Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ліпіди повністю

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
359.2 Кб
Скачать

11

подальшому зростанні концентрації утворюється сферичний тип рідкокристалічної структури – ламелярна (шарувата), що складається з бімолекулярних шарів ліпідів, розділених шарами води. Наступне об’єднання міцел приводить до випадання їх у вигляді осаду (фосфатидна емульсія, «ФУЗ»).

Рис. 1.3. Структура міцел фосфоліпідів в жировій і водній фазах і орієнтація фосфоліпідів на поверхні поділу фаз:

сферичні (а) і пластинчасті (б) міцели фосфоліпідів в жирі; орієнтація окремих молекул (в) і моношару фосфоліпідів (г) на межі поділу фаз жир (олія) – вода; сферичні (д) і пластинчасті (е) міцели фосфоліпідів у воді.

Ця особливість фосфоліпідів використовується для їх виділення. Особливості переходу однієї структури в іншу визначаються не тільки концентрацією фосфоліпідів, але і їх складом, температурою і т.і.

1.3. Функції ліпідів

Фосфоліпіди разом з білками і вуглеводами беруть участь в побудові мембран (перегородок) клітин і субклітинних структур (органел), виконуючи роль несучих конструкцій мембран, регулюють надходження в клітину та її структури різноманітних сполук. Ліпіди за їх функціям в організмі часто

12

поділяють на дві групи запасні (резервні) і структурні

(протоплазматичні). Цей поділ є умовним, але він широко застосовується. Окремі автори, підкреслюючи захисні функції ліпідів, виділяють деякі з них в особливу групу (наприклад, віск).

Запасні ліпіди, в основному жири (ацилгліцерини), мають високу калорійність, є енергетичним і будівельним резервом організму, який використовується ним при нестачі харчування і захворюваннях. Висока калорійність жиру дозволяє організму в екстремальних ситуаціях існувати за рахунок його запасів («жирових депо») протягом декількох тижнів. До 90% всіх видів рослин містять запасні ліпіди, головним чином, в насінні. Запасні ліпіди є захисними речовинами, що допомагають рослині переносити несприятливу дію зовнішнього середовища, наприклад, низькі температури. Запасні ліпіди тварин і риб, концентруючись в підшкірній жировій тканині, захищають організм від травм. Віск, який виконує захисні функції, також можна вважати захисним ліпідом. Запасні ліпіди у більшості рослин і тварин є основною групою ліпідів за масою (іноді до 95-96%) і відносно легко витягуються із жировмісного матеріалу неполярними розчинниками («вільні ліпіди»).

Структурні ліпіди (насамперед, фосфоліпіди) утворюють складні комплекси з білками (ліпопротеїди), вуглеводами, з яких побудовані мембрани клітин і клітинних структур, і беруть участь в різноманітних складних процесах, що протікають в клітинах. За масою вони утворюють значно меншу групу ліпідів (у олійному насінні 3-5%). Це «зв’язані» і «міцно зв’язані» ліпіди. Для їх добування необхідно заздалегідь зруйнувати їх зв'язок з білками, вуглеводами та іншими компонентами клітини. Зв’язані ліпіди виділяються гідрофільними полярними розчинниками або їх сумішами (хлороформ-метанол, хлороформ-етанол), які руйнують деякі білково-ліпідні, гліколіпідні сполуки. Міцно зв’язані ліпіди витягуються після обробки ліпідвмісного матеріалу спиртовим розчином лугу під час кип’ятіння (відбувається руйнування міцних комплексів ліпідів з неліпідними

13

компонентами). При цьому може відбуватися гідроліз окремих груп ліпідів і омилення жирних кислот лугом. Під час отримання ліпідів з олійної сировини в олію переходить велика група супутніх жирам жиророзчинних речовин: пігменти, жиророзчинні вітаміни, ізопреноїди, зокрема стерини і деякі інші сполуки. Вони відіграють велику роль в харчовій технології і впливають на харчову і фізіологічну цінність отриманих продуктів харчування. Одержана з насіння суміш, що складається з різних груп ліпідів і розчинених в них супутніх речовин, отримала назву сирого жиру (рис. 1.4).

Жиророзчинні

 

Жиророзчинні

пігменти

 

вітаміни

 

 

 

Стерини

 

Сирий жир

 

Ізопреноїди

 

 

 

 

 

Ліпіди

Воски

 

Фосфоліпіди

 

 

 

Ацилгліцерини (жири та олії)

Рис. 1.4. Основні компоненти сирого жиру.

Серед жиророзчинних пігментів – речовин, що визначають забарвлення олій і жирів, – найбільш поширені каротиноїди і хлорофіли. У бавовняному насінні міститься пігмент госипол.

14

 

O

 

O

HO

H

H

OH

 

OH

OH

 

HO

 

 

OH

(1.9)

Госипол Госипол і продукти його перетворення забарвлюють бавовняні олії в

темно-жовтий або коричневий колір. Госипол, що міститься в насінні, листі, стеблах бавовни, – токсична речовина. Його вміст в ядрі насіння більшості промислових сортів бавовни коливається від 0,14 до 2,5%. За структурою госипол є димером нафталіну, що містить гідроксильні, альдегідні, метильні та ізопропільні замісники.

Під час зберігання і нагрівання нерафінованих бавовняних олій госипол утворює цілий ряд сполук, що обумовлюють їх темне забарвлення.

Каротиноїди – це рослинні червоно-жовті пігменти, які визначають забарвлення ряду жирів, а також овочів і фруктів, яєчного жовтка і багатьох інших продуктів. За своєю хімічною природою це вуглеводні С40Н56

каротини і їх оксигенвмісні похідні. Серед них необхідно відзначити (β- каротин:

(1.10)

Окрім фарбувальних властивостей, окремі каротиноїди мають провітамінні властивости, оскільки розпадаючись в живому організмі, вони перетворюються на вітамін А. Другою групою природних жиророзчинних пігментів, що надають зелене забарвлення оліям і жирам, а також багатьом

15

овочам (цибуля, салат, кріп і т.д.), є хлорофіли.

1.4. Будова неомилюваних речовин

Серед супутніх жирам неомилюваних речовин важливе місце займають циклічні спирти та їх ефіри – стероли і стерини.

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

12

17

 

 

 

 

11

13

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

1

 

9

 

 

 

 

 

 

 

2

 

10

 

8

 

 

 

3

5

 

 

7

 

 

4

6

 

 

(1.11)

HO

 

 

 

 

 

 

 

 

Стерини

 

Стерини – аліциклічні

речовини, що входять до групи стероїдів,

зазвичай вони є кристалічними одноатомними спиртами (стероли) або їх ефірами (стериди). Розрізняють зоостерини, що виділяються з тваринних об’єктів, фітостерини (з рослин), мікостерини, що виділяються з грибів.

Стерини

мають

в

 

 

своїй

основі

структуру

пергідроциклопентанофенантрену.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

17

 

 

 

 

 

 

 

11

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D 16

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

15

 

 

 

2

1

10

9

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

B

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

4

 

6

 

 

 

 

(1.12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Циклопентанпергідрофенантрен (ЦППФ)

У молекулі стеринів (1.11) в положенні 3 знаходиться гідроксильна (ОН) група і розгалужений карбоновий ланцюг в положенні 17. Вони добре розчинні в жирах і нерозчинні у воді.

Стерини та їх похідні, не дивлячись на їх невисокий вміст, відіграють дуже важливу роль в житті всіх живих організмів. У вигляді складних комплексів з білками вони входять до складу протоплазми і мембран, регулюють обмін речовин в клітині. Вміст стеринів (у % від маси олії) в

різних культурах приведений в табл. 1.4.

16

Таблиця 1.4

Вміст стеринів (у % від маси олії) в різних культурах

Бавовник

1,60

Соя

0,35

Ріпак

0,30

Льон

0,40

Арахіс

0,25

Типовими представниками рослинних стеролів, що містяться в сирому жирі, є брассикастерин, стигмастерин, кампестерин, β-ситостерин:

HO

(1.13)

Брассикастерин

HO

(1.14)

β-ситостерин

HO

(1.15)

Кампестерин

17

HO

(1.16)

Стигмастерин У сирому жирі вони зазвичай зустрічаються у вигляді естерів

пальмітинової, олеїнової, лінолевої і ліноленової кислот.

Холестерин виявлений в тканинах всіх тварин і відсутній, або присутній в незначній кількості, в рослинах.

HO

(1.17)

Холестерин Він є структурним компонентом клітини, бере участь в обміні жовчних

кислот, гормонів; 70-80% холестерину в організмі людини синтезується в печінці та інших тканинах. Вміст холестерину (у %) в маслі і інших продуктах харчування приведений в табл. 1.5.

Таблиця 1.5 Вміст холестерину (у %) в маслі і інших продуктах харчування

Масло вершкове

0,17-0,21

Яйця

0,57

Сири

0,28-1,61

М’ясо

0,06-0,10

У оліях і жирах, виділених із різних об’єктів, містяться насичені і ненасичені вуглеводні С1040 різної будови. Більша їх частина – ізопреноїди

18

(молекули яких побудовані з різного числа залишків ізопрену); до них відносяться і приведені вище каротиноїди, сквален (вуглеводень С30Н50). Іноді до них відносять і стерини.

Жири нестійкі під час зберігання. Вони є найбільш лабільними компонентами харчової сировини і готових харчових продуктів. Нестійкість жирів – наслідок особливостей їх хімічної будови. Перетворення ацилгліцеринів можна розділити на реакції, що протікають за участю естерних груп, і на реакції, що протікають за участю вуглеводневих радикалів.

19

2. РЕАКЦІЇ АЦИЛГЛІЦЕРИНІВ ЗА УЧАСТЮ ЕСТЕРНИХ ГРУП 2.1. Гідроліз триацилгліцеринів

Під впливом лугів, кислот, ферменту ліпази триацилгліцерини гідролізуються з утворенням ди-, потім моноацилгліцеринів і, нарешті, жирних кислот і гліцерину.

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

+ H2O

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ H2O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

[H

; OH

] ліпаза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- RCOOH

 

R'

 

 

 

 

 

 

 

 

O

- R''COOH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R'

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

R''

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

O

 

 

 

R''

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

триацилгліцерин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

диацилгліцерин

 

 

 

 

 

 

 

+ H2O

 

 

 

 

O

 

 

 

 

OH

 

 

+ H2O

 

HO

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- R''COOH R'

 

 

 

O

 

 

OH

 

 

- R'COOH

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

моноацилгліцерин

 

 

 

 

 

 

 

 

гліцерин

 

 

 

(2.1)

Результати гідролізу виражаються схемою:

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

+ H2O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

O

 

[H+; OH -] ліпаза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R'

 

 

 

 

 

 

O

 

 

- RCOOH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

R''

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

триацилгліцерин

 

 

 

 

 

+ H2O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

[H+; OH -]

 

 

HO

 

 

 

 

 

 

+ R'COOH + R''COOH + RCOOH

 

 

 

 

 

 

 

- RCOOH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

гліцерин

 

 

суміш жирних кислот

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.2)

У присутності кислотних каталізаторів (сульфокислоти, Н2SO4) процес ведуть за 100° С в надлишку води. За відсутності каталізаторів

20

розщеплювання проводять за температури 220-225° С під тиском 2-2,5 МПа («безреактивне» розщеплювання). Гідроліз концентрованими водними розчинами натрій гідроксиду (омилення) є основою процесу отримання

варіння») мила. На швидкість гідролізу ацилгліцерину впливають будова і положення ацилів, температура, каталізатори. Із зростанням довжини карбонового ланцюга, збільшенням ненасиченості (при тій же довжині карбонового ланцюга) ацилів швидкість гідролізу знижується. Гідроліз ацилгліцеринів під дією ліпази протікає ступінчасто. При цьому спостерігається певна селективність: на першій стадії утворюються 1,2- діацилгліцерини, на другій – 2- моноацилгліцерини. Швидкість гідролізу моноацилгліцеринів вища, ніж триацилгліцеринів; діацилгліцерини займають проміжне положення.

Гідроліз триацилгліцеринів широко застосовується в техніці для одержання жирних кислот, гліцерину, моно- і діацилгліцеринів.

Гідролітичний розпад жирів, ліпідів зерна, борошна, крупи та інших жировмісних харчових продуктів є однією з причин погіршення їх якості та псування. Особливо цей процес прискорюється за підвищеної вологості продуктів, що зберігаються, температури, активности ліпази. Швидкість і глибину гідролізу олій і жирів (зокрема що містяться в харчовій сировині і в готових продуктах) можна охарактеризувати за допомогою кислотного числа.

Кислотне число – це кількість міліграмів калій гідроксиду, необхідна для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г олії або жиру. Кислотне число для ряду харчових продуктів нормується стандартами і є одним з показників, що характеризують їх якість.

2.2. Переестерифікація

Велике практичне значення має група реакцій, при яких йде обмін ацильних груп (ацильна міграція), що приводить до утворення молекул нових ацилгліцеринів. Триацилгліцерини за температури 80-90° С у присутності каталізаторів (натрій метилат і етилат, натрій і калій алюмосилікати) здатні

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.