4.3. Недедуктивні умовиводи

Загальна характеристика та види недедуктивних (вірогідних) умовиводів. Математична та логічна вірогідність. Ступені вірогідності.

Індуктивні умовиводи. Логічна природа індукції. Структура та види індуктивних умовиводів. Умови підвищення ступеня вірогідності індуктивного висновку.

Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків. Поняття причинності. Редукція у встановленні причинних зв’язків. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

Статистичні узагальнення. Індуктивна природа статистичних узагальнень. Популяція, приклад і частота ознаки. Взаємозв’язок індукції та дедукції. Багатофакторні індуктивні узагальнення в юридичній теорії та практиці.

Умовиводи за аналогією (традукція). Поняття та загальна характеристика аналогії. Структура аналогії. Види умовиводів за аналогією. Умови, що підвищують ступінь вірогідності висновків за аналогією.

Роль аналогії як логічної підстави моделювання. Роль аналогії в правовому пізнанні.

Р о з д і л V. Теорія і доказ

5.1. Доказ і спростування

Поняття доказу. Структура доказу: теза, аргументи, демонстрація. Види доказу: прямий і непрямий. Різновиди непрямого доказу: від противного (апагогічне) і розділовий (методом виключення).

Поняття про спростування. Методи спростування.

Правила та можливі логічні помилки у доказовому міркуванні. Паралогізми, софізми та парадокси. Методи їх усунення або розв’язання. Роль доведень у юридичній практиці.

5.2. Запитання та відповіді

Загальна характеристика запитань. Структура запитань. Види запитань. Правила щодо запитань та помилки, пов’язані з порушенням цих правил. Відповіді та їх види. Правила відповідей та типові помилки при їх порушенні.

5.3. Проблема. Гіпотеза. Теорія

Загальна характеристика проблеми. Поняття проблемної ситуації. Види вирішень проблем. Логічні засоби встановлення принципіально невирішувальної проблеми.

Гіпотеза як форма пізнання. Визначення гіпотези. Види гіпотез. Побудова гіпотези та етапи її розвитку. Критерії відбору гіпотез. Роль умовиводів та емпіричного досвіду при побудові гіпотез. Гіпотетико-дедуктивний метод.

Логічні засоби підтвердження гіпотез. Спростування гіпотез. Гіпотези у юридичному пізнанні. Версії в слідчій практиці.

Теорія як система наукових знань. Основні види наукових теорій. Роль логіки в розвитку, систематизації та обґрунтуванні наукових знань.

4. Плани та завдання до практичних занять

Заняття 1. Предмет та значення логіки

П л а н

1. Мислення, його основні форми та закони.

2. Мислення і мова. Мови природні та штучні. Семіотичний підхід до мови. Мова права.

3. Предмет логіки. Логіка “природна” і теоретична. Логіка традиційна та сучасна.

4. Історичні взаємозв’язки між логікою та правознавством. Значення логіки для інтелектуальної культури юриста.

Завдання

1. Підготуйте короткий (не більше однієї сторінки) виклад свого розуміння того, що слід очікувати від вивчення логіки.

Заняття 2. Поняття

П л а н

1. Поняття як форма мислення. Поняття та уявлення, поняття та слово.

2. Зміст та обсяг понять. Залежність між змістом та обсягом у поняттях.

3. Види понять за змістом та обсягом.

4. Узагальнення та обмеження понять.

5. Види відношень між поняттями.