можливе виведення голівки плода в щипцях).

Вилучення плода під пахви. До появи ознак відшарування плаценти- місцевий гемостаз і відновлення цілості м'яза по кутах розтину. Видалення плаценти тракціями за пуповину. Стінки матки слід протерти марлевим тупфером або вишкрібти акушерською кюреткою. Рану на матці зашивають окремими швами, останнім часом надають перевагу синтетичним матеріалам, що піддаються гідролізу. Неперервний шов слід вважати нераціональним через небезпеку його порушення при прорізуванні окремих витків. Перитонізація. Контроль гемостазу. Огляд суміжних органів. Дренування черевної порожнини (при показаннях) через контрапертуру в правому гіпогастрії. Відновлення передньої черевної стінки.

Оглядово студентів слід познайомити з особливостями техніки КР за Штарком та Морозовим.

Операційно зумовлена крововтрата не повинна перевищувати 600-800 мл. Сучасні методи запобігання значній крововтраті полягають в удосконаленні техніки операції, використанні аутогемотрансфузії, передопераційній штучній гемодилюції, оптимізаціїї методів знеболення, зокрема відмові від галогенофорний інгаляційних анестетиків, що значно релаксують матку. У випадках гіпотонічної кровотечі і крововтраті понад 1000 мл постає питання про розширення обсягу операції до екстирпації матки. Обмеження в також випадках суправагінальною ампутацією є помилковим.

Екстирпація матки відразу після кесарського розтину виконується у випадках:

• раку шийки матки;

• фіброміоми матки, особливо множинної та підслизової;

• розриву матки;

• матково- плацнтарної апоплексії;

• істинного приростання плаценти;

• розповсюдження інфекції у пологах;

• розвитку синдрому ДВЗ.

Під час КР можлива консервативна міомектомія. Така операція припускається тільки у випадках локалізації міоматозного вузла в межах розтину, коли він перешкоджає відновленню матки. Підлягають видаленню пухлини придатків, злоякісні пухлини черевних органів.

Серед інших ускладнень кесаревого розтину слід загострити увагу перш за все на гнійно- запальних захворюваннях, позатерапевтичної дії препаратів, зокрема антибіотиків, синдромі дизадаптації новонародженого.

Основні фактори ризику інфекції, несприятливий вплив їх поєднань приблизно в 28%, а в окремих випадках- у 85%, призводять до розвитку гнійно- запальних захворювань. Частота інфекційних ускладнень після КР щонайменше в 6 разів вище порівняно з вагінальними розроджувальними операціями, а материнська смертність – в 10-12 разів.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю :

1. Скласти таблицю лабораторних показників, в залежності від ступеню важкості прееклампсії.

2. Скласти таблицю для визначення ступеню прогнозованого ризику по виникненню пізнього гестозу вагітних.

Тести:

1. Які з перерахованих симптомів складають тріаду Цангемейстера?

* гіпертензія, протеїнурія, набряки;

- протеїнурія, циліндрурія, гіпопротеїнемія;

- набряки, олігурія, гематурія;

- гемоліз еритроцитів, підвищення ферментів печінки, набряки;

- гіпостенурія, зниження рівня тромбоцитів, гіпертензія.

2. Які рідкісні форми гестозів Ви знаєте?

* хорея, слинотеча, дерматоз, гостра жирова дистрофія печінки;

- блювота вагітних, набряки вагітних;

- транзиторна гіпертензія, поєднана прееклампсія, еклампсія;

- гестаційна гіпертензія, хронічна гіпертензія;

- протеїнурія вагітних, набряки вагітних.

3. За яким параметром виставляють важкість пізнього гестозу?

* рівнем діастолічного тиску;

- рівнем систолічного тиску;

- рівнем пульсового тиску;

- шоковим індексом;

- рівнем білка в сечі.

4. Який рівень артеріального тиску при легкій прееклампсії?

* 130-150/ 80-90;

- 140-160/ 90-100;

- 150-170/ 90-100;

- 170- і вище/ 110- і вище;

- 160-170/ 100-110.

5. Який рівень артеріального тиску при прееклампсії середнього ступеню важкості?

* 150-170/ 90-100;

- 130-150/ 80-90;

- 170- і вище/ 110- і вище;

- 160-170/ 100-110;

- 140-150/ 90-100.

6. Який рівень артеріального тиску при прееклампсії важкого ступеню?

* 170- і вище/ 110- і вище;

- 150-170/ 90-100;

- 130-150/ 80-90;

- 160-170/ 100-110;

- 140-150/ 90-100.

7. Який препарат являється препаратом вибору у лікуванні приступу еклампсії?

* розчин магнезії сульфату;

- реланіум;

- дроперідол;

- сібазон;

- аміназин.

8. Скільки триває в середньому приступ еклампсії?

* 1-2 хвилини;

- 20 секунд;

- 40 секунд;

- 10 секунд;

- 30 секунд.

9. Скільки разів на добу відмічається блювота у випадку надмірної блювоти вагітних?

* 20- 25;

- 5-10;

- 10-15;

- 1-2;

- 3-5;

10. Скільки часу триває інтенсивна терапія до пологорозрішення вагітної при прееклампсії важкого ступеню?

* 24-28 год.;

- 15-20 год.;

- 2-3 доби;

- 6-7 діб;

- 1-2 год.

11. Які з перерахованих операцій застосовуються при клінічновузькому тазі та живому плоді?

• *кесарський розтин;

• акушерські щипці;

• вакуум-екстракція плода;

• витягання плода за тазовий кінець;

• плодоруйнівні операції.

12. Які показання до накладення акушерських щипців?

• *тяжка екстрагенітальна патологія матері, пізні гестози, інфекція в пологах, слабкість пологової діяльності;

• .мертвий плід, гіпоксія плода, гемолітична хвороба плода; вади розвитку плода;

• гідроцефалія, лицеве чи лобове вставлення, неповне розкриття шийки матки, невизначене положення передлеглої частини плода;

• високе стояння передлеглої частини плода, сідничне передлежання, поперечне положення плода.

13. Яка підготовка до операції накладення акушерських щипців?

• *катетеризація сечового міхура, дезинфекція ЗСО, наркоз, точне дослідження передлеглої частини, розміщення щипців у складеному вигляді;

• правило трьох катетерів, наркоз, бриття лобка, очисна клізма;

• правильна укладка жінки на кріслі, дезинфекція ЗСО, бриття лобка, очисна клізма;

• введення лівої гілки, введення правої гілки, замикання щипців, пробна тракція, екстракція.

13. Які інструменти та аппарат потрібні для проведення операції вилучення плода при головному передлежанні?

*- акушерські щипці,

• дзеркала Сімпса, кульові щипці, пінцет, пункційна голка, шприц;

• дзеркало Куско, розширювачі Гегара, кюретка, вікончастий затискач, абортцанг;

• дзеркало, матковий зонд, пункційна голка, шприц;

• підйомник, кульові щипці, абортцанг, кюретка.

13. Які необхідно мати інструменти для проведення кесарського розтину?

*-скальпель, черевне дзеркало, ранорозширювач, затискачі Кохера, голкотримач, голки, ножиці, кюретки, вікончасті затискачі, пінцети;

- дзеркала Сімпса, кульові щипці, матковий зонд, розширювачі Гегара, кюретки;

• дзеркало Куско, пункційна голка, матковий зонд, кюретка;

• шприц, вікончастий затискач, пункційна голка, кюретка;

• дзаркало, матковий зонд, вікончатий затискач, шприц.

Б. Задачі для самоконтролю:

1. В пологове відділення поступила вагітна в терміні вагітності 34 тижні зі скаргами на мерехтіння мушок перед очима, головний біль в скроневих ділянках, набряки нижніх кінцівок до колін, набряки кистей рук. Об'єктивно: загальний стан середнього ступеню важкості. АТ систолічний - 170 мм рт. ст., діастолічний - 110 мм рт. ст. Різниця показників систолічного тиску на верхніх кінцівках - 30 мм рт. ст., діастолічного - 20 мм рт. ст. Протеінурія в разовій порції сечі - 5 г/л, в добовій - 3 г/добу. В сечі - нирковий епітелій та зернисті циліндри. Погодинний діурез - 35 мл/год. Кількість тромбоцитів - 120х10⁹/л. Гематокритне число - 0,42. Тест на фібриноген Б - реакція різко позитивна (+++). Кількість креатиніну - більше 300 мкмоль/л.

Діагноз? Тактика лікаря.

Відповідь: Пізній гестоз. Прееклампсія важкого ступеню. Потрібно негайно госпіталізувати вагітну до відділення інтенсивної терапії та провести комплексне обстеження та інфузійну терапію в повному обсязі протягом 24-28 год., контролювати рівень артеріального тиску, білка в сечі, готувати легені плоду до поза утробний умов життя, у випадку неефективності лікування, ставити питання про оперативне пологорозрішення шляхом кесарського розтину, враховуючи незрілість пологових шляхів.

2. У вагітної з важкою прееклампсією з’явлись мілкі посмикування м’язів обличчя, закрились вії, кути роту опустились. Потім почалось тетанічне скорочення м’язів всього тіла. Тіло витягнулось і напружилось, обличчя зблідніло, щелепи щільно змикнулись, погляд став фіксованим, нерухомим. Хвора не дихає. Пульс не пальпується. Жінка, що нерухомо лежала, почала битися в клонічних судомах, які безперервно слідують одна за другою і розповсюджуються по тілу зверху донизу, внаслідок чого жінка підскакує в ліжку, різко рухаючи руками та ногами. Хвора не дихає. Пульс не визначається. Обличчя багрово-синє, напружились яремні вени. Поступово судоми ослабли і призупинились. Хвора зробила глибокий вдих, який супроводжується хрипом, з рота виділяється піна.

Діагноз? Невідкладна допомога? З чим потрібно провести диференційний діагноз?

Відповідь: Пізній гестоз. Еклампсія. Слід вкласти жінку на лівий бік, очистити дихальні шляхи, дати вдихати кисень, провести болюсне введення 25% розчину магнезії сульфату в кількості 16 мл на 30 мл фізіологічного розчину протягом 5 хв, потім налагодити внутрішньовенне краплинне введення 25% розчину магнезії сульфату в кількості 30 мл на 220 мл фіз. розчину з частотою 8 крапель на хвилину, слідкувати за колінними рефлексами, частотою дихання, пульсом, серцебиттям плода. Катетеризувати постійним катетером сечовий міхур для контролю погодинного діурезу, білка в сечі, ввести назогастральний зонд для декомпресії шлунку, катетеризувати підключичну вену та виконувати ін фузійну терапію в повному обсязі протягом 2 годин, провести вагінальне дослідження для з'ясування акушерської ситуації, готувати легені плода до позаутробних умов існування та ставити питання про оперативне пологорозрішення шляхом кесарського розтину, враховуючи незрілість пологових шляхів.

Дифдіагноз слід провести з приступом епілепсії.

3. До гінекологічного стаціонару поступила вагітна з терміном вагітності 11 тижнів зі скаргами на загальну слабкість, нудоту та блювоту до 20-25 раз на добу, інколи блювота виникає при будь-якому русі вагітної, порушений сон, втрату маси тіла до 8 кг. Об'єктивно: загальний стан важкий. Шкірні покриви і слизові оболонки сухі, язик обкладений білим нальотом. Температура тіла 37,5 ⁰С. Тахікардія до 110 уд./хв., артеріальний тиск 90/60 мм. рт. ст. Вагітна не утримує їжу, рідину. Тургор шкіри знижений. Добовий діурез 300 мл, ацетонурія, протеїнурія та циліндрурія. Гемоглобіну в крові 150 г/л. У аналізах крові: загальний білок- 60 г/л, загальний білірубін- 25 ммоль/л, креатинін- 100 мкмоль/л. Зрушення кислотно-лужної рівноваги у бік ацидозу. При дослідженні електролітів крові- зниження калію, натрію і кальцію.

Діагноз? Призначте план лікування. З чим слід диференціювати дану патологію?

Відповідь: Вагітність 11 тижнів. Ранній гестоз. Блювота вагітних важкого ступеню. Ацетонемічний синдром.

План лікування:

1. Режим ліжковий.

2. Провести назогастральний зонд.

3. Катетеризувати периферичні вени та налагодити введення слідуючих препаратів:

Дроперидол 10 мг в/м 2 рази на добу через 12 годин.

Реланіум 10 мг в/м 2 рази на добу через 12 годин.

Аміназін 25 мг в/м 1 раз на добу.

Реополіглюкін 400 мл в/в.

Курантил 2 мл 0,5% розчину на 400 мл фізрозчину, аскорбінова кислота 5 мл 5% розчину окремо в трубку крапельника 1 раз на добу.

Свіжозаморожена плазма 200 мл в/в.

Есенціале 10-15мл в/в на 200 мл фізрозчину крапельно 1 раз на добу.

Трентал 300 мг в/в крапельно 1 раз на добу.

Тропафен 1 мл 1% розчину в/м через 8 годин.

Лактосол 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу.

Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу.

Глутаргін 4 мл в/в крапельно 1 раз на добу на 200 мл фізрозчину.

Дифдіагноз слід проводити з харчовою токсикоінфекцією, гастритом, панкреатитом, жовчнокам'яною хворобою, раком шлунку, нейроінфекцією і ін.

У вагітної на фоні прееклампсії важкого ступеню виник приступ еклампсії. Термін вагітності- 36 тижнів. Положення плода повздовжнє, головне перед-лежання. Голівка плода притиснута до площини в малий таз. Серцебиття плода приглушене, ритмічне до 160 в 1 хв. При вагінальному дослідженні: шийка матки відхилена до крижової западини, сформована, зовнішнє вічко закрите. Через переднє склепіння пальпується голівка плода, притиснута до площини входу в малий таз. Мис не досяжний при довжині пальців 11,5 см. Води не виливались. Виділення слизові.

Діагноз? Визначте тактику лікаря та метод пологорозрішення.

Відповідь: Діагноз - вагітність 36 тижнів. Пізній гестоз. Стан після приступу еклампсії. Дистрес плода. Провести невідкладну терапію: вкласти жінку на лівий бік, очистити дихальні шляхи, дати вдихати кисень, провести болюсне введення 25% розчину магнезії сульфату в кількості 16 мл на 30 мл фізіологічного розчину протягом 5 хв, потім налагодити внутрішньовенне краплинне введення 25% розчину магнезії сульфату в кількості 30 мл на 220 мл фіз. розчину з частотою 8 крапель на хвилину, слідкувати за колінними рефлексами, частотою дихання, пульсом, серцебиттям плода. Катетеризувати постійним катетером сечовий міхур для контролю погодинного діурезу, білка в сечі, ввести назогастральний зонд для декомпресії шлунку, катетеризувати підключичну вену та виконувати інфузійну терапію в повному обсязі протягом 2 годин, готувати легені плода до позаутробних умов існування, лікувати дистрес плода та ставити питання про оперативне пологорозрішення шляхом кесарського розтину, враховуючи незрілість пологових шляхів.

4. У жінки термін вагітності 11 тижнів, скарги на болі в ногах, кістках тазу, м'язах. З'явлися загальна слабкість, стомлюваність, парестезії; змінилась хода ("качина"), сухожильні рефлекси підвищені. Пальпація лобкового зчленування болісна. На рентгенограмі тазу виявлено розходження кісток лобкового зчленування, в кістках деструктивні зміни відсутні.

Діагноз? Чи можна продовжувати виношувати дану вагітність? Призначте лікування.

Відповідь: Діагноз: остеомаляція вагітних. Необхідно перервати вагітність по медичним показанням. Показано призначення вітаміну D, риб'ячого жиру, призначення ультрафіолетового опромінення (загального і місцевого), препаратів кальцію під рентгенологічним контролем насиченості кісток кальцієм та рівню кальцію в крові.

6. Впершенароджуюча, пологи тривають 16 годин. Води вилились 2 години тому. Головне передлежання, серцебиття плода 168 уд./хв, ритмічне. Розкриття шийки матки повне, голівка перебуває у виході з малого таза. Стрілоподібний шов у прямому розмірі, мале тім'ячко у лона. Поставте діагноз?

Відповідь:І термінові затяжні пологи у впершонароджуючої.

ІІ період пологів. Раннє відходження навколоплідних вод.

Повздовжне положення плода, головне передлежання, передній вид, голівка у виході з таза;

Гіпоксія плода.

Тактика лікаря: провести катетеризацію сечового міхура, надати загальне знеболювання, накласти вихідні акушерські щипці.

7.Впершонароджуюча, пологова діяльність триває 36 годин, безводний період 20 годин. Підвищилась температура до 38 0 С, з'явились гнійні виділення з вагіни, морозить. Таз нормальних розмірів. Очікувана маса плода 3000 г. Голівка плода великим сегментом у вході до малого таза. Стрілоподібний шов у лівому косому розмірі, мале тім'ячко праворуч від лона. Серцебиття плода 140 уд./ хв. Розкриття шийки матки повне. Поставте діагноз. Визначте тактику лікаря.

Відповідь: І термінові затяжні пологи. Раннє відходження навколоплідних вод.

ІІ період пологів. Хоріонамніоніт. Повдовжне положення плода, головне передлежання, ІІ позиція. Голівка в порожнині малого таза.

Тактика лікаря: провести катетеризацію сечового міхура, надати загальне знеболювання, накласти порожнинні акушерські щипці.

8.Повторнонароджуюча, вагітність доношена, поступила з регулярними переймами протягом 8 годин, води вилились годину тому. Скарги на головний біль, миготіння мушок перед очима. АТ 180/100 мм. рт. ст. У сечі білок (3,3 г/л), гіалінові циліндри. Серцебиття плода 140 уд. / хв, ритмічне. При вагінальному дослідженні: розкриття шийки матки повне, плідний міхур відсутній, нижній полюс голівки на 6 см нижче за інтерспінальну лінію, голівка заповнює крижову западину, стрілоподібний шов- в правому косому розмірі, мале тім'ячко- ліворуч від лона. Мис не досягається, екзостозів немає. Поставте діагноз. Визначте тактику лікаря.

Відповідь: ІІ термінові пологи. Раннє відходження навколоплідних вод. Пізній гестоз, прееклампсія важкого ступеню. ІІ період пологів. Повздовжнє положення плода, головне передлежання, І позиція, голівка в широкій частині порожнини малого таза.

Тактика лікаря:провести катетеризацію сечового міхура, надати загальне знеболювання, накласти високі акушерські щипці.

9.Повторнонароджуюча, з дитинства страждає міопією високого ступеня. Є висновок про необхідність скорочення ІІ періоду пологів. Таз нормальний. Можлива маса плода 3200 г. Серцебиття плода 140 уд./ хв. При вагінальному дослідженні: шийка матки згладжена, розкриття повне. Плідний міхур відсутній. Голівка заповнює крижову западину до рівня крижово- куприкового сполучення, лонна дуга не пальпується. Стрілоподібний шов в правому косому розмірі, мале тім'ячко ліворчу від лона. Мис не досягається, екзостозів немає. Поставте діагноз. Визначте тактику лікаря.

Відповідь:ІІ термінові пологи. ІІ період пологів. Повздовжнє положення плода, головне передлежання, І позиція, голівка у вузькій частині порожнини малого таза. Міопія високого ступеня.

Тактика лікаря:Провести катетеризація сечового міхура , надати загальне знеболювання та накласти вакуум- екстрактор та вилучити плід.

10.Впершенароджуюча 22 років, лікується в стаціонарі з приводу нефропатії вагітних другого ступеня протягом 5 днів. На 6-й день перебування в стаціонарі о 4-й годині почались термінові пологи. О 12-й годині розпочався приступ еклампсії. Вагінальне дослідження під наркозом: розкриття шийки матки повне, стрілоподібний шов у правому косому розмірі малого таза, ближче до лобка, нижній полюс голівки на 3 см нижче спінальної лінії, крижова западина заповнена голівкою повністю, мис досягти не можна, плідний міхур відсутній. Діагноз. Що робити?

Відповідь: І пологи, ІІ період пологів. Пізній гестоз, Прееклампсія важкого ступеню Еклампсія. Повздовжнє положення плода, головне передлежання плода, голівка великим сегментом в порожнині малого таза.

Тактика лікаря:катетеризація сечового міхура, накласти високі акушерські щипці.

11.Вагітна 20 років. І період пологів на 40 тижні вагітності. Головне передлежаня. Пологва діяльність протягом 8 год., перейми регулярні, по 30 сек через 5-7 хв. Розкриття шийки матки 3 см. Плодовий міхур цілий. ЧСС плода 128-148 уд./ хв. На КТГ децелерації типу dip І. Чи показаний кесарів розтин? Чому?

Відповідь:Прогресуючий дистрес плода, недостатньо сформовані пологові шляхи, вторинна слабкість пологової діяльносі. З метою прискорення народження плода слід провести кесарський розтин в ургентному порядку.

12.Повторні пологи на 39 тижні. Маса плода близько 3800,0. Протягом 3 год. Відзначають підтіканя навколоплідних вод з незначною домішкою меконію. ЧСС плода 140-154 уд./ хв, децелерації не реєструються. Передлегла частина рухлива ад входом в малий таз. Які обстеження потрібні для визначення плану розродження?

Відповідь: Вагінальне дослідження, визначеня ознаки Вастена, КТГ плода в динаміці.

13.Першороділля 30 років. Перейми протягом 2 годин. В анамнезі- вторинна неплідність після позаматкової вагітності, неефективне консервативне лікування протягом 5 років. Штучне запліднення (ІVF). Вказати доцільний спосіб розродження?

Відповідь: Враховуючи застосування новітніх репродуктивних технологій показано розродження шляхом операції кесарського розтину.

14.Перші пологи на 30 тижні вагітності. Тазове передлежання. Передчасне збігання навклоплідних вод. Передбачувана маса плода 1300,0. Обгрунтувати показання до кесарівого розтину.

Відповідь: Враховуючи відсутність умов до розродження через природні пологові шляхи, відсутність підвищення температури тіла у вагітної, незначну тривалість безводного проміжку, сідничне передлежання плода показано на фоні підготовки сурфактантної системи плода провести кесарський розтин.

15.Повторні пологи. Загальнорівномірнозвужений таз І ст. Попередні пологи дитиною масою 3400,0. Очікувана маса плода 4000,0. Головне передлежання, задній вид, при внутрішньому дослідженні- майже повне розкриття шийки матки, стрілоподібний шов в лівому косому розмірі входу до малого таза, мале тім'ячко з боку крижової кістки. Поставити діагноз і визначити спосіб розродження.

Відповідь: ІІ пологи, ІІ період плогів. Великий плід. Повздовжне положення, головне передлежання, задній вид, ІІ позиція. Анатомічно та клінічновузький таз. Спосіб розродження- кесарський розтин.

Література:

Основна:

1. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В. ,,Неотложные состояния в акушерстве''.- Винница, Книга- Вега .- 2006 .- С. 110-156.

• Степанківська Г.К., Михайленко О.Т., ,,Акушерство''.- Київ, Здоров'я, 2000.- С. 156-182.

• Руководство к практическим занятиям по акушерству под ред. В.Е. Радзинского.- мед. информ. агенство .-М. 2005.- С. 255-262.

• Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті. К.: ,,ІНТЕРМЕД''.- С.258-268, 274-280.

• Бодяжина В.Й., Акушерство.- М.: Медицина 1977.- С. 37-38

• Чернуха Е.А. Родовой блок.- М.: Медицина, 1999.

• Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Сімферополь, 1998.

Додаткова:

1. Айламазян. ,,Акушерство'' . Учебник для мединститутов.- Санкт- Петербург., 2005. С.156-180.

2. Артамонов В.С., Богдашкін М.Г., Венцківський Б.М., та ін. Акушерство. Харків: Основа, 2000 .- С. 124-134.

Автори: д.мед.н., доцент Гайструк Н.А.

д.мед., асистент Рудь В.О.

к.мед.н., доцент Супрунова Т.В.

Затверджено на засіданні кафедри «___» _________________ 200__ року, протокол № ____.

Переглянуто на засіданні кафедри «___» _________________ 200__ року, протокол № ____.