Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема № 1. Методичка. Фізіологія вагітності, пологів.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
583.68 Кб
Скачать

Акушерська термінологія.

Розташування плода в порожнині матки.

Для уточнення розміщення внутрішньоутробного плода в акушерстві запропоновані наступні термини: членорозміщення, положение, позиція, вид и предлежання.

Членорозміщення (habitus) – відношення кінцівок і голівки плода до його тулуба. При типовому нормальному членорозміщенні тулуб плода зігнутий, голівка нахилена до грудної клітки, ніжки зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах і притиснуті до живота, ручки схрещені на грудній клітці.

Положення плода (situs) - відношення поздовжньої осі плода до поздовжньої осі матки.

Вісьплода– лінія, що проходить по спинці від потилиці до куприка.

Розрізняють такі положення плода:

  • поздовжнє - поздовжня вісь плода і поздовжня вісь матки збігаються;

  • поперечне -поздовжня вісь плода перетинає поздовжню вісь матки під прямим кутом, обидві великі частини плода розміщені над гребенями клубових кісток;

• косе - поздовжня вісь плода перетинає поздовжню вісь матки під гострим кутом, при цьому голівка або тазовий кінець плода розміщені в одній з клубових областей, тобто нижче гребіня клубової кістки.

Позиція плода (position) - відношення спинки плода до правої і лівої сторін матки.

Розрізняють дві позиціїпри поздовжньому передлежанні:

  • перша -спинка плода повернена ліворуч;

  • друга -спинка плода повернена праворуч.

При поперечному і косому положенні плода позиція визначається за місцезнаходженням голівки: голівка зліва від середньої лінії живота матері -перша позиція, справа - друга позиція.

Вид позиції (visus) -відношення спинки плода до передньої або задньої стінки матки.

Розрізняють два види:

• передній -спинка плода повернена вперед;

• задній -спинка плода повернена назад.

Передлежання (praesentatio) - відношення великої частини плода (голівки або тазу) до входу в малий таз. Розрізняють головне (96%) і тазове (3,5%) передлежання.

Передлежачою частиною називають ту частину плода, що знаходиться ближче до входу в малий таз і першою проходить пологовими шляхами.

При зігнутій голівці плода найнижче розташованою її частиною є потилиця. Таке передлежання називається потиличним і трапляється найчастіше.

Значно рідше голівка буває розігнутою. При цьому, залежно від ступеня розгинання, передлежачою частиною може бути тім'я (передньоголовне передлежання), лоб (лобне передлежання), обличчя (лицеве передлежання).

При тазовому передлежанні найнижче розташованою частиною можуть бути сіднички (сідничне передлежання), ніжки (ножне передлежання).

Великий сегмент голівки плода. Під великим сегментом голівки умовно мають на увазі окружність найбільшого розміру голівки, яким вона проходить через площини малого таза при дан­номуїї вставлені. При потиличному передлежанні, коли голівка вставляється в таз у зігнутому положенні, найбільшою окружністю буде та, котра відповідає окружності малого косого розміру. При розгинальному вставленні голівки великий сегмент буде іншим (в залежності від ступеня розгинання).

Малий сегмент голівки плода. Під малим сегментом голівки умовно мають на увазі меншу за великий сегмент частину голівки, якою вона проходить через площини малого тазу.

Зовнішнє акушерське обстеження

Прийоми зовнішнього акушерського обстеження, (прийоми Леопольда)

Перший прийом. Мета - визначення висоти стояння дна матки та частини плода, яка знаходиться в дні матки. Для цього лікар стає праворуч від вагітної, обличчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки, визначає висоту її стояння над лоном та частину плода, розташовану в дні матки.

Другий прийом. Мета - визначення позиції і виду позиції плода. Обидві долоні переміщують з дна матки і почергово, то правою, то лівою рукою пальпують частини пло­да, звернені до бічних стінок матки. При цьому знаходять спинку плода, дрібні частини. При неправильному положенні до однієї з бокових стінок матки прилежить голівка.

Третій прийом. Мета - визначити характер передлеглої частини плода (передле­жання). Однією рукою, звичайно правою, що лежить трохи вище від лобка, охоплюють передлежачу частину плода, після чого обережно роблять рухи цією рукою вправо і вліво. При головному передлежанні визначається щільна, куляста частина, що має чіткі контури. Якщо голівка плода ще не вставилася в площину входу до малого таза, вона легко переміщується ("балотує") між великим і рештою пальців. При тазовому передлежанні визначається об'ємна, м'якувата частина, вона не кругла за формою і не здатна "балотувати".

Четвертий прийом. Мета - визначити рівень стояння передлеглої частини (зокрема голівки) щодо площини входу в малий таз, і ступінь ії вставлення. Лікар стає праворуч, обличчям до нижніх кінцівок вагітної, обидві руки кладе долонями вниз на бічні відділи нижнього сегмента матки і пальпує доступні ділянки передлежачої частини плода, нама­гаючись проникнути кінчиками пальців між передлежачою частиною і бічними відділами входу в малий таз.

Методом зовнішнього дослідження IV прийомом Леопольдаотримують такі дані:

  • Голівка рухома над входом в малий таз - якщо пальці рук можна підвести під голівку

  • Голівка притиснена до входу в малий таз - кінці пальців рук не сходяться під голівкою, проте потилиця і вся лицева частина пальпується над входом в малий таз.

  • Голівка малим сегментом у вході в малий таз - потилична частина голівки виступає над входом в малий таз на два пальці, а лицева частина -повністю.

  • Голівка великим сегментом у вході в малий таз - потилична частина голівки не пальпується над входом у малий таз, а лицева виступає на два-трипальці

  • Голівка у порожнині таза -пропальповується лише підборіддя або зовсім не визначається частини голівки плода.

До зовнішніх методів дослідження належить вимірювання зовнішніх розмірів тазу. Проводиться при першому огляді вагітної в жіночій консультації і в пологовому бу­динку. При необхідності вимірювання тазу повторюють в пологах.

Вимірювання обводу живота та висоти стояння дна матки.

Для розпізнавання терміну вагітності відоме значення має правильне вимірювання висоти стояння дна матки над лоном і обводу живота.

Обвід живота (ОЖ) вимірюють сантиметровою стрічкою, що проходить спереду через пупок, ззаду -через середину поперекової ділянки.

Висота стояння дна матки (ВСДМ) вимірюють сантиметровою стрічкою або газоміром від верхнього краю симфізу до найбільш виступаючою точки дна матки. При цьому жінка лежить на спині, ноги випрямлені, сечовий міхур випорожнений перед дослідженням.

Результати вимірювання ВСДМ порівнюють з стандартною гравідограмою (рис. 1)(в нормі до 30 тижня приріст ВДМ складає 0,7 - 1,9см на тиждень; в 30 - 36тиж. - 0,6 - 1,2см на тиж.; 36і більше - 0,1 - 0,4см. Відставання розмірів на 2см або відсутність приросту протягом 2-3тиж. при динамічному спостереженні дає підставу запідозрити затримку росту плода).

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ І ДАТИ РОДІВ

Визначення терміну вагітності проводять на підставі анамнестичних даних (затримка менструації, дата першого ворушіння плоду), за даними об'єктивного обстеження (величина матки, розміри плоду) і за даними додаткових методів дослідження (УЗД|).

Термін вагітності і дату родів визначають:

По даті останньої менструації. Від першого дня останньої менструації відлічують кількість днів (тижнів) на момент обстеження вагітної. Для визначення дати родів до першого дня останньої менструації додають 280 днів (10 місячних місяців) або використовують формулу Негеле: від дати початку останньої менструації віднімають 3 місяці і додають 7 днів. Даний метод не може бути використаний у жінок з нерегулярним менструальним циклом.

  По овуляції. Якщо через ті або інші обставини жінка може назвати дату передбачуваного зачаття (рідкі статеві контакти, операція екстракорпорального запліднення, інсемінація спермою донора), то термін вагітності відлічують від дати зачаття, заздалегідь додавши 2 тижні, а дату родів визначають, відлічивши від дати передбачуваної овуляції 38 тижнів, або, використовуючи наступну формулу: від дати овуляції віднімають 3 місяці 7 днів.

  По першій явці. При постановці на облік по вагітності обов'язковим моментом дослідження вагітної є вагінальне дослідження, при якому з певною точністю можна визначити термін вагітності.

  По першому ворушінню. Визначення терміну вагітності по даті першого ворушіння плоду можливо в другій її половині. В середньому першородячі жінки відчувають ворушіння плоду, починаючи з 20 тижнів, а повторнородячі – з 18 тижнів вагітності.

  За даними ультразвукового дослідження. Точність визначення терміну вагітності за даними ультразвукового дослідження достатньо висока, особливо в I триместрі вагітності. У II і III триместрах помилка визначення терміну вагітності цим методом підвищується, що пов'язано з конституціональними особливостями розвитку плоду або ускладненнями вагітності (гіпотрофія плоду, діабетична фетопатія| і т.п.), тому певну цінність представляє динамічне ультразвукове спостереження за плодом.

  По допологовій відпустці. За Українським законодавством з 30 тижнів вагітності жінка має право на допологову відпустку.

Для швидкого підрахунку терміну вагітності і родів випускають спеціальні акушерські календарі.

Об'єктивне визначення терміну вагітності в I триместрі можливо при бімануальному обстеженні жінки, оскільки матка в ці терміни розташовується в малому тазу. З 16 тижнів дно матки промацують над лоном і про термін вагітності судять по висоті стояння дна матки над лонним зчленуванням, зміряною сантиметровою стрічкою.

Величина матки і висота стояння її дна в різні терміни вагітності

Термін вагітності, тиждень

Ознаки

4

Матка величиною з куряче яйце

8

Матка величиною з гусяче яйце

12

Матка величиною з| чоловічий кулак, дно у|в,біля| верхнього краю лона

16

Дно матки на середині відстані між лоном і пупком (на 6 см вище за лоно)

20

Матка витягає живіт, дно її на відстані 11-12 см над лоном, з'являються рухи плоду, вислуховується серцебиття плода.

24

Дно матки на рівні пупка, 22-24 см над лоном

28

Дно матки на 4 см вище за пупок, 25-28 см над лоном

32

Дно матки на середині відстані між пупком і мечовидним відростком, 30-32 см над лоном, обвід живота на рівні пупка 80-85 см, пупок декілька згладжений, прямий розмір голівки 9-10 см

36

Дно матки у ребрових дуг, на рівні мечовидного відростка, коло живота 90 см, пупок згладжений, прямий розмір голівки 10-12 см

40

Дно матки опускається на середину між пупком і мечовидним відростком, 32 см над лоном, обвід живота 96-98 см, пупок випнутий, прямий розмір голівки 11-12 см. У першородячих голівка голівка плода притиснута до входу в малий таз, у повторнородящих – рухома.

 

Для розпізнавання терміну вагітності відоме значення має правильне вимірювання висоти стояння дна матки над лоном і об'єму живота. Вимірювання висоти стояння дна матки над лоном проводять сантиметровою стрічкою або тазоміром, при цьому, жінка лежить на спині, ноги випрямлені, сечовий міхур спорожнений перед дослідженням. Вимірюють відстань між верхнім краєм симфізу і найбільш визначною виступаючою точкою дна матки. У другій половині вагітності проводять вимірювання обводу живота сантиметровою стрічкою, яку спереду накладають на рівень пупка, ззаду – на середину поперекової області.

Визначення терміну отримання допологової відпустки (ознаки 30-тижневої вагітності).

• дно матки знаходиться на середині між пупком і мечоподібним відростком;

• висота стояння дна матки над лоном при вимірі сантиметровою стрічкою 25-28см (у середньому 26см); обвід живота - 83-85см.

  • голівка плоду в першовагітних рухлива над входом у малий таз;

  • піхвова частина шийки матки не скорочена;

  • результати ультразвукового виміру: біпарієтальний розмір голівки плоду в середньому 75-76 мм; середній діаметр грудної клітини - 77-78 мм; середній діаметр живота - 79-80 мм; довжина стегна - 57-58 мм.

Розрахування передбачуваної маси плода.