Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шигельоз СТУД УКР.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
237.06 Кб
Скачать

4. Зміст теми заняття Шигельоз

Амебіаз

5. Матеріали методичного забезпечення заняття:

5.1. Контрольні питання для індивідуального опитування: =2

  1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать шигельоз та амебіаз

  2. Джерело інфекції при шигельозі.

  3. Джерело інфекції при амебіазі.

  4. Шляхи та основні фактори передачі при шигельозі.

  5. Шляхи та основні фактори передачі при амебіазі.

  6. Фактори патогенності при шигельозі

  7. Стадії патогенезу шигельозу.

  8. Патогенез основних клінічних симптомів шигельозу.

  9. В якому відділі шлунково-кишкового тракту локалізується патологічний процес у хворого на шигельоз?

  10. Тривалість інкубаційного періоду шигельозу.

  11. Тривалість інкубаційного періоду при амебіазі.

  12. Опорні симптоми локалізованої форми шигельозу.

  13. Основні симптоми генералізованих форм амебіазу.

  14. Опорні симптоми колітної форми шигельозу.

  15. Опорні симптоми гастроентероколітичної форми шигельозу

  16. Опорні симптоми ентероколітної форми шигельозу.

  17. Характеристика випорожнень при шигельозі.

  18. Види шигел.

  19. Наслідки шигельозу.

  20. Основні причини летальності при шигельозі.

  21. Специфічні ускладнення шигельозу.

  22. .Клінічні прояви інфекційно-токсичного шоку.

  23. Клінічні прояви кишкової кровотечі

  24. Біохімічні показники, які необхідно визначати у хворих на шигельоз та амебіаз

  25. Гемограма хворого на шигельоз у розпалі хвороби.

  26. План обстеження хворого при підозрі на шигельоз та амебіаз

  27. Методи специфічної діагностики шигельозу.

  28. Особливості специфічної діагностики амебіазу.

  29. Показання для бактеріологічного дослідження крові при шигельозі та амебіазу.

  30. Діагностика шигельозного носійства.

  31. Показання для етіотропної терапії шигельозу. Препарати, дози, шлях введення, тривалість призначення.

  32. Правила виписки із стаціонару хворого на шигельоз та амебіаз.

5.2. Тести 2-го рівня: =2

Вибрати правильні відповіді

Варіант 1.

3.1.1.Збудник, який найчастіше дає важкі форми дизентерії та шоку:

А Shygella dysenteriae

Б. Shygella flexneri

В. Shygella boydii

Г. Shygella sonnei

3.1.2. Назвіть збудник, при якому досить часто реєструється гастроентероколітична форма шигельозу:

А. Шигела Зонне

Б. шигела Флекснера

В. шигела Григор´єва-Шиги

Г.шигела Ларджа-Сакса

3.1.3.Механізм зараження при шигельозі:

А. повітряно-крапельний

Б.трансмісивний

В.фекально-оральний

3.1.4. Больовий синдром при шигельозі пояснюється:

А.наявністю деструктивного процесу в кишківнику

Б. Ураженням нервово-мязового аппарату кишківника та його спазмом в. Ураженням цетральної нервової системи

3.1.5. Найбільш характерні зміни слизової кишківника при важкому перебігу шигельозу Григор´єва –Шиги в розпал захворювання:

А. гіперемія

Б. гіперемія, набряк, геморрагії, виразки

В. гіперемія, крововиливи

Г. набряк

3.1.6. Найбільш характерні зміни слизової при затяжній формі шигельозу:

А. слизова блідо-рожевого кольору

Б. гіперемія, набряк

В. слизова витончена, виражений судинний малюнок

Г. виразки, гіперемія

3.1.7. Характерні зміни гемограми при хронічному кишковому амебіазі:

A. Анемія, еозинофілія, моноцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ

Б. Анемія, значний лейкоцитоз, нейтрофільоз

В. Помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, збільшення ШОЕ

Г. Лейкопенія, еозинофілія, анемія

Д. Змін немає

3.1.8. Копроцитограма при гострих проявах кишкового амебіазу:

A. Велика кількості слизу, еритроцити, еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена

Б. Еритроцити розташовані групами у вигляді стовпчиків, поодинокі лейкоцити

В. Еритроцити покривають усе поле зору, незначна кількість слизу

Г. Еритроцити, лейкоцити покривають усе поле зору, цисти амеб

Д. Помірна кількість лейкоцитів, слизу, цисти амеб

3.1.9. До тканинних амебоцидів належать наступні препарати:

А. Делагіл

Б. Метронідазол

В. Ятрен

Г. Еметин

Д. Дегідроеметин

3.1.10. Джерелом інфекції при амебіазі є:

А. Хворі на кишковий амебіаз

Б. Здорові носії збудника В. Велика рогата худоба

Г. Хворі на позакишковий амебіаз

Д. Хворі з будь-якою формою амебіазу

3.1.11. Які методи дослідження найбільш інформативні для діагностики позакишкового амебіазу:

А. УЗД

Б. Загальний аналіз крові

В. КТ

Г. Ректороманоскопія

Д. Рентгенографія

3.1.12. Форми існування дизентерійної амеби в організмі людини:

А. Велика вегетативна форма

Б. Цисти

В. Мала вегетативна форма

Г. Середня вегетативна форма

Д. Всі перелічені форми

Варіант 2.

3.2.13. Характер стула при шигельозі:

А. рясний, водянистий, пінистий

Б. мізерний зі слизом

В. мізерний з прожилками крові

Г. кашице подібний з домішками слизу та крові

Д. мізерний з домішками слизу та крові

3.2.14. Найбільш характерні ознаки клініки шигельозу:

А. гострий початок, болі в животі, часто оперізуючого характеру, блювання повторне, частий кашецеподібний стул, можливі запори

Б. гострий початок, озноб, підвищена температура тіла, нудота, іноді блювання, болі в животі переймоподібні, стілець зі слизом, іноді кров’ю, спазм дистального відділу товстого кишківника, тенезми

В. поступовий початок, інтоксикація, підвищення температури тіла, розлитий біль в животі, частий стул калового характеру, болючість по ходу кищківника при пальпаціїі

3.2.15.Тривалість повного морфологічного та функціонального відновлення слизової дистального відділу товстої кишки при середньо важкому перебігу гострого шигельозу:

А. декілька місяців

Б. 2-3 місяці

В. 6 місяців і більше

3.2.16. Для підтвердження діагнозу гострого шигельозу треба:

А. наявність тенезмів

Б. наявність частого рідкого стулу зі слизом та кров’ю

В. картини проктосигмоїдиту при ректороманоскопії

Г. знаходження в калі у хворого з діарей ним синдромом шигел

3.2.17. Найвища вірулентність у шигел:

А. Зонне

Б. Флекснера

В. Григор´єва-Шиги

3.2.18. Збудник, що сприяє розвитку переважно колітичної форми шигельозу:

А. шигелла Ньюкастла

Б. шигелла Штуцера-Шмітца

В. шигелла Флекснера

Г. шигелла Ларджа-Сакса

3.2.19. Початок захворювання при типовому перебігу амебіазу:

A. Поступовий

Б. Гострий

В. Підгострий

Г. Гострий з бурхливим розвитком клініки

Д. Латентний

3.2.20. Вкажіть ускладнення кишкового амебіазу:

А. Периколіт

Б. Перфорація кишки

В. Дегідратаційний шок

Г. Інфекційно-токсичний шок

Д. Кишкова кровотеча

3.2.21. Матеріалом для паразитоскопічного дослідження при кишковому амебіазі є:

А. Кров

Б. Сеча

В. Випорожнення

Г. Гній з поверхні виразок, забраний при ректороманоскопії

Д. Все вище назване

3.2.22. Характерні зміни слизової оболонки товстої кишки при гострому амебіазі:

А. Слизова оболонка незмінена, виразки з набряклими, підритими краями, облямовані зоною гіперемії, дно вкрите гноєм і некротичними масами

Б. Виразки різного діаметру, кісти, поліпи, амебоми

В. Слизова оболонка набрякла, гіперемійована, крововиливи, на поверхні виразок фібринозні нашарування, спазм кишечника

Г. Збіднення судинного малюнка, поодинокі виразки, «бархатиста» слизова оболонка, контактна та спонтанна кровоточивість

Д. Змін не має

3.2.23. Назвіть патогенні для людини амеби:

А. Entamoeba hartmannі

Б. Entamoeba hіstolytіca

В. Entamoeba colі

Г. Endolіmax nana

Д. Jodamoeba butschlіі

3.2.24. До амебоцидів універсальної дії належать наступні:

А. Ятрен

Б. Метронідазол

В. Дійодохін

Г. Тинідазол

Д. Делагіл

Варіант 3

3.3.25. Діарея при гострому шигельозі пояснюється:

А. інтоксикацією

Б. порушенням моторної функції кишківника

В. активацією аденілатциклази циклофосфату та збільшенням продукції кишкового соку

3.3.26. Зміни слизової при важкій формі гострого шигельозу на 2-й день хвороби

А. нормальна слизова

Б. наявність виразок з підритими краями

В. легка пораненість слизової

Г. гіперемія

3.3.27. Тривалість гострої форми шигельозу (морфологічна):

А. два тижні

Б. до одного місяця

В. до двох місяців

Г. чотири місяців

Д. рік.

3.3.28. Симптоми колітичної форми шигельозу:

А. болі по всьому животу, частий рідкий стілець

Б. блювання, рясний водянистий стул

В. переймоподібні болі внизу живота

Г. тенезми

3.3.29. Клінічний варіант шигельозу: переймоподібні болі внизу живота, тенезми, частий рідкий стілець з невеликою кількістю слизу та прожилками крові:

А.ентеритичний

Б. ентероколітичний

В. гастроентеритичний

Г. гістроентероколітичний

Д. колітичний

      1. Тривалість клінічних проявів при легкій формі гострого шигельозу:

А. 2 тижні

Б. 4-6 тижні

В. до 1 тижня

Г.1-2 дні

3.3.31. Характерні зміни слизової оболонки кишечнику при гострому амебіазі:

А. Можливі по всій довжині товстого кишечнику

Б. Переважно у дистальних відділах товстого кишечника

В. Переважно у проксимальних відділах товстої кишки

Г. Глибокі виразки на тлі незміненої слизової оболонки

Д. Виразки різного диаметру на тлі набряклої, гіперемійованої слизової оболонки

3.3.32. Виявлення у випорожненнях дрібних просвітніх форм амеб, цист свідчить за:

А. Гострий кишковий амебіаз, період розпалу

Б. Період ремісії хронічного амебіазу

В. Загострення хронічного амебіазу

Г. Носійство амеб

Д. Період реконвалесценції гострого кишкового амебіазу

3.3.33. Умови виписки хворого на амебіаз із стаціонару:

А. Клінічне одужання

Б. Два негативних результати паразитоскопії

В. Відсутність в калі слизу, еозинофілів, кристалів Шарко-Лейдена

Г. Негативна РНГА

Д. Відсутність виразок при ендоскопічному дослідженні товстої кишки

3.3.34. Вірні ствердження щодо диспансеризації реконвалесцентів після гострої форми амебіазу:

А. Триває 12 міс.

Б. Триває 1 міс.

В. Кожні 3 міс. досліджують кал на наявність цист амеб

Г. За клінічними показаннями проводять ректороманоскопію

Д. Проводять серологічну діагностику (РНГА, ІФА) кожні 3 місяці

3.3.35. Вкажіть ускладнення кишкового амебіазу:

А. Анемія

Б. Перфорація кишки

В. Піддіафрагмальний абсцес

Г. Перитоніт

Д. Кишкова кровотеча

3.3.36. Виявлення великої вегетативної форми у калі, матеріалі з дна виразки свідчить за:

А. Гострий кишковий амебіаз

Б. Період ремісії хронічного амебіазу

В. Загострення хронічного амебіазу

Г. Носійство амеб

Д. Період реконвалесценції

Варіант 4

3.4.37. Який з шляхів передачі є провідним при шигельозі Зонне:

А. Контактно-побутовий

Б. Пиловий

В. Водний

Г. Статевий

Д. Харчовий

3.4.38. Гастроентероколітична форма шигельозу найчастіше викликається шигелами:

A. Зонне

Б. Григор’єва-Шиги

В. Флекснера

Г. Ларджа-Сакса

Д. Штуцера-Шмітца

3.4.39. Для підтвердження діагнозу гострого шигельозу треба:

А. Наявність тенезмів

Б. Наявність частих рідких випорожнень зі слизом і кров’ю

В. Виділення із калу шигел

Г. При ректороманоскопії – картини проктосигмоїдиту

Д. Спазмована сигмовидна кишка

3.4.40. Випорожнення при шигельозі нагадують:

А. «гороховий» суп;

Б. «малинове» желе;

В. «рисовий» відвар;

Г. «ректальний» плювок;

Д. «м`ясні» помиї;

3.4.41. Загоєння виразок при шигельозах супроводжується:

А. Утворенням грубих рубців з порушенням функції кишечнику

Б. Деформацією слизової

В. Утворенням поверхневих рубців без порушення функції кишечнику

Г. Розвитком непрохідності

Д. Розвитком кишкової кровотечі

3.4.42. Правила виписки із стаціонару хворих на шигельоз, які не відносяться до декретованої групи:

А. через 3 дні після нормалізації випорожнень і температури тіла

Б. Клінічне одужання

В. 2 негативних результатів бак. дослідження випорожнень

Г. 3 негативних результатів бак. досліджень випорожнень через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії

Д. 1 негативний результат бак. дослідження випорожнень через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії

3.4.43. Препарати, що використовують для лікування цистоносіїв амебіазу:

A. Ятрен

Б. Осарсол

В. Мономіцин

Г. Делагіл

Д. Фазіжин

3.4.44. Локалізація болю в животі при неускладненому амебіазі на початку хвороби:

A. По ходу товстої кишки

Б. По всьому животі

В. В лівій здухвинній ділянці

Г. В правій здухвинній ділянці

Д. В лівій і правій здухвинних ділянках

3.4.45. Характер випорожнень при амебізі:

A. Рідкі, не рясні, зі склоподібним слизом забарвленим кров'ю

Б. Скудні, з домішками клубків слизу, прожилками крові

В. Рясні, зеленого кольору, з клубками слизу, прожилками крові

Г. Мелена

Д. Оформлені, звичайного кольору, з прожилками крові на поверхні

3.4.46. Характеристика зрілих цист гістолітичної амеби

А. Круглої форми, розміром 10 – 12 мкм, містить 12 ядер

Б. Круглої або овальної форми, величина 14-17 мкм, містить 1-2 ядра

В. Круглої або овальної форми, величина 10-12 мкм, містить 2-3 ядра

Г. Круглої форми, величина 10-12 мкм, містить 4 ядра

Д. Круглої форми, розміром 20 мкм, містить 10 ядер

3.4.47. До амебоцидів прямої дії належать наступні препарати:

А. Ятрен

Б. Метронідазол

В. Дійодохін

Г. Еметин

Д. Делагіл

3.4.48. Лікування позакишкового амебіазу:

А. Ятрен, дійодохін, мексаформ, амінарсон, осарсол

Б. Еметину гідрохлорид, делагіл

В. Метронідазол, флагіл, фазижин

Г. Фурамід, мексаформ, ентеросептол

Д. Хірургічний метод

Варіант 5

3.5.49. Для гастроентероколітичної форми шигельозу характерно:

А. Токсикоз, що є провідним симптомом тяжкості стану;

Б. Зневоднення, що є провідним симптомом тяжкості стану;

В. Лихоманка, нудота, багаторазове блювання;

Г. Часті рясні випорожнення без патологічних домішок;

Д. Мізерні випорожнення зі слизом та кров`ю;

3.5.50. Провідними синдромами в клініці шигельозу є:

А. Токсикоз;

Б. Гастрит;

В. Міокардит;

Г. Дистальний коліт;

Д. Менінгізм;

3.5.51. Етіотропна терапія шигельозу:

A. Ніфуроксазид

Б. Доксициклін

В. Ампіцилін

Г. Інтетрикс

Д. Фуразолідон

3.5.52. Серед заходів специфічної діагностики шигельозу використовують наступні:

А. РНГА, РПГА, РА;

Б. Бактеріоскопія випорожнень;

В. Бакпосів випорожнень;

Г. Ректороманоскопія;

Д. Копроцитограма .

3.5.53. Больовий синдром при шигельозі обумовлений:

А. Ураженням нервово-м'язового апарату кишечнику

Б. Ураженням центральної нервової системи

В. Атонією кишечнику

Г. Наявністю деструктивного процесу в кишечнику

Д. Спазмом кишечнику

3.5.54. Розвитку затяжного шигельозу сприяють:

А. Наявність дизбіозу кишківника;

Б. Нераціональна етіотропна терапія;

В. Стійке бактеріоносійство;

Г. Наявність хронічних хвороб органів дигестивної системи;

Д. Підвищена кислотність шлункового соку;

3.5.55. Зараження при амебіазі виникає при попаданні в організм:

А. Вегетативної форми малої

Б. Вегетативної форми великої

В. Цист 2-3 ядрових

Г. Цист 4-х ядрових

Д. Вегетативної форми малої, цист

3.5.56. Гарячка при кишковому амебіазі середньої важкості:

А. Субфебрильна

Б. Відсутня

В. Висока

Г. Гіперпіретична

Д. Фебрильна

3.5.57. Які діагностичні критеріі, що свідчать про одужання хворого на амебіаз, враховуються при виписці:

А. Негативна РНГА

Б. Негативна РЗК

В. 2 негативні результати копроцистоскопічного дослідження

Г. Клінічне одужання

Д. Відсутність гематофагу у харкотинні

3.5.58. При позакишковому амебіазі найчастіше уражуються:

А. Печінка

Б. Легені

В. Статеві органи

Г. Мозок

Д. Підшлункова залоза

3.5.59. Типові синдроми кишкового амебіазу:

А. Гастроентероколітичний

Б. Ентероколітичний

В. Гемоколітичний

Г. Інтоксикаційний

      1. Для амебіазу вірно:

А. Антропоноз

Б. Зооноз

В. Вражає тільки кишечник

Г. Має кишкові та позакишкові форми

Д. Діарейний синдром переважає над інтоксикаційним

Варіант 6

3.6.61. Який з шляхів передачі є провідним при шигельозі Григор’єва-Шиги :

А. Контактно-побутовий

Б. Пиловий

В. Водний

Г. Статевий

Д. Харчовий

3.6.62. Особливостями перебігу шигельозу у людей похилого віку є:

А. Легший перебіг без тривалого періоду тенезмів та метеоризму;

Б. Затяжний перебіг хвороби;

В. Переважає колітична форма на тлі невисокої лихоманки;

Г. Характерний біль у правій здухвинній ділянці та сигми;

Д. Переважання деструктивно-виразкових процесів на слизовій товстої кишки;

3.6.63. Назвіть симптоми, що характерні для колітичної форми шигельозу:

А. Переймоподібний біль у животі навколо пупка

Б. Переймоподібний біль у животі, переважно в лівій здухвинній ділянці

В. Тенезми, імперативні позиви

Г. Блювання, виражене зневоднення

Д. Випорожнення рідкі, багаторазові з домішками слизу та кров’ю

3.6.64. Найбільш характерні зміни слизової оболонки товстої кишки при важкому перебігу шигельозу Григор'єва-Шиги в розпал захворювання:

А. Гіперемія, набряк

Б. Гіперемія, крововиливи

В. Гіперемія

Г. Набряк, гіперемія, геморагії, виразки

Д. Виразки різного діаметру, кісти, поліпи

3.6.65. Тактика лікаря щодо хворого на шигельоз і контактних, які проживають у гуртожитку:

А. Госпіталізувати хворого

Б. Госпіталізація контактних

В. Бакобстеження контактних, спостереження за осередком протягом 7 днів

Г. Направити повідомлення в СЕС

Д. Лікувати хворого в КІЗі за місцем проживання за умови легкого перебігу хвороби

3.6.66. Діарейний синдром при шигельозі обумовлений:

А. Наявністю цитотоксину;

Б. Активацією простагландинів;

В. Збільшенням вмісту внутрішньоклітинного ц-АМФ;

Г. Дією секреторних Ig A;

Д. Активацією транспорту води та електролітів;

3.6.67. Назвіть патогенні для людини амеби:

А. Entamoeba hartmannі

Б. Entamoeba hіstolytіca

В. Entamoeba colі

Г. Endolіmax nana

Д. Jodamoeba butschlіі

3.6.68. До амебоцидів універсальної дії належать наступні:

А. Ятрен

Б. Метронідазол

В. Дійодохін

Г. Тинідазол

Д. Делагіл

3.6.69. Характерні зміни слизової оболонки кишечнику при гострому амебіазі:

А. Можливі по всій довжині товстого кишечнику

Б. Переважно у дистальних відділах товстого кишечника

В. Переважно у проксимальних відділах товстої кишки

Г. Глибокі виразки на тлі незміненої слизової оболонки

Д. Виразки різного диаметру на тлі набряклої, гіперемійованої слизової оболонки

3.6.70. Вкажіть ускладнення кишкового амебіазу:

А. Периколіт

Б. Перфорація кишки

В. Дегідратаційний шок

Г. Інфекційно-токсичний шок

Д. Кишкова кровотеча

3.6.71. Матеріалом для паразитоскопічного дослідження при кишковому амебіазі є:

А. Кров

Б. Сеча

В. Випорожнення

Г. Гній з поверхні виразок, забраний при ректороманоскопії

Д. Все вище назване

3.6.72. Характерні зміни слизової оболонки товстої кишки при гострому амебіазі:

А. Слизова оболонка незмінена, виразки з набряклими, підритими краями, облямовані зоною гіперемії, дно вкрите гноєм і некротичними масами

Б. Виразки різного діаметру, кісти, поліпи, амебоми

В. Слизова оболонка набрякла, гіперемійована, крововиливи, на поверхні виразок фібринозні нашарування, спазм кишечника

Г. Збіднення судинного малюнка, поодинокі виразки, «бархатиста» слизова оболонка, контактна та спонтанна кровоточивість

Д. Змін не має