- •1.1. Історія розвитку нанотехнологій.
- •1.2. Поняття про наноматеріали.
- •1.3. Адресна доставка ліків.
- •1.4. Магнітні наночастинки у виробництві лз.
- •1.5. Багатофункціональні наночастинки у виробництві лз.
- •2.1. Ліпосоми як нанокапсули. Загальні властивості . Поняття.
- •2.2 Сировина для одержання ліпосом.
- •2.3. Виробництво ліпосомальних систем.
- •2.4. Формування ліпосом за плівковими методами.
- •2.5. Методи гомогенізації у виробництві ліпосом.
- •2.6. Проліпосомний підхід у виробництві ліпосом.
1.4. Магнітні наночастинки у виробництві лз.
Одним з напрямків розвитку нанотехнологій у фармації є використання наночастинок магнітного матеріалу для створення фармацевтичних препаратів з магнітокерованими властивостями .
Використання магнітокерованих ліків суттєво збільшує ефективність та безпечність лікування, має перевагу перед традиційними методами лікування. Розробкою та виробництвом магнітних мікро- та наночасток у складі лікарських препаратів займаються американські та деякі європейські фірми Bangs Laboratories, Polysciences Inc. Magforce Nanotechnologies AG .
Феромагнітні наночастинки або магнітні терапевтичні наночастинки; суперпарамагнітні наночастинки (англ. magnetic nanoparticles for therapeutic use; ferromagnetic nanoparticles, superparamagnetic nanoparticles) - наночастки, які мають постійний або наведений магнітний момент і застосовуються у медицині для діагностики та лікування захворювань .
Магнітні наночастки, що використовуються в терапевтичних цілях, можуть складатися з феро-, феррімагнітних або суперпарамагнітних матеріалів. Їхня основна перевага - це можливість безконтактного управління їх переміщенням у організмі із застосуванням зовнішнього магнітного поля. Найбільш широке застосування у медицині знаходять наночастинки на основі заліза оксидів зі структурою шпінелі (магнетит, маггеміт) .
Серед феритів найбільш вивченим є магнетит (FeFe2O4), який досить часто використовують як магнітний наповнювач у лікарських засобах. Введення до складу фериту катіонів інших металів призводить до утворення часток з новими властивостями. У складі магнітокерованих лікарських засобів можливо використання феритів різного складу, а також їх сумішей. Властивості такого засобу будуть пов'язані з магнітними параметрами, розміром та структурою наночастинок феритів. При створенні магнітокерованих фармацевтичних препаратів для внутрішнього застосування важливо прогнозувати поведінку магнітних наночастинок в умовах агресивного кислотного середовища шлунково-кишкового тракту .
Магнітні наночастки з терапевтичною метою рідко застосовують у чистому вигляді. Зазвичай їх інкапсулюють або помщають у біоінертні матриці (різні органічні сполуки або полімери, у тому числі природного походження) з метою зниження можливого токсичного впливу магнітної фази, підвищення її фізико-хімічної стійкості і створення можливості іммобілізації на поверхні таких капсул або матриць лікарських препаратів. Капсулювання зазвичай проводять у суспензіях ультрадисперсних феро-, феррі- та суперпарамагнітних частинок, що містять стабілізуючі реагенти і одержали назву "магнітні рідини" .
Однією з областей застосування магнітних наночастинок у медицині є адресна доставка ліків. До її основних переваг відносять можливість значного зменшення токсичної дії ліків на інші органи й системи організму, можливість спрямовувати і утримувати в певному місці наночастинки з ліками за допомогою магнітного поля, візуалізувати їх методами магнітно-резонансної томографії. Важливою властивістю магнітних наночастинок є можливість здійснювати їх локальний нагрів високочастотним магнітним полем для ініціації механізму десорбції,декапсулювання ліків або для проведення магнітної гіпертермії. Для адресної доставки ліків у якості магнітного носія зазвичай використовують суперпарамагнітні частинки, оскільки після впливу магнітного поля вони не агломерують, однак при цьому відбувається зниження потужності магнітного впливу, що ускладнює перенесення і утримування частинок у безпосередній близькості від цільового об'єкта .
Магнітні наночастки, вкриті біосумісними молекулами (декстран, полівіні-ловий спирт, фосфоліпіди), до яких "пришиті" антитіла до специфічних антигенів, використовуються у технології магнітного сепарування. Так, наприклад, магнітні частинки, покриті іммуноспецифічними агентами, можуть швидко зв'язуватися з червоними кров'яними клітинами, бактеріями або раковими клітинами. Методика поділу (сепарування) клітин полягає у додаванні суспензії іммуномодифікованих магнітних наночастинок безпосередньо до зразка біологічної рідини. Після 10-20 хвилинної інкубації пробірка із зразком вмщується у магнітний сепаратор, де клітини, зв'язані з магнітними частинками, вловлюються магнітом, а надосадова рідина видаляється. Використання для цих цілей феритів різного складу
розміром частинок декілька нанометрів дозволяє одержувати магнітокеровані лікарські препарати .