ПЛАН

Вступ………………………………………………………………………….

1.Порівняльно- правовий аналіз становлення акціонерних товариств у світі та в Україні……………………………………………………………………..

2. Типи акціонерних товариств……………………………………………….

3.1 Публічне акціонерне товариство……………………………………….

3.2 Приватне акціонерне товариство………………………………………..

3. Порядок створення акціонерних товариств……………………………….

4. Поняття і управління акціонерним товариством…………………………..

Висновки………………………………………………………………………….

Список використаної літератури……………………………………………….

Вступ

Акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення.

Загальновідомо, якої великої ваги в нашій економіці набув корпоративний сектор. В процесі приватизації вже створено понад десятків тисяч акціонерних товариств, а ще тисячі товариств створені на основі приватного капіталу.

Перетворення державних підприємств в акціонерні товариства - одне з направлень роздержавлення власності, передбачене в Законі про власніcть в СРСР. Разом з тим в акціонерні товариства можуть з’єднуватись різноманітні форми базової власності в залежності від володарів акцій - підприємств, держави, окремих громадян.

Акціонерні товариства мають ряд переваг по відношенню до інших видів господарських товариств, які роблять його найбільш вдалою формою для бізнесу в силу цілого ряду причин. Акціонерні товариства завдяки випуску акцій отримують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у відношенні з непропорційним бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх легше перетворити на гроші при виході з акціонерного товариства ніж отримати назад долю в статутному капіталі інших товариств.

Формування та широке розповсюдження акціонерного капіталу є одним з основних принципів, на якому базується проведення ринкових реформ. Акціонування займає важливе місце в створенні нормальних умов функціонування підприємств, є зручною формою для проведення їх роздержавлення.

В даній курсовій зібрані основні данні, які дозволяють зрозуміти, що таке акціонерне товариство, як воно організовано та функціонує, порядок його створення та інші важливі питання.

1. Порівняльно - правовий аналіз становлення акціонерних товариств у світі та в Україні

На певному етапі свого розвитку (19 ст.) суспільство зіткнулося з проблемою, суть якої полягає в тому, що індивідуальні капітали, якими б великими вони не були, виявилися недостатніми для організації великих підприємств, а саме: спорудження залізниць, будівництва великих підприємств, заснування великих банків. В той же час дрібне будівництво, основане на індивідуальній приватній власності, задовольнити потреби людей вже не могло. Окрім того, приватна індивідуальна власність, відокремлюючи безпосереднього товаровиробника від засобів виробництва, гальмує розвиток продуктивних сил суспільства.

Щоб подолати цю суперечність (між зростаючими потребами суспільства і можливостями дрібного виробництва), необхідно було шукати таку форму організації суспільного виробництва, яка б, з одного боку, дала можливість об’єднати невеликі індивідуальні капітали в єдиний великий капітал, а з іншого – зацікавити безпосередніх робітників і власників індивідуальних капіталів у ефективному функціонуванні підприємства, основаного на таких засадах. Такою формою організації виробництва стало акціонерне товариство.

Акціонерні товариства виникли на початку XVII ст. Першими були англійська Остіндська торгова компанія та голландська Остіндська торгова компанія (1602). Перший акціонерний банк організований в Англії у 1694. Проте до 30-х XIX ст. акціонерні товариства були поодинокими. З переростанням продуктивними силами вузьких меж індивідуальної капіталістичної власності розвиток акціонерних товариств стає економічно неминучим. Найшвидшими темпами акціонерні товариства виникали в останній третині XIX ст. Так, у Німеччині наприкінці 70-х було до 460 акціонерних товариств, а на початку XX ст. – понад 5 тис. В Росії на початку 20-х XX ст. налічувалося майже 2,5 тис акціонерних товариств.

Нині у розвинутих країнах світу кожна крупна і навіть середня компанія існує у формі акціонерного товариства. Останні також широко використовуються для утворення та експансії міжнародних монополій. Так, американська нафтова корпорація «Мобіл корпорейшн» має понад 500 філіалів і дочірніх компаній більше як у 100 країнах світу. У 1917—18 акціонерні товариства в Росії були ліквідовані їх відродження почалося в період НЕПу. Наприкінці 20-х вони були знову ліквідовані. Створення акціонерних товариств в колишньому СРСР почалося наприкінці 80-х. Перше акціонерне товариство в Україні виникло в 1988.

Середня кількість акціонерів в акціонерних товариствах США – до 60 тис., а у наймогутніших публічних акціонерних товариствах – понад 3 млн., в той час як у закритих акціонерних товариствах – до 300 осіб. Власник акції має формальне право брати участь в управлінні акціонерним товариством, оскільки володіння акцією дає йому право голосу при виборі керівних органів, власник облігації такого права не має. Кількість акціонерів у розвинутих країнах Заходу постійно зростає (за винятком періоду економічних криз). Так, у США їх кількість з 1929 по 1994 зросла з 1 до більш як 50 млн., в Україні в 1999 налічувалося 35 млн. акціонерів.

Економічним стимулом до придбання акцій є вищий рівень дивідендів порівняно і вкладенням певної суми в ощадний банк. На початку 90-х середній прибуток частини найманих працівників на дивіденди становив до 10% його щорічного заробітку. За 20 років він може таким чином накопичити майже 120 тис. дол. Водночас під час економічної кризи дрібні акціонери можуть втратити всі свої заощадження. Розповсюдження акцій серед робітників і службовців та збільшення дивідендів частково долають їх відчуженість від засобів виробництва, посилюють матеріальну заінтересованість у діяльності акціонерного товариства, їх конкурентоспроможність.

Акціонерна форма підприємств використовується в процесі трансформації існуючої в Україні економічної системи при формуванні різних форм власності у промисловості та сільському господарстві. За 1992-96 майже 8 тис. середніх та крупних державних підприємств в Україні було перетворено на відкриті акціонерні товариства, загалом у 1999 існувало майже 60 тис. акціонерних товариств.

Позитивним у розвитку акціонерних товариств є:

- можливість значно розширювати джерело нагромадження (так, у Німеччині в 1994 підприємці за рахунок емісії цінних паперів залучили до 5% загальної суми інвестицій);

- демократизується управління підприємствами, зокрема право вищестоящих організацій бути пайовиками акціонерних підприємств послаблює відомчу монополію, робить їх економічно заінтересованими у швидкому розвитку акціонерного товариства, сприяє скороченню управлінського апарату;

- послаблюються диспропорції в економіці і насамперед між групою «А» і групою «Б» через акумулювання частини заощаджень населення, швидкого будівництва на ці кошти підприємств, що випускають гостродефіцитні товари (легкові автомобілі, відеотехніку тощо), їх надання акціонерам, які вкладають кошти за цільовим призначенням;

- поліпшується якість функціонування та розвитку техніко-економічних відносин (відносин спеціалізації, кооперування концентрації виробництва.) через продаж акцій підприємствам-суміжникам та посилення контролю робітників за якістю комплектуючих виробів;

- прискорюється міжгалузеве переливання капіталу, що сприяє ширшому впровадженню досягнень НТР у цих галузях;

- здійснюється регулювання кількості грошей (через продаж акцій держава зменшує кількість грошей а скуповуючи, збільшує їхню кількість);

- посилюється заінтересованість трудящих у кращому використанні засобів виробництва економії електроенергії, сировини, знижується плинність робочої сили.

Негативним у розвитку акціонерних товариств є:

- можливість банкрутства мільйонів дрібних акціонерів (у США під час кризи 1974-75 їхня кількість скоротилася майже на 7 млн. осіб);

- посилюється контроль гігантських акціонерних товариств і крупних акціонерів (через механізм купівлі контрольного пакета акцій) за іншими великими та середніми компаніями, внаслідок чого створюється багатоступенева система залежності й контролю;

- широке розповсюдження акціонерних товариств збільшує масу фіктивного капіталу, сприяє масовим махінаціям на фінансових біржах;

- встановлюється контроль за капіталом мільйонів акціонерів, завдяки чому ще більше зростає могутність крупних корпорацій в економіці й політиці;

- акціонерна форма підприємництва використовується як засіб економічного примусу для викупу нерентабельних філіалів, заводів, цехів (разом з їх боргами) трудовими колективами, що змушує їх скорочувати заробітну плату, оплачувані відпустки, подовжувати робочий день тощо.

2. . Типи акціонерних товариств

В залежності від здатності акцій товариства вільно обертатися (тобто змінювати власника без згоди інших акціонерів або товариства) акціонерні товариства поділяються на публічні та приватні. Здатність акцій вільно обертатися не є єдиною особливістю цих типів товариств. Статус товариства як публічного або приватного відбивається на можливості залучення товариством капіталу на фондових ринках, ступені захисту прав міноритарних акціонерів товариства, стабільності відносин власності і контролю у товаристві, гнучкості інструментів корпоративного управління товариством. Акціонери не мають абсолютної свободи при виборі типу товариства, оскільки приватна форма товариств може бути використана лише для тих товариств, число акціонерів в яких не перевищує певну величину.

До реформи законодавства про акціонерні товариства (2009-2011 роки) акціонерні товариства поділялись, відповідно до Закону «Про господарські товариства», на відкриті і закриті, при чому кількість акціонерів закритих товариств законодавчо не обмежувалась. Основний критерій для поділу товариств на відкриті і закриті був той самий — здатність акцій вільно обертатись. Акції закритого товариства не могли розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мали переважне право на придбання акцій, що продавалися іншими акціонерами товариства (стаття 81.3 Господарського кодексу України в редакції до 30 квітня 2009 р.). Відсутність у законодавстві обмежень щодо кількості акціонерів в закритих товариствах давала підстави для їх характеристики як «рецидиву кріпацтва у 21 столітті», який забезпечує можливість керівникам закритих товариств із великою кількістю акціонерів-робітників, позбавлених права продати свої акції, «беззастережно експлуатувати ці підприємства, легко придушуючи спроби «повстання» неорганізованих «рабів» без найменшого ризику втратити контроль внаслідок недружнього поглинання».

Станом на початок 2010 р. в Україні зареєстровано 20.4 закритих (приватних) акціонерних товариств, що складає дві третини від загальної кількості зареєстрованих в країні акціонерних товариств.

2.1. Публічне акціонерне товариство

Особливостями публічного акціонерного товариства є:

- акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

- товариство може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення акцій;

- при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;

- товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;

- у разі якщо умовами емісії акцій передбачена можливість їх оплати не грошовими коштами, товариство зобов'язане залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість негрошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10 відсотків;

- річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);

- обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування;

- окрім питань, для вирішення яких законом вимагається кваліфікована більшість (три четвертих голосів від загальної кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення загальних зборів товариства приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання.