Запитання. Завдання
1. Які зміни належать до соціальних?
2. Що спільного і відмінного між поняттями «соціальні зміни», «соціальний розвиток», «соціальний прогрес»?
3. Які переваги й недоліки основних сучасних макросоціологічних теорій соціальних змін?
4. Чому проблеми інновації набули популярності в другій половині XX ст.?
5. Що таке соціальні рухи? Які причини їх виникнення та стадії розвитку?
6. У чому полягає відмінність соціальних рухів від соціальних груп та соціальних інститутів?
7. Що сприяє виникненню реформаторських рухів?
8. У чому полягають завдання соціології у вивченні соціальних процесів?
Пшеничнюк
Соціальні зміни
Суспільство постійно перебуває у процесі змін. Соціальні зміни - це ті перетворення в організації суспільства, у зразках поведінки та мислення групи й індивідів, з яких воно складається, та які відбуваються з часом.
Соціальні зміни можуть відбуватися на макрорівні та на мікрорівні.
Зміни на макрорівні передбачають перетворення в суспільстві взагалі, його структурах та інституціях, на мікрорівні - зміна соціальних ролей і статусів індивіда та ін.
Соціальні зміни можуть бути пов'язані з такими факторами:
• природними - зменшення природних ресурсів, забруднення довколишнього середовища, природні катаклізми;
• демографічними-міграція, перенаселення, зміна поколінь;
• соціально-політичними - реформи, революції;
• культурними;
• науково-технічними;
• соціально-психологічними.
Безумовним є те, що соціальні зміни відбуваються під упливом усіх цих факторів. Вони можуть зумовити розвиток суспільства та його структур, однак можуть і не справити на них відчутного впливу.
Соціальний розвиток - це лише такі зміни в суспільстві, котрі пов'язані з глибинними, структурними змінами та ведуть до появи нових суспільних відносин, інститутів, норм і цінностей.
До моделей соціальних змін належать:
• прогресивно-поступовий тип змін - розвиток відбувається на основі поступових соціокультурних змін від простого до складного, неоднорідного;
• циклічний тип соціальних змін — хвильовий або спіральний тип еволюції. Він передбачає розвиток у напрямку ускладнення соціальної системи, з одного боку, та наявність хвиль, які відповідають різним рівням організації соціальної системи і змінюють одна одну - з другого;
• біфуркаційний тип соціальних змін — головною є не траєкторія змін, а проблеми вибору подальшого розвитку. Перехід від однієї фази розвитку до іншої відбувається через критичні точки, вектор цього переходу може змінюватись, оскільки існує багато можливостей, альтернатив розвитку.
Про розвиток суспільства свідчать такі параметри:
• поява нових елементів культури у формі нових ціннісних моделей і колективних уявлень, відповідно до яких відбувається легітимація норм та інституційних відносин;
• поява нових інститутів, зміни на статусно-рольовому рівні, поява нових статусно-рольових взаємодій;
• зміна функціональних залежностей між структурними елементами соціальної системи.
Отже, в суспільстві існують не лише механізми самовідтворення, але й здатність до змін, розвитку. У стабільних суспільствах ці зміни можна спрогнозувати, оскільки новації зорієнтовані на нормативні вимоги.
Дьячук