Comment Zakon registration FINAL

Державна реєстрація проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав у наступних випадках:

1) державної реєстрації права користування (сервітут), права постійного користування, договорів оренди, права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови (суперфіцій)на період до розмежування земель державної і комунальної власності та проведення органом державної реєстрації прав державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки (п. 36 Порядку).

Під час проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки, щодо яких у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, а також під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на таких земельних ділянках, державний реєстратор переносить із спеціального розділу Державного реєстру прав записи про речові права на земельні ділянки до відповідних розділів Державного реєстру прав.

2)Державної реєстрації іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене (п. 64 Порядку).

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про обтяження майна іпотекою, державний реєстратор переносить такі записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на відповідний об'єкт нерухомого майна.

Уразі коли державна реєстрація іпотеки проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав, орган державної реєстрації прав, який проводив державну реєстрацію іпотеки, зберігає документи, до долучення їх державним реєстратором до відповідної реєстраційної справи.

3)Державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав (п. 69 Порядку).

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про обтяження речових прав, державний реєстратор переносить такі записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на відповідний об'єкт нерухомого майна.

4) У випадку обліку безхазяйного нерухомого майна. На підставі прийнятого рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор також вносить записи до спеціального розділу Державного реєстру прав (п. 84 Порядку).

Особливості реєстраційного провадження щодо обліку безхазяйного нерухомого майна регламентуються п.п. 78-91 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зокрема, для проведення обліку безхазяйного нерухомого майна орган місцевого самоврядування подає органові державної реєстрації прав заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, встановленої форми.

Орган державної реєстрації прав приймає заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна шляхом її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати та часу її реєстрації.

Моментом прийняття заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Орган державної реєстрації прав видає уповноваженій особі органу місцевого самоврядування картку прийому заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, встановленої форми.

Під час подання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна уповноважена особа органу місцевого самоврядування пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує її особу, документ, що підтверджує її повноваження, та подає їх копії.

Під час розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор встановлює відсутність державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, щодо якого подано зазначену заяву, а також відсутність державної реєстрації обтяжень речових прав на таке нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

Уразі коли підставою для звернення органу місцевого самоврядування до органу державної реєстрації прав із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності, державний реєстратор встановлює наявність державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою від права власності.

Заява про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відкликана органом місцевого самоврядування у будь-який час до прийняття державним реєстратором рішення щодо обліку безхазяйного нерухомого майна.

Відкликання заяви здійснюється шляхом подання органом місцевого самоврядування до органу державної реєстрації прав заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

41

Орган державної реєстрації прав підтверджує прийняття заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна шляхом її реєстрації в базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати та часу її реєстрації.

Заява про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна розглядається державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з моменту її прийняття органом державної реєстрації прав.

За результатом розгляду заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає рішення про залишення заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна без розгляду у зв'язку з її відкликанням або рішення про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, встановленої форми.

Рішення про залишення заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна без розгляду у зв'язку з її відкликанням або рішення про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор оформляє за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках, один з яких долучає до облікової справи.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна виключно за наявності таких підстав:

1)із заявою про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

2)за результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державним реєстратором вже прийнято рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна;

3)заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна з відповідним реєстраційним номером орган місцевого самоврядування не подавав до такого органу державної реєстрації прав.

Орган державної реєстрації прав не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття державним реєстратором рішення про залишення заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна без розгляду у зв'язку з її відкликанням або рішення про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення органові місцевого самоврядування таке рішення.

У разі прийняття державним реєстратором рішення про залишення заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна без розгляду у зв'язку з її відкликанням орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення органові місцевого самоврядування також подану ним заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державний реєстратор долучає до облікової справи заяву про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші документи, що видані, оформлені чи отримані ним під час розгляду заяви про відкликання заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна, встановленої форми.

Державний реєстратор оформляє за допомогою Державного реєстру прав рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна в одному примірнику, яке долучає до облікової справи.

На підставі прийнятого рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор вносить записи до спеціального розділу Державного реєстру прав та відкриває облікову справу.

Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважається момент прийняття органом державної реєстрації прав заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Після внесення записів до спеціального розділу Державного реєстру прав державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках, один з яких долучає до облікової справи.

Орган державної реєстрації прав не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття державним реєстратором рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення органові місцевого самоврядування витяг з Державного реєстру прав одним із способів, зазначених у заяві про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна виключно за наявності таких підстав:

1)безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;

2)нерухоме майно або більша його частина розміщені на території, державну реєстрацію прав на якій проводить інший орган державної реєстрації прав;

42

3)із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

4)у Державному реєстрі прав або його спеціальному розділі, інших базах даних, які використовує державний реєстратор, містяться записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, або записи про державну реєстрацію обтяжень речових прав на таке майно;

5)у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою власника від права власності (у разі, коли підставою для звернення органу місцевого самоврядування із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності).

Орган державної реєстрації прав не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття державним реєстратором рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна видає або надсилає рекомендованим листом органові місцевого самоврядування таке рішення.

Закон встановлює, що датою державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата реєстрації заяви про державну реєстрацію. Тобто, дата і час реєстрації відповідної заяви в органі державної реєстрації прав визначається моментом прийняття заяви про державну реєстрацію, та не залежить від дати прийняття рішення органом державної реєстрації прав чи дати отримання цього рішення заявником. Це правило, встановлене Законом є органічним продовженням принципу черговості прийняття заяв, регламентованого частиною 6 коментованої статті та має на меті гарантувати пріоритет

уреєстрації речових прав, заява щодо яких була подана раніше.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 був затверджений Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначений Порядок визначає процедуру надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для їх отримання, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури. Зокрема, витяги з Державного реєстру прав надаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру та структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, незалежно від місця розташування нерухомого майна, за винятком надання державними реєстраторами витягів під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також під час взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державний реєстратор формує витяг за допомогою Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках, крім випадків, передбачених законодавством.

Один примірник витягу державний реєстратор долучає до реєстраційної або облікової справи, а другий примірник орган державної реєстрації надає заінтересованій особі особисто або уповноваженій нею особі. Витяг містить відомості про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав. Витяг, що надається під час проведення державної реєстрації прав, містить відомості про зареєстроване речове право на нерухоме майно або обтяження такого права. Витяг, що надається під час взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, містить відомості про таке майно, взяте на облік.

Положення коментованої статті визначають процесуальні вимоги до фори заяв та запитів, що подаються до органу державної реєстрації та вимоги до оформлення рішень, що приймаються у зв'язку з проведенням державної реєстрації прав. Зокрема, згідно ст. 16 Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі на таку заяву накладається електронний цифровий підпис заявника.

43

Орган державної реєстрації прав приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. За наслідком прийняття заяви орган державної реєстрації прав видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановленої форми.

Під час подання заяви про державну реєстрацію заявник пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. У разі подання заяви про державну реєстрацію особисто заінтересованою особою така особа також має пред’явити органові державної реєстрації прав реєстраційний номер облікової картки платника податку.

Уразі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою така особа також має пред'явити органові державної реєстрації документ, що підтверджує її повноваження. Орган державної реєстрації прав не вправі прийняти заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, якщо особа звільнена від сплати державного мита.

Процесуальні особливості ведення Державного реєстру прав, оформлення відповідних рішень та внесення записів до реєстру визначаються у Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141. Відповідно до зазначеного Порядку орган державної реєстрації прав проводить реєстрацію заяв (запитів)

убазі даних про реєстрацію заяв і запитів шляхом внесення відомостей, зазначених в заяві (запиті), до такої бази даних. Під час реєстрації заяв (запитів) кожній заяві (запиту) присвоюється реєстраційний номер, фіксується дата і час її (його) реєстрації. Реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяв (запитів) є ідентифікатором відповідної заяви (запиту).

Під час реєстрації заяви (запиту) орган державної реєстрації прав формує картку прийому відповідної заяви (запиту) та оформляє її у двох примірниках. Один примірник картки прийому заяви (запиту) орган державної реєстрації прав долучає до документів, поданих заявником, а другий примірник - надає заявнику відповідно до законодавства.

Під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор прав на нерухоме майно вносить до відповідного запису в базі даних про реєстрацію заяв і запитів відомості про реквізити прийнятого ним рішення (дата та індексний номер рішення).

За результатом розгляду заяви (запиту) державний реєстратор робить у відповідному записі в базі даних про реєстрацію заяв і запитів відмітку про розгляд такої заяви (запиту) та зазначає реквізити прийнятого ним рішення (дата та індексний номер рішення) або реквізити сформованого витягу, інформаційної довідки або виписки з Державного реєстру прав (індексний номер, дата та час формування).

Уразі коли заяву у випадках, установлених законодавством було відкликано, державний реєстратор робить у відповідному записі в базі даних про реєстрацію заяв і запитів відмітку про відкликання заяви та зазначає реквізити прийнятого ним рішення про залишення заяви без розгляду у зв'язку з її відкликанням.

СТАТТЯ 16. ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ПРАВ ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ

1. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

(частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

Якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, заява про державну реєстрацію прав подається до одного з таких органів на вибір заявника.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

Заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

44

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

Заява про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності за письмовою заявою правонабувача може подаватися державним кадастровим реєстратором, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

У разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об'єкти.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 06.09.2012 р. N 5206-VI)

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються щодо однієї особи.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 06.09.2012 р. N 5206-VI)

Порядок здійснення кількох реєстраційних дій по одній заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

(частину першу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом України від 06.09.2012 р. N 5206-VI)

2.Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження.

3.Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі.

(частина третя статті 16 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

4.Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

5.При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

(частина п'ята статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

45

6. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може бути відкликана до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в державній реєстрації.

(частина шоста статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

7. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

(частина сьома статті 16 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

8. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.

(частина восьма статті 16 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

9. Державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

У разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.

(статтю 16 доповнено новою частиною дев'ятою згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, у зв'язку з цим частини дев'яту і десяту

вважати відповідно частинами десятою і одинадцятою)

10. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав особи, визначені у частині сьомій цієї статті, повинні повідомити орган державної реєстрації прав, державного реєстратора про наявність встановленої законом заборони на відчуження нерухомого майна.

(частина десята статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

11. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

(частина одинадцята статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі на таку заяву накладається електронний цифровий підпис заявника.

(частину одинадцяту статті 16 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

КОМЕНТАР

Частина перша даної статті встановлює, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених даним Законом.

Насамперед, слід звернути увагу, що даний Закон чітко розмежовує можливість подачі заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій або електронній формі залежно від суб’єкта такого звернення. Зокрема, як передбачено коментованою статтею (ч.1 абз. 6) заява про державну реєстрацію

46

прав та їх обтяжень в електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем. Таким чином, в інших випадках заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень має подаватись в письмовій формі.

Крім того, заява подана в електронній формі повинна супроводжуватись необхідними додатками, що також подаються в аналогічній формі. Так, Законом регламентовано, що у випадку подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються також оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі (абз. 2 ч. 3 ст. 16).

Зважаючи на те, що будь-яка заява має бути підписана заявником та враховуючи специфіку електронної форми заяви, Закон передбачає, що під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі на таку заяву накладається електронний цифровий підпис заявника (абз. 2 ч. 11 ст. 16).

З метою з’ясування поняття електронного цифрового підпису слід звернутись до положень Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 р.(ст. 1), яким визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. У свою чергу під електронним підписом розуміються дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Особистим ключем визначено параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, що доступний тільки підписувачу, а відкритим ключем - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, що доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Враховуючи ту обставину, що поняття електронного цифрового підпису нерозривно пов’язане із поняттям підписувача, під останнім розуміється особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Цим же законом (ст. 4) визначено призначення електронного цифрового підпису, який має цільове спрямування, зокрема, такий підпис:

-застосовується для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів;

-використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Крім того, використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. У свою чергу, нотаріальні дії із засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Враховуючи зазначене, заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі слід віднести до електронних документів, документообіг яких регламентується Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. Останнім у ст. 5 визначено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Сам електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Відзначимо, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.

Відповідальність за відповідність електронних копій оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, оригіналам таких документів у паперовій формі несе особа, яка подає заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі.

При цьому факт подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем являється згідно ст. 24 п. 56 Закону підставою відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Водночас, щодо форми та вимог, що ставляться до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень необхідно керуватися також вимогами підзаконних нормативно-правових актів. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів від 22 червня 2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (надалі – Порядок) передбачено, що для проведення державної

47

реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо (п.7).

У свою чергу Наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були затверджені форми, яких слід дотримуватись при подачі відповідних заяв, зокрема:

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності);

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності на єдиний майновий комплекс);

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права);

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права на єдиний майновий комплекс);

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права);

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс);

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо відмови від речового права);

-заяви про зупинення державної реєстрації прав;

-заяви про зняття зупинення державної реєстрації прав;

-заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна);

-заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-заяви про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

-заяви про відкликання заяви;

-заяви про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-запиту про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-заяви про надання дубліката свідоцтва про право власності;

-додатка до заяви;

-картки прийому заяви та вимоги щодо її заповнення;

-вимоги до заповнення заяв, що подаються органу державної реєстрації прав.

Другим абзацом частини першої коментованої статті регламентовано, що у випадку якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, заява про державну реєстрацію прав подається до одного з таких органів на вибір заявника. Таким чином, орган державної реєстрації прав не вправі відмовити заявнику у прийнятті його заяви у зв’язку із порушенням принципу територіальної підвідомчості.

Коментована норма (абз. 3, абз. 4) передбачає випадки подачі заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень нотаріусам. Зокрема, встановлено, що:

-заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію;

-заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Таким чином, при застосуванні даних положень Закону слід керуватися вимогами законодавства України про нотаріат.

Абзац п’ятий частини першої статті, що коментується встановлює положення, що стосуються особливого об’єкта права приватної власності – земельної ділянки. Зокрема, зазначено, що заява про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності за письмовою заявою правонабувача може подаватися державним кадастровим реєстратором, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки.

Таким чином, дане положення буде діяти за дотримання умов щодо:

-об’єкта (земельної ділянки), стосовно якого вчиняються дії з приводу державної реєстрації права власності або права оренди (саме державної або комунальної власності) та

-наявності волевиявлення зацікавленої особи (письмової заяви правонабувача).

За умови належного дотримання зазначених положень державний кадастровий реєстратор, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки зобов’язаний здійснити подачу відповідної заяви про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної

48

чи комунальної власності. Таку заяву державний кадастровий реєстратор може подати або в електронній (абз. 6 ч. 1 ст. 16) або паперовій формі.

Також коментованою статтею передбачено, що у разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об'єкти.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються щодо однієї особи.

Порядок здійснення кількох реєстраційних дій по одній заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визначається Кабміном у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною другою статті, що коментується, встановлено що реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження.

Детальна регламентація даного положення передбачена Порядком.

Зокрема, у п.11 Порядку визначено, що державний реєстратор розглядає заяви про державну реєстрацію, відповідно до яких заявлено державну реєстрацію:

-права власності та інших речових прав на нерухоме майно - в порядку черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав;

-обтяжень речових прав на нерухоме майно - незалежно від черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав.

У разі коли після прийняття органом державної реєстрації прав заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, до органу державної реєстрації подано заяву про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, орган державної реєстрації прав приймає таку заяву. Державний реєстратор розглядає заяву про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття органом державної реєстрації прав заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, приймає рішення про її розгляд після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше, яке орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заявникові.

У разі коли заявник отримує таке рішення особисто, він пред'являє органові державної реєстрації прав документи, що зазначені в абзацах першому та п'ятому пункту 9 цього Порядку, та подає картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку орган державної реєстрації прав повертає заявникові з відміткою про отримання рішення про розгляд заяви про державну реєстрацію після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше, яка підписується заявником із зазначенням дати та часу отримання такого рішення.

При подачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зацікавлена особа повинна пред’явити інші, визначені законодавством документи:

а) Зокрема, як визначено п.9 Порядку, під час подання заяви про державну реєстрацію заявник пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.

Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження. Водночас, при вирішенні питання щодо поняття документа, що посвідчує особу, слід керуватися

вимогами Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року. Враховуючи положення цього закону та обставину, що основним документом, що посвідчує особу, є документ, що підтверджує громадянство особи, до переліку документів, що посвідчує особу заявника також відносяться документи, що підтверджують громадянство України, якими згідно зі ст. 5 Закону України «Про громадянство України» є:

1) паспорт громадянина України;

2) свідоцтво про належність до громадянства України;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

4) тимчасове посвідчення громадянина України;

5) проїзний документ дитини;

49

6)дипломатичний паспорт;

7)службовий паспорт;

8)посвідчення особи моряка;

9)посвідчення члена екіпажу;

10)посвідчення особи на повернення в Україну.

б) У разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що посвідчує його особу, пред'являє органові державної реєстрації прав реєстраційний номер облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

в) У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту пред'являє органові державної реєстрації прав

документ, що підтверджує її повноваження.

Таким документом відповідно до ст. 244 ЦК України є довіреність, тобто письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність є формою договірного представництва, що може ґрунтуватися на договорі або акті юридичної особи (ч.1 ч.2 ст. 244 ).

Слід підкреслити, що аналогічні положення для пред’явлення зазначених документів ставляться і при подачі заяви про надання витягу з Державного реєстру (див. п. 10 Порядку надання витягів з Державного реєстру).

Коментованою статтею у частині третій в залежності від застосованої форми заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (паперова або електронна) визначені вимоги до документів, що подаються із такою заявою у вигляді додатків.

Зокрема, передбачено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, які необхідні для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі.

Водночас, слід враховувати вимоги ч. 4 даної статті, якою імперативно встановлено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Водночас, п.10 Порядку з метою детального врегулювання передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав:

-необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії,

-документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав,

-документ про сплату державного мита.

Зокрема, згідно п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є:

1)укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2)свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3)свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4)свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5)свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7)свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

50