2. Визначення та головні ознаки екологічного правопорушення.

Під екологічним правопорушенням варто розуміти вину, протиправну дію або бездіяльність, що порушує встановлений державою правопорядок, права й обов'язки громадян і організацій у сфері раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення й охорони навколишнього природного середовища, за вчинення якого законом передбачена юридична відповідальність.

Зміст екологічного правопорушення складають дії або бездіяль­ність, що суперечать вимогам еколого-правових норм. Практично, це винне, протиправне, екологічно небезпечне або екологічно шкідливе діяння, що зазіхає на встановлений порядок у сфері еко­логічної безпеки, природокористування, охорони навколишнього природного середовища.

Екологічне правопорушення характеризується в першу чергу такими рисами, як екологічна спрямованість, екологічна небезпе­ка, екологічна протиправність.

Сутність екологічної спрямованості правопорушення полягає в тому, що поведінка конкретного правопорушника спрямована на негативну зміну стану навколишнього природного середовища, порушення відповідного правового режиму природних ресурсів.

Екологічна небезпека правопорушення у сфері екології вклю­чає не тільки імовірність, можливість порушення екологічних ін­тересів суспільства, але і підвищену небезпеку для існуючих еко­логічних зв'язків у самих екосистемах.

Будь-яке екологічне правопорушення з урахуванням об'єктив­них властивостей являє собою протиправне діяння особи (фізичної або юридичної), що вчиняється шляхом дії або бездіяльності. Еко­логічна протиправність діяння означає невідповідність його вимо­гам правових норм у сфері екології. Воно полягає в повному або частковому невиконанні вимог, ігноруванні правил, закріплених нормами екологічного законодавства. При цьому треба мати на ува­зі, що протиправність екологічного правопорушення означає як не­виконання норм законів у сфері екології, так і діючих у цій сфері підзаконних актів. В останньому випадку мова йде також і про нор­ми, прийняті на локальному рівні правової регламентації. Пору­шення нормативних актів у сфері екології можуть виражатися як у формі активних дій (самовільне використання природних ресурсів, порушення термінів внесення платежів за використання природ­них ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища і т. ін.), так і в формі бездіяльності (скажімо, невиконанні заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і т. ін.). [7; стр.176]

Екологічні правопорушення є неоднорідними і можуть бути класифіковані. Так, якщо в основу класифікації екологічних правопорушень буде покладений вид відповідальності, характер застосовуваних санкцій, то можна розрізняти кримінальні злочини адміністративні проступки, дисциплінарні і цивільно-правові правопорушення. Наявність такої класифікації пов’язана з тим, що екологічне право як самостійна галузь права не містить усього комплексу правових санкцій, що застосовуються до суб'єктів еко­логічних правопорушень. Тому для боротьби із зазначеними правопорушеннями воно використовує ті санкції, що застосовуються в інших галузях сучасного права, зокрема, в кримінальному, ци­вільному, адміністративному, трудовому та ін. Проте, для застосу­вання зазначених санкцій необхідно, щоб порушення екологічно­го законодавства одночасно виступало і як порушення правових норм відповідних галузей права.

Перелік екологічних правопорушень закріплений в ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також в галузевому поресурсовому законодавстві. Але він не вичерпує всього різноманіття екологічних правопорушень, що зустрічають­ся на практиці або потенційно можливі.

Кожен вид екологічних правопорушень характеризується при­таманними йому специфічними ознаками і властивостями. Так, з урахуванням суб'єктного складу можна виділити три види еколо­гічних правопорушень: 1) які вчинені: власниками природних ре­сурсів; 2) природокористувачами; 3) особами, що не є власниками природних ресурсів або природокористувачами.

Окреме місце займають екологічні правопорушення, пов'язані, наприклад, з порушенням суб'єктивних правомочностей власни­ків природних ресурсів (права володіння, права користування і права розпорядження) чи заподіянням шкоди самим об'єктам права власності. Найбільш розповсюдженим правопорушенням першого різновиду є незаконні угоди з природними ресурсами, а та­кож самовільне їх використання. Серед екологічних правопорушень другого різновиду критерієм класифікації виступає стан об’єкта природи (його знищення, псування чи погіршення).

Класифікація екологічних правопорушень можлива за об’єктом посягання на земельні, водні, гірничі та ін. Вона має практичну спрямованість і використовується, наприклад, для розробки збірників нормативних актів, характеристики напрямків правової охорони навколишнього середовища і т.п.

У випадку ж виділення за об'єктом посягання групи однорідних екологічних правопорушень і конкретизації видів правової поведінки суб'єкта має місце подальша класифікація таких правопору­шень. Вона дозволяє виділити такі екологічні правопорушення:

1. протиправне знищення чи пошкодження природних ресурсів (наприклад, забруднення і засмічення вод, знищення або пошко­дження лісів, лісових культур, пошкодження сільськогосподар­ських та інших земель);

2. погіршення об'єктів навколишнього природного середовища (наприклад, вибіркова розробка багатих родовищ корисних копа­лин, що приводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин і ін.);

3. порушення правил передачі у власність, надання в користу­вання природних об'єктів, пов'язані з можливим заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу (наприклад, вве­дення в експлуатацію підприємств і інших об'єктів без спору­джень, що запобігають забрудненню і засміченню вод);

4. бездіяльність, невиконання правил (скажімо, невиконання правил охорони надр);

5. використання природних ресурсів з корисливих мотивів (не­законне збирання дикорослих рослин і т.п.);

Можлива й інша класифікація екологічних правопорушень за­лежно від мети і критерію, який буде покладено в основу класифі­кації.[7; стр.180]

Причини екологічних правопорушень:

• невідповідність законів;

• відсутність економічної основи виконання еколого-правової норми;

• недоліки організаційно-виконавчої діяльності;

• панування споживацької психології.[8; стр. 76]