
- •Міністерство охорони здоров’я україни Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні рекомендації для викладачів
- •Вінниця - 2012
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •5. Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація
- •6. План і організаційна структура навчального заняття по терапії на тему "счв"
- •7. Методика організації навчального процесу на практичному занятті:
- •7.1. Підготовчий етап.
- •7.2. Основний етап.
- •7.3. Заключний етап.
- •8. Додатки.
- •4 І більше з 11 діагностичних критеріїв acr, 1997;
- •9. Література для викладачів
7. Методика організації навчального процесу на практичному занятті:
7.1. Підготовчий етап.
Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.
Системний червоний вовчак – системне захворювання сполучної тканини, що розвивається на тлі генетично обумовленого дефекту імунорегуляторних процесів і характеризується утворенням антитіл до власних клітин, їх компонентвів та циркулючих імунних комплексів з формуванням інунокомпексного запалення в багатьох органах і системах.
Поширеність СЧВ різна в різних регіонах світу і залежить від віку, статі, раси. Зокрема, в США нараховується близько 2 млн хворих на СЧВ. Частіше хворіють жінки репродуктивного віку. Однак захворювання зустрічається як у новонароджених так і у людей похилого віку. В три рази частіше на вовчак хворіють представники чорної раси, китайці та пуерторіканці. У них СЧВ зустрічається навіть частіше ніж ревматоїдний артрит. Співвідношення між жінками та чоловіками становить 9:1. Захворюваність в різних регіонах світу коливається від 6 до 35 нових випадків на 100000 населення на рік. Сімейна поширеність СЧВ у багато разів перевищує популяційну, а конкордантність монозиготних близнюків сягає 50%, що вказує на значну роль спадковості в виникненні даного захворювання.
На занятті студенти вирішують конкретну проблему: базуючись на уяві про клітинну будову та міжклітинну структуру сполучної тканин (хрящової, кісткової, власне сполучної тканин), її функціонування за нормальних та патологічних умов, ґрунтуючись на знані механізмів вродженого та адаптивного імунітету опанувати основні етіологічні чинники та вузлові ланки патогенезу розвитку СЧВ, його основних клінічних проявів та сучасних методів діагностики студенти формують професійні навички та вміння.
7.2. Основний етап.
На цьому етапі студент продовжує формувати професійні навички та вміння Зокрема, біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залежності від клінічного варіанту та ступеня активності, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.
Професійний алгоритм виконання курації хворого (орієнтовна карта) для формування практичних навичок та вмінь
Завдання |
Послідовність виконання |
Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
Провести обстеження хворого з СЧВ |
Під час обстеження виявити: 1.Скарги
2. Особливості анамнезу
3. Огляд хворого
4. Дослідження кістково-м’язової системи, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної систем, органів ШКТ
Пальпація
Перкусія порівняльна та топографічна
Аускультація
Лабораторне дослідження. ЗАК: підвищення ШОЕ, лейкопенія зі зсувом формули до про мієлоцитів, мієлоцитів, юних в поєднані з лімфопенією, гіпохромна анемія, LЕ-клітини. ЗАС: при люпус-нефриті – протеїнурія, циліндрурія, мікрогематурія. БАК: гіперпротеїнемія та диспротеїнемія, переважно за рахунок гіпергамаглобулінемії; підвищення рівня сіалових кислот, фібрину, серомукоїду, гаптоглобуліну, СРБ. Імунологічне дослідження крові: антитіла до ДНК, антинуклеарний фактор, зниження активності Т-лімфоцитів та гіперфункція В-лімфоцитів.
Рентгенологічні зміни: епіфізарний остеопороз, витончення субхондральних пластинок, дрібні узури суглобових кісток з підвивихами.
7. Поставити клінічний діагноз, провести диференційний діагноз
8. Призначити індивідуальне лікування хворому з СЧВ |
Звернути увагу на деталізацію скарг, з огляду на полісиндромність СЧВ. Зверніть увагу на умови виникнення захворювання, етіологічні чинники, провокуючі фактори. Детальний загальний огляд хворого з метою виявлення змін з боку шкіри ("метелик", люпус-хейліт, капілярити), слизових оболонок (енантема, ерозії, виразки слизової оболонки ротової порожнини), ретикулярне ліведо, набряків н/кінцівок
Зверніть увагу на деформацію ("ревматоїдна кисть", згинальні контрактури, артропатія Жаку), набряк та обмеження активних та пасивних рухів в уражених суглобах, Зверніть увагу на притуплення перкуторного звуку над легенями, ослаблення чи відсутність везикулярного дихання, наявність шуму тертя плеври Зверніть увагу шум тертя перикарду, систолічний шум на верхівці
Знання для постановки діагнозу та призначення лікування
Зміни, які характерні для СЧВ
Знати основні діагностичні критерії СЧВ, класифікацію СЧВ, з чим проводити диференційний діагноз
Знати основні принципи лікування СЧВ |