Іменний покажчик

Аскольд (2-га пол. ІХ ст.), київський князь, спільно з братом Діром організатор морського походу на Візантію 860 р.– 52.

Баторій Стефан (1533 – 1586), полководець, семигородський воєвода, польський король (1576 – 1586), засновник реєстрового козацтва (1583) – 63.

Бату-хан (Батий) (1208 – 1255), монгольський хан, здійснив завоювання давньоруських князівств (1236 – 1243) та заснував Золоту Орду – 56.

Бонапарт Наполеон (1769 – 1821), видатний французький державний діяч та полководець, імператор Франції (1804 – 1815) – 88, 90–93.

Бравлін (1-ша пол. ІХ ст.), новгородський князь, здійснив похід у Крим, пограбував візантійські колонії на чорноморському узбережжі – 52.

Брусилов Олексій Олексійович (1853 – 1926), російський генерал, командувач військ Південно-західного фронту, організатор Луцького (Брусиловського) прориву – 104, 105.

Вишневецький Дмитро (рік нар. не від.–1563), князь, черкаський староста, засновник Запорізької Січі – 64.

Ганнібал Барка (247 – 183 рр. до н. е.), карфагенський полководець та державний діяч, активний учасник ІІ Пунічної війни переможець римлян у багатьох битвах – 26.

Густав ІІ Адольф (1594 – 1632), король Швеції, великий реформатор військової справи, полководець часів Тридцятирічної війни – 79–81.

Дарій ІІІ Кодоман (рік нар. не від. – 330 р. до н. е.), останній перський цар династії Ахеменідів, у 331 р. до н. е. програв битву при Гавгамеллах Олександру Македонському – 26.

Дір (2-га пол. ІХ ст.), київський князь, спільно з братом Аскольдом здійснив морський похід на Візантію 860 р. – 52.

Донський Дмитро (1350 – 1389), великий князь Московський (з 1359 р.) та Володимирський (з 1362 р.), видатний російський полководець, переможець татарського війська у Куликовській битві (1380 р.) – 57, 59, 61.

Епамінонд (418 – 362 рр. до н. .), давньогрецький полководець та політичний діяч, під час Беотійських війн (378 – 362 рр. до н. е.) неодноразово вибирався головнокомандувачем, переможець спартанців у битві при Левктрах (371 р. до н. е.) – 23.

Карл ХІІ (1682 – 1718), король Швеції з 1697 р., полководець, переможець у ряді битв під час Північної війни (1700 – 1721), отримав поразку від Петра І у битві під Полтавою 1709 р. – 81,83.

Кутузов Михайло Іларіонович (1745 – 1813), видатний російський полководець, генерал-фельдмаршал (1812), активний учасник російсько-турецьких війн кінця ХVІІІ – початку ХІХ стст., головнокомандувач російської армії у Вітчизняній війні 1812 р. – 90, 91.

Македонський (Великий) Олександр (356 – 323 рр. до н. е.), цар Македонії, один з найвеличніших полководців та державних діячів стародавнього світу, засновник Греко-македонсько-перської держави, яка розпалася після його смерті – 20, 24, 25.

Мартелл Карл (VІІ ст.), майордорм (управитель) франкської держави династії Меровінгів, засновник комплектування війська способом феодального ополчення, переможець арабів у битві при Пуатьє – 39, 40.

Махно Нестор Іванович (1888 – 1934), український отаман, активний учасник Повстанського руху в часи Української національно-демократичної революції 1917 – 1921 рр. – 117.

Мільтіад (550 – 489 рр. до н. е.), афінський державний та політичний діяч, афінський стратег, переможець персів у Марафонській битві (490 р. до н. е.) – 22.

Мольтке (Старший) Хельмут Карл Бернхард (1800 – 1891), прусський та німецький військовий діяч, генерал-фельдмаршал (1871), головнокомандувач прусськими військами під час Франко-прусської війни (1879–1871), теоретик оперативного мистецтва – 95.

Мономах Володимир (1053 – 1125), князь ростовський, смоленський, великий князь київський (1113 – 1 125) – 54.

Муваттал (ХІІІ ст. до н. е.), хетський цар, учасник Єгипетсько-хетського конфлікту 1300 – 1312 рр. до н. е. – 17, 18.

Мудрий Ярослав Володимирович (978 – 1054), великий князь київський (1019–1054), значно розширив кордони Київської Русі, підкорив прибалтійські племена та повністю розгромив печенігів – 54.

Невський Олександр Ярославович (1220 – 1263), давньоруський полководець, великий князь володимирський (1252 – 1263), князь новгородський (1236 – 1251), керівник боротьби з німецько-шведською експансією в Прибалтиці – 57 – 59.

Петлюра Симон (1879 – 1926), провідний державно-політичний діяч, організатор збройних сил УНР, голова Директорії УНР, головний отаман Дієвої армії УНР – 116.

Петро І (1672–1725), російський цар (1682), імператор (1702), реформатор російської армії, переможець шведів у Північній війні (1700 – 1721) – 81, 82.

Помпей Гней (106 – 48 рр. до н. е.), римський полководець та політичний діяч, консул Римської республіки, потерпів поразку від Цезаря у битві при Форсалі (48 р. до н. е.) – 30, 31.

Рамзес II (ХІІІ ст. до н. е.) єгипетський фараон, учасник Єгипетсько-хетського конфлікту 1312–1300 рр. до н. е. – 17, 18.

Сагайдачний (Конашевич) Петро (рік нар. не від. – 1622), український гетьман, видатний військовий, політичний, культурний та громадський діяч – 69,70.

Святослав Ігоревич Хоробрий (942 – 972), давньоруський князь, великий князь Київський (942 – 972), уславився Східним та Балканським походами – 49–51.

Скоропадський Павло Петрович (1873 – 1945), український державний, політичний та військовий діяч, гетьман Української держави (1918) – 115, 116.

Суворов Олександр Васильович (1729 – 1800), великий російський полководець, генералісимус (1799), уславився блискучими перемогами у російсько-турецьких війнах другої половини ХVІІІ ст., італійським та швейцарським походами 1799 р., автор багатьох військово-теоретичних праць – 85, 86.

Фрідріх ІІ Великий (1712 – 1786), прусський король (1740 – 1786), полководець, автор оригінальної “косої атаки” – 84.

Хмельницький Богдан-Зіновій (1595 – 1657), гетьман війська запорізького (1648 – 1657), керівник національно-визвольної війни українського народу (1648 – 1654), засновник Козацько-гетьманської держави – 68–74.

Цезар Гай Юлій (102 – 44 рр. до н. е.), римський полководець, державний діяч, письменник, переможець у Галльських війнах (58 – 51 рр. до н. е.) та Громадянській війні в Римі, римський диктатор з 44 р. до н.е. – 30–31.

Чингізхан (Темучин) (1155 – 1227), засновник єдиної Монгольської держави, видатний державний діяч та полководець – 55.

Шліффен Альфред фон (1833 – 1913), німецький генерал – фельдмаршал, начальник німецького Генерального штабу, склав план війни, який безуспішно намагалося реалізувати німецьке командування у 1914 р. – 99, 100.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Брусилов А. А. Мои воспоминания. – М.–Л., 1929. – 348 с.

2. Винклер фон П. П. Оружие. Руководство к описанию и изображению ручного оружия с древнейших времен до начала ХІХ века. – М.: Софт-мастер, 1992. – 454 с.

3. Довженюк О. В. Військова справа в Київській Русі. – К.: вид-во АН УРСР, 1950. – 250 с.

4. Дюпуи Р. Е., Дюпуи Т.Н. Всемирная история войн. – СПб.: Полигон, М.: АСТ, 1997 – 2000. – 647 с.

5. Жомини Г. Очерки военного искусства. – М.: Воениздат, 1939. – 548 с.

6. Історія війн та військового мистецтва: навчальний посібник. О. В. Заліван, О. М. Желтобородов, В.В. Пугач та ін. – Х.: ХУПС, 2007. – 259 с.

7. Історія війн та збройних конфліктів в Україні. Енциклопедичний довідник. – К.: Вид-во гуманітарної літератури, 2004. – 517 с.

8. История военного искусства / под ред. П. Ротмистрова. – М.: Воениздат, 1962, 1963. – Ч. 1, 2.

9. История войн и военного искусства. – М.: Воениздат, 1970. – 458 с.

10. История войн, вооружения и военной техники: учеб. пособие. ч.1. – Харьков: ВИРТА, 1991. – 299 с.

11. История военного искусства и история авиация. – Монино: Изд-во Военно-воздушной академии, 1957. – 356 с.

12. Историческое описание одежды и вооружения российских войск. ч.1. – СПб, 1899. – 351 с.

13. История первой мировой войны. 1914 – 1918: В 2-х т. / под общ. ред. И. И. Ростунова. – М., 1975. – 654 с.

14. Історія українського війська. – Х.: ХВУ, 1997.– 194 с.

15. История войн и военного искусства: альбом схем. – М.: Воениздат, 1984. – 128 с.

16. Клаузевиц К. О войне. – М.: Воениздат, 1937 – 1938. – 456 с.

17. Военная история: учебник. Крупченко И.Е., Альтговзен М.Л., Дорофеев М.П. и др. – М.: Воениздат, 1983. – 375 с.

18. Крипкевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). – Л.: Світ, 1992. – 702 с.

19. Лиддел Гарт Б. Энциклопедия военного искусства. – М., СПб.: АСТ, 2003. – 650 с.

20. Мерников А. Г., Спектор А. А. История войн. От древнего мира до наших дней. – Минск: Харвест, 2007. – 856 с.

21. Мессенджер Ч. Энциклопедия войн ХХ века. – М.: ЭКСМО, 2000. – 458 с.

22. Мина Ж. В. Збройні Сили Директорії УНР та їх боротьба за державну незалежність (листопад 1918 – листопад 1920 рр.). – Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Л.: друк. СПДФО Марусич М. М., 2008. – 48 с.

23. Мицик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки воювали: Історичні розповіді про Запорізьке козацтво. – Д.: Промінь, 1990. – 112 с.

24. Новый солдат. Военно-исторический альманах // №№ 1 – 180.

25. Лэннинг М. Л. 100 великих полководцев. – М.: Вече, 1999. – 599 с.

26. Пугач В. И. Этапы развития военного искусства до Великой Октябрьской социалистической революции. – Харьков: ХВВАИУ, 1984.– 64 с.

27. Разин Е. А. История военного искусства. В 2 т.– т.1.Военное искусство рабовладельческого периода войны. – М.: Воениздат, 1955. – 559 с.

28. Рыбаков Б. А. Русское военное искусство Х – ХІІІ вв. – М., 1945.– 347 с.

29. Советская военная энциклопедия. В 8 т. – М.: Воениздат, 1976 – 1980.

30. Соколов Б. В. Сто великих войн. – М.: Вече, 2003. – 544 с.

31. Спектор А.А., Шереметьева Т.Л. История войн России. От Киевской Руси до наших дней. – Минск: Харвест, 2006.– 645 с.

32. Сто великих битв. – М.: Вече, 2002. – 655 с.

33. Строков А. А. История военного искусства. М.: Воениздат,1966.– 655 с.

34. Суворов А. В. Наука побеждать. – М.: Воениздат,1950. – 267 с.

35. Урланис Б. Ц. Войны и народонаселение Европы: Людские потери вооруженных сил европейских стран в войнах ХVІІ – ХХ веков (Историко-статистическое исследование). – М.: Соцэкгиз, 1960. – 375 с.

36. Шлиффен С. Н. Канны. – М.: Воениздат,1954. – 260 с.

37. Эволюция военного искусства: этапы, тенденции, принципы. – М.: Воениздат, 1987. – 246 с.

38. Якимович Б. Збройні сили України: нарис історії. – Л., 1996. – 360 с.

Навчальне видання

Пугач Вячеслав Вікторович

Таран Ігор Андрійович

Качан Микола Віталійович

Жуков Володимир Іванович

Тіхонов Іван Митрофанович

Кащин Іван Степанович

Коцюба Василь Петрович