Види цивільної дієздатності фізичних осіб:

Часткова дієздатність її мають малолітні особи,тобто фізичні особи , які досягли 14 років. Часткова дієздатність малолітньої особи обмежується можливостями :самостійно вчиняти дрібні побутові правочини ; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності,що охороняється законом.

Неповна дієздатність її мають неповнолітні особи,тобто фізичні особи віком від 14 до 18років .Неповнолітня особа має право:самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної,творчої діяльності ,що охороняється законом ; бути учасником юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внести нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку )

Повна дієздатність - визначається за повнолітніми фізичними особами , тобто тими ,хто досяг 18 років . Цей віковий ценз може бути знижений у двох випадках:реєстрація шлюбу особою,що не досягла 18 років (у разі припинення або визнання шлюбу недійсним повна цивільна дієздатність зберігається);надання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітньої особи.

3) Юридична особа – організація, що має відокремлене майно, можевід свого імені набувати майнові й особисті немайнові права і мати обов’язки,бути позивачем і відповідачем у суді.

Ознаками юридичної особи є:

• організаційна єдність . Юридична особа має певну структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи), керівництво, певну мету і завдання, які закріплюються статутом чи іншими установчими документами;

• наявність відокремленого майна . Організація повинна мати своємайно, відокремлене від майна засновників або інших юридичних осіб. Юридична особа володіє ним за правом власності, повного господарського відання (це стосується державних підприємств) чи оперативного управління. Крім того, юридична особа повинна мати самостійні фінансові документи, як-то баланс чи кошторис, рахунок у банку;

• самостійна майнова відповідальність . Юридична особа сама відповідає за угодами, що укладаються нею, за борги та інші зобов’язання;

• участь у цивільному обігу від свого імені . Юридична особа має власне найменування, закріплене державною реєстрацією. Вона має право набувати цивільні права і обов’язки, визначені її статутом чи іншим установчим документом. Так юридична особа має право укладати угоди набувати майно, особисті немайнові права;

• здатність бути позивачем і відповідачем у суді . Від свого імені юридична особа має право бути учасником судового чи господарського процесу;

• правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно – умомент державної реєстрації і внесення її до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;

• обсяг дієздатності юридичної особи є спеціальним і залежить від мети, і завдань, для реалізації яких ця особа створена, і які закріплені у її статуті;

• припиняється правоздатність і дієздатність юридичних осібодночасно – з моменту припинення такої особи. При цьому способами припиненн юридичної особи може бути її юридична ліквідація (наприклад, внаслідок банкрутства) або реорганізації (поділ, злиття або приєднання).

Юридична особа підлягає державній реєстрації органами юстиції. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру юридичних осіб, відкритого для загального ознайомлення. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені в суді.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на:

• юридичних осіб приватного права

• юридичних осіб публічного права.

Підприємницькі юридичні особи:

• господарське товариство

• колективне підприємство (юридична особа, створена декількома юридичними або фізичними особами для отримання прибутку, наприклад, колективне сільськогосподарське підприємство, спільне підприємство тощо)

• приватне підприємство (юридична особа, створена фізичною особою як єдиним засновником)

• дочірнє підприємство (юридична особа, створена юридичною особою як єдиним засновником)

• державне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності державою як єдиним засновником)

• казенне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності державою як єдиним засновником)

• комунальне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності місцевою громадою як єдиним засновником)

• виробничий кооператив (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку)

Непідприємницькі юридичні особи:

• кредитна спілка

• установа (юридична особа, створена державою або органом місцевого самоврядування для здійснення відповідної публічної функції)

• споживчий кооператив (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб з метою задоволення споживчих потреб його членів)

• громадська організація

• політична партія

• благодійна організація

• релігійне об'єднання

• об'єднання співвласників житла

• міжнародна організація

4) Право власності – центральний інститут цивільного права. Який є системою правових норм, що врегульовують відносини власності.

Власність – це суспільні відносини, що виникають з приводу володіння, користування і розпорядження певними соціальними цінностями. Розрізняють матеріальні та духовні цінності, а отже об’єкти матеріальної та інтелектуальної власності.

Матеріальними об’єктами власності є матеріальні цінності такі як засоби виробництва та предмети споживання.

Об’єктами інтелектуальної власності є твори науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці.