Tematika_kursovykh_kriminologia_2012
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО”
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
З КРИМІНОЛОГІЇ
для студентів V курсу заочного та вечірнього факультетів
Харків
2013
Тематика курсових робіт з кримінології для студентів V курсу заочного і вечірнього факультетів / уклад.: В.В. Голіна, Б.М. Головкін та ін. – Х.: НУ «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2013. – с.
У к л а д а ч і: В.В. Голіна (теми 4, 7, 10,17-18,30); Б.М. Головкін (теми 1-6, 8-9, 11,19-23); О. В. Лисодед (теми 12-16); О.Ю. Шостко (теми 24, 26-28, 32-35); О. М. Юрченко (теми 25, 29, 31)
Рекомендовано до видання редакційно – видавничою радою академії (протокол № ___ від «__» _______ 20__ р.)
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Курсова робота з кримінології – форма самостійної роботи студентів, яка сприяє більш глибокому вивченню навчального курсу, надбанню необхідного для майбутньої праці досвіду збирання та обробки певних матеріалів, оволодінню пізнавальними навичками самостійної творчої діяльності задля отримання системи нових знань.
Для курсових робіт пропонуються найважливіші і найактуальніші кримінологічні теми. До кожної теми надається зразковий план і список літератури. За темами 1, 10, 15, 19, 22, 30 можливий вибір і більш вузьких тем.
Убільшості тем перший пункт плану присвячений кримінологічній характеристиці окремих форм злочинності чи виду злочинів. Кримінологічна характеристика – це кількісно – якісні показники злочинності: рівень, коефіцієнти (злочинної інтенсивності і злочинної активності), структура, динаміка, ціна, латентність тощо та дані про особистість злочинців. Тут необхідно навести кількісно – якісні показники проявів злочинності в Україні за останні 3–5 років, посилаючись на дані кримінально – правової статистики.
Увступі та при розкритті першого пункту плану потрібно також обгрунтувати актуальність обраної теми, дати короткий перелік науковців, які досліджували дану проблему.
Друге питання стосується детермінації злочинності. Треба вказати криміногенні фактори, що обумовлюють існування і відтворення окремих проявів злочинності чи виду злочинів, навести причини та умови конкретних злочинних посягань, зупинитися на особливостях механізму злочинної поведінки.
Третє питання вимагає розкриття питань запобігання окремих проявів злочинності, яке здійснюється у двох аспектах: загальносоціальному та спеціально – кримінологічному. Останній, у свою чергу, поділяється на профілактику, запобігання та припинення злочинів. Необхідно навести найбільш дійові та ефективні заходи запобігання окремих проявів злочинності, розглянути діяльність суб’єктів запобігання злочинності.
Узаключній частині роботи слід зробити висновки.
Обов’язковими є посилання у тексті на літературні джерела. Якщо їх використано менше 5, то робота до захисту не приймається.
За погодженням і обговоренням із викладачем можна обрати й іншу тему з кримінології, обгрунтувавши свій вибір та особисту зацікавленість.
Особливістю курсової роботи з кримінології є обов’язкове використання даних сучасних кримінологічних досліджень, які студент може одержати з відповідної літератури або з узагальнень судової практики, Інтернету, інших джерел інформації.
Важливою вимогою до курсових робіт є оформлення і стиль викладення. Робота має бути написана грамотно, без повторювань. Сторінки нумеруються у верхньому правому кутку. У підрядкових примітках при посиланні на літературне джерело необхідно вказувати: прізвище, ініціали автора, повну назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання, сторінку поси-
4
лання. Це ж стосується й оформлення літератури, яка повинна наводитися у кінці курсової роботи після висновків.
Обсяг роботи має становити не менше 25, але не більше 30 сторінок рукописного тексту, написанного державною (українською) мовою. Друко-
ваний текст роботи на рецензування та до захисту не приймається.
Дослівний перепис тексту монографій, підручників, статей чи інших літературних джерел без відповідного посилання на них, а також переписування чужих текстів є підставою для повернення роботи на доопрацювання.
При написанні курсової роботи, крім обов’язкової, доцільно звертатися і до дододаткової літератури. Проте слід мати на увазі, що літературні джерела, видані в Росії чи в інших зарубіжних країнах, можна використовувати лише при висвітленні теоретичних положень, статистичні ж дані та результати кримінологічних досліджень з них – лише у порівняльному аспекті.
Для пошуку додаткової літератури слід використовувати наступне видання:
Бібліографічний довідник з кримінології (1992 – 2002) / Авт. – упоряд. О.В. Лисодєд; За ред. О.Г. Кальмана. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2003, а також самостійний пошук відповідної літератури.
Після рецензування курсової роботи викладачем студент повинен ознайомитися з зауваженнями і рекомендаціями та підготуватися до захисту. Захист курсової роботи відбувається за графіком, затвердженим деканатом. Оцінка курсової роботи складається за результатом рецензування і захисту.
5
Те м а 1. ЗЛОЧИННОСТЬ ТА ЇЇ ВИМІРЮВАННЯ
Пл а н
ВСТУП
1.Злочинность як соціальне явище: поняття, ознаки.
2.Кількісно-якісні показники злочинності: рівень, коефіцієнт, структура, динаміка
3.Характер, географія, ціна та інші додаткові показники злочинності.
За цією темою можливе написання більш вузьких наступних тем:
Тема 1а. Кримінологічна характеристика сучасної злочинності у
світі.
Тема 1б. Кримінологічна характеристика злочинності в Україні.
Л і т е р а т у р а:
Голина В.В. Научные подходы к понятию преступности в постсоветской криминологии // Шлях до кримінології. Памяті Анатолія Петровича Закалюка: зб. матер. – К. ; апоріжжя : КПУ, 2010. – С. 11–27.
Голина В.В. Преступность: понятие и реальность // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Вип. 32. – Х.: Нац.
юрид. акад. України, 1997.– С.117–124.
Даньшин И.Н. Введение в криминологическую науку. – Харьков: Пра-
во, 1998.
Експрес – інформація про стан злочинності на території України за 12 міс. 2009, 2010, 2011, 2012рр.// К. : Департамент інформаційно – аналітичного забезпечення МВС України. – 2009, 2010, 2011, 2012рр.
Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009.
Курс кримінології: Загальна частина і Особлива частини: підручник у 2
– х книгах. / за заг. ред. О. М. Джужи. –К. : Юрінком Інтер, 2001.
Дремин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества : монография. – Одесса: Юрид. лит., 2009.
Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. – К. : Ін юре, 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 2007.
Кулик О. Г. Злочинність в Україні: тенденції, закономірності, методи пізнання : монографія. – К. : Юрінком Інтер, 2011.
Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінолого – правове дослідження. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции. – изд. 2 – е, перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2005.
6
Те м а 2. ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ
Пл а н
ВСТУП
1.Поняття особи злочинця. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.
2.Основні кримінологічні риси особи злочинця.
3.Типологія злочинців.
Л і т е р а т у р а:
Антонян Ю.М. Преступник как предмет криминологического изучения // Вопросы борьбы с преступностью. – Вып. 34. – М.: Юрид. лит., 1981. – С. 38–46.
Блувштейн Ю.Д. Понятие личности преступника // Сов. государство и право. – 1979. – № 8. – С. 97–102.
Валуйская М.Ю. К вопросу о типологии лиц, совершивших убивства при отягчающих обстоятельствах // Вісн. Луганськ. ін – ту внутр. справ. – Луганськ, 2000. – Вип.2. – С.140–145.
Валуйская М.Ю. К проблеме личности преступника // Проблемы совершенствования украинского законодательства и повышение эффективности правоприменительной деятельности: темат. сб. науч. тр. / отв. ред. Н.И. Панов. – Харьков: Нац. юрид. акад. Украины, 1997. – С.133–139.
Даньшин И.Н. К вопросу о личности преступника // Проблемы соц. законности. – Вып. 6. – Харьков, 1980. – С.117–126.
Зелинский А.Ф. Криминальная психология: науч. – практ. издание. – К.: Юринком Интер, 1999.
Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. – К. : Ін юре, 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 2007.
Костенко О.М. Культура і закон – у протидії злу: монографія. – К.: Атіка, 2008.
Личность преступника. – М.: Юрид. лит., 1975.
Сахаров А.Б. Личность преступника и причины преступности в СССР.
–М.: Госюриздат, 1961.
Те м а 3. ІНДИВІДУАЛЬНА ЗЛОЧИННА ПОВЕДІНКА
Пл а н
ВСТУП
1.Механізм індивідуальної злочинної поведінки: поняття та структура
2.Причини і умови конкретного злочину.
7
3.Соціально – психологічні властивості особистості і мотивація злочинної поведінки.
4.Роль конкретної життєвої ситуації в механізмі злочинної поведінки.
5.Віктимна поведінка потерпілих та її вплив на прийняття злочинного рішення.
Лі т е р а т у р а:
Антонян Ю.М. Роль конкретной жизненной ситуации в совершении преступления: учеб. пособие. – М.: Акад. МВД СССР, 1973.
Даньшин І., Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісн. акад. прав. наук України. – 1998. – №3. – С. 94–99.
Закалюк А.П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. – М.: Юрид. лит., 1986.
Зелінський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність. – К.: Генеза, 1998.
Зелинский А.Ф. Криминальная психология: науч. – практ. издание. – К.: Юринком Интер, 1999.
Зелінський А.Ф., Оніка Л.П. Детермінація злочину: навч. посібник. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994.
Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: Учеб. пособие. – М.: ФОРУМ – ИНФРА – М, 1998.
Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. – М.: Изд – во Моск. ун – та, 1984.
Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. – М.: Наука, 1991. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину: монографія. – К.: Атіка,
2002.
Туляков В. А. Виктимология. Социальные и криминологические проблемы. – Одесса : Юрид. лит., 2000.
Кримінологічна віктимологія: навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2006.
Т е м а 4. КРИМІНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: СУТНІСТЬ,
ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ
П л а н
ВСТУП
1.Кримінологічна політика як складова частина соціальної політики держави у сфері протидії злочинності.
2.Вихідні положення державної кримінологічної політики.
3.Основні напрями реалізації кримінологічної політики на сучасному
етапі.
Лі т е р а т у р а:
8
Босхолов С.С. Основы уголовной политики: конституциональный, криминологический, уголовно – правовой и информационный аспекты. – М., 1999.
Голіна В.В., Лукашевич С.Ю. Кримінологічна політика держави: концептуальні положення та основні принципи її формування // Питання боротьби зі злочинністю: зб. Наук. Пр. – Вип. 16. – Х. : Кросроуд, 2008.
Голіна В.В. Кримінологічна політика в Україні: деякі теоретико – прикладні проблеми // Вісн. Акад. прав. Наук України. – 2008. – № 2.
Фріс П.Л. Нарис історії кримінально – правової політики: монографія.
– К. : Атіка, 2005.
Про схвалення Концепції Державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р.: Затверджена: Розпорядженням КМУ від 30.11.2011 р. // Офіц. Вісн. України. – 2011. – № 93. – Ст. 3389.
Головкін Б.М. Превентивний вплив антикримінального законодавства України на злочинність // Вісн. Акад. прав. Наук України. – 2012. – № 4.
Те м а 5. ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ
Пл а н
ВСТУП 1. Поняття, визначення, цілі, структура запобігання злочинності.
3.Загальносоціальне та спеціально – кримінологічне запобігання злочинності, класифікація заходів та загальна характеристика.
3.Основні вимоги щодо заходів запобігання злочинності.
4.Суб’єкти запобігання злочинності та координація їх діяльності в
Україні.
Лі т е р а т у р а:
Голіна В.В. Злочинності – організовану протидію. – Х.: Рубікон, 1998. Голіна В.В. Попередження злочинності: Конспект лекції. – Х.: Укр.
юрид. акад., 1994.
Голіна В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: Навч. посібник. – К.: НМК ВО, 1991.
Державне програмування і регіональне планування заходів запобігання злочинності в Україні / В. В. Голіна, С. Ю. Лукашевич, М. Г. Колодяжний; за заг. ред. В. В. Голіни. – Х. : Право, 2012.
Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб./ Голіна В.В. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2011.
Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінолого – правове дослідження. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. – К.: Україна,
1997.
Лысодед А.В. Конституционные основы профилактики преступлений // Матеріали наук. конф. “Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”. 21 – 22 червня 2001 р., Харків / упоряд. Ю.М. Грошевий, М.І. Панов. – Х.: Право, 2001. – С.381–382.
9
Лысодед А.В. Участие органов местного самоуправления в реализации общегосударственных программ борьбы с преступностью // Проблеми правового регулювання місцевого самоврядування: мат. наук. – практ. конф., Харків, 4 – 5 грудня 2001 р. / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С.261 – 264.
Профілактика злочинів: підручник /О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Гіда та ін.; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2011.
Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу : монографія. – К. : Атіка, 2008.
Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009.
При написанні цієї теми можна використовувати також літературу до теми № 6.
Т е м а 6. СПЕЦІАЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНЕ ЗАПОБІГАННЯ
ЗЛОЧИННОСТІ
П л а н
ВСТУП
1.Поняття і визначення спеціально – кримінологічного запобігання злочиннів.
2.Види спеціально – кримінологічного запобігання злочиннів та їх загальна характеристика.
3.Об’єкт і методи спеціально – кримінологічного запобігання злочин-
нів.
4.Заходи спеціально-кримінологічного запобігання злочинності.
Лі т е р а т у р а:
Бандурка О. М., Литвинов О. М. Протидія злочинності та профілактика злочинів : монографія. – Х. : ХНУВС, 2011.
Голина В.В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений: учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1989.
Голіна В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: навч. посіб. – К.: УМК ВО, 1991.
Голина В.В. Научные подходы к деятельности по предупреждению преступности // Проблемы законности: Респ. межведом. науч. сб. / отв. ред. В.Я. Таций. – Вып.31. – Харьков: Нац. юрид. акад. Украины, 1996. – С.127 – 136.
Даньшин И.Н. Актуальные вопросы предупреждения преступности // Вопр. борьбы с преступностью. – Вып.47. – М.: Юрид. лит., 1988. – С.104– 106.
10
Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. – К. : Ін юре, 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 2007.
Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб./ Голіна В.В.- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2011.
При написанні цієї теми можна використовувати також літературу до теми №5.
Т е м а 7. СУБ’ЄКТИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ ТА ГОЛОВНІ
НАПРЯМИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ
П л а н
ВСТУП
1.Поняття суб’єкта запобігання злочинності.
2.Органи внутрішніх справ як суб’єкти запобігання злочинності.
3.Основні напрями запобігання злочинності органами прокуратури.
4.Координація запобіжної діяльності суб’єктів запобігання злочинності.
Лі т е р а т у р а:
Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Х.: Основа, 1996.
Бандурка О.М., Литвинов О.М. Стратегія і тактика протидії злочинності: монографія. – Х. : НікаНова, 2012.
Голіна В.В., Валуйська М.Ю. Запобігання злочинності в Україні: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України – 2007.
Голіна В.В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. Посіб. – Х. : Нац. Юрид. Акад. України, 2011.
Голіна В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: навч. посібник. – К.: НМК ВО, 1991.
Голіна В.В. Попередження злочинності: Конспект лекції. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994.
Головкін Б.М. Діяльність дільничних інспекторів міліції в системі попередження сімейно – побутових насильницьких злочинів // Пробл. Законності: респ. Міжвідом. Наук. зб. – Вип. 47. – Х. : Нац. Юрид. Акад. України, 2001. – С. 159–165.
Про організаційно – правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р. № 3341 – XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358;
Профілактика злочинів: підручник /О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Гіда та ін.; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2011.
Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990р. №565 – XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №4. – Ст.20.