Воєнно-політичні підсумки першої світової війни

Головним воєнним підсумком першої світової війни була поразка Німеччини та її союзників. За Версальською мирною угодою Німеччина втратила всі колонії, у неї були відібрані Ельзас, Лотарингія, Саар та інші території. Їй заборонялося мати армію загальною чисельністю більше 100 тис. чол., авіацію, танки та підводні човни. Країнам-переможцям Німеччина повинна була виплатити величезні репарації.

Великі зміни відбулися на політичній карті світу. Розвалилася та припинила своє існування Австро-Угорщина. В Європі виникли нові держави: Угорщина, Югославія, Чехословаччина, Польща.

Уперше в історії людства війна набула такого розмаху та руйнівного характеру. Війна вимагала великих матеріальних затрат, спустошила великі території. На фронтах війни загинуло близько 10 млн чол., поранено – 20 млн чол. За абсолютною чисельністю втрат перша світова війна переважила усі війни за останні 125 років, починаючи з війн буржуазної Франції [13, 19, 27, 33].

У роки війни набуло подальшого розвитку військове мистецтво.

Значне зростання масштабів і руйнівної сили воєнних дій вимагало перегляду існуючих стратегічних поглядів. При розробці стратегічних планів стали враховувати економічні можливості держави, наявність стратегічних резервів, координувати зусилля видів збройних сил, організовувати взаємодію з союзниками.

Якщо раніше війна складалася з ряду боїв та битв, то тепер бої та битви стали складати операцію, а ряд операцій – війну. Відповідно війни стали складатися з кампаній. Кампанія являє собою сукупність операцій, які поєднані однією частковою стратегічною метою війни і проводяться протягом певного періоду часу.

Участь у війні масових армій, які були оснащені різноманітною бойовою технікою, обумовила розвиток і вдосконалення способів підготовки та ведення операції. Воєнні дії почали розпадатися на великому просторі на ряд окремих боїв, битв, маневрів, які об’єднувалися єдністю замислу та цілі.

У першій світовій війні набула закінченого вигляду операція як сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, місцем і часом бойових дій військ, які проводилися за єдиним планом оперативними об’єднаннями для досягнення поставленої мети.

Основним оперативним об’єднанням у роки першої світової війни стала армія. Вона мала у своєму складі всі роди військ і могла вирішувати завдання самостійно, спільно з іншими арміями. На початку війни армії діяли самостійно. У компаніях 1916–1918 рр. армії діяли у складі фронтів (груп армій) за директивами командування фронту або головного командування.

Виникнення нових зразків озброєння та бойової техніки обумовило і зміни у тактиці, насамперед у формах бойових порядків.На зміну щільним стрілецьким цепам (інтервал між солдатами 1 м), які пересувалися хвилями, прийшло групове шикування підрозділів, які просувалися слід за танком або кулеметником (рис. 3.35, 3.36).

Рис. 3.35. Бойовий порядок піхотного полку „хвилі цепів”

у роки першої світової війни

ршої половини ХІХ ст.

45 м

Рис. 3.36. Бойовий порядок англійських піхотних батальйонів

при русі за танками (1917 р.)

ршої половини ХІХ ст.

З 1916 р. артилерія стала проводити не тільки вогневу підготовку атаки, але й супроводжувати наступ піхоти вглиб до 3 – 4 км. Але проблема організації взаємодії між піхотою та артилерією так і не була вирішена.

Чисельна кіннота виявила практично повну недієздатність при виконанні оперативних завдань. Наприкінці війни її чисельність зменшилася практично в усіх арміях воюючих сторін.

Застосування отруйних речовин було однією з багатьох спроб знайти засіб, який би сприяв прориву позиційного фронту. У ході війни вдосконалювалися як сама хімічна зброя, так і способи її бойового застосування. Використання хімічних засобів боротьби привело до виникнення ще одного нового виду бойового забезпечення – протихімічного захисту.

Практичне значення інженерних військ у ході війни збільшилося у 1,5 раза. Їх найбільш характерними завданнями стало зведення і облаштування оборонних споруд та загороджень, дорожньо-мостові роботи, руйнування оборонних споруд та загороджень противника.

Значно вдосконалилася оборона. Це характеризувалося збільшенням її глибини шляхом створення системи позицій та оборонних смуг. У середині смуг почали споруджуватися вузли опору і відсічні позиції, з’явилися залізобетонні та металеві оборонні споруди (рис. 3.37) [6, 17, 27, 33].

Рис.3.38. Розвиток оборони у роки першої світової війни

Рис.3.37. Розвиток оборони в роки першої світової війни

ршої половини ХІХ ст.

Новим засобом збройної боротьби у ході першої світової війни були танки. Застосування танків викликало зміни бойових порядків піхоти, обумовило необхідність організації протитанкової оборони.

Тактико-технічні характеристики танків часів першої світової війни наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3