Це треба знати!

Якщо порівняльний зворот входить до складу присудка, то він комою не відокремлюється: Руки зробилися як лід. Він був неначе і сонний (М. Коцюбинський).

Підрядними мети називаються речення, що вказують, з якою метою відбувається дія головного речення, і відповідають на питання для чого? з якою метою?

Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В. Сосюра).

Підрядні речення мети приєднуються до головного сполучником щоб. У головному реченні вживаються вказівні слова для того, з тим.

Присудок у підрядних реченнях мети найчастіше виражається неозначеною формою дієслова:

Щоб рибу з'їсти, треба в воду лізти (Народна творчість).

Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:

Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.

Підрядними умовними називаються речення, що вказують, за якої умови можливе те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання за якої умови?

Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). Якщо на Василів вечір (14 січня) зірок на небі рясно — чекайте ягідного літа (3 календаря).

З головним реченням підрядні умовні поєднуються сполучниками коли, якщо, якби, як та ін. Цим сполучникам у головному реченні може відповідати сполучник то:

Як виросту, збудую хату, над дахом колесо приб'ю... (Д. Павличко).

Підрядними допустовими називаються речення, які вказують на умови, незважаючи на які або всупереч яким відбувається дія, виражена в головному реченні, і які відповідають на питання незважаючи на що?

У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.

З головним реченням підрядні допустові поєднуються сполучниками хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що та ін.

Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головним, то між реченнями можуть вживатися протиставні сполучники а, але, зате, однак, проте.

Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).

Окрім сполучників, підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучними словами скільки, як з підсилювальною часткою не.

Скільки на море не дивись, воно ніколи не набридне. Як вовка не годуй, він усе в ліс дивиться (Народна творчість).

Підрядними наслідковими називаються речення, у яких вказується на наслідок дії головного речення і які відповідають на

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

У складнопідрядних реченнях з однорідною підрядністю ставляться розділові знаки, як і при однорідних членах речення:

1) Між однорідними підрядними реченнями, не з’єднаними сурядними сполучниками, ставиться кома (Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко)).

2) Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними неповторюваними сполучниками сурядності (і, й, та), кома не ставиться (Коли кінчається довгий світловий день і гостра спека змінюється м’яким атласним літеплом синього південного вечора, на токах запалюють електричні ліхтарі (О. Гончар)).

3) Якщо підрядні однорідні речення поширені і не з’єднані між собою сурядними сполучниками, то вони можуть відокремлюватися одне від одного крапкою з комою (Андрій любив дивитися, як берези, прокидаючись навесні, починають ворушити в повітрі голим віттям; як вони простягають до вікон гілки, густо запушілі памороззю, і гойдають на них червоногрудих снігурів (М. Бубеннов)).

При неоднорідній підрядності кожна підрядна частина відокремлюється від головної за загальними правилами. Так само при послідовній підрядності кожна наступна підрядна відокремлюється від попередньої (Розповідають легенди, що колись у давнину тут, де тепер розкинулось її рідне село Крукове, була поліська рівнина, на якій гуляли вітри (В. Качкан)).