
- •Навички, якими повинні оволодіти студенти протягом навчання на кафедрі психіатрії та наркології .
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми.
- •II. Навчальна мета.
- •Коротке викладення історії психіатрії.
- •Психіатрична допомога.
- •Структура організації психіатричної допомоги
- •Організаційні принципи психіатричної служби в Україні
- •Психіатрична допомога в системі Міністерства освіти.
- •Психіатрична допомога в системі
- •I. У станови надання позалікарняної психіатричної допомоги.
- •Структура та завдання психоневрологічного диспансеру
- •Завдання диспансеру
- •Структура та завдання психіатричної лікарні
- •Завдання психіатричного стаціонару
- •Завдання соціально-реабілітаційних установ.
- •Документація стаціонару
- •Правила роботи медичного персоналу з психічно хворими
- •Показання та порядок госпіталізації хворих до психіатричного стаціонару
- •Методи “утримування” психічно хворих
- •Основи законодавства україни про охорону здоров’я
- •Кваліфікаційні вимоги
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Класифікація психічних розладів. Поняття психопатологічного синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
- •Коротке викладення матеріалу теми.
- •Основні типи перебігу психічних розладів.
- •Діагностична послідовність в психіатричній клініці
- •Клініко-лабораторне дослідження
- •Дослідження фізіологічних рідин.
- •Спеціальні лабораторні дослідження
- •Нейроендокринні тести
- •Моніторинг рівня вмісту лікарського засобу в плазмі крові
- •Методики оцінки психічних функцій.
- •Дослідження порушень уваги
- •Дослідження пам'яті за допомогою методики завчання десяти слів
- •Приклади стимульного вербального матеріалу:
- •Дослідження порушень інтелекту
- •Нейропсихологічне дослідження порушень мови
- •Методи дослідження в клінічній психології
- •Нейропсихологічне дослідження порушень письма
- •Нейропсихологічне дослідження порушень рахунку.
- •Нейропсихологічне дослідження стереогнозису
- •Запитання до модульного контролю.
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Коротке викладення теми:
- •Спостерігаються наступні види патології сприйняття і образів уявлення:
- •Психопатологія сприйняття і образів уявлення
- •I - ілюзії неуважності;
- •II - афективні ілюзії;
- •III - ілюзії парейдолічні.
- •Топографічні аспекти сприйняття
- •Блок прийому, переробки і зберігання інформації.
- •Питання, винесені для тестового контролю
- •Методичні вказівки для студентів по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії.
- •Перелік конкретних знань і умінь.
- •Питання до тестового контролю:
- •Д) псевдоремінісценцій. Методичні вказівки
- •Граф логічної структури до теми
- •Розлади мислення.
- •4. Індуковане маячення.
- •5. Конформне маячення.
- •Розлади інтелекту.
- •Клінічні форми олігофренії.
- •Питання до тестового опитування.
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Контрольні питання.
- •7.2. Еталонні задачі.
- •Коротке викладення теми .
- •Посилення емоцій.
- •1. Пригнічений настрій.
- •Додатки. Торонтськая шкала алекситімії (tas)
- •Питання до тестового контролю.
- •Методичні вказівки
- •Коротке викладення матеріалу до теми
- •Порушення інстинктів.
- •Ііі. Розлади інстинкту самозбереження.
- •Розлади мовлення
- •Афатичні розлади мовлення.
- •Розлади письмового мовлення.
- •Дослідження рухо-вольової сфери.
- •Питання до тестового контролю.
- •Методичні вказівки
- •Коротке викладення теми.
- •Методичні вказівки
- •Тема : Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів.
- •Теоретичні питання.
- •Коротке викладення матеріалу.
- •Основні принципи лікування психічних захворювань.
- •Принципи психофармакотерапії|:
- •Основні положення|становища| психофармакотерапії|:
- •1. Нейролептики.
- •Фенотіазіни
- •За дією
- •Екстрапірамідні розлади:
- •4. Побічні ефекти з боку внутрішніх органів:
- •Транквілізатори (анксиолітики|)
- •Нові небензодіазепінові| препарати
- •Антидепресанти
- •Принципи лікування антидепресантами:
- •Покази|показання| для призначення антидепресантів:
- •1. Неселективні інгібітори зворотного захоплення|захвату| серотоніна|Серотоніну| і норадреналіну — трицикличні| антидепресанти (тца).
- •2. Гетероциклічні антидепресанти.
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення|захвату| серотоніна|Серотоніну| (СіОзс).
- •4. Норадренергічні і специфічні серотонинергчні| антидепресанти (насса).
- •5. Інгібітори моноаміноксидази| (імао).
- •6. Оборотні імао-а.
- •7. Антидепресанти з|із| іншим механізмом дії.
- •Нормотіміки
- •Ноотропи
- •ВиділЯються наступНі|слідуючих| радикаЛи |радикал-іони| дії ноотропів:
- •Психостимулятори.
- •Нормотиміки
- •Шокова терапія.
- •Теорії гіпнозу.
- •Класичний психоаналіз.
- •1. Продукування матеріалу.
- •2. Аналіз матеріалу пацієнта.
- •3. Робочий альянс.
- •Лікарсько-трудова експертиза психічно хворих
- •Судово-психіатрична експертиза
- •Військово-лікарська експертиза
- •Питання до тестового контролю
- •Синдром сутінкових станів свідомості.
- •Рекомендована л і т е р а т у р а
Синдром сутінкових станів свідомості.
Сутінковий стан свідомості є раптовою і короткочасною (хвилини, години, дні – рідше більш тривалі терміни) втратою ясності свідомості з повною відчуженістю від оточуючого або з його фрагментарним і спотвореним сприйняттям при збереженні звичних автоматизованих дій. За особливостями клінічних проявів сутінковий стан свідомості поділяють на просту і „психотичну” форми, між якими не існує чітких відмін.
Проста форма має раптовий початок. Хворі відключаються від реальності. Увійти з ними в контакт неможливо. Спонтанна мова або відсутня, або обмежується стереотипним повторенням окремих слів, коротких речень. Рухи то збіднені та сповільнені, то виникають епізоди імпульсивного збудження з негативізмом. В ряді випадків зберігаються послідовні, частіше порівняно прості, але зовні цілеспрямовані дії. Якщо вони супроводжуються мимовільним блуканням, мова йде про амбулаторний автоматизм. Якщо він триває хвилини, його називають фугою або трансом; амбулаторний автоматизм, що виникає під час сну, має назву сомнамбулізму або лунатизму. Проста форма сутінкового потьмарення свідомості триває звичайно від кількох хвилин до кількох годин та супроводжується повню амнезією.
„Психотична” форма сутінкового потьмарення свідомості супроводжується галюцинаціями, маренням та зміненим афектом. Виникає відносно поступово. Із галюцинацій переважають зорові зі страхітливим змістом. Нерідко вони чуттєво-яскраві, сценоподібні, різнокольорові, блискучі. Характерні рухомі зорові галюцинації – групи людей, тварин, що наближаються, автомобіль, що мчить на хворого, будівлі, що руйнуються т. ін. Галюцинації слуху – це фонеми, часто оглушливі – грім, тупіт, вибухи. Нюхові галюцинації частіше неприємні – запах смаленого, сечі, падалі.
Переважає образне марення з ідеями переслідування, фізичного знищення, величі, месіанства; часто зустрічаються релігійно-містичні маячні висловлювання. Марення може супроводжуватись хибними впізнаваннями. Афективні розлади інтенсивні та відрізняються напруженістю: страх, лють, ненависть, екстаз. Рухові розлади найчастіше проявляються збудженням у формі безглуздих руйнівних дій, спрямованих на неживі предмети або оточуючих. Зникнення хворобливих розладів нерідко відбувається раптово. Амнезія після сутінкового потьмарення свідомості, що супроводжується продуктивними розладами, може бути частковою, ретардованою або повною.
Аментивний синдром – форма потьмарення свідомості з явищами безладності мови, порушенням моторики та розгубленістю. Мова хворих складається з окремих слів буденного змісту, складів, звуків, які вимовляються тихо, голосно або наспівуються з одними й тими ж інтонаціями. Нерідко спостерігаються персеверації. Настрій у хворих мінливий – то пригнічено-тривожний, то дещо підвищений з рисами захвату, то байдужий. Рухове збудження при аменції відбувається звичайно у межах ліжка. Воно вичерпується окремими руховими актами, що не складають закінченого руху: хворі крутяться, вигинаються, здригаються т. ін. Вступити у мовний контакт з ними не вдається. Маячня при аменції фрагментована, галюцинації – поодинокі. Ґрунтуючись на переважанні тих чи інших розладів – ступору, галюцинацій, марення – виділяють відповідні окремі форми аменції – кататонічну, галюцинаторну, маячну. Період аментивного стану повністю амнезується. При одужанні аменція змінюється або тривало існуючою астенією, або психоорганічним синдромом.
ПИТАННЯ ДО тестового КОНТРОЛЮ.
Астенічний синдром характеризується всіма ознаками, крім:
- фізичної виснажливості,
- психічної виснажливості,
- фіксаційної амнезії,
- афективної лабільності,
- порушень сну.
Деліріозний синдром, як правило, зустрічається при:
- шизофренії,
- психопатії,
- маніакально-депресивному психозі,
- алкоголізмі,
- неврозах.
Кататонічний синдром, як правило, зустрічається при:
-шизофренії,
- епілепсії,
- маніакально-депресивному психозі,
- неврозах,
- психопатії.
Розірваність мислення зустрічається при таких синдромах:
-шизофренічному галюцинозі,
- депресивному,
- маніакальному,
- астенічному,
- Корсаковському.
Для якого захворювання характерна тріада Ясперса:
- шизофренії,
- реактивних психозів,
- маніакально-депресивного психозу,
- неврозів,
- психопатій.
Корсаковський синдром зустрічається при:
- шизофренії,
- епілепсії,
- черепно-мозкових травмах,
- неврозах,
- маніакально-депресивному психозі.
Для шизофренічного галюцинозу характерні:
- справжні нюхові галюцинації,
- нюхові псевдогалюцинації,
- справжні вербальні галюцинації,
- вербальні псевдогалюцинації,
- справжні зорові галюцинації.
Дементний синдром характерним для:
- неврозів,
- шизофренії,
- психопатій,
-старечих психозів,
- олігофреній.
Негативізм притаманний таким синдромам:
- судомному,
- маніакальному,
- церебрастенічному,
- кататонічному,
- депресивному.
Справжні зорові галюцинації найчастіше зустрічаються при таких синдромах:
- астенічному,
- Кандинського-Клерамбо,
- Корсаковському,
- шизофренічному галюцинозі,
- деліріозному.
Псевдодементний синдром характерний для:
- шизофренії,
- старечих психозів,
- інволюційних психозів,
- реактивних психозів,
- неврозів.
Сутінковий розлад свідомості зустрічається при:
- шизофренії,
- епілепсії,
- маніакально-депресивному психозі,
- інволюційних психозах,
- неврозах.
Апато-абулічний синдром спостерігається при:
- шизофренії,
- депресивній фазі маніакально-депресивного психозу,
- неврозі нав'язливих станів,
- епілепсії,
- психопатіях.
Психоорганічний синдром характерний для:
- шизофренії,
- епілепсії,
- маніакально-депресивного психозу,
- старечих психозів,
- органічних та судинних уражень головного мозку.