Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова

Завідувач кафедри

акушерства та гінекології № 2

_______д.м.н. професор О.В. Булавенко

30 серпня 2013 року

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Акушерство та гінекологія
Модуль 4.	Акушерство та гінекологія.
Змістовний модуль 9.	Патологія вагітності та пологів.
Тема заняття	Післяпологові запальні та септичні захворювання. Етіологія, патогенез, клінічні форми. Акушерський перитоніт. Генералізована септична інфекція. Септицемія, септикопіємія. Клініка, діагностика, сучасні принципи лікування та профілактики септичних захворювань.
Курс	6
Факультет	медичний
Автор	к.м.н., доцент Супрунова Т.В.

Вінниця – 2013

Місце проведення заняття: навчальна кімната, обсерваційне відділення.

Оснащення: таблиці, муляжи, історії пологів тематичних хворих.

Мета заняття:

Загальна: Ознайомити студентів з діагностикою і терапією септичних післяпологових ускладнень.

Конкретна:

Студент повинен знати:

1) принципи профілактики гнійно-септичних ускладнень в акушерському стаціонарі;

2) фактори ризику розвитку септично-інфекційних ускладнень у матері та новонародженого;

3) класифікацію післяпологових інфекційних ускладнень;

4) сучасний погляд на розвиток синдрому системної запальної відповіді;

5) обсяг консервативного лікування та хірургічного втручання при післяпологових інфекційних ускладненнях при різноманітних клінічних формах;

6) показання та принципи інтенсивної терапії.

Студент повинен вміти:

1) оцінити клінічні ознаки післяпологової інфекції;

2) інтерпретувати результати лабораторних досліджень;

3) скласти план комплексного лікування та змінити його у зв'язку з неадекватністю чи, навпаки, з появою ознак покращання стану;

4) оцінити показання до хірургічного втручання;

5) виписати рецепти для лікування хворої (антибіотики, утеротоніки, десенсибілізуючі засоби тощо).

Основні питання, що підлягають вивченню на практичному занятті

1. Сучасний погляд на етіологію, патогенез післяпологових інфекційнихускладнень.

2. Класифікація післяпологових септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом.

3. Післяпологова виразка та ендометрит. Клініка, діагностика, лікування.

4. Параметрит. Клініка, діагностика, лікування.

5. Аднексит. Клініка, діагностика, лікування.

6. Післяпологовий пельвіоперитоніт. Клініка, діагностика, лікування.

7. Післяпологовий тромбофлебіт. Клініка, дагностика, лкування.

8. Інфекційно-токсичний шок. Клініка, діагностика.

9. Принципи інтенсивної терапії інфекційно-токсичного шоку.

10. Акушерський сепсис. Сучасний погляд на етіологію та патогенез. Клініка, діагностика, лікування.

11. Віддалені наслідки сепсису та інфекційно-токсичного шоку.

12. Післяпологовий мастит. Клініка, діагностика, лікування.

Організаційна структура заняття:

Організаційна частина – 2 хвилини.

Перевірка первинного рівня знань (тестовий контроль) – 10-15 хвилин.

Інструктаж викладача (мотивація теми) – 10 хвилин.

Самостійна робота студентів – 50 хвилин.

Підведення підсумків, оцінка діяльності кожного студента – 5 хвилин.

Завдання для самостійної роботи – 3 хвилини.

Основні етапи заняття

А.Підготовчий етап заняття –викладач формулює та обгрунтовує тему, розкриває її практичне значення в системі підготовки лікаря. Проводиться контроль початкового рівня знань.

Завдання на формування і перевірку початкового рівня знань

1. Фізіологічні та функціональні особливості статевих органів жінок.

2. Крово- та лімфообіг тазових органів.

3. Шляхи поширення інфекції.

4. Класифікація і характеристика збудників, методи їх діагностики.

5. Робота жіночої консультації з проведення профілактичних заходів щодо попередження інфекційних ускладнень.

6. Проведення заходів боротьби з гнійно-септичними ускладненнями у вдленнях акушерського стацонару.

7. Основні показання до прийому і переводу в обсерваційне відділення.

8. Лікарські речовини, шляхи введення, механізм дії.