- •1. «Концептуальні підходи вітчизняної та американської історіографії до дослідження « холодної війни »
- •1.1. Єволюція концептуальних підходів радянської історичної школи.
- •1.2. Становлення і розвиток ортодоксальної і ревізіоністської історичних шкіл в сша.
- •2. «Основні положення воєнної теорії»
- •2.1. Розвиток теорії конвенціонального стримування
- •2.2. Концепція мирного співіснування
- •2.2.1. Військово-стратегічний паритет і початок розрядки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
На основі викладеного матеріалу можна зробити ряд висновків, а саме:
в радянський період в історичній науці панувало трактування «холодної війни» як односторонньої, ідеологічної і політичної агресії країн Заходу проти СРСР і «соціалістичного табору», яка постійно загрожувала перерости у військову конфронтацію. Багато уваги радянські історики приділяли питанням ідеологічного і політичного протиборства двох наддержав в післявоєнний період.
на думку дослідників втручання США у світові проблеми було викликано не експансіоністськими устремліннями, а бажанням зупинити просування соціалізму в світі. Проте й існували інші точки зору, зокрема, одні вважали, що саме США несуть основну відповідальність за виникнення «холодної війни», інші вважали, що позиція США, це своєрідна самооборона.
аналіз вітчизняної та американської історіографії з зовнішньополітичних доктрин СРСР і США в післявоєнні роки показує, що велика кількість питань ще не досліджено і вимагає подальшого вивчення.
на відміну від ядерного стримування, інтерес до проблематики конвенційного стримування в СРСР був порівняно невеликим.
інтерес проблематики конвенційного стримування зі сторони США є безперечним, про що нам говорить велика кількість досліджень.
підписання ряду договорів в 1970-1973 рр., що створило сприятливі умови для повороту до розрядки і світу в Європі.
кульмінацією розрядки в Європі став Хельсінський заключний акт (1975 р.).
Список використаної літератури
1. Николаев H. Миф о «советской военной угрозе» в стратегии империализма. - М„ 1984.
2. Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии. - М., 1990.
3. Филитов A.M. «Холодная война: Новые подходы, новые документы» (отв. редактор М.М. Наринский). М., 1995;
4. Белоусова 3.C., Наджафов Д.Г. Вызов капитализму: советский фактор в мировой политике / XX век. Многообразие, противоречивость, целостность. - М., 1996;
5. Караганов С. Теория сдерживания оказалась общей теорией международных отношений // Международные процессы. Сентябрь - декабрь 2005. Т. 3, № 3 (9). 6. Кокошин А.А. Ядерное сдерживание и национальная безопасность России // Вестник Российской академии наук. 1999. Т. 69, № 10. 7. Клаузевиц К. О войне. М., 2007.
8. OveryR. Air Warfare // The Oxford History of Modern War, ed. by Charles Townshend. Oxford : Oxford University Press, 2000.
9. Буренок В.М., Ачасов О.Б. Неядерное сдерживание // Военная мысль. 2007.
№ 12. Статья представлена научной редакцией «История» 10 февраля 2013 г.