21
.pdf- двовісний – за функцією.
Рухи навколо:
-стрілової осі (axis sagittalis);
-лобової осі (axis frontalis).
Види рухів: незначні, навколо названих осей та ковзання.
Суглобові поверхні:
- кубоподібна суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis cuboidea calcanei);
- задня суглобова поверхня кубоподібної кістки (facies articularis ossis cuboidei posterior).
Клино–човноподібний суглоб (articulatio cuneonavicularis)
Він є:
-плоский (articulatio plana) – за формою;
-складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
-тривісний – за функцією.
Рухи навколо:
-вертикальної осі (axis verticalis);
-стрілової осі (axis sagittalis);
-лобової осі (axis frontalis).
Види рухів: суглоб малорухомий (amphiarthrosis), переважно ковзання.
Суглобові поверхні:
- суглобова клиноподібна поверхня човноподібної кістки (facies articularis cuneiformis ossis navicularis);
- суглобові човноподібні поверхні (facies articulares naviculares) усіх трьох клиноподібних кісток (ossa cuneiformia).
Поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa; суглоб Шопара)
Поперечний суглоб складається із:
-п’ятково–кубоподібного суглоба (art. calcaneocuboidea);
-надп’ятково–човноподібної частини (pars talonavicularis)
надп’ятково–п’ятково–човноподібного суглоба (articulatio talocalcaneonavicularis).
“Ключем” поперечного суглоба заплесна (articulatio tarsi transversa) є
роздвоєна зв’язка (lig. bifurcatum), яка складається з:
- п’ятково–човноподібної зв’язки (lig. calcaneonaviculare);
- п’ятково–кубоподібної зв’язки (lig. calcaneocuboideum).
Суглоби між заплесновими кістками (articulationes ossium tarsi)
укріплюються зв’язками заплесна (ligamenta tarsi) та підошвовими зв’язками заплесна (ligg. tarsi plantaria).
До зв’язок заплесна (ligamenta tarsi) належать:
А.Міжкісткові зв’язки заплесна (ligg. tarsi interossea), які складаються
з:
- міжкісткової надп’ятково–п’яткової зв’язки (lig. talocalcaneum interosseum);
-міжкісткової клино–кубоподібної зв’язки (lig. cuneocuboideum);
-міжкісткових міжклиноподібних зв’язок (ligg. intercuneiformia
interossea).
Б.Тильні зв’язки заплесна (ligg. tarsi dorsalia), які складаються з:
-надп’ятково–човноподібної зв’язки (lig. talonaviculare);
-тильних міжклиноподібних зв’язок (ligg. іntercuneiformia
dorsalia);
-тильної клино–кубоподібної зв’язки (lig. cuneocuboideum dorsale);
-тильної кубо–човноподібної зв’язки (lig. cuboideonaviculare
dorsale);
-роздвоєної зв’язки (lig. bifurcatum), до складу якої входять:
-п’ятково–човноподібна зв’язка (lig. calcaneonaviculare);
-п’ятково–кубоподібна зв’язка (lig. calcaneocuboideum).
В.Тильні клино–човноподібні зв’язки (ligg.cuneonavicularia dorsalia).
Вони мають:
- тильну п’ятково–кубоподібну зв’язку (lig.calcaneocuboideum
dorsale).
До підошвових зв’язок заплесна (ligg. tarsi plantaria) належать:
-довга підошвова зв’язка (lig. plantare longum);
-підошвова п’ятково–кубоподібна зв’язка (lig. calcaneocuboideum
plantare);
- підошвові клино–човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia
plantaria);
- підошвова кубо–човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare
plantare);
-підошвові міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia plantaria);
-підошвова клино–кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideum plantare).
Заплесно–плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales; суглоб Лісфранка)
Заплесно–плеснові суглоби є:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
-складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);
-тривісні – за функцією.
Рухи навколо:
-вертикальної осі (axis verticalis);
-стрілової осі (axis sagittalis);
-лобової осі (axis frontalis).
Види рухів: малорухомий (amphiarthrosis), ковзання на 10–15о.
Суглобові поверхні:
- дистальні суглобові поверхні клиноподібних кісток (facies articulares distales ossium cuneiformium);
- дистальні суглобові поверхні кубоподібної кістки (facies articulares distales ossis cuboidei);
- задні суглобові поверхні основ плеснових кісток (facies articulares posteriores basium ossium metatarsi).
“Ключем” до суглоба Лісфранка є присередня заплесно–плеснова зв’язка
(lig. tarsometatarsale mediale).
Допоміжний апарат:
-тильні заплесно–плеснові зв’язки (ligg. tarsometatarsalia dorsalia);
-підошвові заплесно–плеснові зв’язки (ligg. tarsometatarsalia plantaria);
-міжкісткові клино–плеснові зв’язки (ligg. cuneometatarsalia interossea).
Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales)
Міжплеснові суглоби є:
-плоскі (articulationes planae) – за формою;
-прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
-тривісні – за функцією;
-малорухомі.
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
-вертикальної осі (axis verticalis);
-стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosis).
Суглобові поверхні: бічні та присередні суглобові поверхні (facies articulares laterales et mediales) між основами плеснових кісток (ossa metatarsi).
Допоміжний апарат:
-міжкісткові плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia interossea);
-тильні плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia dorsalia);
-підошвові плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia plantaria).
Плесно–фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae)
Плесно–фалангові суглоби є:
-кулясті (articulationes spheroideae) – за формою;
-прості (articulationes simplices) – за будовою, але двовісні – за функцією.
Рухи навколо:
-лобової осі (axis frontalis);
-стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
-згинання (flexio) і розгинання (extensio);
-при розігнутих пальцях – відведення (abductio) і приведення
(adductio).
Суглобові поверхні:
-головки плеснових кісток (capita ossium metatarsi);
-основи проксимальних фаланг (bases phalangium proximalium).
Допоміжний апарат:
-обхідні зв’язки (ligg. collateralia);
-підошвові зв’язки (ligg. plantaria);
-глибока поперечна плеснова зв’язка (lig. metatarsale transversum
profundum).
Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis)
Міжфалангові суглоби стопи є:
-блокоподібні (ginglymi) – за формою;
-прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
-одновісні – за функцією.
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
-згинання (flexio);
-розгинання (extensio).
Суглобові поверхні:
- суглобові поверхні суміжних фаланг пальців стопи.
Допоміжний апарат:
-обхідні зв’язки (ligg. collateralia);
-підошвові зв’язки (ligg. plantaria).
Стопа в цілому (pes totalis)
Десять кісток стопи (os naviculare, ossa cuneiformia medialе, intermedium et laterale, os cuboideum, ossa metatarsalia primum – quintum [I–V]), з’єднуючись між собою, утворюють випуклі догори дуги - склепіння (arcus), які орієнтовані поздовжньо та поперечно.
Завдяки склепінній будові, стопа (pes) опирається не всією підошвовою ділянкою (regio plantaris), а має постійні три точки опори:
-ззаду п’ятковий горб (tuber calcanei);
-спереду головки I та V плеснових кісток (capita ossium metatarsi primi et quinti [I et V]).
-латерально бічну поверхню підошви.
Стопа має п’ять поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinales) та
одне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversalis).
Усі поздовжні склепіння стопи (arcus pedis longitudinales) починаються від п’яткового горба (tuber calcanei) і закінчуються на головках плеснових кісток (capita ossium metatarsi).
До складу кожного поздовжнього склепіння (arcus pedis longitudinalis)
входять одна плеснова кістка (os metatarsi) та частина заплеснових кісток
(pars ossium tarsi), що розташовані між даною плесновою кісткою (os metatarsi) та п’ятковим горбом (tuber calcanei).
Поздовжнє склепіння має:
-бічну частину (pars lateralis);
-присередню частину (pars medialis).
Перше поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis primus) –
присереднє склепіння стопи (arcus pedis medialis) утворене:
- першою плесновою кісткою (os metatarsi primum);
-присередньою клиноподібною кісткою (os cuneiforme mediale);
-присередньою частиною човноподібної кістки (pars medialis ossis
navicularis);
-присередньою частиною надп’яткової кістки (pars medialis tali);
-присередньою частиною п’яткової кістки (pars medialis calcanei).
Найдовшим та найвищимєдруге поздовжнє склепіння стопи(arcus pedis longitudinalis secundus),а найнижчим і коротким – п’яте поздовжнє склепіння стопи(arcus pedis longitudinalis quintus).
У поперечному напрямку всі п’ять склепінь (arcus) мають неоднакову висоту. Внаслідок цього на рівні передньої частини п’яти з найвищих точок поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinalis) формується дугоподібно вигнуте вверх поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus).
Це склепіння поділяється на:
-проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);
-дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis).
Склепіння стопи (arcus pedis) зумовлені і утримуються:
- формою кісток, які їх утворюють, зв’язками (пасивні “затяжки” склепінь стопи);
- м’язами разом із сухожилками (активні “затяжки” склепіння стопи).
При розслабленні активних та пасивних “затяжок” склепіння стопи опускаються і стопа сплощується, розвивається плоскостопість.
Завдяки склепінній будові стопи, маса тіла рівномірно розподіляється на всю стопу, зменшуються струси тіла при ходьбі, бігу, стрибках, оскільки її склепіння виконують роль амортизаторів.
Склепіння також забезпечують пристосованість стопи до ходьби та бігу по нерівній поверхні.
Перелік питань:
1.Які види з’єднань кісток розрізняють в межах таза?
2.Які особливості будови крижовоклубового з’єднання?
3.Які зв’язки укріплюють крижовоклубовий суглоб?
4.Чим обмежені малий та великий сідничні отвори?
5.Які морфологічні та функціональні особливості лобкового симфіза?
6.Які кістки утворюють кульшовий суглоб?
7.Які рухи можливі в кульшовому суглобі і навколо яких осей вони здійснюються?
8.Які групи зв’язок укріплюють даний суглоб?
9.Яке функціональне значення зв’язки головки стегнової кістки?
10.Чим зумовлений обмежений об’єм рухів в цьому суглобі?
11.Які кістки беруть участь в утворенні колінного суглоба?
12.Яка будова менісків колінного суглоба?
13.Назвіть і покажіть місця фіксації суглобової сумки на кожній кістці і вкажіть на особливості будови її синовіальних оболонок.
14.Які зв’язки відносяться до капсульних та позакапсульних?
15.Які зв’язки відносяться до внутрішньокапсульних зв’язок?
16.Які є синовіальні сумки в ділянці колінного суглоба?
17.Які рухи можливі в колінному суглобі?
18.Які особливості з’єднання кісток гомілки на рівні діафізів і епіфізу?
19.Які зв’язки укріплюють дистальне і проксимальне з’єднання гомілкових кісток?
20.Які функціональні особливості цих з’єднань?
21.Чим утворений гомілково-стопний суглоб?
22.Які рухи можливі в гомілково-стопному суглобі?
23.З яких частин складається медіальна зв’язка?
24.Які суглоби розрізняють між кістками заплесна?
25.Які суглоби утворюють поперечний суглоб заплесна (суглоб Шопара)?
26.Що є ключем Шопарового суглоба?
27.Які особливості будови заплесно-плеснових суглобів (з’єднання Лісфранка)?
28.Які особливості будови міжплеснових, плеснофалангових і міжфалангових суглобів?
29.Які є склепіння ступні, чим вони утворені.
30.Яке функціональне значення склепінь ступні?
Тестовий контроль
1. При травмі в області тазу у хворого на ренгенологичному знімку виявлено некроз головки стегнової кістки. Яка з перерахованих зв'язок кульшового суглоба була пошкоджена?
А. *Зв'язка головки стегнової кістки Б. Клубово-стегнова зв'язка В. Лобково-стегнова зв'язка С. Сіднично-стегнова зв'язка