2.4. Удар по духовності народу.
Фізичне нищення українства супроводжувалося ідеологічною обробкою та психологічною напругою, які найбільше вражали інтелігенцію. Вражений арештом друга, президента ВАПЛІТЕ М.Ялового та подіями 1933 p., застрелився М.Хвильовий. Цього року, за звинуваченням у причетності до У ВО, схопили Остапа Вишню. На допитах гуморист «зізнався» у своєму плані вбити під час демонстрації П.Постишева, бо він «любить убивати на свіжому повітрі» і отримав 10 років таборів. У грудні 1934 р. розстріляні українські письменники Г.Косинка, Д.Фальківський, К.Буревій, О.Влизько. Були репресовані талановиті поети і письменники М.Ірчан, М.Куліш, М.Зеров, Б.Антоненко-Давидович, В.Підмогиль-ний, Є.Плужник та ін. На 1934 р. розпущено всі літературно-мистецькі об'єднання і утворено єдину Спілку письменників України (СПУ). Більшість членів спілки це не врятувало від загибелі.
Розігнано славетний театр «Березіль», а його творець, Лесь Курбас, був розстріляний разом з іншими в'язнями Соловків у 1937 р. «в честь 20-річчя Жовтневої революції». Така ж доля спіткала театральну сім'ю Крушельницьких, художника-монументаліста Михайла Бойчука та його послідовників (Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С).
Жорстоко переслідувалася українська церква. Нищилися тисячі храмів, у тому числі такі шедеври світового значення, як Михайлівський Золотоверхий Собор у Києві. У 1930 р. брутально розпущено українську Автокефальну Православну Церкву (УАПЦ), а її ієрархів митрополитів В.Липківського, М.Борецького та десятки єпископів знищено. (Ульяновський В., Крижанівський О., Плохій С. - т. 3).
Розгром Всеукраїнської Академії Наук супроводжувався терором проти її провідних науковців. М.Грушевський, після звинувачень у керівництві СВУ, помер під час легкої операції у Кисловодську (1934). Репресовано академіків М.Яворського, В.Юринця, І.Агола, М.Слабчен-ка, Н.Світальського, С.Єфремова та ін. Академіка А.Кримського чекісти схопили у паралізованому стані у віці понад 70 років, звинуватили в керівництві націоналістичною організацією, і повезли на заслання. У дорозі вчений, знавець 64 мов, загинув.
Сталінські кати не зупинилися навіть перед вбивством близько 300 кобзарів і бандуристів, здебільшого незрячих. їх у 1933 р. зібрали у Харкові на з'їзд і знищили. Культурне відродження України 20-х років стало у 30-і роки «розстріляним відродженням».
3. Здобутки «культурної революції»
З.1. Освіта. Наука.
Незважаючи на терор, у 30-ті роки були значні наукові здобутки, виріс рівень освіти народу. Перепис населення 1939 р. (знищено результати перепису 1937р., який засвідчував гігантські демографічні втрати) показав, що в Україні вже було 85,3% письменних у віці від 9 до 50 років. На кінець 30-х років у мережі вищих і середніх спеціальних закладів було підготовлено близько 400 тис. спеціалістів. (Король В. -с 147). Видатний вклад в українську педагогіку внесли А.Макаренко («Педагогічна поема»), Г.Ващенко, чия книга «Загальні методи навчання» з 1933 р. заборонена за «буржуазний націоналізм».
Якщо в гуманітарних науках репресії викосили більшість науковців і останнім «писком науки» став «Короткий курс» історії ВКП(б) за редакцією Сталіна, то в галузях прикладних наук був певний прогрес.
У 1932 р. вчені Українського фізико-технічного інституту вперше в СРСР здійснили розщеплення атома. Значний вклад у теорію освоєння космосу вніс Юрій Кондратюк (О.Шаргей). Він вивів основні рівняння польоту ракет, розрахував енергетично вигідні траєкторії польоту. Євген Патон зробив значні відкриття у технології зварювання і мостобудівництва. Плідно працювали в галузі медицини і біології президент АН УРСР О.Богомолець, В.Філатов, в галузі генетики й селекції рослин і тварин М.Холодний, В.Юр'єв, А.Сапєгін, у сфері ядерної фізики Л.Ландау, О.Бродський.