2.2. Логічні операції над поняттями

Узагальнення та обмеження понять. Операції над класами (обсягами) понять: об’єднання (складання), перетин класів (множення), створення доповнення до класу (віднімання).

Визначення (дефініція) понять. Структурні елементи визначень. Види визначень. Прийоми, подібні до визначення. Правила та можливі помилки у визначеннях. Зв’язок визначень з утворенням та розвитком правових понять.

Логічний поділ понять. Структурні елементи операції поділу. Види структурного поділу. Особливості мереологічного поділу. Правила та можливі помилки у процесі поділу понять.

Класифікація та її види: природна (основна) та штучна (допоміжна). Взаємний зв’язок між визначеннями та поділами понять. Значення поділу та класифікації для юриспруденції.

Р о з д і л III. Судження. Закони мислення

3.1. Судження

Загальна характеристика судження. Судження та речення. Логічне значення суджень. Прості та складні судження. Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні, релятивні та екзистенційні.

Види атрибутивних (категоричних) суджень за кількістю і якістю. Визначені та невизначені судження; судження з виключенням. Поняття про квантор, види кванторів. Розподіл термінів у судженнях, правила розподілу та кругові схеми відносин між термінами. Логічний квадрат. Види відносин між атрибутивними судженнями за логічним квадратом.

Складні судження та їх види. Логічні сполучники. Формули складних суджень. Умови істинності складних суджень та їх стисле визначення за допомогою істиннісних таблиць (матриць).

Модальні судження. Поняття про модальність. Типи модальностей. Деонтичні модальності та формальний аналіз норм права.

3.2. Загальні принципи (закони) правильного міркування

Загальні ознаки правильного міркування – визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість. Поняття логічного принципу (закону).

Основні принципи традиційної логіки: принцип тотожності, принцип несуперечливості, принцип виключеного третього, принцип достатньої підстави. Поняття необхідних та достатніх умов. Типові логічні помилки при порушенні законів логіки.

Абсолютне та відносне значення законів логіки. Функція основних принципів логіки в юридичному пізнанні.

Р о з д і л IV. Умовивід

4.1. Загальна характеристика умовиводів

Поняття про умовиводи. Структура умовиводів. Види знань, що містяться в умовиводі. Логічно необхідні та вірогідні умовиводи.

Безпосередні умовиводи: структура і характер висновку. Види безпосередніх умовиводів: перетворення, обертання, протиставлення предикатові. Виводи за логічним квадратом.

Загальна характеристика опосередкованих умовиводів, їх видів.

4.2. Дедуктивні умовиводи

Поняття дедуктивного умовиводу: структура і характер висновку. Поняття про силогізми. Прості і складні дедуктивні умовиводи.

Категоричний силогізм. Склад структури категоричного силогізму. Аксіоматичні та загальні правила категоричного силогізму. Фігури та модуси категоричного силогізму. Спеціальні правила фігур. Правильні модуси. Добір правильних модусів за допомогою кіл Ейлера. Категоричний силогізм із су-дженнями, що виділяють. Виводи із суджень з відношеннями.

Умовиводи із складними судженнями. Суто умовний силогізм: схема і правило виводу. Умовно-категоричний силогізм: схема, правила виводу і модуси. Еквівалентно-категоричний силогізм: схеми правильної побудови. Розділово-категоричний силогізм: правило побудови і схеми висновку. Умовно-розділові (лематичні) силогізми: схеми побудови, правила і види (конструктивна та деструктивна дилеми).

Ентимема (скорочений силогізм). Види ентимем. Полісилогізм: структура і види. Скорочені і складноскорочені силогізми (сорити та епіхейреми).

Значення дедукції для юридичної теорії і практики.