1.Характерні риси митного кодексу єс.

28 лютого 1990 Комісія ЄС представила проект Митного кодексу (МК). У супроводжуючому проект роз'яснювальному меморандумі пропозицію Комісії описувалося як «самий далекоглядний проект консолідації правових норм, коли-небудь зроблений в сфері права Співтовариства» . МК був прийнятий 12 жовтня 1992 Регламентом Ради 2913/92 і набув чинності 1 січня 1994 р., 2 липня 1993 був прийнятий Регламент Комісії № 2454/93 (так званий Імплементаційний кодекс, або Регламент про застосування Митного кодексу), що встановлює порядок вступу в дію і застосування норм Митного кодексу ЄС.

Створенню Митного кодексу Спільноти (МКС) передували такі заходи:

• Запровадження єдиного зовнішнього тарифу (1968 р.).

• Втрата митного доходу, який, починаючи з 1975 року, став вважатися дохідною частиною консолідо-ваного бюджету Спільноти.

• Субсидіарне делегування повноважень Європейській Комісії щодо ведення переговорів з третіми краї-нами та з ГАТТ/СОТ.

• Заборона (з 1968 р.) проведення незалежної митної політики з боку будьякої держави—члена Спільно-ти. Неможливість встановлення змін у тарифах.

• Запровадження заходів надання допомоги у торгівлі ЄС із країнами Африки, Карибського й Тихооке-анського басейнів (колишніх колоній) через імплементацію основних положень Яундеської (1963), Ломесь-ких (І, ІІ, ІІІ, ІV) та Котоунської (2000) конвенцій.

• Запровадження в міжнародній торгівлі з третіми державами основних положень Токійського (1979) та Уругвайського (1995) раундів переговорів ГАТТ/СОТ, у яких Єврокомісії вдалося відстояти вигідні для ЄС спеціальні режими імпорту, зокрема щодо окремих видів аграрної продукції.

Основне значення появи нормативного акта такого рівня, як МК, полягає в тому, що тепер для держав - членів ЄС перестала існувати потреба в національних митних кодексах і статутах.

До видання МК інструкції з питань митного контролю поширювалися за допомогою величезної кількості директив і постанов. Прийняття МК, крім усього іншого, мало своєю метою зведення воєдино цих інструкцій зважаючи потреб проведеного формування спільного ринку . Автори МК пішли далі - ними було зроблено все можливе, щоб зробити зміст митного права Співтовариств більш зв'язковим, заповнити і усунути наявні прогалини.

МК обов'язковий і володіє прямою дією у всіх державах - членах ЄС, за винятком правил, особливо обумовлених в Договорах про приєднання.

МК і Імплементаційний кодекс замінили собою більше ста регламентів і директив, раніше діяли у сфері митного регулювання. Проте два найбільш важливих регламенту з числа раніше прийнятих в ЄС продовжували діяти. Це Регламент № 2658/87, що вводив Спільний митний тариф ЄС , і Регламент № 918/83 ,встановлює систему звільнення від у 11лати митних зборів.

У відповідності з цілями свого створення Митний кодекс застосовується тільки в сфері торговельних відносин Співтовариства з третіми країнами. Оборот товарів усередині держав - членів ЄС не входить в коло питань, регульованих МК.

Говорячи про структуру акту, необхідно зауважити, що він, як і попередній МК, складається з дев'яти частин, що включають в себе більш дрібні структурні одиниці, з яких базовими елементами є 257статей.

Умовно правові норми ММК можна розділити на такі групи: 1)загальні положення; 2)положення, що стосуються регулювання митного оформлення та митного контролю; 3)норми, які стосуються тарифного регулювання та сфері обчислення і сплати митних платежів.

Зупинимося докладніше на кожній групі.

До першої групи можна віднести положення частин I, VIII і IX ММК.

Частина I включає три глави. Перша глава містить цілі і завдання прийняття Кодексу, перелік територій, включених до складу митної території ЄС.

Однак найбільш важливим елементом даної глави є стаття 4, у якій дано 33 основних поняття та визначення.

Друга глава частини I стосується прав і обов'язків осіб при взаємодії з митними органами. Зокрема, в ній висвітлені питання представництва при здійсненні митних опера-1гій, надання інформації митними органами.

Крім того, в ній відображені питання застосування штрафних санкцій за порушення митного законодавства, процедура оскарження дій митних органів, а також містяться положення про зберігання документів та інформації.

У третьому розділі частини I порушені питання конвертації валюти та обчислення строків.

До даної групи правових положень ММК можна віднести і норми частини IX «Комітет щодо Митного кодексу та прикінцеві положення», в якому містяться перелік нормативних правових актів ЄС, що втратили чинність з прийняттям МК, норми про Комітет з МК, про набуття чинності ММК і кореляційні таблиці, в яких дається співвідношення статей попередній редакції МК і ММК.

До другої групи належить більшість статей ММК, що пояснюється ключовою роллю норм про митне оформлення та митний контроль в системі митного регулювання. Таким чином, до цієї групи відносяться положення частин IV-VIII (за винятком глави 2частини VI) Кодексу.

Частина IV присвячена питанням прибуття товарів на митну територію ЄС і ділиться на два розділи, перший з яких висвітлює порядок подання ввізного короткої декларації, визначає коло осіб, відповідальних за дане подання, а також порядок внесення доповнень і змін в дану декларацію. Друга глава частини IV ділиться на чотири розділи і висвітлює безпосередньо прибуття товарів на митну територію ЄС, включаючи питання пред'явлення товарів митним органам, їх вивантаження та огляду. Крім того, у другому розділі частини IV містяться положення про формальності, скоєних після пред'явлення товарів, а також про товари, які розміщені під процедуру транзиту.

У частині V відображені норми про митний статус товарів (глава 1) і приміщенні товарів під митний процедуру, зокрема розкриті питання подання стандартних і спрощених митних декларацій. Глава 3 частини V присвячена верифікації та випуску товарів, а глава 4 розкриває питання розпорядження товарами.

До другої групи належать також положення глави 1 частини VI ММК ЄС, які говорять про випуск товарів для вільного обігу.

Велике значення має частина VII, присвячена спеціальним процедурам, до яких згідно ММК ЄС ставляться транзит (зовнішній, внутрішній і коммунітарних), зберігання, особливе використання і переробка (внутрішня і зовнішня).

Третя група норм об'єднує положення частин II і III ММК ЄС, а також глави 2 частини VI. Статті, що містяться в частині НМК, відносяться до сфери тарифного регулювання і поділяються на три голови.

Глава 1 характеризує Митний тариф Європейського співтовариства і тарифну класифікацію товарів. У зазначеній главі визначені основні структурні елементи Митного тарифу ЄС, в числі яких комбінована номенклатура товарів, ставки митних зборів, тарифні преференції, які надаються окремим країнам і групам країн відповідно до міжнародних договорів ЄС, а також деякі інші елементи.

У розділі 2 представлені положення, що стосуються визначення країни походження товарів для митних цілей. Виділено преференційне (щодо країн і груп країн, з якими укладено відповідні міжнародні договори) і непреференційних (із всіх інших країн) походження товарів.

Надзвичайно значущою є глава 3 розглянутої частини ММК, яка присвячена визначенню вартості товарів для митних цілей. У розділі дається визначення митної вартості товарів, розкриваються основні принципи, на яких має грунтуватися визначення митної вартості, а також наведено зміст методів визначення митної вартості.

Частина III, також відноситься до третьої групи, регулює питання, пов'язані з митним боргом. Вказані випадки, при яких виникає митний борг при імпорті та експорті товарів, і способи забезпечення сплати митного боргу. Крім того, описується, як здійснюється стягнення суми митного боргу (включаючи терміни і загальний порядок такого стягнення). Окрема глава присвячена анулюванню митного боргу.