Складнопідрядне речення

Складносурядним називається речення, що складається з двох і більше простих речень, незалежних одне від одного.

Прості речення з'єднуються в складносурядні речення за змістом, за допомогою інтонації або сполучників: 1. Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт (В. Сосюра). 2. У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос (М. Стельмах). 3. Ліс одягався тоді у жовте й червоне листя, а сонце обертало його у золото і вогні (М. Коцюбинський).

Складносурядні речення зі сполучниками:

Єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.

Протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.

Розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то ... то, чи ... чи, хоч ... хоч, або ... або.

Прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. Кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: За селом знов шелестіли хліба й пахло полином (А. Головко). Вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.

Якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире:Розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.

 Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.

Складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.

Головним називається незалежне, пояснюване речення, а підрядним — залежне, пояснююче. Підрядне речення відповідає на питання.

Святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (О. Гончар). Головне речення — святковим здається вечір, підрядне — коли тобі добре попрацювалося вдень. Підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання за якої умови?

Види підрядних речень

Підрядне речення поєднується з головним такими способами:

1. Сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.

Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях... (Л. Первомайський). Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (О. Довженко). Сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (І. Нечуй-Левицький). Сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.

2. Сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівниками де, коли, куди, звідки, як та ін.

Там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (М. Коцюбинський). Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський).

Сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).

Головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:

Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (М. Рильський).

Підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.

Підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:

Щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І. Цюпа). У села, де немає молоді, немає майбутнього (М. Іщенко). Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (П. Тичина).

Складнопідрядне речення з підрядними означальними і підрядними з'ясувальними Підрядними означальними називаються речення, що пояснюють іменник у головному реченні й відповідають на питання який? яка? яке? які?

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало (І. Нечуй-Левицький). Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом (Ю. Клен).

З головним реченням підрядні означальні можуть поєднуватися сполучними словами — займенниками який, котрий, чий, сполучними словами — прислівниками де, куди, звідки, коли, як та сполучниками що, щоб, мов, наче, неначе. У головному реченні можуть бути вказівні слова той, такий.

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра).

Підрядними з'ясувальними називаються речення, які пояснюють те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають здебільшого на питання непрямих відмінків:

Ніколи в бурі не загине (хто?), хто Прометея має дух (В. Сосюра). Хвала тому (кому?), в кого душа орлина (Л. Дмитерко).

З головним реченням підрядні з'ясувальні пов'язуються сполучниками і сполучними словами хто, що, щоб, який, чий, котрий, як, наче, ніби, коли, куди, дета ін. У головному реченні цим сполучникам і сполучним словам може відповідати вказівне слово той у непрямих відмінках:

Хто посіяв вчасно, у того вродить рясно (Народна творчість). Він пишався тим, що був сином своєї країни (О. Гончар).

Різновидом з'ясувального речення є так зване непряме питання, тобто питання, виражене підрядним реченням.

Порівняйте:

Пряме питання: 1. Учителька запитала: «Скільки посаджено дерев?» 2. Я запитав товариша: «Яку музику ти слухаєш?»

Непряме питання: 1. Учителька запитала, скільки посаджено дерев. 2. Я запитав товариша, яку музику він слухає.

У кінці речення з непрямим питанням знак питання не ставиться. Якщо ж головне речення саме є питальним реченням, то знак питання ставиться:

Чи не скажете, як мені пройтидо Андріївського узвозу? Чули ви, як напровесні жайворонкова пісня бриніла? (Леся Українка)

 Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні речення поділяються на такі види: підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, мети, причини, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядними місця називаються речення, що вказують на місце дії в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?

Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко). Хилилися густі лози, звідки вітер віє (Народна творчість).

Підрядні речення місця поєднуються з головними реченнями за допомогою сполучних слів де, куди, звідки. У головному реченні часто вживаються вказівні слова там, туди, звідти, що є обставинами місця.

Підрядними часу називаються речення, що вказують на час дії в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу?

А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні (Н. Дмитровська). І складаються строфи-куплети, коли серце болить і плаче (С. Пушик). Не пробуй з ковалем у кузні розмовлять, як молоток його з ковадлом у розмові (М. Рильський).

З головним реченням підрядні часу поєднуються за допомогою сполучних слів і сполучників коли, поки, доки, ледве, скоро, щойно, як, тільки, як тільки тощо.

Для зв'язку підрядних речень із головним можуть також слугувати словосполучення, до складу яких входять сполучники підрядності: після того як, у той час як, відтоді як, з того часу як, у той час коли та ін.

Найчастіше перша половина цих словосполучень входить до складу головного речення, а друга — підрядного: Бо пісня доти ще жива, допоки хтось її співає (Г. Чубач).

Підрядними ступеня і способу дії називаються речення, що вказують на ступінь і спосіб дії головного речення і відповідають на питання якою мірою? наскільки? як? у який спосіб?

У світі все було так (як?), як сто, і тисячі, і мільйони років тому (Ю. Збанацький). Пісенність ІПевченкової лірики настільки приваблива і природна (якою мірою? наскільки?), що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).

Підрядні ступеня і способу дії приєднуються до головного речення сполучниками ніж, чим, як, мов, немов, наче, неначе, ніби. У головному реченні здебільшого вживається вказівне слово так.

Підрядні ступеня і способу дії можуть вказувати і на ступінь вираження якості: Скільки зір у високім небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра). Вона засоромилась вся, аж сльози заблищали на очах (М. Коцюбинський).

Різновидом підрядних способу дії є підрядні порівняльні.

Вогонь то здіймався, то падав, наче дихали груди (М. Коцюбинський). Видно, хоч голки збирай (Народна творчість).

Порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, неначе, ніби, ніж часто приєднують неповні підрядні речення, що називаються порівняльними зворотами:

Навколо стало видно, як удень (В. Козаченко). На хвилину залягла тиша і натяглася, наче струна (М. Коцюбинський).