21

Малий таз (pelvis minor)

Малий таз утворений лобковими кістками (ossa pubis) і сідничими кістками (ossa ischii). Він має:

- верхній отвір таза (apertura pelvis superior), який є входом в малий

таз;

- нижній отвір таза (apertura pelvis inferior), який є виходом з малого

таза.

Затульний отвір (foramen obturatum) в кульшових кістках (ossa coxae)

закритий фіброзною пластинкою – затульною мембраною (membrana obturatoria).

На бічній стінці малого таза (pelvis minor) знаходяться:

-великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus);

-малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus), які обмежовані:

-крижово–остистою зв’язкою (ligamentum sacrospinale);

-крижово–горбовою зв’язкою (ligamentum sacrotuberale);

-великою та малою сідничними вирізками (incisurae

ischiadicae major et minor).

Великий тазжінки(pelvis major) має такі поперечні розміри:

- відстань між правою та лівою верхніми передніми клубовими остями

(spina iliaca anterior superior dextra et sinistra) – міжостьову відстань (distantia interspinosa), що дорівнює 25–27 см;

- відстань між найвіддаленішими точками правого клубового гребеня

(crista iliaca dextra) та лівого клубового гребеня (crista iliaca sinistra) –

міжгребеневу відстань (distantia intercristalis), що дорівнює 28–29 см.;

- відстань між двома великими вертлюгами стегнових кісток

(trochanteres majores ossium femoralium) – міжвертлюгову відстань (distantia intertrochanterica), що дорівнює 30–32 см.

Малий тазжінки (pelvis minor) має у середньостатистичних

європейських жінок такі розміри:

1. Вхід в малий таз:

- пряму кон’югату (conjugata recta) або анатомічну кон’югату

(conjugata anatomica) – відстань між мисом (promontorium) та верхнім краєм лобкового симфізу (margo superior symphysis pubicae), що дорівнює 11,5 см;

- справжню кон’югату (conjugata vera) або гінекологічну кон’югату

(conjugata gynaecologica), відстань між мисом (promontorium) та найбільш випуклою в тазову порожнину (cavitas pelvis) точкою лобкового симфізу

(symphysis pubica), що дорівнює 10,5–11 см. Ця кон’югата має найменший розмір порожнини таза, що має важливе значення при пологах. Визначають її віднявши 2 см від величини діагональної кон’югати;

-діагональну кон’югату (conjugata diagonalis) – відстань між нижнім краєм лобкового симфізу (symphysis pubica) та мисом (promontorium), що дорівнює 12,5–13 см. Діагональна кон’югата вимірюється гінекологом пальцевим дослідженням через піхву;

-косий діаметр (diameter obliqua), або косий розмір входу в малий таз,

–відстань між крижово–клубовим суглобом (articulatio sacroiliaca) і клубово–

лобковим підвищенням (eminentia iliopubica) у протилежного боку, що дорівнює 12–12,5 см;

- поперечний діаметр (diameter transversa), або поперечний розмір входу в малий таз, – відстань між найвіддаленішими точками межової лінії

(linea terminalis), що дорівнює 13–13,5 см.;

2.Вихід з малого таза:

-прямий розмір виходу з малого таза – відстань між верхівкою куприка (apex coccygis) і нижнім краєм лобкового симфізу (margo inferior symphysis pubicae), що дорівнює 9–10 см.;

-поперечний розмір виходу з малого таза – відстань між внутрішніми краями сідничих горбів (tubera ischiadica), що дорівнює 11–11,5 см.;

Таз у жінок ширший і нижчий, ніж у чоловіків.

Мис (promontorium) у чоловіків значно виступає вперед, тому верхній

отвір жіночого таза більше заокруглений.

У жінок крижова кістка (os sacrum) ширша і коротша.

Нижні гілки лобкових кісток (rami inferiores ossium pubis), що сходяться вверху, утворюють лобкову дугу (arcus pubicus), яка має кут в 90о – 100о.

Ця дуга (arcus pubicus) відповідає чоловічому підлобковому куту (angulus subpubicus), який дорівнює 75о.

При вертикальному положенні тіла людини площина верхнього отвору таза нахилена вперед та вниз – нахил таза (inclinatio pelvis), і утворює з горизонтальною площиною гострий кут:

-у жінок 55–60о;

-у чоловіків 50–55°.

Якщо з’єднати середини усіх прямих розмірів малого таза у жінок, то утворюється тазова вісь (axis pelvis), або провідна вісь таза, по якій при нормальних пологах проходить заднє тім’ячко (fonticulus posterior) головки плода.

Тема 2.Сполучення кісток гомілки. Гомілковостопний суглоб.

Сполучення кісток стопи.

Велико–малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis)

Велико–малогомілковий суглоб є:

-плоский (articulatio plana) – за формою;

-простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

-тривісний – за функцією.

Рухи навколо:

-вертикальної осі (axis verticalis);

-лобової осі (axis frontalis);

-стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: суглоб малорухомий (amphiarthrosis).

Суглобові поверхні:

- суглобова поверхня головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae);

- суглобова поверхня малогомілкової вирізки великогомілкової кістки

(facies articularis incisurae fibularis tibiae).

Вони поділяються на:

-надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis);

-піднадп’ятковий суглоб; надп’ятково–п’ятковий суглоб (articulatio

subtalaris; articulatio talocalcanea);

-поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa);

-надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis);

-п’ятково–кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea);

-клино–човноподібний суглоб (articulatio cuneonavicularis);

-міжклиноподібні суглоби (articulationes intercuneiformes);

-заплесно–плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales);

-міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales);

-плесно–фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae);

-міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis).

Надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis)

Надп’ятково–гомілковий суглоб є:

-блокоподібний (ginglymus) – за формою;

-складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

-одновісний – за функцією.

Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).

Види рухів:

-згинання і розгинання (flexio et extensio);

-при підошвовому згинанні (flexio plantaris) – відведення і приведення стопи (abductio et adductio pedis).

Суглобові поверхні:

- нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis

inferior tibiae);

- суглобова поверхня присередньої кісточки (facies articularis malleoli

medialis);

-суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli

lateralis);

-блок надп’яткової кістки (trochlea tali).

Допоміжний апарат:

- присередня обхідна зв’язка; дельтоподібна зв’язка (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum), яка має такі частини:

-великогомілково–човноподібну частину (pars tibionavicularis);

-великогомілково–п’яткову частину (pars tibiocalcanea);

-передню великогомілково–надп’яткову частину (pars

tibiotalaris anterior);

- задню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris

posterior);

-бічна обхідна зв’язка (lig. collaterale laterale), яка складається з:

-передньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare

anterius);

- задньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare

posterius);

- п’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. calcaneofibulare).

Піднадп’ятковий суглоб; надп’ятково-п’ятковий суглоб (articulatio subtalaris; articulatio talocalcanea)

Піднадп’ятковий суглоб є:

-циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;

-простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

-одновісний – за функцією.

-комбінований з надп’ятково–п’ятково–човноподібним суглобом.

Рухи навколо: стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- відвертання з приведенням і підошвовим згинанням стопи (supinatio cum adductione et flexione plantari pedis);

- привертання з відведенням і тильним згинанням стопи (pronatio cum abductione et flexione dorsali pedis).

Суглобові поверхні:

- задня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea posterior tali);

- задня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris posterior calcanei).

Допоміжний апарат:

-міжкісткова надп’ятково–п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum

interosseum);

-бічна надп’ятково–п’яткова зв’язка (lig.talocalcaneum laterale);

-присередня надп’ятково–п’яткова зв’язка (lig.talocalcaneum mediale).

Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб (articulatio

talocalcaneonavicularis)

Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб є:

-кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;

-складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

-тривісний – за функцією.

-комбінований із піднадп’ятковим суглобом.

Рухи навколо стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- відвертання з приведенням і підошвовим згинанням (supinatio cum adductione et flexione plantari);

- привертання з відведенням і тильним згинанням стопи (pronatio cum abductione et flexione dorsali pedis).

Суглобові поверхні:

- передня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea tali anterior);

- середня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea tali media);

- передня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris calcanei anterior);

-середня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris calcanei media);

-човноподібна суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies

articularis navicularis tali);

- задня суглобова поверхня човноподібної кістки (facies articularis ossis navicularis posterior).

Допоміжний апарат: підошвова п’ятково–човноподібна зв’язка

(lig.calcaneonaviculare plantare).

П’ятково–кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea)

П’ятково–кубоподібний суглоб є:

-сідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;

-простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);