Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mizhnarodne_pravo.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
76.82 Кб
Скачать

Тема17. Міжнародне право в період збройних

конфліктів

План

  1. Поняття, предмет, джерела та принципи міжнародного права в період збройних конфліктів.

  2. Сфера застосування міжнародного права в період збройних конфліктів.

  3. Учасники збройного конфлікту. Найманці.

  4. Заборонені засоби та методи ведення війни.

  5. Міжнародний захист жертв збройних конфліктів та цивільних обєктів.

  6. Міжнародний рух Червоного Хреста.

  7. Міжнародно-правове регулювання ведення збройних конфліктів неміжнародного характеру.

Рекомендована література

Женевские конвенции от 12 августа 1949 г. и Дополнительные протоколы к ним. – 3-е изд., испр. – М.: МККК, 2003. – 344 с.

Международное право. Ведение военных действий. Сб. Гаагских конвенций и иных междунар. док. – 3-е изд., испр. – М.: МККК, 2001. – 336 с.

Защита лиц и объектов в международном гуманитарном праве: Сб. статей и док. – М.: МККК, 1999. – 376 с.

Кальсховен Ф. Ограничения методов и средств ведения войны. – 2-е изд, испр. – М.: МККК, 1999. – 232 с.

Калугин В.Ю. Курс международного гуманитарного права. – Минск: Тесей, 2006.

Тема 18. Забезпечення міжнародної безпеки

міжнародно-правовими засобами

План

  1. Міжнародно-правові нормативні засоби забезпечення міжнародної безпеки.

  2. Організаційно-правові засоби забезпечення міжнародної безпеки (системи міжнародної безпеки).

  3. Заходи зміцнення довіри і міжнародний контроль обмежень озброєнь і роззброєння.

Рекомендована література

Всеобъемлющая международная безопасность. Международно-правовые принципы и нормы / Отв. ред. Б.М. Клименко. – М.: Международ. отношения, 1990. – 328 с.

Гнатовський М.М. Європейський правовий простір. – К.: Вид. дім “Промені”, 2005. – 224 с.

Ржевська В.С. Право держави на самооборону і міжнародна безпека. – К.: Вид. дім “Промені”, 2005. – 256 с.

Тема 19. Міжнародно-правове регулювання

міжнародних економічних відносин

(Для самостійного вивчення)

План

  1. Правова основа, сфера діяльності та функції Світової організації торгівлі.

  2. Організаційна структура СОТ.

  3. Механізм вирішення спорів СОТ.

Рекомендована література

Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі 1994 р.

Азаров О.М. Правове регулювання міжнародної торгівлі в системі ГАТТ/СОТ (інституційні засади). – Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2002. – 18 с.

Григорян С. Организационно-правовые основы и особенности Всемирной торговой организации (ВТО) // Государство и право. – 2000. – № 2.

Мальський О. М., Ягольник А. М. Міжнародне торговельне право: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 595 с.

Покрещук О.О. Правове регулювання міжнародної торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ. – К.: Зовнішня торгівля, 2003. – 512 с.

5. Словник основних термінів

Агреман – згода приймаючої держави на призначення певної особи в якості глави дипломатичного представництва акредитуючої держави.

Агресія – протиправне застосування збройної сили.

Альтернат – правило, згідно з яким в екземплярі міжнародного договору, що призначений для даної договірної сторони, назва цієї сторони в загальному переліку сторін, підписи її уповноважених, печатки, а також текст договору на мові держави даної сторони ставляться на першому місці та для підпису залишається місце з лівого боку або зверху, якщо підписи розміщуються один над одним.

Анклав – частина території однієї держави, що оточена з усіх боків сухопутною територією іншої держави або держав.

Анексія – насильницьке приєднання державою території іншої держави.

Апартеїд – міжнародний злочин, направлений проти людства: політика расової дискримінації та гноблення у відношенні до будь-якої групи населення.

Геноцид – міжнародний злочин, що здійснюється з наміром винищення повністю або частково окремих груп населення за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами.

Держава – первинний та основний субєкт міжнародного права, а також учасник міжнародних відносин. Держава є поєднанням трьох елементів: певної території, населення та політичної організації (влади).

Держава реєстрації – держава, в офіційний реєстр якої занесені повітряні, морські та річкові судна, космічні обєкти.

Держава прапора – держава, під прапором якої законно плаває певне судно.

Дезавуювання – спростування главою держави або урядом дій свого дипломатичного представника або іншої офіційно уповноваженої особи у зв’язку з перевищенням ним своїх повноважень.

Делімітація кордонів – договірне встановлення лінії державного кордону, що здійснюється за картами, як правило, великомасштабними, із детальним зображенням на них рельєфу, гідрографії, населених обєктів.

Демаркація кордонів – визначення та позначення ліній державного кордону на місцевості відповідно до договорів про делімітацію кордону та доданих до них карт та описів.

Денонсація міжнародного договору – засіб припинення дії двостороннього міжнародного договору або виходу із багатостороннього міжнародного договору в порядку та строки, які обумовлені таким договором.

Депозитарій – в міжнародному праві – хранитель оригінального тексту багатостороннього міжнародного договору та всіх документів, що до нього відносяться (заяв, застережень, ратифікаційних грамот, документів про денонсацію та ін).

Дуаєн – протокольний голова (старійшина) дипломатичного корпусу в країні перебування (в англомовних країнах зазвичай іменується деканом).

Екзекватура – 1) приведення до виконання в даній країні судового рішення, прийнятого в іншій країні; 2) офіційний документ про визнання консула урядом держави, що приймає.

Екстериторіальність – сукупність привілеїв, обумовлених договорами між країнами, що надаються главам інших держав, дипломатичним представникам, військовим частинам, кораблям та ін.

Екстрадиція – видача злочинця державою, на території якої він знаходиться, іншій державі для притягнення його до кримінальної відповідальності або виконання вироку, що набрав чинності.

Імунітет держави – принцип міжнародного права, що витікає із державного суверенітету і означає певні виключення із міжнародно-правових зобовязань.

Клаузула – особливе положення в міжнародному договорі.

Комюніке – офіційне повідомлення про події міжнародного характеру.

Меморандум – дипломатичний документ відповідної держави, в якому докладно викладається погляд уряду з будь-якого міжнародного питання, дається аналіз тих або інших положень.

Мораторій – відстрочка на певний строк виконання державою своїх міжнародно-правових зобовязань.

Нота – документ дипломатичної переписки.

Нотифікація – офіційне повідомлення міністерством зовнішніх справ, дипломатичним (консульським) представництвом, міжнародною організацією або її посадовою особою шляхом направлення ноти або іншого документа, в якому викладається точка зору держави з певного питання, повідомляється про будь-які політичні або правові факти чи події.

Нунцій – дипломатичний представник Ватикану при уряді будь-якої держави.

Оптація – вибір громадянства при зміні державної належності території.

Посол – голова дипломатичного представництва найбільш високого в протокольному відношенні рівня.

Преамбула – вступна частина якого-небудь міжнародного документа.

Пролонгація міжнародного договору – продовження терміну чинності договору з метою забезпечення його безперервності.

Промульгація міжнародного договору – офіційне опублікування міжнародного договору.

Протокол – офіційний документ (нерідко додаток до основного договору), за допомогою якого міжнародний договір доповнюється або уточнюється.

Ратифікаційна грамота – документ, що підтверджує ратифікацію міжнародного договору відповідним органом держави (парламентом).

Репарація – форма міжнародно-правової відповідальності за шкоду, що заподіяна субєкту міжнародного права в результаті міжнародного правопорушення.

Репатріація – повернення емігрантів на батьківщину з поновленням їх у правах громадянства, які опинилися через певні обставини на території інших держав.

Репресалії – правомірні примусові дії держави на відновлення своїх прав, що порушені іншою державою, без застосування сили або погрози її застосування.

Реституція – повернення майна, неправомірно захопленого та вивезеного однією із воюючих держав з території іншої держави, яка є воєнним противником.

Реторсія – правомірні примусові дії однієї держави у відповідь на недружній акт іншої держави, наприклад, дискримінацію фізичних або юридичних осіб.

Сатисфакція – форма міжнародно-правової відповідальності, на підставі якої держава-порушник надає задоволення державі, що постраждала.

Статус-кво – становище в будь-якій області міжнародних відносин або у взаєминах держав, що існувало або існує в той чи інший момент.

Субституція – форма міжнародно-правової відповідальності держав (різновид реституції), що представляє собою заміну неправомірно знищеного або ушкодженого майна, будівель, транспортних засобів, художніх цінностей, особистого майна та ін.

Трансфер – обмін населенням між державами на основі міжнародного договору, автоматична зміна громадянства.

Цесія – передача території однієї держави іншій за згодою між ними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]