- •Методичні вказівки для студентів при підготовці до практичного заняття
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Теоретичні питання до заняття
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •4.3.Зміст теми
- •Класифікація запальних захворювань геніталій
- •Клінічна картина запальних захворювань геніталій
- •Діагностика
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій верхніх відділів жіночих статевих органів (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт)
- •Гонорея
- •Хламідіоз
- •Мікоплазмоз, уреаплазмоз
- •Трихомоноз
- •Генітальний кандидоз
- •Бактеріальний вагіноз
- •Генітальний герпес
- •Змішані інфекції сечостатевих органів (мікст-інфекції)
- •Матеріали для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Контрольні питання
- •Практичні завдання
3. Базовий рівень підготовки
Назва попередньої дисципліни |
Отримані навики |
Мікробіологія |
Характеристики збудників запального процесу. Застосування правил асептики та антисептики.
|
Патофізіологія |
Знань патогенезу розвитку запалення. |
Гінекологія |
Збирання загального та гінекологічного анамнезу. Методів загального обстеження хворої за органами та системами. Методів дослідження в гінекології (основні та додаткові). .Читання та обгрунтування результатів клінічних та біохімічних досліджень крові, сечі, бактеріальних досліджень, вагінальних виділень.
|
|
|
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Теоретичні питання до заняття
Фізіологічні захисні фактори і механізми від запальних захворювань в жіночих статевих органах.
Шляхи розповсюдження інфекції в жіночих статевих органах.
Етіологія і патогенез запальних процесів у жінки.
На які групи по клінічному перебігу розподіляються запальні захворювання жіночих статевих органів.
Які локалізації запального процесу відносять до зовнішніх та внутрішніх статевих органів.
Симптоми гострого запального процесу жіночих статевих органів.
Симптоми хронічного запального процесу жіночих статевих органів.
Методи дослідження гострих запальних процесів зовнішніх і внутрішніх статевх органів.
Принципи лікування гострих запальних процесів.
Методи дослідження хронічних запальних процесів.
Принципи лікування хронічних запальних процесів жіночих статевих органів.
Методи провокації при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів.
Причини порушень менструальної та функції народження дітей при гострому і хронічному запальному процесі матки і додатків.
Причини виникнення болі при гострих і хронічних запальних процесах.
При яких формах запального процесу внутрішніх статевих органів виконуються хірургічні втручання.
Медична реабілітація хворих гострим і хронічним запальним процесом геніталій.
4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті
1) вибирати із скарг та анамнезу дані, які відбивають наявність запального захворювання жіночих статевих органів;
2) проводит об'єктивне гінекологічне дослідження хворої із запальним захворюванням геніталій;
3) складати план обстеження хворої для встановлення діагнозу;
4) проводити диференційну діагностику між гострим та хронічним процесом, а також із захворюваннями суміжних органів;
5) оцінити результати дослідження хворої та поставити діагноз;
6) складати та обґрунтувати план індивідуального лікування та реабілітації хворої;
7) виписати рецепти лікарських речовин, які використовують для лікування запальних гінекологічних захворювань;
8) провести експертизу непрацездатності при запаленні статевих органів жінки;
9) визначити заходи профілактики рецидиву захворювання
4.3.Зміст теми
Запальний процес в статевих органах жінки являє собою перш за все інфекційний процес, у виникненні якого можуть відігравати роль різні мікроорганізми. Спектр збудників, які викликають запалення внутрішніх жіночих статевих органів, достатньо широкий і включає бактерії, які звичайно колонізують піхву, та нижній відділ цервікального каналу (індигенну флору), а також збудників, що передаються статевим шляхом. Не втратили свого значення такі збудники, як стрептокок, стафілокок, кишкова паличка, протей, гонокок та інші. Роботами останніх років доведено роль анаеробної інфекції, і монокультура досягає 20%, поліанаероби — 44%, облігатні та факультативні анаероби — 37,7%.
У більшості випадків запальні процеси носять полімікробний, змішаний характер. В результаті захворювання втрачає нозологічну специфічність.
Особливості сьогодення в тому, що спостерігається значне зниження імунної реактивності жіночого організму, що зумовлено погіршенням екологічної обстановки, наявністю хронічного стресу, особливістю живлення та зміною фізіологічних періодів в житті жінки.
Слід пам'ятати про ятрогенні фактори (катетеризація судин, тривалість симультантних операцій, ендоскопічні методи обстеження). Супутні захворювання (цукровий діабет, хіміотерапія, глюкокортикоїдна терапія з імуносупресивним ефектом та інше) негативно впливають на розвиток та перебіг запалення.