- •Еволюція обчислювальних систем
- •Основні програмні і апаратні компоненти мережі
- •Топології фізичних зв‘язків
- •Типи адресація комп‘ютерів
- •Структуризація як засіб побудови великих мереж.
- •Фізична структуризація мережі
- •Логічна структуризація мережі
- •Комунікаційні пристрої
- •Комутатор (switch)
- •На тепер між маршрутизатором і комутатором існують принципові відмінності:
- •Шлюзи (gateway)
- •Мережні служби
- •Глобальні, локальні та муніципальні мережі
- •Мережі відділів, кампусів та корпоративні мережі
- •Поняття «Відкрита система»
- •Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.
- •Модель osi (Open System Interconnection)
- •13. Рівні моделі osi
- •14. Мережозалежні та мережонезалежні рівні
- •15. Модульність та стандартизація. Джерела стандартів.
- •1.3.6. Джерела стандартів
- •16. Стандартні стеки комунікаційних протоколів. Стек osi.
- •Стек osi
- •17. Стек tcp/ip. Стек tcp/ip
- •18. Стек ipx/spx.
- •19. Вимоги, які існують до сучасних обчислювальних мереж.
- •20. Типи ліній зв‘язку. Апаратура ліній зв‘язку.
- •21. Характеристика ліній зв‘язку: діапазон пропускання, затухання, завадостійкість, пропускна здатність, достовірність передачі даних.
- •22. Стандарти кабелів.
- •23. Методи передачі даних на фізичному рівні.
- •24. Методи передачі даних на канальному рівні.
- •25. Компресія даних.
- •26. Методи комутації.
- •27. Багаторівнева структура стеку tcp/ip.
- •28. Адресація в ip-мережах.
- •29. Типи адрес стеку tcp/ip. Класи ip-адрес. Особливі ip-адреси. Типи адрес стека tcp/ip[ред. • ред. Код]
- •Класи ip-адрес[ред. • ред. Код]
- •Особливі ip-адреси[ред. • ред. Код]
- •30. Використання масок в ip-адресації. Порядок розподілу ip-адрес.
- •31. Відображення ip-адрес на локальні адреси. Відображення доменних імен на ip-адреси.
- •Система доменних імен dns
- •33. Протокол iPv4. Структура ip-пакета.
- •34. Загальна характеристика протоколів локальних мереж.
- •35. Структура стандартів ieee 802.X.
- •36. Протоколи llc рівня керування логічним каналом (802.2).
- •37. Три типа процедур llc.
- •38. Структура кадрів llc.
- •Таким чином:
- •39. Технологія Ethernet (802.3).
- •40. Метод доступу csma/cd.
- •Етапи доступу до середовища
- •41. Етапи доступу до середовища.
- •42. Виникнення колізій. Час подвійного обертання і розпізнання колізій. Виникнення колізії
- •Час подвійного обороту і розпізнавання колізій
- •43. Формати кадрів технології Ethernet.
- •44. Специфікації фізичного середовища Ethernet.
- •45. Домен колізій.
- •46. Методика розрахунку конфігурації мережі Ethernet.
- •47. Основні характеристики технології Token Ring(805.2). Маркерний метод доступу.
- •48. Формат кадрів Token Ring(805.2).
- •Кадр даних і перекриваюча послідовність
- •49. Фізичний рівень технології Token Ring(805.2).
- •50. Фізичний рівень технології Fast Ethernet.
- •Фізичний рівень 100Base-fx - багатомодове оптоволокно, два волокна
- •Фізичний рівень 100Bose-tx - кручена пара utp Cat 5 чи stp Type 1, дві пари
- •51. Правила побудови сегментів Fast Ethernet при використання повторювачів.
- •52. Особливості технології 100vg-AnyLan.
- •53. Загальна характеристика стандарту Gigabit Ethernet.
- •54. Специфікація фізичного середовища стандарта 802.3z.
- •Багатомодовий кабель
- •Одномодовий кабель
- •Твінаксіальний кабель
- •55. Характеристики технології fddi. Особливості методу доступу в fddi.
- •56. Відмовостійкість технології fddi.
51. Правила побудови сегментів Fast Ethernet при використання повторювачів.
Технологія Fast Ethernet, як і всі не коаксіальні варіанти Ethernet, розрахована на використання концентраторів-повторювачів для утворення зв'язків у мережі. Правила коректної побудови сегментів мереж Fast Ethernet включають:
обмеження на максимальні довжини сегментів, що з'єднують DTE з DTE;
обмеження на максимальні довжини сегментів, що з'єднують DTE з портом повторювача;
обмеження на максимальний діаметр мережі;
обмеження на максимальне число повторювачів і максимальну довжину сегмента, що з'єднує повторювачі.
52. Особливості технології 100vg-AnyLan.
Потреби у високошвидкісній і в той же час недорогій технології для підключення до мережі потужних робочих станцій привели на початку 90-х років до створення ініціативної групи, яка зайнялася пошуками нового Ethernet — такою же простою і ефективною технологією, але яка працює на швидкості 100 Мбіт/с.
Фахівці розбилися на два табори, що зрештою привело до появи двох стандартів, прийнятих восени 1995 року: комітет 802.3 затвердив стандарт Fast Ethernet, яка майже цілком повторює технологію Ethernet 10 Мбіт/с, а спеціально створений комітет 802.12 затвердив стандарт технології l00VG-AnyLAN, що зберігає формат кадру Ethernet, але істотно змінювала метод доступу.
Технологія Fast Ethernet зберегла в недоторканності метод доступу CSMA/CD, залишивши в ньому той же алгоритм і ті ж тимчасові параметри в бітових інтервалах (сам бітовий інтервал зменшився в 10 разів). Усі відмінності Fast Ethernet від Ethernet виявляються на фізичному рівні.
У стандарті Fast Ethernet визначені три специфікації фізичного рівня: l00Base-TX для 2-х пар UTP категорії 5 чи 2-х пар STP Type 1 (метод кодування 4В/5В), l00Base-FX для багатомодового оптоволокна волокна з двома оптичними волокнами (метод кодування 4В/5В) і 100Base-T4, що працює на 4-х парах UTP категорії 3, але використовуючого одночасно тільки три пари для передачі, а пара, що залишилася — для виявлення колізії (метод кодування 8В/6Т).
Стандарти l00Base-TX/FX можуть працювати в повнодуплексному режимі.
Максимальний діаметр мережі Fast Ethernet дорівнює приблизно 200 м, а більш точні значення залежать від специфікації фізичного середовища. У домені колізій Fast Ethernet допускається не більш одного повторювача класу I (що дозволяє транслювати коди 4В/5В в коди 8В/6Т та назад) і не більш двох повторювачів класу II (не дозволяють виконувати трансляцію кодів).
Технологія Fast Ethernet при роботі на кручений парі дозволяє за рахунок процедури автопереговорів двом портам вибирати найбільш ефективний режим роботи - швидкість 10 Мбіт/с чи 100 Мбст/с, а також напівдуплексний чи повнодуплексний режим.
У технології l00VG-AnyLAN арбітром, який вирішує питання про надання станціям доступу до поділюваного середовища, є концентратор, що підтримує метод Demand Priority — пріоритетні вимоги. Метод Demand Priority оперує з двома рівнями пріоритетів, що виставляються станціями, причому пріоритет станції, що довго не одержує обслуговування, підвищується динамічно.
Концентратори VG можуть поєднуватися в ієрархію, причому порядок доступу до середовища не залежить від того, до концентратора якого рівня підключена станція, а залежить тільки від пріоритету кадру і часу подачі заявки на обслуговування.
Технологія l00VG-AnyLAN підтримує кабель UTP категорії 3, причому для забезпечення швидкості 100 Мбіт/с передає дані одночасно по 4-м парах. Існують також фізичні стандарти для кабелю UTP категорії 5, кабелю STP Type 1 і волоконно-оптичного кабелю.